Дисертаційна робота присвячена розробці нових варіантів реакцій 1,3-диполярного циклоприєднання, поєднанню реакції 1,3-диполярного циклоприєднання у тандеми з іншими хімічними перетвореннями для отримання нових азолів та їх конденсованих похідних з корисними властивостями, а також вивченню властивостей отриманих сполук. Основна увага у роботі зосереджена на опрацюванні нових напрямів використання органічних азидів як ефективних 1,3-диполів у реакціях [3+2]-циклоприєднання, синтезі 1,2,3-триазолів та їхніх конденсованих похідних, а також вивченні поведінки альтернативних азидам 1,3-диполів у таких перетвореннях. Вперше досліджено 3-(метилсульфоніл)проп-1-ин та 2-(проп-2-ин-1-ілокси)-6H-бензо[c]хромен-6-он в СuAAC-реакції. З'ясовані особливості взаємодії ди(проп-2-ин-1-іл)аміну з арилазидами та синтезовано нові біс-триазоли. Одержано раніше неописані кон'югати 1,2,3-триазолу і 6H-бензо[c]хромен-6-ону та досліджено їх протиракову активність. Встановлено, що продукти галогенарилювання акрилатів за реакцією Меєрвейна є зручними реагентами для синтезу 2-азидо-3-арилпропанових кислот. Виходячи з 2-азидо-3-арилпропанових кислот, розроблено методи отримання 2-(1H-1,2,3-триазол-1-іл)-3-арилпропанових кислот та їхніх похідних, а також 4,5,6,7-тетрагідро-[1,2,3]триазоло[1,5-a]піразинів. Запропоновано новий підхід до синтезу заміщених [1,2,3]триазоло[1,5-a]піразинів шляхом поєднання чотирикомпонентної реакції Уґі та некаталітичної циклізації Х'юсґена, що дозволяє отримувати цільові продукти з високими виходами без застосування каталізаторів. Описано новий приклад клік-реакції гідразонілгалогенідів з метиленактивними нітрилами. З'ясовано, що нітриліміни є високореакційноздатними реагентами у взаємодії з метиленактивними нітрилами, та можуть бути застосовані у синтезі як альтернативні азидам 1,3-диполі, для ізостерних замін 1,2,3-триазольного циклу 1Н-піразольним, що розширює синтетичні можливості розроблених методів, зокрема для скринінгу на біологічну активність одержаних сполук. Отримано раніше неописані 4-(1,2,4-оксазол-5-іл)-5-аміно-1H-піразоли та 4-(1,2,4-оксазол-5-іл)-5-аміно-1H-1,2,3-триазоли. Показано, що взаємодія 3-(1H-пірол-2-іл)/(1H-індол-3-іл)-3-оксопропанонітрилів з нітрилімінами відбувається регіоселективно з утворенням 5-амінопіразолів. Розроблено доміно-реакцію, в якій 2-амінотіофен-3-карбоксилати чи 2-(2-(1-хлоро-2-етокси-2-оксоетиліден)гідразиніл)тіофен-3-карбоксилати взаємодіють з 2-(3-арил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)ацетонітрилами з утворенням тієно[3,2-e][1,2,3]триазоло[1,5-a]піримідин-5(4H)-онів та піразоло[1,5-a]тієно[3,2-e]піримідин-5(4H)-онів.^UThis dissertation is focused on the development of new variants of 1,3-dipolar cycloaddition reactions. It also explores a combination of 1,3-dipolar cycloaddition in tandem with other chemical transformations in order to obtain new azoles and their condensed derivatives with useful properties, and study of the properties of the obtained compounds. The main focus of the work is on the development of new directions for the use of organic azides as effective 1,3-dipoles in [3+2]cycloaddition reactions, synthesis of 1,2,3-triazoles and their condensed derivatives, as well as studying the behaviour of alternative azides 1,3-dipoles in such transformations. 3-(Methylsulfonyl)prop-1-yne and 2-(prop-2-yn-1-yloxy)-6H-benzo[c]chromen-6-one were investigated for the first time in the CuAAC reaction. The peculiarities of the interaction of di(prop-2-yn-1-yl)amine with aryl azides have been elucidated and new bis-triazoles were synthesized. Previously undescribed conjugates of 1,2,3-triazole and 6H-benzo[c]chromen-6-one were obtained and their anticancer activity was investigated. The haloarylation products of acrylates by the Meerwein reaction, which were obtained from commercially available starting compounds, are convenient reagents for the synthesis of 2-azido-3-arylpropanoic acids. Methods for the preparation of 2-(1H-1,2,3-triazol-1-yl)-3-arylpropanoic acids and their derivatives as well as 4,5,6,7-tetrahydro-[1,2,3]triazolo[1,5-a]pyrazines were developed on the basis of 2-azido-3-arylpropanoic acids. A new approach to the synthesis of substituted [1,2,3]triazolo[1,5-a]pyrazines by combining a four-component Ugi reaction and non-catalytic Huisgen cyclization was proposed, which allows to obtain high-yield target products without the use of catalysts. A new example of the click reaction of hydrazonyl halides with active methylene nitriles is described. It was found that nitrileimines are highly reactive reagents in the interaction with active methylene nitriles, and can be used in the synthesis as alternatives to 1,3-dipole azides, for isostere substitutions of 1,2,3-triazole ring by 1H-pyrazole, which expands the synthetic capabilities of the developed methods, in particular, for screening for the biological activity of the obtained compounds. The 4-(1,2,4-oxazol-5-yl)-5-amino-1H-pyrazoles and 4-(1,2,4-oxazol-5-yl)-5-amino-1H-1,2,3-triazoles, which were not described previously, were obtained. It is shown that the interaction of 3-(1H-pyrrol-2-yl)/(1H-indol-3-yl)-3-oxopropanonitrile with nitrileimines occurs regioselectively with the formation of 5-aminopyrazoles. A domino reaction has been developed in which 2-aminothiophene-3-carboxylates or (2-(1-chloro-2-ethoxy-2-oxoethylidene)hydrazineyl)thiophene-3-carboxylates react with 2-(3-aryl-1,2,4-oxadiazol-5-yl)acetonitriles with the formation of thieno[3,2-e][1,2,3]triazolo[1,5-a]pyrimidin-5(4H)-ones and pyrazolo[1,5-a]thieno[3,2-e]pyrimidines.

Об'єкт - дизайн структури, методи синтезу, хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості, залежність структура-активність; прогнозування поліфармакологічних властивостей; механізми реалізації біологічних ефектів 5-ен-4-тіазолідинонів, тіопіранотіазолів та споріднених гетероциклічних систем; мета - спрямований дизайн та синтез нових похідних 5-ен-4-тіазолідинонів, тіазолідинон/тіазол-індол/імідазотіадіазольних гібридних молекул, тіазолвмісних поліциклічних сполук та їх біоізостерних кон'югатів як потенційних «лікоподібних молекул» із поліфармакологічним профілем, що включає протипухлинну, протипаразитарну та антимікробну активність; методи - класичного органічного синтезу, синтезу із застосуванням мікрохвильового опромінення; фізико-хімічні методи аналізу структури, in silico і статистичні методи, фармакологічні дослідження in vitro та in vivo, статистичні; новизна – обгрунтовано прикладне значення поліфармакологічного підходу у розробці лікоподібних молекул як антипроліферативних агентів із подвійною протипаразитарною та/чи протипухлинною активностями. На основі методів статистичної оцінки залежності параметрів протитрипаносомної та протипухлинної активності, встановленої для сполук із подвійною дією, розроблено математичну модель для прогнозування протипухлинної дії тіазолідинонів щодо різних ліній раку на основі їх протитрипаносомної активності. Розроблено методики отримання та структурної функціоналізації похідних 2-тіоксо-4-тіазолідинон-3-карбонових кислот, які проявляють суттєву протитрипаносомну, антилейшманіозну і протипухлинну активність. У рамках гібрид-фармакофорного підходу одержано тіазол/тіазолідон-феніліндол/імідазотіадіазольні гібриди із високою трипаноцидною та антилейшманіозною активністю. Синтезовано нові N-заміщені похідні ізотіохроменотіазолів та 9-арил(гетерил)-азатетрациклотетрадеценонів-6, досліджено їх антитрипаносомну дію. Синтезовано ряди роданін-індолкарбонових кислот та їх похідних і виділено метиловий естер 5-флюоро-3-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-5-іліденметил)-1H-індол-2-карбонової кислоти із мікромолярним середнім значенням GI50 щодо всієї панелі ракових ліній. Синтезовано ряд нових 5-ариліден-2-(4-гідроксифеніл)амінотіазол-4(5Н)-онів, для яких встановлено селективну протилейкемічну активність. Результати - доведено подвійну протипаразитарну та протипухлинну активності тіазолідинон-піразолінових гібридних молекул. Для ряду тіопіранотіазолів вперше встановлено протитрипаносомну та протилейшманіозну активність. Встановлено інгібування полімеризації тубуліну як один з механізмів реалізації протипухлинного ефектів 5-ариліден-2-амінотіазол-4(5Н)-онів. На основі поглиблених біологічних досліджень обґрунтувано, що метиловий естер 5-флюоро-3-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-5-іліденметил)-1H-індол-2-карбонової кислоти індукує апоптоз через каспаз 3-, PARP1- та Bax-протеїн-залежні шляхи та спричиняє пошкодження ДНК у клітинах гепатоцелюлярної карциноми HepG2. Ідентифіковані похідні 5-амінометиліден-роданін-3-пропанової кислоти, 2-(5-іліден-4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-сукцинімідів та 5-амінометиліден-2-іліден-3-феніл-4-тіазолідинону як високоактивні протигрибкові (Candida albicans) та протимікробні (Staphylococcus aureus) агенти; впроваджено – у науковий процес закладів вищої освіти; галузь - фармація^UObject - structure design, synthetic methods, chemical, physicochemical and biological properties, structure-activity relationship; prediction of polypharmacological properties; mechanisms of biological effects realization of 5-ene-4-thiazolidinones, thiopyranothiazoles and related heterocyclic systems; aim - directed design and synthesis of new derivatives of 5-ene-4-thiazolidinones, thiazolidinone/thiazole-indole/imidazothiadiazole hybrid molecules, thiazole-containing polycyclic compounds and their bioisostere conjugates as potential "drug-like molecules" with polypharmacological profile including anticancer, antiparasitic and antimicrobial activity; methods - classical organic synthesis, synthesis using microwave irradiation; physico-chemical methods of the structure analysis, in silico and statistical methods, in vitro and in vivo pharmacological studies; novelty – an applied value of the polypharmacological approach in the development of drug-like molecules as antiproliferative agents with dual antiparasitic and/or antitumor activities is substantiated. Based on the methods of statistical evaluation of the dependence of the antitrypanosomal and antitumor activity parameters established for double-acting compounds, a mathematical model was developed to predict the antitumor effect of thiazolidinones on different cancer lines based on their antitrypanosomal activity. Methods for the synthesis and structural functionalization of 2-thioxo-4-thiazolidinone-3-carboxylic acid derivatives, which exhibit significant antitrypanosomal, antileishmanial and antitumor activity had been developed. The thiazole/thiazolidone-phenylindole/imidazothiadiazole hybrids with high trypanocidal and antileishmanial activity were synthesized within the hybrid-pharmacophore approach. New N-substituted derivatives of isothiochromenothiazoles and 9-aryl(heteryl)-azatetracyclotetradecenones-6 were synthesized, their antitrypanosomal activity was studied. Series of rhodanine-indolecarboxylic acids and their derivatives were synthesized and 5-fluoro-3- (4-oxo-2-thioxothiazolidin-5-ylidenemethyl)-1H-indole-2-carboxylic acid methyl ester with micromolar mean of GI50 values against whole cancer lines panel was identified. A number of new 5-arylidene-2-(4-hydroxyphenyl)-aminothiazol-4(5H)-ones had been synthesized, for which selective antileukemic activity was established. Results - double antiparasitic and antitumor activity of thiazolidinone-pyrazoline hybrid molecules has been proved. For a number of thiopyranothiazoles, antitrypanosomal and antileishmanial activity was established for the first time. Inhibition of tubulin polymerization has been established as one of the mechanisms of antitumor activity of 5-arylidene-2-aminothiazol-4(5H)-ons. Based on the in-depth biological studies, it was substantiated that 5-fluoro-3-(4-oxo-2-thioxothiazolidin-5-ylidenemethyl)-1H-indole-2-carboxylic acid methyl ester induces apoptosis via caspase 3-, PARP1- and Bax- protein-dependent pathways and causes DNA damage in HepG2 hepatocellular carcinoma cells. Derivatives of 5-aminomethylidene-rhodanine-3-propanoic acid, 2-(5-ylidene-4-oxo-2-thioxothiazolidin-3-yl)-succinimides and 5-aminomethylidene-2-ylidene-3-phenyl-4-thiazolidinone had been identified as highly active antifungal (Candida albicans) and antimicrobial (Staphylococcus aureus) agents; introduced - into the scientific process of higher education institutions; branch - pharmacy.

