Розглянтуо поезію Т. Шевченка в контексті аналітичної психології К. Юнга, одним з основних понять якої є архетипи, досліджено художні особливості, виникнення, формування та функціонування архетипних образів, їх видозміна, що відбувалася протягом усього життя поета. Акцентовано увагу на трьох першообразах, що в різних варіантах найчастіше зустрічаються у Шевченкових творах, зокрема, Велика Матір, Тінь і Самість. Розкрито значення кожного з цих архетипів у глобальному, загальнолюдському сенсі, визначеному К.Юнгом, і в контексті всього корпусу поезії Т.Шевченка. Розглянуто відгалуження теорії архетипів, заявлені послідовниками К.Юнга, здобутки "архетипного" шевченкознавства та розроблено цілковито нову систему аналізу творів літератури, що базується на розбудові моделі архетипного образу, закладеного в основу будь-якого твору та здатного наближати зміст цього твору до читача.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософську інтерпретацію творчості Т.Г.Шевченка в українській діаспорі як складову української філософії. Виявлено основні об'єкти та проблеми діаспорних досліджень стосовно відношення "людина і світ" у творчості Т.Г.Шевченка. Висвітлено діаспорні інтерпретації за категоріальним принципом, розглянуто категорії, що розкривають філософський зміст творчості поета: "світу", "людини", "суспільства", "Бога", "зла", "морального ідеалу". Обговорено суспільно-релігійні погляди поета щодо взаємодії об'єктивного та суб'єктивного в його творчості. Доведено спорідненість всього діаспорного шевченкознавства зі світовим гуманітарно-філософським дискурсом.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепцію розвитку української прозової Шевченкіани у 1960 - 1990-х рр. XX ст., переглянуто колишні уявлення про її здобутки та втрати, проаналізовано літературознавчі та художні прорахунки радянської доби, що призвели до схематизму та заданості в інтерпретації світогляду та характеру поета, творчих задумів і втілень, контактів та інтимних стосунків. Вперше в шевченкознавстві досліджено еволюцію художньої інтерпретації постаті Т.Шевченка у 1980 - 1990-х рр., контамінацію жанрово-стильових ознак творів, особливості модифікації хронотопа, інтенсивності оповіді, асоціативно психологічного осмислення образу, компонентів поетики. Проаналізовано маловідомі твори, та ігноровані раніше літературознавчі праці.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні чинники, які сприяли формуванню світоглядних засад О. Кониського, мали вплив на становлення його як свідомого українця, культурно-просвітнього, громадського діяча та педагога. Проаналізовано біографію педагога, виокремлено та досліджено основні етапи та напрями його просвітницько-громадської діяльності. Розкрито погляди педагога на проблеми української національної освіти: мету та завдання національної освіти та національного виховання, принципи навчання та національного виховання, методи та засоби навчання та виховання рідною мовою, розробку україномовних підручників, роль і місце вчителя української народної школи, питання жіночої освіти. Розкрито внесок педагога у заснування Наукового товариства ім. Шевченка, розкрито його роль у становленні та розвитку шевченкознавства, висвітлено проблеми національної освіти в публіцистиці О. Кониського.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві зібрано та комплексно проаналізовано творчу спадщину академіка С. Смаль-Стоцького (від статей-виступів, приурочених до ювілеїв визначних діячів української літератури до шевченкознавчих студій празького періоду діяльності), визначено її місце в українському літературному процесі кінця XIX - перших десятиліть XX ст. Досліджено взаємини ученого з Ю. Федьковичем, І. Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником. Вивчено праці ученого, присвячені творчості цих письменників, а також І. Котляревського. Проведено комплексне вивчення шевченкознавчих студій С. Смаль-Стоцького, розкрито його роль у заснуванні нової галузі літературознавчих досліджень - наукового шевченкознавства. Проаналізовано науково-методичні підходи С. Смаль-Стоцького, наведено рекомендації щодо їх використання у процесі вивчення української літератури XIX - початку XX ст у сучасних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Наведено результати першого у світовій компаративістиці синтетичного порівняльного дослідження діяльності чільних представників трьох національних літератур - української (Т. Шевченко), польської (А. Міцкевич) і російської (О. Пушкін) та інших письменників (Ю. Словацький, З. Красінський, М. Лермонтов, Ю-Б. Залеський) у зв'язках і співвідношеннях. Систематизовано, узагальнено, уточнено та доповнено багато спостережень, уявлень про творчість даних письменників. Запропоновано нове вирішення проблеми цілісності романтичного світогляду: з'ясовано наскільки романтики плюралістично мислили, неоднозначно оцінювали власні підходи та оцінки, змінювали свої уявлення. По-новому осмислено письменницьку й особисту долю Т. Шевченка, його світоглядні та художні шукання, індивідуальну та творчу психологію, дискусійні проблеми шевченкознавства. Уперше здійснено порівняння історіософічності, міленаризму та месіанізму зазначених письменників, притаманних їм суперечностей, ідеологічної строкатості, їх мовно-культурного, політичного та гносеологічного роздвоєння, осмислення проблеми теодицеї, ставлення до природи та божественної благодаті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано шевченкознавчі праці С. Єфремова та з'ясовано їх роль у розвитку українського шевченкознавства кінця XIX - початку XXI ст. Досліджено спадщину вченого у безпосередньому зв'язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу. Зібрано та систематизовано його спадщину, з'ясовано своєрідність популяризаторської, дослідницької та коментаторської роботи С. Єфремова над текстами Т. Шевченка. Осмислено тенденції становлення та розвитку літературно-естетичних поглядів вченого. Проаналізовано історико-літературну концепцію С. Єфремова в контексті його доби з урахуванням розвитку та зміни методологічних принципів і настанов.

  Скачати повний текст

У дисертації виявлено характерні риси та простежено основні фактори формування христологічного досвіду в межах еміграційної шевченкіани. Осмислено шевченкознавство діаспори як історіографічний та метакритичний об'єкт. Пояснено низку особливостей еміграційного шевченкознавства. Відзначено, що загальноприйнятої теорії христологічної інтерпретації як літературознавчої герменевтичної методології в українській гуманітаристиці ще немає, однак доволі продуктивною видається експлікація цього поняття, запропонована П. Іванишиним. Дослідник дав широке, загальнометодологічне визначення христологічної герменевтики (тотожної християнській екзегетиці) як «стратегії витлумачення явищ та закономірностей буття крізь призму християнства», і вужче, як «теорії та практики витлумачення художньо-літературних феноменів крізь призму християнської духовності». За типами суспільної свідомості та світоглядно-методологічними орієнтирами у шевченкознавстві діаспори вдалось виокремити три основні типи христологічного досвіду: літературознавчий, релігійно-філософський, політико-філософський.^UThe characteristics and main factors of formation of the сhristological experience within the limits of the emigration Shevchenko studies are first discovered. The diaspora Shevchenko studies as a historiographic and metacritical object is presented. A number of peculiarities of emigration Shevchenko studies are explained. It is noted that there is no generally accepted theory of the сhristological interpretation as a literary hermeneutic methodology in the Ukrainian humanitarian literature but an explication of this concept, offered by P. Ivanyshyn, is rather productive. the researcher gave a broad and universal methodological definition of the Christian hermeneutics (identical to the Christian exegesis) as «a strategy for the interpretation of phenomena and laws of being from the point of view of Christianity», and more specifically as «a theory and practice of interpreting artistic and literary phenomena from the point of view of Christian spirituality». According to the types of social consciousness and ideological and methodological guidelines in diaspora Shevchenko studies, it is possible to distinguish three main types of сhristological experience: literary type, religious-philosophical, political-philosophical type.