У роботі проаналізовано в хронологічній послідовності основні періоди публіцистичної діяльності відомої української громадської та культурно-освітньої діячки через становлення і розвиток головної ― національно-патріотичної домінанти в її публікаціях. У процесі аналізу публіцистичної спадщини С. Русової всі публікації систематизовано за певним жанрово-тематичним принципом та розподілено на: літературно-критичні огляди, рецензії, замітки; мистецтвознавчі статті, проблемні та аналітичні статті, звіти на педагогічну тематику; біографічні, історичні та подорожні нариси; праці, написані для жінок і про жінок (статті, характеристики-силуети, замальовки, есе), а також охарактеризовано їх за основним призначенням і виховним спрямуванням (родинне виховання, суспільне призначення жінки, громадянське виховання). За матеріалами, акумульованими у процесі опрацювання джерельної бази наукового дослідження, укладено бібліографічний покажчик публіцистичної спадщини С. Русової за періодичними виданнями, які подано в алфавітному порядку. У дослідженні також здійснено кількісний аналіз публікацій, що дало змогу сформувати цілісне уявлення щодо публікаційної діяльності авторки, а також визначено їх частотність у періодичних виданнях кінця ХІХ − початку ХХ ст.^UThe dissertation is focused on determining the national and patriotic dominant in the publicistic works of S. Rusova – a prominent Ukrainian teacher, writer, theorist of literature, public figure, cultural and educational activist and foundress of the Ukrainian women's movement in Ukraine in the late XIX – early XX centuries.The national and patriotic dominant should be understood as the extrapolation of ideological and theoretical views of S. Rusova on the author's publicistic works. The ideology of the views consists in forming the national identity of Ukrainians, educational activities of intellectuals, development of education, science, national literature and language, promotion of publishing, improving the welfare of the people, development of civil rights and freedoms of Ukrainians, and joined efforts of different segments of Ukrainians for implementing sociopolitical and cultural projects, financial support for activities aimed at forming a nation-state.The main periods of publicistic activity of S. Rusova were analyzed and specified chronologically in the thesis in accordance with the topic and the object of the scientific research, with the focus on the formation and development of the national and patriotic dominant in her publications. It was proposed to study the publicistic heritage of S. Rusova according to four periods: 1888−1905, 1906−1916, 1917−1921, 1922−1938. The chronological limits of each period are justified by certain life facts and sociopolitical conditions, which were taking place in the country at that time.Publicistic works of S. Rusova were systematized according to the genre and thematically: literary critical reviews, critiques, notes; art history articles, problematic and analytical articles, reports on pedagogical topics; biographical, historical and travel essays, works written for women and about women (articles, characteristics-silhouettes, sketches, essays).Based on the materials accumulated in the process of working with the source base of the scientific research, a bibliographic index of S. Rusova's publicistic heritage was compiled according to periodicals, presented in the alphabetical order, chronological limits being from 1888, i.e. from the appearance of the first article to 1938, when the last publication in S. Rusova's lifetime was published.A quantitative analysis of publications was also carried out; it allowed forming a holistic view of the author's publications. S. Rusova published 85 works as separate brochures, 380 publications were printed in 65 different periodicals. The most popular of them were pedagogical and women's magazines "Light" ("Kyiv"), "Russian School" (St. Petersburg), "Women's Fate" (Kolomyia), "Free Ukrainian School" (Kyiv), "New Ukraine" (Prague), etc.The choice of periodicals often depended on several main factors: the author's location at certain periods of her life, the focus of the publication itself and the socio-political events that took place in the country. Graphs representing the author's publishing activity and the frequency of her publications in periodicals of the late XIX – early XX centuries can be found in the appendices to the research.

Досліджено вексельне право та вексельні зобов'язання, наведено загальну характеристику правовідносин з приводу обігу векселів. Визначено сутність вексельного права як комплексного утворення в законодавстві у складі правового інституту цінних паперів, до сфери регулювання якого належать цивільні, фінансові, адміністративні, процесуальні та інші відносини з приводу векселя у площині приватного та публічного права. Доведено відсутність у публічних векселів ознак і функцій векселя як цінного паперу. Встановлено, що підставою виникнення вексельних правовідносин є складання (оформлення) та видання векселя як одностороннього правочину. З'ясовано, що для вексельних правовідносин характерна єдність етапів, в процесі розвитку яких відбувається поетапна зміна їх структурних елементів. Доведено неможливість застосування механізмів визнання векселя та вексельного зобов'язання недійсними як таких, що суперечать сутності вексельних правовідносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано шляхи та механізми здійснення процесу запозичення, виділено лінгвальні й екстралінгвальні чинники, які обумовлюють процес запозичення лексичних одиниць. Визначено морфологічну структуру англіцизмів у мові реципієнтів, словотворчі можливості на грунті мови реципієнта. Охарактеризовано сегменти мовної картини світу носіїв російської мови, що містять найбільшу кількість англомовних лексем. Проаналізовано ступінь варіативності та переосмислення лексико-семантичної структури іншомовних слів у контексті російської мови. Виявлено особливості англіцизмів у матеріалах різних стилів.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-функціональний статус літератури в соціальнокомунікаційному просторі початку XXI ст., як його бачить і просуває українська літературно-мистецька журнальна періодика, що є суб'єктом представлення та формування даного статусу. Побудовано концептуальну модель літературно-мистецького журнального видання, описано комунікаційний потенціал даного медіасуб'єктата. Проведено комплексний, системний та узагальнювальний кількісно-якісний моніторинг сучасної української літературно-мистецької журнальної періодики. Визначено її контент, комунікативні наміри, аудиторну орієнтацію, потенціал формату. Здійснено діагностику та прогнозування діяльності українських часописів про літературу за умов сучасності як культури тотальної інформаційності.