Дисертаційна робота присвячена аналізу молекулярної організації,еволюції та використання 5S рДНК та генів СО1-СО2 в якості маркернихділянок в оцінці генетичного різноманіття представників різних груп комах(Insecta). У Вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зформулюваннімета та завдання дослідження, наведені дані про оприлюднення результатів унаукових працях та апробацію дисертації на наукових форумах.Охарактеризовані наукова новизна та практична цінність отриманихрезультатів. Завершується вступ інформацією про структуру та обсягдисертації. Перший розділ являє собою стислий огляд літератури, у якійвисвітлюються існуючі проблеми та невирішені питання в систематиці комах.Також, у розділі охарактеризовано широко розповсюджені маркерніпослідовності, які застосовуються в сучасних молекулярно-генетичнихдослідженнях для оцінки біорізноманіття (ДНК-баркодингу) не лише комах, ай загалом еукаріот. Одним із найінформативніших ДНК-маркерів для комах насьогоднішній день вважаються поліморфні локуси мітохондріальної ДНК,однак використання лише ділянок мітогеному має свої певні обмеження танедоліки. Зважаючи на це крім послідовностей мтДНК необхідно залучати ймаркерні гени ядерного геному, до яких належать гени рибосомних РНК, асаме 5S рДНК. Проте, для комах потенціал використання 5S рДНК в якостімолекулярного маркеру все ще залишається недостатньо вивченим. З оглядуна це, метою дисертаційного дослідження було проаналізувати мінливістьмітохондріальних генів СО1-СО2 та ядерної 5S рДНК у різних групах комахта оцінити можливості використання цих ділянок геному в якостімолекулярних маркерів для баркодингу та реконструкції філогенетичнихвідносин у досліджуваних таксонах. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:1. Ампліфікувати, клонувати та сиквенувати послідовності генівСО1-СО2 та 5S рДНК представників різних таксономічних груп комах.2. Проаналізувати банк нуклеотидних послідовностей (GenBank) нанаявність просиквенованих ділянок СО1-СО2 та 5S рДНК досліджуваних таблизькоспоріднених видів.3. Дослідити молекулярну організацію обраних для аналізу ділянокгеному та оцінити їх поліморфізм4. За допомогою отриманих даних зробити висновок про можливістьвикористання ділянок CO1-СО2 та 5S рДНК в оцінці генетичного різноманіттякомах.Об’єкт дослідження – генетичний поліморфізм та еволюція геномівеукаріот. Предмет – 5S рибосомна ДНК та гени цитохром оксидази СО1 та СО2.Методи дослідження: у процесі підготовки дисертації було використаносучасні лабораторні методи дослідження, які згадані у другому розділі,зокрема: виділення геномної та плазмідної ДНК, квантифікація ДНК,полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофоретичний аналіз, створеннярекомбінантних конструктів та клонування фрагментів ДНК, сиквенуванняДНК. Також були використані біоінформатичні методи: аналіз сиквенованихпослідовностей ДНК, скринінг геномних баз даних, аналіз повногеномнихархівів, вирівнювання послідовностей ДНК та побудова філогенетичнихдендрограм. Наукову новизну дисертаційного дослідження на основі отриманихрезультатів (третій розділ) розкривають наступні положення:1. Вперше клоновано та сиквеновано гени СО1-СО2 та повторюваніділянки 5S рДНК для різних підвидів медоносної бджоли Apis mellifera,метеликів-шкідників родини Drepanidae та плодових мушок родиниTephritidae.2. Вперше описано хромосомну локалізацію кластерів 5S рДНК умедоносних бджіл, метеликів та плодових мушок, виявлено новий типдиспергованої організації 5S рДНК у геномах метеликів.3. Детально описано та проаналізовано молекулярну організацію,поліморфізм та характер мінливості 5S рДНК у досліджуваних видів.4. Встановлено суттєві відмінності в молекулярній організації ташвидкості еволюції 5S рДНК у різних групах комах.5. Проведено порівняльну оцінку можливостей застосування різнихмолекулярних маркерів, 5S рДНК та гени СО1-СО2 для баркодингу тареконструкції філогенезу комах.Дисертаційну роботу викладено на 158 сторінках машинописноготексту. Робота містить 11 таблиць, 26 рисунків та додаток. Бібліографічний списокскладається з 188 літературних джерел.^UThe dissertation is focused on the analysis of the molecular organization,evolution and use of 5S rDNA and CO1-CO2 genes as marker loci in the evaluationof the genetic diversity of representatives of different groups of insects (Insecta).The Introduction justifies the choice of topic and its relevance, formulates theaim and tasks of the research, provides information on the publication of results inscientific papers and on the approval of the dissertation at scientific forums. Thescientific novelty and practical value of the obtained results are characterized. Theintroduction ends with information about the structure and scope of the dissertation.The first section is a brief review of the literature highlighting existing problems and unresolved issues in insect taxonomy. The section also describes popular marker sequences used in modern molecular genetic studies to assess biodiversity (DNA barcoding) not only of insects but also of eukaryotes in general. Polymorphic loci of mitochondrial DNA are now considered one of the most informative DNA markers for insects. However, the use of only mitogenome regions has its limitations and disadvantages. Considering this, in addition to mtDNA sequences, it is necessary to use marker genes of the nuclear genome, which include ribosomal RNA genes, namely 5S rDNA. However, for insects, the potential of using 5S rDNA as a molecular marker still remains insufficiently studied. In view of this, the aim of the dissertation research was to analyze the variability of mitochondrial CO1-CO2 genes and nuclear 5S rDNA in different groups of insects and to evaluate the possibilities of using these genomic regions as molecular markers for barcoding and reconstruction of phylogenetic relationships in the taxa studied. To achieve the goal, the following tasks were set: 1. To amplify, clone and sequence the CO1-CO2 genes and 5S rDNA of representatives of different taxonomic groups of insects. 2. To search the nucleotide sequences database (GenBank) for the presence of СО1-СО2 and 5S rDNA sequences of the studied and closely related species. 3. To study the molecular organization of the genomic regions selected foranalysis, and to evaluate their polymorphism. 4. Based on the data obtained, draw a conclusion about the possibility of using CO1-СО2 and 5S rDNA regions in the assessment of the genetic diversity of insects. The object of research is genetic polymorphism and evolution of eukaryotic genomes. The subject is 5S ribosomal DNA and genes of cytochrome oxidase СО1 and СО2. Research methods: in the process of preparing the dissertation, modern laboratory research methods were used, which are mentioned in the second chapter, in particular: isolation of genomic and plasmid DNA, DNA quantification, polymerase chain reaction (PCR), electrophoretic analysis, creation of recombinant constructs and cloning of DNA fragments, DNA sequencing. Bioinformaticsmethods were also used: analysis of DNA sequences, screening of genomic databases, analysis of whole genome archives, alignment of DNA sequences and construction of phylogenetic dendrograms. The following statements reveal the scientific novelty of dissertation research based on the results obtained (third section): 1. For the first time, CO1-CO2 genes and 5S rDNA repeated regions were cloned and sequenced for different subspecies of the honey bee Apis mellifera, pest butterflies of the Drepanidae family, and fruit flies of the Tephritidae family. 2. The chromosomal localization of 5S rDNA clusters in honeybees, butterflies and fruit flies was described for the first time, and a new type of dispersed organization of 5S rDNA in butterfly genomes was discovered. 3. The molecular organization, polymorphism, and nature of variability of 5S rDNA in the studied species are described and analyzed in detail. 4. Significant differences in the molecular organization and rate of evolution of 5S rDNA in different groups of insects were revealed. 5. A comparative assessment of the possibilities of using various molecular markers, i.e., 5S rDNA and CO1-CO2 genes for barcoding and insect phylogeny reconstruction was carried out. The thesis is presented on 158 pages of typewritten text. The work contains 11 tables and 26 figures. The references consist of 188 literature sources.

