Дані про абсолютний розподіл енергії у спектрі використано для проведення калібрування спектральної апаратури, стандартизації фото- та спектрофотометричних спостережень, та для уточнення фундаментальних характеристик зір, моделей атмосфер і вибору спектральних діапазонів для гетерохромної фотометрії.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив комбінаційного розсіяння в планетних атмосферах з урахуванням їх спостережної температурної залежності з глибиною. Розроблено новий механізм визначення оптичних параметрів атмосфери за даними про інтенсивність деталей комбінаційного розсіяння з урахуванням температурного профілю атмосфери Урана. З'ясовано, що неврахування зміни температури з глибиною в атмосферах планет-гігантів призводить до значних похибок під час визначення оптичних параметрів атмосфери, зокрема таких, як відношення аерозольної розсіювальної складової оптичної глибини до газової, а також відношення поглинальної до розсіювальної складових оптичної глибини. Доведено, що ефекти комбінаційного розсіяння в атмосферах планет-гігантів призводять до зменшення геометричного альбедо та альбедо однократного розсіяння в синій області спектра та встановлено значення альбедо однократного розсіяння, яке виправлене за ефект комбінаційного розсіяння. Встановлено ймовірну причину довгоперіодичних змін геометричного альбедо Урана. На підставі результатів моделювання з застосуванням запропонованого методу щодо опрацювання спостережених даних, одержаних у різні роки (1981, 1993, 1995), виявлено зміни оптичних параметрів атмосфери Урана з часом та їх залежність від видимого положення планети на орбіті. Проаналізовано сучасні фотометричні спостереження диску Урана, виконані на найбільших телескопах світу, що зареєстрували появу та зникнення аерозольних хмар на різних широтах з часом. Зроблено висновок, що саме неоднорідний розподіл аерозолю в атмсосфері Урана залежно від широти є імовірною причиною довгоперіодичних змін геометричного альбедо.

  Скачати повний текст

Досліджено криві блиску та спектри комет для встановлення певних характерних особливостей, притаманних спалахам і флуктуаціям блиску комет і розвалам їх ядер. Створено каталог фізичних характеристик комет, спостережених у 1990 - 2000 рр. Побудовано та детально охарактеризовано криві блиску двох яскравих комет C/1995 O1 (Hale-Bopp) та C/1996 B2 (Hyakutake), а також встановлено зв'язок флуктуацій блиску даних комет з фізичними умовами у міжпланетному просторі. Отримано розподіл числа спалахів блиску комет у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля та встановлено їх три основні причини. Проаналізовано зв'язок флуктуацій блиску з положенням комети у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля. На підставі спектрального та фотометричного матеріалу про комету C/1999 S4 (LINEAR) наведено результати, що характеризують процес руйнації ядра зазначеної комети та оцінено розміри фрагментів, їх швидкість та енергію розльоту. Виявлено зміщення люмінесцентного континуума стосовно комет C/1999 S4 (LINEAR) та C/2001 A2 (LINEAR), які відносяться до класу комет, ядра яких руйнуються. Обчислено фізичні характеристики нейтральної складової атмосфери комети C/2000 WM1 (LINEAR). Проведено детальне ототожнення спектрів вищезгаданих комет.