  Скачати повний текст

Місце духовенства та вірних Львівської архідієцезії та підлеглих львівським архієпископам-митрополитам дієцезій з катедрами у Луцьку, Холмі, Перемишлі, Баї, Кам'янці та Києві у стосунку до східних християн полягало в принципі у захисті та поширенні латинських доктрин віри та обряду в умовах зустрічі культур на руських землях. В цьому ключі латинські прелати організовували ювілейні святкування, антигуситські та антиосманські хрестові походи, здійснювали дипломатичну, інквізиційну та фіскальну служби, проповідували правди віри східним християнам, вочевидь, здійснюючи спроби конверсій, та дбали про костели. Вони мали державну підтримку у Короні Польській та Великому князівстві Литовському у цьому. Загалом, в історії міжконфесійних відносин у Львівській архідієцезії присутні приклади конверсій, толеранції, протистоянь, втрати та збереження церковного майна, міжконфесійного об'єднання шляхти для захисту власних прав, залучення християн до антиосманських хрестових походів для порятунку Константинополя. Імплементація ж церковних уній на найвищому ієрархічному рівні відкривала перспективу встановлення aurea mediocritas – “золотої середини”, – між прозелітизмом, якого дотримувались латинське духовенство архідієцезії, та толеранцією. Важливим досягненням у цьому напрямку став королівський дозвіл Владислава ІІІ на функціонування східних парафій у володіннях Ягеллонів поряд з церковними структурами Латинської Церкви в рамках міжконфесійного порозуміння у Флоренції. При цьому, у стосунку до східних християн, відбувався відхід від назви “схизматики” та звернення до м'якшого означення – християни східного, грецького обряду. Більше того, з огляду на зростання загроз зі сторони осман та Москви, Апостольський Престол здійснив спроби збереження значення катедр східного обряду у Галичі та Києві.^UIn essence, place of the clergy and faithful of the Lviv Latin Archdiocese and subordinated to the Archbishops-Metropolitans of Lviv dioceses with cathedras in Lutsk, Kholm, Przemyśl, Baia, Kamianets and Kyiv in relation to Eastern Christians was to protect and spread the Latin doctrines of faith and culture. In this way, the Latin prelates organized jubilee celebrations, anti-Hussite and anti-Ottoman crusades, conducted diplomatic, inquisitorial and fiscal services, preached the truths of the faith to Eastern Christians, apparently, by attempting conversions, and cared for temples. They had governmental support in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania in this. In general, the history of interfaith relations in the Lviv Latin Archdiocese includes examples of conversions, tolerance, confrontation, loss and preservation of church property, interfaith alliance of the nobility to protect their rights, involvement of Christians in anti-Ottoman crusades to rescue Constantinople. The implementation of the Church Unions at the highest hierarchical level opened the prospect of establishing aurea mediocritas – “golden mean” – between proselytism, which was followed by Latin clergy of the Archdiocese, and tolerance. An important achievement in this direction was the royal permission of King Władysław III for functioning of parishes of the Eastern rite in the possession of the Jagiellonians, alongside with the ecclesiastical structures of the Latin Church according to the interfaith understanding in Florence. At the same time, in relation to Eastern Christians, there was a departure from the name “schismatics” and a reference to a softer definition – Christians of the Eastern, Greek rite. Moreover, given the growing threats from the Ottomans and Moscow, the Holy See tried to preserve the importance of cathedras of the Eastern Rite in Halych and Kyiv.

Досліджено властивості просторового розподілу квазарів за даними п'ятого видання Слоанівського цифрового огляду неба. Розроблено новий підхід до визначення параметрів просторової двоточкової кореляційної функції, який передбачає застосування пермутаційного методу побудови випадкового каталогу. Досліджено залежність кластеризації квазарів від червоного зміщення та світності. Підтверджено існування слабкої залежності від світності в оптичному діапазоні та показано відсутність такої залежності від світності в радіо- й інфрачервоному діапазонах. Досліджено властивості пар і асоціації квазарів і квазарів поля. Виявлено, що для ізольованих пар кількість яскравих квазарів перевищує кількість слабких удвічі - утричі, для квазарів поля - в чотири рази, а в асоціаціях кількість яскравих квазарів є меншою за кількість слабких у 1,5 раза. Досліджено викривлення двоточкової кореляційної функції у просторі червоних зміщень за рахунок негабблівських рухів квазарів.

  Скачати повний текст

Об'єктом аналізу постали універби-дієслова російської мови як вербальні реалізації номінатем на зразок «словосполучення + еліптичний дієслівний універб». Предмет дослідження – процес дієслівної універбації в російській мові, а також визначення типологійних номінативних, формальних та репродуктивних ознак універбів. Мета дослідження – визначити номінативний статус дієслівних універбів як вербальних еквівалентів відповідних словосполучень, а також побудувати моделі їхнього структурного й ономасіологійного опису.Основними методами дослідження постали описовий і структурний. У роботі застосовано також такі методики дослідження: дистрибутивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, ономасіологійного та компонентного аналізу.Наукову новизну роботи визначає комплексний структурно-семантичний та ономасіологійний опис дієслівних універбів, моделювання процесів їхньої універбалізації, номіналізації, лексикалізації, лексичної універбації, квазіунівербації. У дослідженні вперше запропоновано опис параметрів дієслівних квазіунівербів як непохідних одиниць або як дериватів, утворених від простих слів, таких, що є структурно аналогічними універбам, а також характеристика параметрів квазісловосполучень як псевдоутворень, що розвинулися на основі дієслівних квазіунівербів. Уперше визначено граматичні особливості дієслівних універбів у зіставленні із граматичними характеристиками відповідних дієслівних словосполучень, виявлено компонентний склад моно- та полівербальних реалізацій номінатем на зразок «словосполучення + еліптичний дієслівний універб». Отже, у роботі вперше докладно описані номінатеми російської мови, які складаються з дієслівних словосполучень та еліптичних дієслівних універбів.Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно розвиває сучасну теорію номінації в антропоцентричному напрямі, створює підґрунтя для системного опису одиниць різної форми, дає інструмент для моделювання динамічних мовних та мовленнєвих процесів. Матеріал дослідження є підставою для розмежування засад слово- й формотворення, побудови словників номінатем, універбів російської мови.Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їхнього використання в курсах словотвору сучасної російської мови, лексикології, стилістики, спецкурсах, присвячених проблемам діахронічного словотвору, а також основам теорії номінації в закладах вищої освіти.Зміст дисертації відбито в 7 працях автора, серед яких – 4 статті у фахових наукових виданнях. Теоретичні положення дисертації викладено також в інших виданнях, матеріалах і тезах конференцій, які відбулися в Україні та Польщі.^UObject of the analysis is univerbs-verbs of the Russian language as verbal manifestations of the nominathemes on the model of “word combination + elliptic verbal univerb”. Subject of the study is the process of verbal univerbation in the Russian language as well as determination of typological nominative, formal, and reproductive features of the univerbs. Objective of the study is to determine nominative status of verbal univerbs as verbal equivalents of the corresponding word combinations and to develop models of their structural and onomasiological description. Basic methods of the study are descriptive ad structural ones. The study also involves following research techniques: distributive analysis, analysis of dictionary definitions, onomasiological and component analysis. Scientific novelty of the study is in a complex structural and semantic as well as onomasiological description of verbal univerbs, modeling of the processes of their univerbalization, nominalization, lexicalization, lexical univerbation, and quasiuniverbation. For the first time, the research proposes a description of verbal quasiuniverbs as nonderivative units or as derivatives formed from simple words being structurally similar to the univerbs and characteristics of the parameters of quasi word combinations as pseudoformations developed on the basis of verbal quasiuniverbs. The study is the first to determine grammatical peculiarities of verbal univerbs in comparison with grammatical characteristics of corresponding verbal word combinations and to define component compositions of mono- and polyverbal manifestation of nominathemes on the model of “word combination + elliptic verbal univerb”. Thus, for the first time, the paper describes in detail Russian-language nominathemes consisting of verbal word combinations and elliptic verbal univerbs. Theoretical value of the study is in the fact that it develops modern theory of nomination in anthropocentric context, creates basis for systematic description of the units characterized by different form, proposes a tool to model dynamic lingual and speech processes. Material of the study is the basis to differentiate the grounds for the formation of both words and forms, building dictionaries of nominathemes and univerbs of the Russian language. Practical implication of the obtained results is in the possibility of their use for the disciplines dealing with word formation of modern Russian language, lexicology, stylistics, special courses considering problems of diachronic word formation as well as basics of the theory of nomination in higher educational institutions. Content of the thesis is represented in 7 works by the author including 4 papers in specialized scientific publications. Theoretical ideas of the thesis are also represented in other publications, i.e. materials and abstracts of the conferences held in Ukraine and Poland.