Акцентується увага на значенні фундаментально-прикладних досліджень щодо варіабельності властивостей бактерій роду Bacillus (адгезивних,рістстимулюючих, антагоністичних), виділених з різних агроценозів,поглиблення знань в аспекті генетичних профілей B. subtilis в різних еконішах, аналізу їх морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей як перспективних продуцентів. У ході досліджень визначено чисельність ґрунтових мікроорганізмів(бактерії, мікроміцети, спорові бактерії) під пшеницею озимою у період весняної та літньої вегетації на чорноземі типовому та показано варіабельність мікробної біомаси за сортовими варіантами вирощування даної культури. Встановлено, що сортова специфічність значно пов’язана з особливостями формування мікробіому у різні фази росту і розвитку рослин. Встановлено збільшення чисельності спороутворюючих бактерій до 4,2 х 10^7 КУО/г у варіантах вирощування окремих сортів.^UAttention is focused on the importance of fundamental and applied research onthevariabilityofthe properties of bacteria of the genus Bacillus (adhesive, growth-stimulating,antagonistic) isolated from different agrocenoses, deepening knowledgeintermsofgenetic profiles of B. subtilis in different econo-ecosystems, analysisoftheirmorphological, cultural, physiological and biochemical properties aspromisingproducers. In the course of the research, the number of soil microorganisms(bacteria,micromycetes, spore bacteria) under winter wheat during the springandsummergrowing season on typical black soil was determined and the variabilityofmicrobialbiomass by varietal variants of this crop cultivation was shown. It has been established that variety specificity is significantly related to the peculiarities of microbiome formation in different phases of plant growth and development. An increase in the number of sporeforming bacteria up to 4,2 x 10^7 CFU/g in the variants of cultivation of individual varieties was found.

Дисертаційна робота присвячена розробці синтетичних підходів, встановленню будови і основних принципів кристалічної інженерії π-комплексів купруму(І) та арґентуму(І) з алільними похідними азолів (1,2,3-триазолу, 1,2,4-триазолу, тетразолу, 1,3,4-тіадіазолу, 1,3,4-оксадіазолу), а також дослідженню нелінійно-оптичних властивостей π-координаційних сполук купруму(І) на предмет генерації другої і третьої оптичних гармонік. Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу та безпосередньою взаємодією компонентів синтезовано і досліджено будову 107 нових координаційних сполук, серед яких 80 π-комплексів купруму(І) та 22 π-комплекси арґентуму(І) на основі 31 органічного ліганду – алільних похідних азолів. Рентгенівським методом монокристалу встановлено кристалічну будову всіх 107 координаційних сполук та 6 органічних аліл-вмісних лігандів. Кристалохімічний аналіз π-комплексів дозволив виокремити основні способи організації координаційних фрагментів (та вузлів), а також проаналізувати аспекти взаємодії Me–(C=C). Проведено низку квантово-хімічних обчислень. Для кристалів π-комплексів купруму(І) виявлено високу ефективність фотоіндукованої генерації другої та третьої оптичних гармонік.^UThe thesis is devoted to the development of synthetic approaches, crystal structure investigation and exploration of main crystal engineering features of copper(I) and silver(I) π-complexes with allylic derivatives of azoles (triazole, tetrazole, thiadiazole, oxadiazole), as well as to the investigation of their non-linear optical properties. Using the alternating-current electrochemical technique as well as by the direct reactions 107 novel coordination compounds (among which 80 copper(I) π-complexes and 22 silver(I) π-coordination compounds with allyl derivatives of azoles) have been obtained and structurally studied. 31 Organic ligands, N-, O- and S-allyl (both mono- and diallyl) derivatives of azoles (1,2,3-triazole, 1,2,4-triazole, tetrazole, 1,3,4-oxadiazole and 1,3,4-thiadiazole) were designed and synthesized. All obtained 107 coordination compounds as well as 6 organic allylic ligands (based on 1,2,3-triazole, tetrazole and 1,3,4-thiadiazole) were studied using single crystal X-ray diffraction. A thorough crystal chemical analysis of the structures of copper(I) π-complexes based on allyl derivatives of azoles allowed us to identify 55 ways of coordination constructions (and nodes) organizations, covering the range from isolated fragments with terminal anions to the polymeric frameworks. Quantum chemical DFT calculations (geometry optimization, electron structure calculation, calculations of dipole moment, hyperpolarizability and theoretical Raman and UV-VIS spectra) allowed to explain the main features of the π-complexes structures and their properties. Nonlinear optical (NLO) investigation of obtained crystalline copper(I) π-complexes ravealed a hight efficiency laser stimulated second harmonic generation (SHG) and third harmonic generation (THG).

Дисертація присвячена розробці методів формування ансамблів наночастинок золота, які відповідають основним вимогам для використання в у якості підкладок для поверхнево-підсиленої раманівської спектроскопії (SERS-підкладок), двома способами (метод самозбирання і темплатного синтезу).Методом самозбирання отримані стабільні однорідні ансамблі неагломерованих розгалужених наночастинок золота контрольованого розміру і форми з різною товщиною шару (500-800 нм) на поверхні скляних підкладок. Показано, що отримані матеріали характеризуються каркасною (арковою) структурою. Використання ансамблів наночастинок у якості SERS-підкладок показало високу ефективність підсилення раманівського сигналу досліджуваних молекул (родамін 6G і кристалічний фіолетовий): коефіцієнт підсилення дорівнює EF = 10^5. При цьому товщина ансамблів НЧ не впливає на ефективність підсилення, що обумовлено збудженням плазмонів тільки поверхневого шару ансамблів.Розроблено новий метод формування ансамблів розгалужених ізольованих наночастинок золота регульованого розміру і морфології безпосередньо на поверхні скляних підкладок зі ступенем заповнення поверхні до 80 % (метод темплатного синтезу). Дослідження поверхні ансамблів показало, що наночастинки формують моношар на поверхні підкладки. Встановлено, що розроблені ансамблі наночастинок золота (середній розмір 80 нм, ступінь заповнення поверхні підкладки 25 %) є новим типом ефективних SERS-підкладок, коефіцієнт підсилення раманівського сигналу молекул кристалічного фіолетового складає 10^6 і на порядок перевищує значення такого при використанні ансамблів, отриманих методом самозбирання, що обумовлено забезпеченням ізольованості НЧ в моношаровому ансамблі і можливістю створення "гарячих точок" на кожному гострому відгалуженні НЧ.Ключові слова: розгалужена наночастинка золота, ансамбль наночастинок, моношар, оптичні властивості, SERS-підкладка.^UThesis is devoted to the development of the methods for the formation of ensembles of gold nanoparticles, which correspond to the basic requirements for developed materials using as substrates for surface-enhanced Raman spectroscopy (SERS-substrates), in two ways (self-assembly method and template synthesis).Stable homogeneous ensembles of non-agglomerated branched gold nanoparticles of controlled size and shape with different layer thickness (500 800 nm) on the surface of glass substrates were obtained by self-assembly method. It is shown that the obtained materials are characterized by a frame (arc) structure. Using of nanoparticle ensembles as SERS substrates showed high efficiency in Raman signal enhancing of the molecules under investigation (Rhodamine 6G and Crystal Violet): enhanced factor is EF = 105. In this case, the thickness of the ensembles does not affect the enhancement efficiency due to the plasmon excitation only of the surface layer of ensembles.New method of forming the ensemble of branched gold nanoparticles of controlled size and morphology directly on the surface of glass substrates with surface filling degree up to 80% (the method of template synthesis) has been developed. Investigation of the ensemble's surface has shown that gold nanoparticles form a monolayer on the substrate surface. It was established that the developed ensembles of isolated gold nanoparticles (average size 80 nm, the filling degree of the substrate surface 25%) is a new type of effective SERS-substrates, enhanced factor of the Raman signal of Crystal Violet molecules is 106 and is higher by order of magnitude than this value when using assemblies obtained by self-assembly method, which is due to the nanoparticle isolation in monolayer ensemble and the possibility of creating "hot spots" on each nanoparticle sharp branch.Keywords: branched gold nanoparticle, ensemble of nanoparticles, monolayer, optical properties, SERS-substrate.

Поточилова В.В. Мікробіологічне обгрунтування ефективності комплексного застосування антибіотиків та полівалентного піобактеріофагу за гострого некротичного панкреатиту. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07. «Мікробіологія» - Національна академія медичних наук України, Державна установа «Інститут епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К Заболотного НАН України, Київ, 2020. Дисертаційну роботу присвячено вивченню мікробної складової та профілю резистентності облігатно- та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, що були виділені у пацієнтів, хворих на ГНП та представлено вирішення актуальної наукової задачі – вдосконалення мікробіологічної діагностики та лікування ГНП. За даними досліджень встановлено та проаналізовано кількісний і якісний склад мікроорганізмів, що були виділені з тканини підшлункової залози у хворих на ГНП. Досліджено співвідношення факультативно- та облігатно-анаеробних мікроорганізмів - чинників ГНП у обстежених хворих. Ключові слова: гострий некротичний панкреатит, полівалентний піобактеріофаг, факультативно-анаеробні мікроорганізми, облігатно-анаеробні мікроорганізми, антибіотикорезистентність.^UThe dissertation for the Ph. D. Degree (biology) in specialty 03.00.07 –"Microbiology" - National Academy of Medical Sciences of Ukraine, State Institution "Institute of Epidemiology and Infectious Diseases by L.V. Gromashevsky of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine ", Institute of Microbiology and Virology by D. K. Zabolotny of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2020. The dissertation is devoted to the study of the microbial components and the resistance profile of obligate and facultative anaerobic microorganisms isolated from patients with acute necrotic pancreatitis and presents the solution of an urgent scientific problem - improving microbiological diagnosis and treatment of acute necrotic pancreatitis.According to the research data, the quantitative and qualitative compositions of microorganisms isolated from the tissue of the pancreas in patients with acute necrotizing pancreatitis was established and analyzed. The ratio of facultative and obligate-anaerobic microorganisms caused acute necrotic pancreatitis in the examined patients was studied. For this, the content of the pancreas and the blood of patients with pancreatitis-associated infections was investigated.

Дисертація є завершеною кваліфікаційною науковою роботою, виконаною на сучасному методичному рівні, в якій вирішено актуальне наукове завдання - визначення хронічного впливу ацетату свинцю та хлориду кадмію на структурно-функціональну організацію печінки щурів, визначення взаємозв’язку між рівнем накопичення свинцю/кадмію, біохімічними показниками активності печінкових ферментів та морфологічними змінами печінки за умов ізольованого введення важких металів, та комбінованого впливу свинцю/кадмію з сукцинатом цинку або заліза для виявлення потенційних біоантагоністичних властивостей есенціальних мікроелементів у формі сукцинатів щодо гепатотоксичної дії ксенобіотиків.Експериментальне дослідження проведено на лабораторних дорослих щурах, хронічне введення досліджуваних чинників проводили самцям внутрішньошлунково щоденно впродовж 30-ти діб. Морфологічним матеріалом дослідження були печінки щурів на 15-ту і 30-ту добу експерименту. Застосування морфо метричних, гістологічних, біохімічних та статистичних методів дозволило дослідити зміни морфогенезу печінки після впливу розчинів хлориду кадмію/ацетату свинцю при ізольованому введенні та при комбінованому введенні хлориду кадмію в дозі 2,0 мг/кг , або ацетату свинцю в дозі 12,0 мг/кг з сукцинатом цинку (5 мг/кг), або сукцинатом заліза (10 мг/кг). Визначення і порівняння рівня накопичення кадмію та свинцю проводилось з використанням методу поліелементного аналізу з атомною емісією на двох термінах, що дозволило виявити динаміку змін накопичення важких металів печінкою дослідних тварин. Новизна дослідження та отриманих результатів.Вперше проведено експеримент з комбінованого введення солей кадмію та свинцю з сукцинатами цинку та заліза на дорослих самцях щурів з метою виявлення зменшення гепатотоксичності важких металів. Отримано нові анатомо-експериментальні дані ступеня гепатотоксичності хлориду кадмію та ацетату свинцю, рівень їх накопичення в печінці дорослих самців щурів за умов ізольованого впливу при хронічній інтоксикації. Вперше показано, що сукцинат цинку та сукцинат заліза зменшують рівень гепатотоксичності хлориду кадмію та ацетату свинцю при комбінованому введенні за всіма показниками (рівень накопичення в печінці, гістологічні показники структури паренхіми, біохімічні показники крові - рівні амінотрансфераз та коефіцієнт де Рітіса, зміни в судинній ланці печінки) як на 15-ту добу так і на 30 добу експерименту. Вперше доведено, що комбіноване введення сукцинатів заліза та цинку з кадмієм або свинцем знижують рівень накопичення кадмію та свинцю печінкою щура, регулюють рівень амінотрасфераз в крові дослідних тварин та відновлюють гістологічні структури паренхіми печінки. Отримані результати можуть стати підґрунтям для розробок препаратів з біоантагоністичними або протекторними властивостями при кадмієвій або свинцевій інтоксикації. Вперше експериментально виявлені біоантагоністичні властивості сукцинатів заліза та цинку відносно гепатотоксичних властивостей хлориду кадмію та ацетату свинцю в зазначених дозах та способах введення. Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Отримані дані є підґрунтям для подальшого дослідження впливу сукцинату цинку та сукцинату заліза як речовин з біоантагоністичними властивостями по відношенню до солей кадмію та свинцю з можливою подальшою розробкою фармакологічних лікувальних та профілактичних засобів, що можуть зменшувати негативний токсичний ефект солей важких металів на стан печінки людей, які мешкають у техногенно-забруднених регіонах або працюють у екологічно несприятливому середовищі. Отримані результати впливу важких солей при ізольованому введенні на морфо-функціональний стан печінки дозволяють пояснювати механізм та терміни виникнення порушень гепатогенезу або їх прогнозувати при проживанні людей в зоні кадмієвої інтоксикації, якими є розвинені промислові території України^UThe dissertation is a completed qualifying scientific work performed at the modern methodical level, in which an actual scientific task is solved - determination of the chronic effect of lead acetate and cadmium chloride on the structural and functional organization of the liver of rats, determination of the relationship between the level of accumulation of lead/cadmium, biochemical indicators of activity liver enzymes and morphological changes of the liver under the conditions of isolated administration of heavy metals, and combined exposure to lead or cadmium with zinc or iron succinate to reveal the potential bioantagonistic properties of metal succinates in relation to the hepatotoxic effect of heavy metal salts.The experimental study was carried out on adult laboratory rats, the chronic administration of the studied factors was carried out intragastrically daily for 30 days. The morphological material of the study was the liver of rats on the 15th and 30th day of the experiment. The use of histological, biochemical, and statistical methods made it possible to investigate changes in liver morphogenesis after exposure to cadmium chloride/lead acetate solutions when administered in isolation and during combined administration of cadmium chloride at a dose of 2.0 mg/kg or lead acetate at a dose of 12.0 mg/kg with zinc succinate (5 mg/kg) or iron succinate (10 mg/kg). Determination and comparison of the level of accumulation of cadmium and lead was carried out using the method of polyelement analysis with atomic emission on two terms, which made it possible to reveal the dynamics of changes in the accumulation of heavy metals in the liver of experimental animals.The novelty of the research and the obtained results.For the first time, an experiment was conducted on the combined administration of heavy metals with zinc and iron succinates on adult male rats in order to detect a decrease in the hepatotoxicity of heavy metals. New anatomical and experimental data on the degree of hepatotoxicity of cadmium chloride and lead acetate, the level of their accumulation in the liver of adult male rats under conditions of isolated exposure during chronic intoxication were obtained. It was shown for the first time that zinc succinate and iron succinate reduce the level of hepatotoxicity of heavy metals cadmium chloride and lead acetate when administered in combination with all indicators (level of accumulation in the liver, histological indicators of the structure of the parenchyma, biochemical indicators of blood - levels of aminotransferases and de Ritis coefficient, changes in vascular liver chain) both on the 15th day and on the 30th day of the experiment. It was proven for the first time that the combined administration of iron and zinc succinates with cadmium or lead reduces the level of accumulation of cadmium and lead in the liver of rats, regulates the level of aminotransferases in the blood of experimental animals and restores the histological structures of the liver parenchyma. The obtained results can become the basis for the development of medicines with bioantagonistic or protective properties in case of cadmium or lead intoxication. For the first time, the bioantagonistic properties of iron and zinc succinates in relation to the hepatotoxic properties of cadmium chloride and lead acetate in the indicated doses and methods of administration were experimentally revealed.Theoretical and practical significance of the obtained results. The obtained data are the basis for further research on the effect of zinc succinate and iron succinate as substances with bioantagonistic properties in relation to cadmium and lead salts with the possible further development of pharmacological therapeutic and preventive agents that can reduce the negative toxic effect of heavy metal salts on the liver of people who live in technogenically polluted regions or work in an ecologically unfavorable environment. The obtained results of the influence of heavy salts during isolated administration on the morpho-functional state of the liver make it possible to explain the mechanism and timing of hepatogenesis disorders or to predict them when people live in the zone of cadmium intoxication, which are the developed industrial territories of Ukraine

Дисертація присвячена комплексному висвітленню західних, зокрема європейських, впливів та похідних від цього процесів стильових конотацій у китайській фортепіанній музиці кінця XX – початку XXI ст. Творчість провідних композиторів Китаю розглядається у контексті естетичного ландшафту стильових змін, що відбувалися у Західній культурі та імпліцитно входили до азійської музичної культури через. У роботі розглянуто історію входження західної музичної культури до Китаю та проаналізовано соціальні та політичні аспекти. Розглянуто фортепіанні композиції китайських композиторів, що дозволило вивчити особливості творчого підходу китайських композиторів до роботи з національним та міжнаціональним музичним матеріалом. Дослідження стилістичних напрямків у фортепіанній музиці трактовано з позицією потенційної популяризації китайської музичної культури як вагомої складової шляхів популяризації музичного спадку китайських композиторів і сприяє розвитку інтересу до цього виду мистецтва. Розглянуто генезу музичного комунікативного простору між сходом і заходом, яке стало підґрунтям для конотації музичних стилів, що виявилося результатом взаємодії декількох важливих чинників.Висвітлено, основні механізми взаємодії східної та західної культур, а саме впровадження основ вищої музичної освіти, орієнтованої на провідні європейські консерваторії, отримання освіти у європейських закладах освіти.Висвітлено, що перша половина XX століття в музичній культурі Китаю являє собою період балансування на межі «свого» та «чужого». У контексті розгляду романтизму в музиці були проаналізовані два підходи до сприйняття та відбиття реальності – конкретно-достовірний та аксіологічний, ціннісно-утворюючий. Отримані результати свідчать про те, що аксіологічний підхід був переважаючим у романтичному мистецтві. Охарактеризовано основні стилістичні напрямки та композиційні техніки у фортепіанній музиці другої половини ХХ-початку XXI ст., серед яких авангард, сонорність, серійність, серіальність, алеаторику та постмодерністські тенденції. Визначено особливе місце постмодернізм як потужної складової у творчості китайських композиторів, де він слугує як спосіб відкриття нових інтерпретаційних можливостей та експериментів. Філософська складова постмодернізму проявляється у творчості Чжао Сяошена через використання авторського методу тайцзи, що базується на давньокитайській філософсько-естетичній системі. Проаналізовано фортепіанні твори китайських композиторів з позиції конотації стилів у контексті розвитку китайської фортепіанної музики та поєднання у ній різних музичних традицій. Розглянуто сонатну творчість Чу Ванхуа, Джан Чао і Тан Дуна з позицій постмодернізму та проаналізовано еклектичні риси у руйнуванні традиційних жанрово-смислових цінностей європейського циклу та відмову від традиційних діалектичних підходів.^UIt discusses the main subject and scope of the work, which is dedicated to exploring the Western, particularly European, influences and stylistic connotations in Chinese piano music from the late 20th to early 21st centuries. The text seems well-structured and clearly conveys the central theme of the dissertation. The work examines the history of the entry of Western musical culture into China and analyzes its social and political aspects. It is emphasized that the piano music of Chinese composers is highly relevant as a subject of research for several objective reasons. This is due to the significant volume of musical works that have accumulated over the century-long history of piano music development in China, enabling a detailed analysis and the identification of common stylistic features. The piano compositions by Chinese composers were studied, which allowed for an exploration of the peculiarities of Chinese composers' creative approaches to working with both national and international musical material. The study of stylistic trends in piano music is approached from the perspective of the potential popularization of Chinese musical culture as an important component in promoting the musical heritage of Chinese composers, contributing to the development of interest in this art form. The genesis of the musical communicative space between the East and the West was examined, forming the foundation for the confluence of musical styles resulting from the interaction of several significant factors. Particular emphasis is given to the role of missionary activity as a key driver of the integration of Western culture into Chinese music. The primary mechanisms of interaction between Eastern and Western cultures are highlighted, particularly the introduction of fundamental principles of higher musical education, with a focus on leading European conservatories, and the enrollment of students in European educational institutions. The text goes on to characterize the main stylistic trends and compositional techniques in piano music from the latter half of the 20th century to the early 21st century. These include avant-garde, sonority, serialism, aleatoric composition, and postmodern trends. The activation of the Chinese avant-garde movement began in the 1980s, directly influenced by Western ideas acquired through the training of Chinese musicians abroad and educational initiatives within China. Neo-folkloric tendencies are observed in the works of composers such as Chen I and Zhou Long, who incorporate elements of archaic national music and folk motifs. Some composers, notably Chen Qigan, incorporate post-avant-garde elements into their work. Serial and serialist techniques can be found in the compositions of Chen I, Pan Zhimin, and Chen Mingzhi, reflecting the influence of avant-garde trends. Sonority is a notable feature in Luo Zhongzhong's work, while aleatoric composition is prevalent in the music of Gao Ping, Tang Dong, and Cao Guangping. An important characteristic of modern Chinese music is its incorporation of different styles and techniques within a single composition. Aleatory techniques, involving random or stochastic elements in music, are employed to a lesser extent and in a more limited fashion, typically in isolated segments of works that utilize avant-garde techniques. This adds an experimental and unexpected dimension to some parts of the compositions. Postmodernism also plays a significant role in the works of Chinese composers, serving as a means to explore new interpretive possibilities and experimentations. The philosophical dimension of postmodernism is exemplified in Zhao Xiaosheng's work through the incorporation of the author's tai chi method, based on ancient Chinese philosophical and aesthetic principles. These various stylistic trends and compositional techniques bear witness to the adaptability and development of Chinese piano music in response to global musical influences. The piano compositions of Chinese composers are examined from the perspective of their stylistic connotations within the context of the evolution of Chinese piano music, which encompasses a fusion of diverse musical traditions. Among the compositions analyzed, Wang Lisan's piano sonatina (1957) is considered a pivotal work that significantly shaped the direction of Chinese piano music. The incorporation of serial techniques in the piano compositions of Chinese composers like Chen Mingzhi, Yao Henglu, and Cao Guangping is defined as a result of merging the symbolic meaning of natural space with modern European compositional techniques. The sonatas composed by Chu Wanhua, Zhang Chao, and Tang Dong are examined through the lens of postmodernism and their eclectic features in challenging traditional genre-semantic values inherent in the European cycle. Additionally, their rejection of traditional dialectical approaches is analyzed.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень розв'язано актуальне наукове завдання, що полягає у розвитку числових методів комплексного аналізу стосовно ідентифікації параметрів квазіідеальних полів за даними томографії прикладених квазіпотенціалів, що забезпечує можливість оптимального використання набору експериментальних даних. Відповідно до цього, розроблено методику (метод та відповідні алгоритми) комплексного аналізу розв'язання задач томографії прикладених квазіпотенціалів, яка б передбачала (для кожної із відповідних інжекцій) наявність на границі області лише еквіпотенціальних ліній (із заданими на них розподілами локальних швидкостей або значень функції течії) та ліній течії (із відомими розподілами потенціалу на них). На цій основі конкретизовано відповідні алгоритми стосовно ключових припущень щодо структури коефіцієнта провідності як скалярних функцій дійсних змінних на площині, і поширено відповідні алгоритми на простір, випадки наявності кількох ділянок прикладання квазіпотенціалів та реконструкції зображення в анізотропному середовищі. На основі відповідних алгоритмів розроблено комп'ютерні програми розв'язання задач реконструкції зображення та проведений відповідний порівняльний аналіз результатів числових експериментів у порівнянні з відомими методами.^UA topical scientific problem, which consists in the development of numerical complex analysis methods concerning the identification of parameters of quasiideal fields according to applied quasipotential tomography, which provides the possibility of optimal use of the set of experimental data, is solved on the basis of research conducted in the dissertation. Accordingly, a methodology (method and corresponding algorithms) of complex analysis of solving the applied quasipotential tomography problems which would assume (for each of the corresponding injections) a presence at the boundary of the domain only equipotential lines (with local velocity distributions or stream function values given at them) and stream lines (with known potential distributions at them) was developed. It is based on the ideas of applied quasipotential method for image reconstruction, according to which iterative solving of analysis and synthesis problems is reduced to use of numerical quasiconformal mapping and parametric identification methods, respectively. On this basis, corresponding algorithms for the key assumptions regarding the structure of the isotropic environment on a plane are specified (in particular, the form of minimizing functional is constructed, given the need to fulfill the condition of speed equality using data of both stream and quasipotential functions in the iterative process, at each injection), and the corresponding algorithms are extended to space. These ideas are reduced to the cases where there are several sections of application the quasipotentials and identification of parameters in an anisotropic medium. In the latter case, the minimizing functional is constructed taking into account the ideas of regularization, the necessity of fulfilling the corresponding generalizations of the Cauchy-Riemann conditions and the relationships between the characteristics of eigenvalues at each injection. The computer programs for solving image reconstruction problems under a series of key assumptions about the structure of the conductivity coefficient (tensor) as scalar functions of real variables using applied quasipotential tomographic data have been developed using corresponding algorithms. Comparative analysis of the results of numerical experiments, conducted using both the methods developed in the dissertation and the known methods, gives reason to conclude that obtained algorithms can be extended to cases of study the structure of specific objects and media (the movement of matter in which is carried out by similar laws), that take place, particularly, in hydrodynamics, geology, industry and medicine.