Обгрунтовано важливість механізму оспорювання індивідуальних актів, виданих місцевою адміністрацією на підставі їх власних повноважень на сучасному етапі у Республіці Болгарія, у регулюванні суспільних відносин у сфері державного управління. Визначено його місце та роль у забезпеченні законності діяльності місцевих адміністрацій щодо видання індивідуальних актів. Вперше звернуто увагу на специфіку оспорювання (оскарження) актів, що приймалися місцевими адміністраціями на підставі спеціальних повноважень, наданих їм окремими законодавчими актами. Вперше зроблено порівняльний аналіз чинного законодавства, що регламентує процедуру оскарження індивідуальних актів виконавчої влади. Досліджено питання оспорювання (оскарження) індивідуальних актів виконавчої влади, який є одним з видів регулювання суспільних відносин у сфері державного регулювання, а також контролю щодо законності та доцільності діяльності місцевих адміністрацій. Визначено роль і місце судового контролю у забезпеченні законності та правопорядку. Зазначено, що повноваження місцевих адміністрацій в Республіці Болгарія складаються з повноважень, передбачених основними актами, які визначають їх статус у системі виконавчої влади, а також з повноважень, що містяться в спеціальних нормативних актах.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "природоохоронна діяльність", виокремлено й охарактеризовано її структурні компоненти. Проаналізовано стан освітньої практики західного регіону досліджуваної доби у сфері підготовки учнів молодшого шкільного віку до природоохоронної діяльності. Визначено зміст, форми та методи організації практичної діяльності молодших школярів у галузі охорони природи на західноукраїнських землях в урочний та позаурочний час. Проаналізовано матеріали тогочасних підручників (букварі та читанки) та дитячі періодичні видання. Показано вплив творів художньої літератури на стимулювання природоохоронної діяльності школярів. Охарактеризовано сучасний стан практичної діяльності у галузі охорони довкілля, що здійснюється учнями початкової школи. Обгрунтовано перспективи творчого використання історичного позитивного досвіду організації природоохоронної діяльності учнів молодших класів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період в сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.

  Скачати повний текст

Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р., поляків в Україні було 144,1 тис.У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії, можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими процесами в Україні у відповідний історичний період.Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики притаманний високий рівень цифровізації.У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її організаційних засад на теренах України.У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення та функціонування польських культурних громадських організацій та етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього поширення.Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл, класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та знають польську мову, з кожним роком збільшується.Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів, телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш згуртованою.Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні. Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено. Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі польських громадських культурних товариств або організовані ними.Положення й висновки дослідження можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики, історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і навчальних посібників з даної тематики. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина, етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція, міграція, фольклор, національна спадщина, церква.^UThe position of national minorities in the country is certainly important for both Poland and Ukraine, especially in the process of European integration. Poles are one of the oldest and largest ethnic minorities in Ukraine, which appeared in this area in princely times. Thus, according to the last census conducted in 2001, there were 144.1 thousand Poles in Ukraine. Polonia's activities play an important role in the transformation of society, the rapprochement and understanding of the Ukrainian and Polish peoples, and the establishment of interstate partnership.The study of public associations of Polonia of Ukraine provides an opportunity to assess the specific activities of Ukraine during the Perestroika and the years of independence, in culture (formation of societies, institutions of aesthetic education, media) to meet the humanitarian needs of the Polish minority.Ultimately, on the example of the organizations of the Ukrainian Polonia, we can better understand the importance of transformational national processes in modern Ukraine, anticipate and avoid mistakes that occur in society on an interethnic basis.The source base of the work consists of documents and materials designed to highlight certain aspects of the dissertation. Among the main types of sources used in the study are regulations (domestic and international), documents of institutions and organizations, journalistic sources, periodicals, biographical literature, analytical reports, opinion polls and web resources. Most sources on the subject are characterized by a high level of digitization.The study highlights the activities of Polish national and cultural associations in the context of the revival and development of their cultural and spiritual life. The paper pays special attention to the cultural, educational, social and legal aspects of the functioning of Polonia of Ukraine and the study of its organizational principles in Ukraine.The study analyzes the conditions of historical formation, development of Polish public organizations and their main legal basis for the activities of the Polish minority in Ukraine.The conceptual bases of the peculiarities of the creation and functioning of Polish cultural public organizations and ethnographic societies of Polonia are revealed. As a result, it makes it possible to understand the stages of formation of Polish associations, to trace the territory of their spread.Particular attention is paid to the study of the main areas of educational activities of Polonian associations, including the establishment of schools, classes and other educational institutions to promote and disseminate the Polish language, history, culture, customs and traditions. Their work is effective not only among ethnic Poles, but also among other peoples of our country, because the percentage of Ukrainians who study and know the Polish language is growing every year.A prominent place in the work is occupied by the analysis of the peculiarities and specifics of Polish associations in the development of the Polish-language press and mass media, Internet resources, television, and radio broadcasting. Due to such activities Polish societies of Ukraine confirm their presence in the information field, which proves that the Polish national minority is becoming more cohesive every year.The foundation and directions of activity of art institutions and organizations of aesthetic education of Polonia in Ukraine are studied and characterized. We can say that these organizations are, to a large extent, self-financed, with the exception of a little help from the Consulates and the Government of the Republic of Poland. In Ukraine, however, there are no proper conditions for their development.The importance of creating and supporting cultural events for national minorities, including Polonia, is also substantiated. The paper highlights the largest cultural events that took place with the participation of Polish public cultural societies or organized by them.The provisions and conclusions of the study can be used in the development of normative and special courses, special seminars, research studies on the recent history of Ukraine on national minorities, ethnopolitics, cultural history, cultural anthropology, everyday history, interstate relations, Polish history; in the preparation of articles, monographs, textbooks and manuals on this topic.Key words: Ukraine, Republic of Poland, national minority, ethnopolitics, Ukrainian-Polish relations, public organizations, Polish education, ethnic festivals, press, social and political activism, assimilation, migration, folklore, national heritage, church.