У дисертаційній роботі розглядаються проблеми пластичності одиничних куль банахових просторів, та більш загальне питання: для яких різних банахових просторів нерозтягувальна бієкція між одиничними кулями цих просторів є ізометрією. У роботі також отримано критерій лінійної пластичності еліпсоїдів у сепарабельному гільбертовому просторі, та вивчені деякі властивості узагальнено-пишних просторів.^UThe dissertation considers the problems of plasticity of unit balls of Banach spaces, and a more general question: for which different Banach spaces the nonexpansive bijection between unit balls of these spaces is an isometry. The criterion of linear plasticity of ellipsoids in a separable Hilbert space is also obtained, and some properties of generalized-lush spaces are studied.

Дисертаційні дослідження присвячено розробці інтерактивних комп'ютерних методів формування плоских та просторових ізометричних сіток на основі: 1) використання функцій комплексної змінної та ізотропних кривих з подальшим відокремленням дійсної та уявної їх частин; 2) розв'язання диференціальних та інтегральних рівнянь з першою квадратичною формою поверхонь обертання для їх віднесення до ізометричних координат; 3) здійснення конформних перетворень над ізометричними сітками: згинання плоскої ізометричної сітки в ізометричні циліндри та конуси; перетворення інверсії довільної ізометричної сітки, зокрема, лінійчатих ізометричних поверхонь в ізометричні циклічні поверхні.Розроблені комп'ютерні моделі формування ізометричних сіток за різними геометричними умовами були використані для розв'язку задач: 1) конформного відображення растрових написів та орнаментів на плоскі та просторові криволінійні області з найменшими спотвореннями; 2) апроксимації сфери множиною рівних фігур та безперервними стрічками для виконання її наближеної розгортки; 3) моделювання диска борони із складними вирізами; 4) формування температурних полів на криволінійних областях.Ключові слова: ізометрична сітка, ізотропна крива, комплексна змінна, конформне відображення, інверсне перетворення.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of candidate of technical sciences by specialty 05.01.01 “Applied geometry, engineering graphics”. - Kyiv National University of Building and Architecture. - Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to the development of interactive computer models for the formation of flat and space isometric grids different initial geometric conditions and their practical use.The formation of flat and space grids is necessary for solving many problems of practice, in particular, modeling the temperature distribution on curved surfaces, applying images to curved surfaces with minimal distortion, an approximation of non-developable surfaces and construction of their unfolding, and so on.There are three main directions of the formation of flat and space isometric grids: 1) use of functions of a complex variable and isotropic curves with the subsequent separation of real and imaginary parts; 2) solution of differential and integral equations with coefficients of the 1st quadratic shape of surfaces in order to assign them to isometric coordinates; 3) application of conformal mappings over isometric grids, in particular: bending of a flat isometric grid into cylindrical and conical isometric grids; spherical mapping of the original isometric grid.Using the developed interactive model of formation of flat isometric grids by separating the real and imaginary parts of the function of a complex variable, power, trigonometric, and other functions of the complex variable were analyzed. Based on this analysis, analytical and software for editing the shape and position of a flat isometric grid for any function of a complex variable, including its inversion, is proposed.Keywords: isometric grid, isotropic curve, complex variables, conformal mapping, inversion transform.

Методами рентгенівського фазового та структурного аналізів, скануючої електронної мікроскопії та локального енергодисперсійного рентгенівського спектрального аналізу вперше визначено фазові рівноваги та кристалічну структуру сполук у потрійних системах {Dy,Yb}–Ga–{Si,Ge} при 600°С. Вперше побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану цих потрійних систем при 600°С у повному концентраційному інтервалі. Встановлено утворення у цих системах 22 тернарних сполук, 11 з яких – нові. У споріднених системах {Tb,Ho}–Ga–Ge та Ho–Ga–Si синтезовано 4 нові тернарні сполуки. Для сполук DyGa2,68Ge0,32, DyGa2,32Ge0,68 та YbGa1,13Si0,87 виміряно температурні залежності питомого електроопору, а для сполук DyGa2,68Ge0,32, DyGa2,32Ge0,68 – диференціальної термо-е.р.с. Структурні типи, що реалізуються у системах Dy–Ga–{Si,Ge} на ізоконцентратах 25 ат.% Dy, належать до найщільніших упаковок атомів – Ta(Rh0,33Pd0,67)3 (hP40, P63/mmc, (hhchc)2), Mg3In (hR48, R-3m, (hhcc)2), PuAl3 (hP24, P63/mmc, (hcc)2) та Cu3Au (cP4, Pm-3m, (c)3). Заміщення атомів Ga на атоми р-елементів ІV групи (Si, Ge) приводить до утворення структур з меншою гексагональністю (60-0 % для вмісту 0-35 ат.% Ge). Структури сполук Dy2Ga2,23-1,24Ge4,77-5,76 та DyGa0,12Ge1,80 належать до серій лінійних неоднорідних структур. Структура сполуки Dy2Ga2,23-1,24Ge4,77-5,76 побудована з фрагментів структурних типів BaAl4 (tI10, I4/mmm), AlB2 (hP3, P6/mmm) та α-Po (cP1, Pm-3m), а структура DyGa0,12Ge1,80 – з фрагментів структурних типів AlB2 та CaF2 (cF12, Fm-3m). Структури тернарних сполук з вмістом 33,3-40,0 ат.% РЗМ характеризуються тригонально-призматичною координацією атомів р-елементів. Склади сполук визначаються концентрацією валентних електронів (2-4 зв'язки для КВЕM = 6-4 на один атом p-елемента). При переході від щільноупакованих структур до структур з тригонально-призматичною координацією атомів р-елементів спостерігається тенденція до скорочення міжатомних віддалей (посилення взаємодії між атомами p-елементів).^UBy means of X-ray phase and structure analyzes, scanning electron microscopy and local energy-dispersive X-ray spectroscopy, the phase equilibria and crystal structure of compounds in the ternary systems {Dy,Yb}–Ga–{Si,Ge} at 600°С were determined. Isothermal sections of the phase diagrams of these systems at 600°С were constructed in the whole concentration range for the first time. The formation of 22 ternary compounds, 11 of which are new, was established in these systems. In the related systems {Tb,Ho}–Ga–Ge and Ho–Ga–Si, four new ternary compounds were synthesized. The crystal structures of 15 new compounds were determined and the homogeneity ranges of three other ternary compounds were established. The temperature dependencies of the electrical resistivity were measured for three compounds, DyGa2.68Ge0.32, DyGa2.32Ge0.68, and YbGa1.13Si0.87, and differential thermoelectric power was measured for DyGa2.68Ge0.32 and DyGa2.32Ge0.68. The structure types that exist in the systems Dy–Ga–{Si,Ge} at 25 at.% Dy belong to the family of close-packed structures: structure types Ta(Rh0.33Pd0.67)3 (hP40, P63/mmc, (hhchc)2), Mg3In (hR48, R-3m, (hhcc)2), PuAl3 (hP24, P63/mmc, (hcc)2), and Cu3Au (cP4, Pm-3m, (c)3). Substitution of p-element atoms of group ІV (Si, Ge) for Ga leads to the formation of structures with lower hexagonality (60-0 % within the composition range 0-35 at.% Ge). The structures of the compounds Dy2Ga2.23-1.24Ge4.77-5.76 and DyGa0.12Ge1.80 belong to homologous seria of structures formed by linear intergrowth of slabs characteristic of simple structure types: BaAl4 (tI10, I4/mmm), AlB2, and α-Po (cP1, Pm-3m) for Dy2Ga2.23-1.24Ge4.77-5.76, and AlB2 and CaF2 (cF12, Fm-3m) for DyGa0.12Ge1.80. The structures of the ternary compounds with 33.3-40.0 at.% rare-earth element are characterized by trigonal-prismatic coordination of the р-element atoms. The compositions of the compounds are determined by the valence electron concentration (2-4 bonds for VECM = 6-4 per p-element atom). At the transition from close-packed structures to structures with trigonal-prismatic coordination of the р-element atoms, a tendency toward contraction of the interatomic distances (increase of the interaction between the p-element atoms) is observed.