Здійснено комплексне дослідження всеукраїнської загальнополітичної газети як типу друкованого видання на прикладі газет "День", "Дзеркало тижня", "Молодь України", "2000", "Кіевскій телеграф" (1998 - 2006 рр.). Розглянуто аспект становлення газетної преси в Україні та дослідницький досвід щодо вивчення преси у контексті утвердження моралі. Здійснено вивчення публікацій всеукраїнських загальнополітичних газет. Визначено їх головні тематичні тенденції, пріоритетність, жанрові особливості журналістських виступів, систем рубрикацій газет. З'ясовано частотність публікацій морально-виховного змісту. Зазначено вимоги до написання публікацій зазначеного напряму. Запропоновано морально-етичну тематику опитування для соціологічних служб газет і загалом доцільність їх функціонування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть і роль шпальти редактора популярних і провідних газет Ірану "Салам", "Кейхан", "Ресалат" у аспекті тематичної спрямованості, жанрової структури та суспільного значення. Висвітлено історичні етапи формування періодичної преси у контексті відображення різних аспектів суспільного життя Ірану. Розглянуто теоретичні засади інформаційно-тематичного становлення шпальти редактора, її основні функції та особливості структури. Сформульовано цілісну концепцію шпальти редактора як виразника політики будь-якого періодичного видання. Розглянуто основні економічні, політичні, фахові та державні проблеми, взаємопов'язані з функціонуванням сучасного інформаційного простору Ірану. Визначено основні шляхи розв'язання існуючих проблем, що передбачає створення цілісної системи засобів масової комунікації, усунення розбіжностей у поглядах різних політичних партій і держави щодо їх ролі та значення у державотворчих процесах, визначення становища преси у суспільстві на сучасному етапі. До наукового обігу введено важливий, принципово новий матеріал, що сприятиме формуванню особистісних якостей автора редакційного матеріалу.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому поданий авторський погляд на роль та місце козацького здобичництва в діяльності українського козацтва XVІ–XVIІІ ст., здійснено комплексне дослідження проблематики козацького здобичництва. У роботі: проаналізовано стан наукової розробки теми та виокремити мало досліджені й дискусійні питання; особлива увага звернена на вплив Великого Степового Кордону України на формування козацького здобичництва; визначена роль прикордонної адміністрації у формуванні здобичництва; проаналізовано ставлення влади Речі Посполитої до здобичницького промислу козаків; охарактеризовано економічні аспекти здобичництва; досліджено обґрунтування змісту козацького здобичництва та його зміни; визначені етапи трансформації козацького здобичництва; продемонстровані моделі здобичництва в середовищі запорозьких та реєстрових козаків; проаналізовані відображення здобичництва українського козацтва в міжнародних угодах; визначені особливості географії козацького здобичництва; з'ясована структура козацької здобичі; розкриті правові аспекти здобичництва в межах запорозького козацтва. У роботі вперше введено до наукового обігу документальні джерела з архівосховищ України, Польщі, Росії, перекладені автором дисертації франкомовні джерела, зокрема фрагменти з роботи Шарля де Пейссонеля «Історичні та географічні спостереження за варварами, які мешкають на берегах Дунаю та Чорного моря» та новини з періодичного видання «Amsterdam» 1708–1709 рр.^UThe dissertation is an independent study, which presents the author's view on the role and place of Cossack prey in the activities of the Ukrainian Cossacks of the XVI-XVIII centuries, a comprehensive study of the problems of Cossack prey. In this work: the state of scientific development of the topic is analyzed and the little-researched and debatable issues are singled out; special attention is paid to the influence of the Great Steppe Frontier of Ukraine on the formation of Cossack prey; the role of the border administration in the formation of prey is determined; the attitude of the Polish-Lithuanian Commonwealth authorities to the prey fishing of the Cossacks was analyzed; the economic aspects of extraction are characterized; the substantiation of the content of the Cossack prey and its change is investigated; identified stages of transformation of Cossack prey; models of prey among the Zaporozhian and registered Cossacks are demonstrated; the reflections of the prey of the Ukrainian Cossacks in international agreements are analyzed; identified features of the geography of Cossack mining; the structure of Cossack prey is clarified; revealed the legal aspects of mining within the Zaporozhian Cossacks. For the first time, documentary sources from the archives of Ukraine, Poland and Russia were translated into scientific circulation periodical «Amsterdam» 1708-1709.

Здійснено дослідженя періодичних видань як джерела реконструкції історії агрономічної науки в Україні 1920 - 1930-х рр. у контексті історичних суспільно-політичних та економічних умов даного періоду. Розглянуто проблеми становлення сільськогосподарських видавництв. Показано динаміку відродження дореволюційних і розвиток нових періодичних видань. З'ясовано безпосередню залежність процесу становлення системи сільськогосподарської періодики від формування мережі науково-дослідних установ Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук і навчальних закладів. Розроблено періодизацію розвитку та здійснено класифікацію агрономічних періодичних видань.

  Скачати повний текст

Проаналізовано хід українсько-єврейського дискурсу на сторінках книжкових і періодичних видань наддніпрянських українців другої половини XIX - початку XX ст., що належали різноманітним національно-культурним течіям, мистецьким (формальним і неформальним) об'єднанням, політичним групам і партіям. Охарактеризовано видавничу справу наддніпрянських українців досліджуваного періоду, виділено окремі етапи її розвитку та визначено вплив на цей розвиток політичних й економічних чинників. Виявлено, що проблематика українсько-єврейських взаємин у другій половині XIX - на початку XX ст. займала в українській періодиці Наддніпрянщини вагоме місце. Досліджено еволюцію поглядів українських інтелектуалів щодо українсько-єврейських взаємин і рефлексії єврейства на посили українства.

  Скачати повний текст

Здобуття Україною незалежності кардинальним чином вплинуло на формування змісту шкільної історичної освіти, яка потребувала негайного оновлення, відмови від класового та формаційних підходів, деміфологізації та ліквідації «темних плям». Зміст історичної освіти в школах України потребував оновлення й для того, щоб подолати старі стереотипи, пов'язані з формаційним підходом до вивчення історії, гармонійно інтегрувати національну історію в загальноєвропейські процеси, примирити регіональний та загальнонаціональний аспекти, підвищити якість знань з історії. Для вчителів історії пропонується велика кількість методичної літератури та дидактичних матеріалів. Підручники з історії оновлюються та перевидаються кожні п'ять років. Сьогодні українські заклади загальної середньої освіти мають можливість самостійно обирати ті навчальні посібники, за якими будуть викладатися курси історії. Все це дає широкі можливості для відбору методів викладання та вибудови індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти. Серед такого великого і різнобічного обсягу матеріалів для вчителів, важливо вибрати саме той, який допоможе учневі ефективно засвоїти набуті знання та застосовувати їх в житті. Саме тому аналіз накопиченого досвіду розробки підходів до змісту та науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти є вкрай актуальним. Виходячи із сучасного суспільно-політичного становища в країні: окупації частини території, операції об'єднаних сил на східних кордонах країни, має підвищитись роль саме історичної шкільної освіти для виховання громадянина, свідомістю якого складно маніпулювати за допомогою викривлення історичних фактів. В першому розділі на основі аналізу історіографії проблеми встановлено, що окремі аспекти науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти були об'єктом уваги вчених-істориків та вчителів-практиків. Проте активізувались такі дослідження з проголошенням незалежності України в 1991 році. Зміни ж останніх років (основні положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», програми з історії для закладів загальної середньої освіти 2013-2019 років тощо) майже не розглядаються. В педагогічних дослідженнях, до яких належать навчальні посібники та підручники із загальної педагогіки, історії педагогіки, педагогічні хрестоматії, окреслюються мета та завдання середньої освіти в Україні загалом; в наукових монографіях та посібниках аналізується зміст історичної освіти, простежується процес оновлення навчальних програм та підручників; посібники з методики викладання історії в школах орієнтовані на практичні аспекти викладання історії, акцентують увагу на структурі та змісті уроків історії; матеріали тематичних конференцій та круглих столів присвячені дискусіям про мету та зміст історичної освіти, її проблемам та способам їх подолання. Джерела з проблеми, що досліджувалась, поділено на декілька груп: архівні матеріали; нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, що опубліковані в офіційних засобах масової інформації; спеціалізована друкована продукція – підручники та посібники для вчителів історії, розробки уроків та позаурочних заходів, календарні плани тощо; освітянська періодика. Науково-методичне забезпечення шкільної історичної освіти включає в себе такі структурно-функціональні елементи як: нормативні документи (інструктивно-методичні листи МОН України, державні стандарти освіти, концепції розвитку історичної освіти, навчальні програми, методичні рекомендації), навчальні видання (підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, інструкції до практичних робіт та занять, навчальних проєктів тощо), аудіовізуальні та педагогічні програмові засоби навчання. Визначено шість етапів становлення та розвитку сучасного науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти: 1989-1992 рр.; 1992-1996 рр.; 1996-2005 рр.; 2005-2009 рр.; 2009-2016 рр.; 2016-2019 рр. В другому розділі охарактеризовано навчальні програми з історії, шкільні історичні курси, підручники та підходи до викладання. Відзначений принцип альтернативності, за яким відбувається створення нових підручників. Кожні п'ять років МОН України пропонується кілька комплектів підручників із сучасним навчально-методичним апаратом. Починаючи з 1991 року сформовані авторські колективи, до яких періодично додаються нові автори. Описано новий інтегрований курс для 10-11 класу «Історія: Україна і світ», в якому проблематика історії України внесена до світового історичного контексту і водночас показано, як вона цей контекст творить. В третьому розділі розглянуто нормативно-правову базу шкільної історичної освіти, в тому числі – стандарти, концепції та методичні рекомендації МОН України. Проаналізовано погляди істориків-науковців на сучасний урок історії. Наголошено на важливості медіаосвіти для підготовки учнів до життя в сучасному інформаційному світі. Окреслено перспективи використання медіаконтенту на уроці історії.^UAttainment of independence by Ukraine influenced drastically on the formation of content of school historical education which required instant updating, rejection of class and formation approaches, demythologization and liquidation of “dark spots”. The content of historical education in Ukrainian also required updating in order to break old stereotypes related to the formation approach to history study, to integrate the national history into common-European processes seamlessly, to bring together the regional and nation-wide aspects, and to improve the quality of history knowledge. The great variety of methodical literature and didactic materials is proposed to the teachers of history. History course books are updated and republished each five years. Today Ukrainian secondary education establishments have an opportunity to select the study guides for history courses teaching at their own discretion. All of this provides wide possibilities for selection of the modes of instruction and forming the individual educational path for each student. It is important to choose that particular material among such great variety of materials for teachers which will enable the pupil to absorb the knowledge gained efficiently and to apply this knowledge in real life. According to the current social and political situation in the country (occupation of some part of its territory, joint forces operation at the eastern border of the country) the importance of that particular historical school education shall be increased for education of the citizen whose mind can be hardly manipulated with the use of the historical facts misrepresentation. It was established in the first section on the basis of the analysis of the problem historiography that the certain aspects of the methodological support of school historical education were in the area of focus of the historical scientists and practicing teachers. However, the number of such researches increased after declaration of independence of Ukraine in 1991. Nevertheless, the changes of the recent years (basic provisions of the Acts of Ukraine “On the education”, “On the general secondary education”, history curriculum for general educational institutions within 2013-2019 etc.) are hardly considered. The general pedagogical researches including the study guides and course books on the general education science, history of the education science, pedagogical reading books define the purpose and the task of secondary education in Ukraine in general; the research monographs an the study guides analyze the content of the historical education and track the process of updating the academic programs and course books; the study guides on the methodology of history teaching in school are oriented toward the practical aspects of history teaching and place the emphasis on the structure and content of history lessons; materials of thematic conferences and round tables are devoted to the discussions of the purpose and content of historical education, is problems and the ways of their solution. The sources of the matter explored are divided into several groups: archive materials; laws and regulations of the legislative and executive authorities published in the official mass media; special-purpose printed products – course books and study guides for history teachers, development of lessons and extracurricular events, schedule plans etc.; educational periodical publications. The paper identifies six stages of establishment of modern methodological support of school historical education: 1989-1992; 1992-1996; 1996-2005; 2005-2009; 2009-2016; 2016-2019. The second section characterized the history curricula, school historical courses, course books, and approaches to teaching. The paper specifies the principles of alternativeness according to which new course books are composed. Every year the Ministry of Education and Science of Ukraine offers several series of course books with up-to-date learning and teaching instruments. Starting from 1991 the stable writing teams were formed; new teams are also added regularly. The paper describes new integrated course for 10th-11th form "History: Ukraine and the world" in which the range of problems of the history of Ukraine was introduced into the world historical context. At the same time it was shown how it creates this content. The following methods were identified among the most used history teaching methods: procreative, dialogic, problem and searching, learner-centered, and competency-oriented. The implementation of the principles of social practice and creative life education science into the learning process was considered. The legal and regulatory framework of school historical education, including the standards, concepts, and the instructional guidelines of the Ministry of Education and Science of Ukraine was considered in the third section. The views of the historical scientists to the modern history lesson were analyzed.