Дисертаційна робота присвячена вивченню імунозалежних та молекулярно-генетичних механізмів розвитку імунопатологічних синдромів у хворих на системні аутоімунні хвороби, дослідженню їх поширеності та тактики ведення таких хворих з оцінкою фармакотерапевтичної та фармакоекономічної доцільності терапії супроводу.У результаті проведених осліджень удосконалена модель формування персистентних форм хламідійної інфекції в експерименті та визначена роль апоптозу при цьому. Проведено експериментальне моделювання персистентної хламідійної інфекції in vitro з метою вивченням реактивації інфекції на моделі in vivo та оцінки ролі апоптозу у формуванні персистентних форм хламідійної інфекції. Встановлено, що штам C. trachomatis проявляв чітку антиапоптозну дію, а виділені із системи пеніциліну аберантні форми C. trachomatis реорганізовувались у типові елементарні та ретикулярні тільця з наступним розвитком маніфестної інфекції, ступінь вираженості якої залежав від патогенного потенціалу мікроорганізму.^UThis disertation is dedicated to the study of the immune - dependent and molecular genetic mechanisms of the development of immunopathological syndromes in patients with systemic autoimmune diseases, and to the study of their prevalence and management of such patients with assessment of pharmacotherapeutic and pharmacoeconomic feasibility of support therapy.It as improved the model of the formation of persistent Chlamydia infection forms in the experiment and determinated the role of apoptosis in this pathology. Also it was performed the experimental modeling of persistent chlamydial infection in vitro for reactivation infection study in vivo models and described the role of apoptosis in the formation of persistent chlamydia infection forms. It was found that the strain C. trachomatis showed a clear anti apoptotic effect, and isolated aberrant forms of C. trachomatis from the penicillin system were reorganized into typical elementary and reticular bodies with the subsequent development of a manifest infection, depended on the pathogen severity.

Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню біоекологічних особливостей існування та масштабів впливу на дендрофлору України видів-інвайдерів родини Gracillariidae (Lepidoptera). З'ясовано біологічні особливості видів-інвайдерів цієї родини лускокрилих. Визначено масштаби та спрямованість інвазії п'ятьох видів Gracillariidae на території України. Виявлені особливості заселення різниз екосистем. У роботі показано вплив живлення гусені Gracillariidae на кормові рослини. Гусінь видів-інвайдерів впливає на функціональний стан кормових рослин, що підтверджується змінами у вмісті розчинних білків, активності та ізоферментному складі бензидинової пероксидази протягом їх вегетації. Дослідження динаміки вмісту легкорозчинних білків показало їх зниження за високого рівня ураження гусінню листя. Показником біохімічної адаптації рослин до живлення гусені інвазійних молей-строкаток виявилась перебудова як активності, так й ізозимного профілю пероксидази. Статистично значимі відмінності встановлено для розчинної пероксидази, активність якої підвищувалась у середньому в 2,1 рази за високого ураження гусінню листя кормових рослин. Високий рівень ураження листя фітофагом знайшов своє відображення в зміні ізозимного профілю бензидин-пероксидази. Основною закономірністю за негативного впливу гусені Gracillariidae є суттєве підвищення активності найбільш кислих молекулярних форм цитоплазматичної пероксидази в листі кормових рослин. Отримані результати демонструють активізацію ферментативної антиоксидантної системи захисту рослин на пошкоджуючу дію гусені Gracillariidae, що дозволяє рослині вижити і завершити програму онтогенезу в несприятливих умовах. Найбільш вагомим для захисту клітин від гусені є підвищення активності гваякол-пероксидази, що свідчить про посилення бар'єрних властивостей клітин. Установлено, що гусінь інвазійних Gracillariidae чинить істотний вплив на фотосинтетичний апарат кормових рослин. Цей вплив вдалось чітко визначити методом флуоресценційного аналізу, який був здійснений портативним флуорометром «Флоратест». Живлення гусені C. ohridella спричиняє зниження активності фотосинтетичного апарату A. hippocastanum незалежно від просторового розташування листків у кроні дерева. У листках A. hippocastanum під впливом живлення C. ohridella кількість хлорофілу, що не бере участі у фотосинтетичному переносі енергії на реакційні центри, зростає. І навпаки, протягом розвитку лише однієї генерації C. ohridella спостерігається постійне зниження квантової ефективності ФС ІІ (пригнічення фотосинтетичної активності). Вже на початку розвитку міни (перший вік гусені C. ohridella) на листках освітленої і затіненої частини крони спостерігалось істотне зниження активності та підвищення коефіцієнта плато, що своєю чергою свідчить про інгібування фотофізичних і фотохімічних процесів фотосинтезу та скорочення пулу акцепторів електронів у електрон-транспортному ланцюзі. Такі патологічні зміни зумовлено зниженням вмісту активного хлорофілу (складової пігмент-білкових комплексів ФС ІІ) та його деструкцією. Величини ключових параметрів індукції флуоресценції хлорофілу свідчать про істотне інгібування процесів фотосинтезу та порушення злагодженості реакцій циклу Кальвіна. Наслідком пошкодження фотосинтетичного апарату рослин є зниження вмісту пігментів фотосинтезу, оскільки ці метаболічні перетворення визначаються локальними змінами в структурі і функціях хлоропластів. У результаті наших досліджень не було виявлено залежності між параметрами урбоценозів в яких відбувався розвиток мін інвайдерів та кількістю уражених паразитоїдами личинок. Встановлено лише залежність між кількістю мін інвайдера та ступенем їх ураження паразитоїдами (Hymenoptera). З'ясована відносна стійкість інвазійних Gracillariidae у новому для них середовищі до захворювань. Факт ураження преімагінальних стадій розвитку ентомопатогеном було встановлено лише для Macrosaccus robiniella. Уперше для території України встановлено факт зараження гусені інвайдерів грибом Lecanicillium sp. (Verticillium).^UThe dissertation work is devoted to elucidating the bioecological characteristics of the existence and the influence degree of invasive leaf-mining insect species from Gracillariidae family (Lepidoptera) on dendroflora in Ukraine. Results were obtained for the first time that demonstrate the taxonomic, faunal and zoogeographic structure of the species complex in family of leaf-mining insects (Gracillariidae) in Ukraine. Biological characteristics of invasive insect species within this family of Lepidoptera were clarified. The invasion degree in five Gracillariidae species on the territory of Ukraine has been determined. The scientific work found the effect of Gracillariidae feeding on the forage plants. Caterpillars of invasive species affect the functional state of forage plants, which was confirmed by changes in soluble protein content, activity and isoenzyme composition of benzidine peroxidase during the growing season of these plants. The study of easily soluble protein dynamics showed their decrease when a high-degree leaf damage. An indicator of biochemical adaptation of plants to the diet of caterpillars of invasive leaf miners involves the restructuring of both the activity and the isozyme profile of peroxidase. Statistically significant differences were found for soluble peroxidase which activity increased by average of 2.1 times due to the high-level damage of leaves in forage plant by the caterpillars. High level of leaf damage by the phytophage was reflected in the change in the isozymic profile of benzidine peroxidase. The main pattern of negative effects of Gracillariidae caterpillars involves a significant increase in the activity of the most acidic molecular forms of cytoplasmic peroxidase in the leaves of forage plants. The results obtained demonstrate an activation of enzymatic antioxidant protection system in forage plants due to the damaging effect of Gracillariidae invasive caterpillars, which allows a plant organism to survive and complete the ontogenesis program in adverse conditions. The most significant factor in protecting cells from caterpillar activity involves an increase in the activity of guaiacol peroxidase, which indicates an increase in the cell barrier properties. It was established that the caterpillars of Gracillariidae invasive species effect significantly on the photosynthetic apparatus of forage plants. This effect was clearly determined with the fluorescence technique which was carried out using a portable fluorometer "Floratest". Analysis of the Kautsky curves in damaged and non-damaged leaves allow to state that the feeding of miners from the Gracillariidae family significantly affects the four main parameters of chlorophyll fluorescence intensity (CFI). The studies have shown that CFI technique allows to determine the general condition of plant organism in an express regime by evaluating photosynthesis as the main process in plant life. A range of parasitoids and fungal diseases of preimaginal stages of invasive development has been identified for the first time in Ukraine.