Побудовано тематичну модель сучасного регіонального видання та перевірено її відповідність читацьким запитам. Проаналізовано стан і перспективи вивчення регіональної преси у вітчизняному журналістикознавстві. Досліджено Кіровоградські ЗМІ та визначено їх значення в загальному розвитку сучасної регіональної преси, встановлено кількісні показники за типологічними ознаками, мовою видання та накладами. Розглянуто динаміку розвитку преси регіону за кількістю та тривалістю існування зареєстрованих і перереєстрованих видань. Розроблено схему аналізу тематики сучасного регіонального часопису та методику побудови його тематичної моделі. З урахуванням специфіки типологічного поділу розроблено моделі неспеціалізованого та спеціалізованого ЗМІ. Простежено динаміку розвитку тематичної моделі регіонального видання Кіровоградщини за роками, темами та специфічною спрямованістю газет. На підставі результатів опитування читачів досліджуваного часопису зроблено висновок про досконалість тематичної моделі громадсько-політичного видання та розроблено рекомендації щодо її удосконалення.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню українського коміксу в бібліотечно-інформаційному середовищі. Дослідження грунтується на розкритті особливостей розвитку коміксової культури в Україні з позицій книгознавства та бібліотекознавства.Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні етапів розвитку українського коміксу на тлі загальної еволюції коміксу як інформаційного продукту; у висвітленні сучасного стану розвитку коміксів в Україні, їх жанрової та видової багатоманітності; в обґрунтованні поняття імерсивного коміксу та перспектив таких інформаційних продуктів в Україні; в узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду бібліотечного сервісу, організованого навколо коміксів як інформаційних продуктів, і окресленню перспектив напрямів його розвитку в Україні.Виявлено, що специфіка коміксу як інформаційного продукту, смислове наповнення якого виражається за допомогою вербально-іконічного інструментарію – зображення і вербалізованого тексту, – обумовлює його синкретичну природу і пояснює увагу до коміксу як з боку літературознавців і мовознавців, так і мистецтвознавців і культурологів. Крім того, комікс можна віднести як до періодичних видань, так і до книжкової продукції, що робить його предметом дослідження у вимірі журналістики і видавничої справи. Водночас, будучи багатофункціональним і унікальним інформаційним продуктом, комікс досі не став предметом вивчення для книгознавців і бібліотекознавців. Дослідження коміксів з позицій інформаційної, бібліотечної та архівної справи відсутні, що доводить актуальність обраної теми дисертації.З позицій бібліотекознавства і книгознавства обґрунтовано відмінність понять «український комікс» і «комікс в Україні», з урахуванням критеріїв україніки запропоновано поняття українського коміксу як видання коміксової продукції будь-якого жанру і спрямованості, видане на теренах України та/або українською мовою (що не є перекладом іншомовних творів), українського авторства та про Україну. Визначено і охарактеризовано етапи розвитку українського коміксу.Виявлено жанрово-видове урізноманітнення коміксів в Україні, обґрунтовано наявність таких видів коміксів, як: пригодницько-історичний; супергероїка; фентезі, наукова фантастика; комікс для дітей; гумористичний; сучасний роман; кримінальний; освітній.Доведено, що поширення інтернет-технологій і, зокрема, технологій «розширеної реальності» та їх впровадження у виробництво коміксів спричинило трансформацію цього виду інформаційного продукту і появу інноваційних форматів цих видань – веб-коміксів та імерсивних коміксів, специфікою яких є нелінійність і ефект занурення. В імерсивних коміксах поряд із традиційними вербальним і графічним компонентами з'являється додатковий – імерсивна технологія, без якої коректне сприйняття тексту неможливе. Виробництво імерсивних коміксів потребує співпраці письменників, ілюстраторів, авторів і видавців з виробниками програмного контенту, що обумовлює його проєктний формат. Водночас зростання кількості таких проектів і готовність спільноти і провідних компаній – виробників контенту вкладати в них кошти засвідчує перспективність такого виду продукту і його упевнене майбутнє.З'ясовано, що основними компонентами сформованого навколо коміксів комплексного бібліотечного сервісу в установах України є: організація просвітницьких заходів, присвячених коміксам; інформування про надходження коміксів до бібліотеки; організація виставок коміксів; складання рекомендаційних списків і підготовка бібліографічних покажчиків; презентація окремих видань і організація зустрічей з авторами і видавцями коміксів; проведення воркшопів і майстер-класів, організація конкурсів. Доведено, що, будучи предметом діяльності бібліотекарів, комікс також слугує їм ефективним інструментом для вирішення просвітницьких, соціальних і вузькопрофесійних завдань із популяризації бібліотечної професії і бібліотечної справи. Обґрунтовано перспективні напрями вдосконалення сформованого навколо коміксів вітчизняного бібліотечного сервісу, серед яких: створення спеціальних колекцій коміксів; участь у проєктах зі створення коміксів із використанням зображень, що містяться в документах з фондів бібліотек; зважаючи на те, що комікси є частиною історико-культурної спадщини України, формування присвячених коміксам розділів у електронних бібліотеках «Україніка» та «Культура України», що сприяло б вирішенню завдань не лише забезпечення широкого доступу до тих коміксових видань, які зберігаються в бібліотеках, а й популяризації вітчизняної коміксової спадщини за кордоном; створення корпоративної бібліотечної бази даних коміксів та графічних романів.Ключові слова: комікс, графічна історія, інформаційний продукт, імерсивні технології, меді-продукт, візуальна комунікація, бібліотечно-інформаційний вимір, комунікація, адаптація, комікс-культура, український комікс.^UThe dissertation is devoted to the research of Ukrainian comics in the library and information environment. The study is based on the discovery of the peculiarities of the development of comic culture in Ukraine from the standpoint of bibliography and library science.The scientific novelty of the study is to highlight the stages of development of Ukrainian comics against the background of the general evolution of comics as an information product; in highlighting the current state of development of comics in Ukraine, their genre and species diversity; in substantiation of the concept of immersive comics and prospects of such information products in Ukraine; in generalizing the domestic and foreign experience of the library service organized around comics as information products, and outlining the prospects of its development in Ukraine.It was found that the specificity of comics as an information product, the semantic content of which is expressed through verbal-iconic tools - images and verbalized text - determines its syncretic nature and explains the attention to comics by literary critics and linguists, art critics and culturologists. In addition, comics can be attributed to both periodicals and books, which makes it the subject of research in the dimension of journalism and publishing. At the same time, being a multifunctional and unique information product, comics has not yet become a subject of study for bibliologists and librarians. There are no studies of comics from the standpoint of information, library and archival affairs, which proves the relevance of the chosen topic of the dissertation.From the standpoint of library science and bibliography, the difference between the concepts of "Ukrainian comics" and "comics in Ukraine" is substantiated, taking into account the criteria of Ukrainian, the concept of Ukrainian comics is is a translation of foreign works), Ukrainian authorship and about Ukraine.The stages of development of Ukrainian comics are determined and characterized.The genre-types of diversification of comics in Ukraine are revealed, the existence of such types of comics as: adventure-historical is substantiated; superhero; fantasy, science fiction; comics for children; humorous; modern novel; criminal; educational.It is proved that the spread of Internet technologies and, in particular, augmented reality technologies and their introduction into comic production has led to the transformation of this type of information product and the emergence of innovative formats of these publications - web comics and immersive comics, which are nonlinear and immersive. In immersive comics, in addition to the traditional verbal and graphic components, there is an additional - immersive technology, without which the correct perception of the text is impossible. The production of immersive comics requires the cooperation of writers, illustrators, authors and publishers with producers of software content, which determines its design format. At the same time, the growing number of such projects and the willingness of the community and leading content companies to invest in them testifies to the prospects of this type of product and its secure future.It was found that the main components of the complex library service formed around comics in the institutions of Ukraine are: the organization of educational activities dedicated to comics; informing about the arrival of comics in the library; organization of comic book exhibitions; compilation of recommendation lists and preparation of bibliographic indexes; presentation of individual publications and organization of meetings with comic book authors and publishers; conducting workshops and master classes, organizing competitions. It has been proved that, being the subject of librarians' activities, comics also serve them as an effective tool for solving educational, social and narrow professional tasks of popularizing the library profession and library business.Perspective directions of improvement of the domestic library service formed around comics are substantiated, among which: creation of special collections of comics; participation in projects for the creation of comics using images contained in documents from library collections; Considering that comics are a part of the historical and cultural heritage of Ukraine, the formation of chapters on comics in the electronic libraries "Ukraine" and "Culture of Ukraine", which would help solve problems not only providing wide access to comics published in libraries, but also the promotion of domestic comic heritage abroad; creation of a corporate library database of comics and graphic novels.Keywords: comics, graphic history, information product, immersive technologies, media product, visual communication, library and information dimension, communication, adaptation, comic culture, Ukrainian comics.

Дисертацію присвячено теоретичному і методологічному вивченню специфіки текстів жанру “надзвичайні новини” в сучасному європейському медіадискурсі.В основу дослідження покладено загальне припущення про можливість дослідження змін у мовах на матеріалі сучасного європейського медіадискурсу.Об’єктом дослідження визначено сучасний європейський медіадискурс.Предметом дослідження постала специфіка новинних текстів жанру “надзвичайні новини” в сучасному європейському медіадискурсі.Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні специфіки текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі.До основних завдань дослідження належать:1) обгрунтувати теоретико-методологічні основи дослідження проблеми медіатекстів у сучасному європейському медіапросторі;2) охарактеризувати та класифікувати медіатексти “надзвичайні новини” ;3) проаналізувати вибір цифрових інструментів дослідження текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі;4) дослідити особливості застосування текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі;5) здійснити порівняльний аналіз особливостей застосування текстів жанру “надзвичайні новини” у французькому, англійському, українському медіадискурсах.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: розроблено тематично-змістову класифікацію новин (текстів) жанру “надзвичайні новини” французького Інтернет-видання «Le Parisien», англійського Інтернет-видання «BBC News», українського Інтернет-видання «Газета по-українськи»; визначено лінгвальні особливості новин жанру “надзвичайні новини” сучасного європейського медіадискурсу» (критерії аналізу медіатекстів); створено комплекс методів корпусно-цифрового дослідження медіатекстів; теоретично обґрунтовано та апробовано відібрані матеріали на основі розробленої тематичної класифікації новин жанру “надзвичайні новини” із застосуванням корпусних інструментів «Sketch Engine», «Voyant Tools» за дистрибутивно-статистичним методом;розширено та доповнено уявлення про методи та інструменти дослідження медіатекстів; узагальнено класифікацію сучасних європейських медіатекстів, уточнено характерні риси медіатексту і текстів жанру “надзвичайні новини” , композиційно-структурний рівень медіатекстів;набули подальшого розвитку й узагальнення знання про особливості вивчення текстів жанру “надзвичайні новини” сучасного європейського медіадискурсу на тематичному, структурному, лінгвальному рівнях.^UThe thesis aims at the theoretical and methodological study of the specificity in texts of the “Breaking News” genre in modern European media discourse.The research is based on the general assumption that it is possible to study changes in languages on the material of modern European media discourse.The object of the study was determined as modern European media discourse.The subject of the research was the specificity of the news texts of the genre “Breaking News“ in the modern European media discourse.The aim of the study was to provide a theoretical and methodological substantiation and empirical study of the specificity in the texts of the genre “Breaking News” in the modern European media discourse.The main objectives of the study include:1) to substantiate the theoretical and methodological foundations for researching the problem of media texts in contemporary European media space;2) to characterize and classify the media texts of the genre “Breaking News”;3) to analyze the choice of digital research tools for the texts of the “Breaking News” genre in modern European media discourse;4) to study the peculiarities of the application of “Breaking News”genre texts in modern European media discourse;5) to carry out a comparative analysis of the peculiarities concerning the use of the texts of the genre “Breaking News” in French, English and Ukrainian media discourse.The scientific novelty of the study is that for the first time: a thematic and content classification of news (texts) of the genre “Breaking News” of the French online publication «Le Parisien», the English online publication «BBC News», and the Ukrainian online publication «Gazeta po-Ukrainsky» was developed; the linguistic features of the news of the genre «Emergency News» of the modern European media discourse are determined (criteria for analyzing media texts); a set of methods of corpus-digital research into media texts of the “Breaking News“ genre was developed and tested; the selected materials were theoretically substantiated and tested on the basis of the developed thematic classification of news in the genre of “Breaking News“ using the corpus tools «Sketch Engine» and «Voyant Tools» according to the distributional and statistical method; the idea of methods and tools for researching media texts of the genre of “Breaking News“ is expanded and supplemented; the classification of modern European mediatexts in the genre of “Breaking News” is generalized, the characteristic features of mediatexts, texts of the genre of “Breaking News”, were clarified, the compositional and structural levels of mediatexts of the genre of “Breaking News“ of the selected news texts are characterized;the knowledge about the peculiarities of studying the texts of the genre “Breaking News” in the contemporary European media discourse at the thematic, structural, and linguistic levels was further developed and generalized.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування ідейно-концептуальної і соціально-кадрової бази Народного Руху України як основи багатопартійності у 1989– 1992 роках. Актуалізація уваги до теми увиразнюється на тлі політичних процесів сьогодення, уваги до ролі особистості в історії, висвітлення державотворчої діяльності української інтелігенції, значення гуманітаристики у подоланні соціальних і політичних проблем, в обґрунтуванні концепції національно ідеї. Дисертант звернувся до фундаментальних розвідок, присвячених моделі розвитку українського суспільства, українській культурі, ментальності. Наукові праці Ади й Ігоря Бичків, Ігоря Захари, Сергія Кримського, Мирослава Поповича, Віталія Табачковського склали теоретичну основу дослідження. Магістральним методом дисертації щодо досягнення поставленої мети обрано історичний. Під час роботи використано такі наукові методи: компаративістський, системний, біографічний, феноменологічний, дескриптивний, завдяки яким вдалося розв'язати поставлені завдання. Порівняльно-історичний метод дозволив політичні події в Україні розкрити у контексті державотворчих процесів, що відбувалися у Прибалтиці, водночас визначити роль України у падінні імперії. У дослідженні залучено джерела, а саме: архівні матеріали, періодичні видання, відеоматеріали, інтерв'ю учасників подій, мемуарну спадщину. Проаналізовано програмні документи НРУ, УРП, ДемПУ, де виявлено пріоритет національної ідеї, розробленої і сформованої українською інтелігенцією. Рухівці, серед яких було багато науковців, письменників, журналістів залишили широкий масив літератури, завдяки чому джерельна база є достатньо широкою. Юрій Бадзьо, Володимир Василенко, Віталій Дончик, Іван Драч, Михайло Горинь, Левко Лук'яненко, Дмитро Павличко, Сергій Плачинда, Мирослав Попович, Леонтій Сандуляк, Веніамін Сікора, Лесь Танюк, В'ячеслав Чорновіл, Володимир Яворівський, як носії національних устремлінь, залишили не лише теоретичну спадщину, зокрема, написання провідних документів України, а й неоціненний досвід боротьби з комуністичною ідеологією, відстоювання демократичних і правових цінностей. Їх науковий, публіцистичний доробок дає глибоке розуміння процесу державотворення, формування