Охарактеризовано вплив інвазійних патогенів на функціонування усталених екосистем та загрози біорізноманіттю від поширення адвентивних збудників хвороб. Зроблено критичний аналіз теорій масового пошкодження та всихання лісів, оцінено вплив інвазійних патогенів на ці процеси. У водах рік у прикордонних районах між Польщею та Україною найчастіше траплялися Phytophthora gonapodyides, P. lacustris та P. cactorum та види Pythium (Pу. oopapillium, Pу. angustatum, Pу. longicarpum, Pу. lycopersicum, Pу. citrinum). Із ґрунтів, відібраних у деревостанах листяних порід ідентифіковані види роду Phytophthora (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora, P. polonica) та види з роду Pythium (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Phytophthora bilorbang, P. polonica, P. gallica та P. plurivora вперше виявлені в лісових ґрунтах як нові види на території України. Сезонну динаміку поширення Hymenoscyphus fraxineus у природно інфікованих пагонах ясена вивчали з допомогою специфічного qPCR в реальному часі для оцінки кількості ДНК в тканинах протягом весни, літа, осені та зими. У зовнішніх шарах здорової кори присутність ДНК H. fraxineus виявляли протягом року. У серцевині та заболоні на ділянках без симптомів, які розташовані поряд із некрозами кори, кількість ДНК була більшою. Сезонні зміни листового мікобіому досліджували на листках ясена звичайного та (для порівняння) горобини звичайної. Багатство видів грибів було вищим у червні і вересні на листках горобини, а у липні та на початку серпня навпаки – на листках ясена. Шляхом секвенування продуктів ПЛР та за допомогою платформи Illumina MiSeq NGSґ і біоінформативного аналізу у ґрунтах посадок туї західної (Thuja occidentalis) в Україні та Польщі виявлено низку адвентивних ґрунтових патогенів відділу Ascomycоta. Серед таксонів відділу Basidiomycota ідентифіковано інвазійного збудника кореневих гнилей Armillaria novae-zelandiae. Запропоновано концептуальні засади попередження поширення інвазійних шкідливих організмів у насадженнях лісових та урбанізованих екосистем, які включають 1) запобігання, 2) раннє виявлення, 3) викорінення та 4) контроль.^UA critical analysis of the forest decline theories has been reviewed to estimate the role and involvement of invasive pathogens in these processes and demonstrate the existing differences in the interpretation of spread and the impact of invasive pathogens that can cause diseases of the trees. Experiment with detecting pathogenic Oomycetes organisms in the rivers and streams along the Polish-Ukrainian border proved that the water can be one of the pathways for Phytophthora sp. introduction demonstrating no borders for pathogens and water as a neglected source of these phytopathogens. Three Phytophthora species (P. gonapodyides, P. lacustris and P. cactorum) were detected in Ukrainian rivers presumably moving naturally towards the EU border. Species of the Pythium genus, and among them the most common ones like Py. lycopersicum, Py. sylvaticum, Py. citrinum and Py. terrestris, were detected in Polish rivers. All deleted species belonging to both geniuses cause damage to the fine root and trunk collars of many forest tree species. Seven Phytophthora species including invasive ones (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora and P. polonica), and two other clades six taxa were detected from the various forest types with tree species showing indicative symptoms of Phytophthora infections. The main representatives of Pythium were (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Four of the Phytophthora species (P. bilorbang, P. gallica, P. plurivora and P. polonica) have previously never been reported from broadleaf forests in Ukraine. The sequences obtained for all Phytophthora isolates were registered in GenBank (Accession no.'s MT420377–MT420411). The underbark stem inoculation tests on black alder and Silver birch seedlings demonstrated plants' susceptibility to five Phytophthora species (P. plurivora, P. bilorbang, P. polonica, P. gonapodyides, P. cactorum) and proved high pathogenicity impact of tested Phytophthora sp. on the host species. The bark necrosis and extension of discoloration in sapwood and pith in a stem region with the season-specific patterns were studied on naturally infected ash plants using a H. fraxineus-specific qPCR assay and light microscopy. This study confirmed that hyphal growth in the starch-rich perimedullary pith is of particular importance for both axial and radial spread of H. fraxineus, but that most of its biomass accumulates in sapwood parenchyma. Results of the study present new information that refines the current stem invasion model. It was also shown that mycobiome comparison between healthy and symptomatic European ash leaflets revealed no significant differences in the relative abundance of H. fraxineus but the overall fungal richness on European ash leaves declined significantly towards autumn along with an estimated increase in H. fraxineus biomass. Soils' mycobiota associated with northern white cedar (Thuja occidentalis) was analyzed using Illumina MiSeq sequencing in Poland and Ukraine. A total of 11490 operational taxonomic units (OTUs) were obtained from the soil samples representing 950 taxa of fungi. The frequencies of Ascomycota were 28% in Ukrainian soil samples and 72% in Polish soil samples detecting a group of invasive soil pathogens that can cause different types of plant diseases. The abundance and diversity of soil mycobiota were discussed. The mycobiome of Thuja occidentalis, Juniperus communis, J. conferta, Buxus sempervirens, Chamaecyparis lawsoniana represented 49,65% of fungi taxa was found belonging to Ascomycota, 18% to Basidiomycota, 0,315% to Mucoromycota, 0,024% to Blastocladiomycota, 0,462% to Chytridiomycota, 0,107% to Glomeromycota and 0,260% to Rozellomycota. 18 newly invasive species that are listed as EPPO and CABI species were also detected. Two invasive boxwood pathogens Clonostachys buxi and Calonectria pseudonaviculata were isolated from the infected boxwood leaves and added to the list of invasive pathogens in Ukraine. The conceptual principles for preventing the spread of invasive pathogens into the forest and urban ecosystems were proposed and include 1) prevention, 2) early detection, 3) eradication, and 4) control.

Мета роботи – покращити результати хірургічного лікування хворих на ускладнену інтраабдомінальну інфекцію на основі індивідуалізації лікувальної програми з урахуванням тяжкості органних порушень та індивідуалізованого прогнозу перебігу захворювання.Робота базарується на аналізі результатів хірургічного лікування 285 хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією-перитонітом, абсцесом черевної порожнини. Залежно від джерела інфекції виділено три групи. Першу групу склали 150 хворих на гангренозний та гангренозно-перфоративний апендицит, ускладнений периапендикулярним абсцесом або перитонітом; другу групу- 60 хворих на перитоніт або абсцес черевної порожнини внаслідок перфорації шлунку, дванадцятипалої, тонкої або товстої кишки. Причиною перитоніту й абсцесів черевної порожнини як проявів ускладненої інтраабдомінальної інфекції є: апендицит – 52,6 %; холецистит – 26,3 %; перфорація гастродуоденальної виразки – 10,2 %; перфорація товстої кишки – 3,9 %; перфорація тонкої кишки – 3,5 %; попередні оперативні втручання на органах черевної порожнини – 2,1 %; перфорація гнійної тубоваріальної пухлини – 1,4 %. Післяопераційні ускладнення після видалення джерела інфекції спостерігалися в 17,2 % пацієнтів й у 13,7 % потребували хірургічного лікування – релапаротомії. Післяопераційна летальність становила 5,3%.Розвиток ускладненої інтраабдомінальної інфекції супроводжують зміни картини периферичної крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, лімфопенія. Зміни лейкоцитарної формули крові відображають гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації; лейкоцитарний індекс інтоксикації Рейса; показник інтоксикації, нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт. Про розвиток ускладненої інтраабдомінальної інфекції, наявність вираженої системної запальної відповіді свідчить високий рівень С-реактивного білка й інтерлейкіну-6. Мікрофлору при ускладненій інтраабдомінальній інфекції представлено асоціаціями мікроорганізмів. При гангренозному апендициті та його перфорації виділено 37 штамів мікроорганізмів, що в 54,1 % репрезентовано грамнегативними мікроорганізмами, переважно Escherichia сoli, у 21,6 % виявлено анаеробну флору. При перитоніті внаслідок перфорації шлунково-кишкового тракту виділено 25 штамів мікроорганізмів, що в 76% представлено як облігатними аеробами, так і облігатними та факультативними анаеробами. При перфорації жовчного міхура в 65 % вмісту абсцесу та в 66,7 % уражених навколишніх тканин виявлено грампозитивну флору, насамперед Enterococcus faecalis та Escherichia сoli, а за наявності абсцесів печінки в 57,1 % – Enterococcus faecium та Escherichia сoli.Найбільшою є чутливість виділеної мікрофлори до цефепіму, моксифлоксацину, гатифлоксацину, іміпенему, меропенему та тейкопланіну. Запропоновано вдосконалені шкалу оцінювання тяжкості гострого сепсису II та шкалу оцінювання ентеральної недостатності II, які дають змогу виділити групу хворих з високим ризиком летальності. Тяжкість стану хворих за шкалою сепсису II понад 24 бали та за шкалою ентеральної недостатності II понад 29 балів, свідчить про високий ризик летальності хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією.Розроблено математичну модель прогнозування летальності хворих на перитоніт внаслідок перфорації шлунково – кишкового тракту, чутливість якої 88,9 %, а специфічність 95,7 % та математичну модель прогнозування летальності хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією, чутливість якої 85,7 %, специфічність – 81,0 %.^UThe purpose of the work is to improve the results of surgical treatment of patients with complicated intra-abdominal infection based on the individualization of the treatment program, taking into account the severity of organ disorders and the individualized prognosis of the course of the disease.The work is based on the analysis of the results of surgical treatment of 285 patients with complicated intra-abdominal infection-peritonitis, abdominal abscess. Depending on the source of infection, three groups are distinguished. The first group consisted of 150 patients with gangrenous and gangrenous-perforating appendicitis complicated by periappendicular abscess or peritonitis; the second group - 60 patients with peritonitis or abscess of the abdominal cavity due to perforation of the stomach, duodenum, small or large intestine.The cause of peritonitis and abdominal abscesses as manifestations of complicated intra-abdominal infection are: appendicitis – 52.6%; cholecystitis – 26.3%; perforation of a gastroduodenal ulcer – 10.2%; colon perforation – 3.9%; perforation of the small intestine - 3.5%; previous surgical interventions on organs of the abdominal cavity - 2.1%; perforation of a purulent tubovarial tumor – 1.4%. Postoperative complications after removal of the source of infection were observed in 17.2% of patients and 13.7% required surgical treatment - relaparotomy.Postoperative mortality was 5.3%. The development of complicated intra-abdominal infection is accompanied by changes in the picture of peripheral blood: leukocytosis with neutrophilic shift to the left, lymphopenia. Changes in the leukocyte blood formula reflect hematological indices: leukocyte intoxication index; Reiss leukocyte intoxication index; intoxication index, neutrophil-lymphocyte coefficient. A high level of C-reactive protein and interleukin-6 indicates the development of a complicated intra-abdominal infection, the presence of a pronounced systemic inflammatory response. Microflora in complicated intra-abdominal infection is represented by associations of microorganisms.n case of gangrenous appendicitis and its perforation, 37 strains of microorganisms were isolated, of which 54.1% were represented by gram-negative microorganisms, mainly Escherichia coli, and 21.6% showed anaerobic flora. In peritonitis due to perforation of the gastrointestinal tract, 25 strains of microorganisms were isolated, 76% of which are represented by both obligate aerobes and obligate and facultative anaerobes. In the case of perforation of the gallbladder, gram-positive flora, primarily Enterococcus faecalis and Escherichia coli, were found in 65% of the contents of the abscess and in 66.7% of the affected surrounding tissues, and in the presence of liver abscesses, Enterococcus faecium and Escherichia coli were found in 57.1%. The greatest sensitivity of the isolated microflora to cefepime, moxifloxacin, gatifloxacin, imipenem, meropenem and teicoplanin. The improved scale for assessing the severity of acute sepsis II and the scale for assessing enteric insufficiency II are proposed, which make it possible to identify a group of patients with a high risk of mortality. The severity of the condition of patients on the scale of sepsis II over 24 points and on the scale of enteral insufficiency II over 29 points indicates a high risk of mortality in patients with complicated intra-abdominal infection. A mathematical model for predicting the mortality of patients with peritonitis due to perforation of the gastrointestinal tract has been developed, the sensitivity of which is 88, 9%, and the specificity is 95.7% and the mathematical model for predicting the mortality of patients with complicated intra-abdominal infection, the sensitivity of which is 85.7%, the specificity is 81.0%.