національної ідеї. Праці провідних діячів НРУ є фундаментальними для вивчення демократичних перетворень в Україні. Враховуючи те, що масив створеної ними літератури великий і водночас різножанровий, від біографічної до історико-біографічної, підтримуваної документальними свідченнями, а також наукової, дає підстави розглядати їх праці як в історіографічному, так і в джерелознавчому аспекті. На підставі аналізу праць науковців з окресленої теми показано, що, незважаючи на 30-річню історію НРУ, досі залишаються нерозкритими певні її питання. У роботі розглянуто діяльність незалежних громадських організацій в Україні кінця 80-х рр. ХХ ст. для розуміння передумови створення Народного Руху України за перебудову. З'ясовано ініціативу письменників та науковців Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка у заснуванні вищезазначеної організації. Показано провідну роль у демократизації суспільства Спілки письменників, що стала оборонцем мови і культури. Ще в червні 1986 р. на з'їзді Спілки письменників Україні відкрито почали говорити про русифікацію й асиміляцію, утиски української мови, голодомор, Чорнобильську катастрофу. Проаналізовано проєкт програми Народного Руху України за перебудову, розкрито базові принципи та виявлено його значення. Найпотужнішими партіями, що створилися 1990 року, стали УРП і ДемПУ. Проаналізовано програмні документи УРП і ДемПУ, доповіді на Установчому з'їзді щодо з'ясування ідеології та реформаторської стратегії. Утворення однієї партії на основі НРУ Левко Лук'яненко виключав через широку його ідейну основу, Володимир Яворівський – через відсутність «динамічності», партію з мільйонами членів порівнював з армією, яка повинна підкорятися наказам згори. В'ячеслав Чорновіл розглядав це питання з позиції демократії, виступаючи за плюралізм, оскільки, на його думку, панування однієї партії є загрозою для демократії. В'ячеслав Чорновіл вважав, що НРУ має залишитися організацію, тільки 1992 р. НРУ стає партією. Отже, утворення на основі НРУ партій демократичного спрямування можна вважати об'єктивним і закономірним процесом. Показано діяльність НРУ як об'єднавчого ядра демократичних сил з метою їх консолідації у проведенні реформ, у побудові суверенної демократичної правової держави. Зокрема, аналізується утворення республіканського політичного блоку «Демократична Україна», а також Комітету «Референдум – суверенна Україна» та ін. Доводиться, що НРУ, посідаючи роль лідера патріотичного і політичного руху, був найбільш ініціативним рупором національної ідеї серед всіх демократичних сил, уособленням єдності патріотів країни заради здобуття незалежності України.^UThe dissertation presents the theoretical justification of the ideological- conceptual and social-personnel base of Narodnyi Rukh of Ukraine as the basis of multiparty system in 1989– 1992. The actualisation of attention to the topic is drawn on the background of today's political processes, diligence to the role of the individual in the history, elucidation of state-building activities of the Ukrainian intelligentsia, the importance of the humanities in overcoming social and political problems, in justification of concepts of the national idea. The dissertation respondent adverted to the fundamental research on the model of development of Ukrainian society, Ukrainian culture, and mentality. The scientific works of Ada and Ihor Bychko, Ihor Zakhara, Serhii Krymskyi, Myroslav Popovych, Vitalii Tabachkovskyi formed the theoretical basis of the study. The main method of the dissertation to achieve this goal that was chosen is historical. The following scientific methods were used within the work: comparative, systemic, biographical, phenomenological, descriptive, that made it possible to solve the set tasks. The comparative -historical method allowed to reveal the political events in Ukraine within the context of the state-building processes that took its place in The Baltics, at the same time to determine the role of Ukraine in the fall of the empire. The study includes sources, namely: archival materials, periodicals, videos, interviews with participants, memoir heritage. The program documents of NRU, URP, DPU were analysed, where the priority of the national idea, developed and formed by the Ukrainian intelligentsia, has been revealed. Rukhivtsy, among whom there were many scientists, writers, journalists, left a wide array of literature, so the source base is quite wide. Yurii Badzo, Volodymyr Vasylenko, Vitalii Donchyk, Ivan Drach, Mykhailo Horyn, Levko Lukianenko, Dmytro Pavlychko, Serhii Plachynda, Myroslav Popovych, Leontii Sanduliak, Veniamin Sikora, Les Taniuk, Viacheslav Chornovil, Volodymyr Yavornivskyi as bearers of national aspirations, left not only a theoretical legacy, in particular, the writings of leading documents of Ukraine, but also invaluable experience in combating against the communist ideology, upholding democratic and legal values. Their scientific and journalistic achievements give a deep understanding of the process of state formation, the formation of the national idea. The works of leading figures of the NRU are fundamental for the study of democratic transformations in Ukraine. The dissertation investigation takes into account the fact that the array of literature created by those leading figures is large and at the same time diverse, from biographical to historical-biographical, maintaining documentary evidence, as well as scientific, that gives grounds to consider their work in historical, graphical and source aspects. Based on the analysis of the works of scientists on this topic, it is shown that, despite the 30-year history of the NRU, some of its issues still remain unsolved. The dissertation gives the description of the activity of independent public organisations in Ukraine in the end of the 80s of the XX century to understand the preconditions for the creation of Narodnyi Rukh of Ukraine for restructuring. The dissertation reveals the initiative of writers and scientists of the Institute of Literature named after Taras Shevchenko in founding of organisation mentioned above. The leading role in the democratisation of the society of the Writers' Union, which became a defender of language and culture, has been shown. Back to June 1986, at the congress of the Writers' Union of Ukraine, they began to speak openly L. Lukianenko, S. Khmara, on the one hand, D. Pavlychko, I. Drach, on the other hand, saw the further fate of the Rukh in the creation of the party. And these ideas were implemented in 1990. This is how the Ukrainian Republican Party and the Democratic Party of Ukraine appeared. In May 1990, the Social Democratic Party of Ukraine was formed, where the main ideologue and one of the founders was the leader Viktor Vovk. Serhii Plachynda became the founder and leader of the Ukrainian Peasant Democratic Party, which was formed in June 1990.The activity of the NRU as a unifying nucleus of democratic forces in order to consolidate them in carrying out reforms, in building a sovereign democratic state governed by the rule of law has been shown in the dissertation. In particular, the formation of the republican political bloc “Democratic Ukraine”, as well as the Committee “Referendum – Sovereign Ukraine” and others have been analysed. It turns out that the NRU, playing the role of leader of the patriotic and political movement, was the most proactive speaker of the national idea among all democratic forces, the embodiment of the unity of the country's patriots for the independence of Ukraine.