Дисертаційна робота надає теоретичне обґрунтування та нове рішення актуального наукового завдання щодо вивчення індивідуальної анатомічної мінливості тім’яних кісток та їх ролі у загальній конструкції склепіння черепа.Проведені дослідження виконані на 130 препаратах кісткових структур голови дорослих людей із зібраної колекції кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету, в кількості 82 кісткових препаратів, включаючи ізольовані тім’яні кістки, а також 48 томограм, отриманих при обстеженні пацієнтів. В основу встановлення краніотипу покладено основний принцип – обчислення черепного індексу, який дозволяє класифікувати анатомічні об’єкти за формами будови голови. Для виявлення існуючих особливостей будови та форми тім’яних кісток було отримано такі краніометричні покажчики: довжина та ширина тім’яних горбів, тім’яна хорда та дуга, розраховували індекс кривизни тім’яної кістки. Проводились виміри кутових розмірів тім’яних кісток, площі, товщини кісткової стінки та її структурних елементів. Отримані дані проаналізовано для людей зрілого віку різного гендеру та трьох встановлених краніотипів.У результаті проведеного дослідження встановлено, що довжина тім’яних кісток поступово збільшується від людей з брахіцефальною формою голови та черепа з досягненням максимальних значень у людей з доліхоцефальною формою. Ширина тім’яних кісток характеризується найбільшими значеннями у брахіцефалів; у мезоцефалів усереднені значення, у доліхоцефалів зменшення параметрів.Тім’яні кістки мають дві крайні форми індивідуальної анатомічної мінливості: розширено-розгорнута у людей з брахіморфною конфігурацією голови та черепа; подовжено-звужена – у людей із доліхоморфною конфігурацією, між ними зустрічаються багаточисельні усереднені форми, відмічені у людей з мезоморфним походженням.Для людини зрілого віку з брахікранічним типом будови голови характерна значна вираженість кривизни тім’яних кісток при коливанні індексу кривизни за рахунок збільшення широтних розмірів усіх відділів склепіння черепа. У людей з мезо- і доліхокранічним типом будови голови, відмічається зменшення кривизни та з’являється її згладженість на всю площу тім’яних кісток.Загальна товщина тім’яної кістки має чітко виражену залежність від встановленого краніотипу. Так, максимальні значення цього параметру спостерігаються у брахікранів, середні – у мезокранів, мінімальні – у доліхокранів, при цьому, у чоловіків середні покажчики загальної товщини тім’яної кістки, товщини зовнішньої та внутрішньої пластинки, товщини диплоїчної речовини на 0,2-0,3 мм більше ніж у жінок. Встановлено краніотопографічні співвідношення швів та країв тім’яних кісток у залежності від крайніх типів будови черепа: прі брахікранії найбільші значення мають вінцевий та лусковий шви, при мезокранії відмічаються усереднені показники усіх вивчених швів, при доліхокранії наявне збільшення сагітального шва верхнього краю та ламбдоподібного шва, заднього краю тім’яних кісток, що підтверджено статистичними даними.Виявлення макроскопічних особливостей форми, розмірів і взаємовідношення відділів, країв і поверхонь тім'яних кісток дозволяють виробляти більш щадні оперативні прийоми, хірургічні доступи до тім'яних і потиличних часток головного мозку. При цьому відкриває нові технічні можливості по краніопластичним операціям, виготовленню кісткових алотрансплантатів, їх комп’ютерно-графічному моделюванню і багато чому іншому.^UThe conducted studies were performed on 130 preparations of bone structures of the head of adults from the collected collection of the Department of Human Anatomy of the Kharkiv National Medical University, in the amount of 82 bone preparations, including isolated parietal bones, as well as 48 tomograms obtained during the examination of patients. The basis of establishing a craniotype is the basic principle - the calculation of the cranial index, which allows classifying anatomical objects according to the shape of the head structure. To reveal the existing features of the structure and shape of the parietal bones, the following craniometric indicators were obtained: the length and width of the parietal humps, the parietal chord and the arc, and the curvature index of the parietal bone was calculated. Measurements were made of the angular dimensions of the parietal bones, the area, the thickness of the bone wall and its structural elements. The obtained data were analyzed for mature people of different genders and three established craniotypes.As a result of the research, it was established that the length of the parietal bones gradually increases in people with a brachycephalic head and skull shape; to people with mesocephali form; with reaching maximum values in people with dolichocephalic form. The width of the parietal bones is characterized by the largest values in brachycephals; mesocephals have averaged values; in dolichocephals a decrease in parameters.The parietal bones have two extreme forms of individual anatomical variability: expanded in people with a brachymorphic configuration of the head and skull; elongated-narrowed – in people with a dolichomorphic configuration, between them there are numerous averaged forms noted in people with mesomorphic origin.A mature person with a brachycranic type of head structure is characterized by a significant degree of curvature of the parietal bones when the curvature index varies from, due to an increase in the latitudinal dimensions of all sections of the cranial vault. In people with meso- and dolichocranial type of head structure, a reduction in curvature is noted and its smoothing appears over the entire area of the parietal bones.The total thickness of the parietal bone is clearly dependent on the established craniotype. The maximum values of this parameter are observed in brachycranial, medium - in mesocranial, minimum - in dolichocranial, at the same time, in men, the average indicators of the total thickness of the parietal bone, the thickness of the outer and inner plate, the thickness of the diploic substance are 0.2-0.3 mm more than in women.The craniotopographic ratios of the sutures and margins of the parietal bones were established depending on the extreme types of the structure of the skull: in brachycranial, the coronal and squamous sutures have the greatest values, in mesocranial the average values of all studied sutures are noted, in dolichocranial there is an increase in the sagittal suture of the upper edge and the lambdoid suture, posterior edges of the parietal bones, which is confirmed by statistical data.

У дисертаційній роботі досліджено сутність і зміст інституціонального забез-печення збалансованого природокористування у контексті транскордонного співробітництва. Узагальнено та поглиблено концептуальні положення інституціонального забезпечення збалансованого природокористування та уточнено понятійно-категоріальний апарат за темою дослідження, а також поглиблено зміст дефініцій тематики. Обґрунтовано методологічні основи інституціонального забезпечення збалансованого природокористування. Визначено напрями нормативно-правового забезпечення збалансованого природокористування транскордонного співробітництва, Удосконалено методологічний підхід до формування збалансованого природокористування прикордонних регіонів України. Здійснено аналіз еколого-економічного стану транскордонних та прикордонних регіонів. Проведено діагностику інвестиційного механізму транскордонного співробітництва у сфері природокористування. Визначено напрями інституціонального забезпечення збалансованого природокористування єврорегіону «Буг». Удосконалено теоретико-методичний підхід до функціонування інституціонального забезпечення збалансованого природокористування транскордонного та прикордонного співробітництва.Запропоновано стратегічні імперативи інституціонального забезпечення збалансо-ваного природокористування у контексті транскордонного співробітництва. Розроблено та обґрунтовано науково-методичні підходи до вибору стратегії управління інституціонального забезпечення транскордонного співробітництва.^UThe thesis has investigated the essence and content of institutional support for balanced environmental management in the context of cross-border cooperation. The role of state regulation in introduction of institutional support for balanced environmental management in cross-border and border regions has been substantiated.The methodological bases for balancing the system of nature management in the context of cross-border cooperation have been justified, which are based on institutional support and provide for the application of the author's methodological approachbased on a conceptual methods and normative-legal regulation as well as the appropriate mechanisms and instruments for their implementation. Methodological-institutional approach has been defined, which consists of complex analysis of the results of cross-border cooperation, as well as of step-by-step improvement of the project implementationof ecologically-balanced development concept of cross-border and border regions, which enables to introduce European standards, improve and develop trans-border cooperation, executive authorities and local self-government bodies for the implementation and control of environmental projects and programs. Ecological and economic analysis of the current state and existing problems of balancing cross-border nature management have been carried out, as well as a linear multifactorial model based on three components (economic, environmental and social). The development of a mathematical model makes it possible to determine the components of the development of institutional aspects of balanced environmental management. An important stage of environmentally safe and balanced environmental management in the border areas is the development of a financial and economic mechanism for regulating the investment support of the environmental sector. This mechanism is implemented through the development and implementation of appropriate tools in the system of environmental management and impact on environmental users in the process of implementation of Strategies, programs and projects of cross-border cooperation. There are theoretical and methodological regulation of state policy as a component of the system of institutional support of cross-border cooperation, which includes the stages of design: (current state assessment and forecasting); implementation (preparation of management decisions by the regulatory framework, coordination of mechanisms of interaction between authorities at different levels, financial and investment support, introduction of institutions for the implementation of cross-border projects in border regions of Ukraine), verification of entities to establish the actual status of the planned level with the purpose of its further correction, as well as the restoration and conservation of the natural resource potential of the border regions.A methodological-institutional approach has been proposed, which consists of a comprehensive analysis of the results of cross-border cooperation, as well as a step-by-step improvement of the concept project of ecologically-balanced development of cross-border and border regions, which allows to introduce European standards, improve and develop European standards, executive bodies and local self-government bodies to implement and control environmental projects and programs. The necessary strategic imperatives and preconditions for developing a strategy of cross-border cooperation between Ukraine and the neighboring countries based on the joint implementation of the Strategies, programs and agreements that correspond to the strategic directions of ecological-economic and social development of each country and region, the needs and future objectives of cross-border cooperation have been developed and scientifically substantiated from the point of complex synergic approach in order to avoid the isolated development of only one side in the context of cross-border cooperation and Euroregional cooperation.