  Скачати повний текст

Досліджено активність молодих зірок, що виявляється у змінах фотометричних і спектральних характеристик і обумовлена різними фізичними механізмами - магнітною активністю сонячного типу, акрецією речовини на поверхню зірки. Визначено розміри, температуру та час життя холодних плям на поверхні зорі типу T Тільця V410 Tau. З'ясовано характер руху речовини поблизу класичних зірок цього типу та роль магнітного поля у напрямку потоків акреції та зоряного вітру. Здійснено порівняння спостережуваних ефектів з моделями магнітосферної акреції. Виявлено обертову модуляцію спектральних ознак акреції на RW Aur, яка обумовлюється аксіальною асиметрією магнітного поля зорі. Досліджено спектральну змінність фуорів FU Ori і V1057 Cyg. Виявлено квазіперіодичні зміни швидкості та щільності вітру FU Pri. Показано, що спостережувані спектральні особливості фуорів в оптичному діапазоні не можуть бути адекватно описані моделлю однорідного акреаційного диску.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано проблему розробки систем управління, заснованих на явищах параметричного резонансу та дослідження генерації магнітного поля, які мають місце у рідких ядрах планет завдяки механізму припливного гальмування. Використано математичні методи асимптотичного аналізу в теорії коливань та магнітогідродинаміці. Запропоновано новий високоефективний метод резонансної динамічної стабілізації рівноваги в околі максимуму потенціальної енергії. Його рекомендовано для стабілізації жолобкових плазмових нестійкостей та інших збурень. Розглянуто узагальнений підхід до управління параметричними резонансними процесами в коливальних системах з багатьма ступенями вільності. Запропоновано метод селективного управління дрейфом заряджених частинок у замагніченій плазмі та керованого переносу енергії в термодинамічних системах. Побудовано математичні моделі кінематичного гідромагнітного динамо для плоскої течії Куетта та для диференціального обертання сферичного рідкого ядра Землі. Оцінено порогові величини магнітного числа Рейнольдса з урахуванням непровідності обмежувальних оболонок. Наведено епюри магнітних полів і струмів. Одержані результати підтверджують гіпотезу припливного механізму енергетичного приводу планетарного динамо.

  Скачати повний текст

Наведено фізико-хімічні характеристики помірно масивних зір, що знаходяться на стадії головної послідовності (спектральні класи A - B), а також на стадії надгігантів (спектральні класи F - G). Досліджено анамалії хімічного складу зір типу lambda Boo, блакитних страглерів, цефеїд і незмінних надгігантів. Розкрито зв'язок аномалій з еволюційними особливостями помірно масивних зір. Доведено, що хімічний склад атмосфер B зір не відбиває коректно хімічний склад міжзоряного середовища, з якого вони сформувалися, отже, гіпотеза про "надметалевість" Сонця, що базується на зіставленні його хімічного складу з хімічним складом B зір, не має підстав.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено модельно-незалежне дослідження астрофізичних властивостей частинок темної матерії. Перевірено гіпотезу про збереження фазової густини для реалістичних розподілів ферміонної темної матерії та можливість формування модельно-незалежного та модельно-залежного обмеження знизу на масу частинок темної матерії на підставі аналізу її фазового розподілу в астрофізичних об'єктах. Запропоновано метод обчислення нижніх значень на масу частинок темної матерії за допомогою одержаних обмежень. Розроблено методи дослідження та критерії вибору найкращих об'єктів для пошуку лінії розпаду темної матерії, одержання обмеження на параметри темної матерії, що розпадається, на підставі аналізу рентгенівських спостережень гало галактики Андромеди. Досліджено механізм підвищення ефективності нейтринного нагріву області ударної хвилі за допомогою кипіння ядерної речовини у зв'язку з можливим негативним впливом стерильних нейтрино на механізм вибуху масивних наднових. Розкрито можливості даного механізму у ядерній речовині всередині прото-нейтронної зорі та визначено ефективність його впливу на процес сплаху масивних наднових.

  Скачати повний текст

Уперше з рівнянь Максвела одержано рівняння, що описує інтерференційну складову розсіяного електромагнітного випромінювання для плоскопаралельного шару середовища довільних випадково розташованих і хаотично орієнтованих розсіювачів за довільного кута падіння випромінювання на середовище. Рівняння справедливе за тих же умов, що і класичне векторне рівняння переносу. Досліджено залежність інтерференційної складової розсіяного випромінювання від властивостей розсіювачів середовища (розмірів, показників заломлення), яка показує, що ця складова відбитого випромінювання більш чутлива до властивостей розсіювачів, ніж некогерентна. Цю залежність пояснено на прикладах простих моделей. Досліджено ефекти ближнього поля та встановлено їх значний вплив на характеристики розсіяного випромінювання. Запропоновано новий механізм формування опозиційних ефектів, який базується на особливостях розсіяння неоднорідних хвиль. Цей механізм здатний спричинити гілку від'ємного ступеня лінійної поляризації, яку спостережено у багатьох безатмосферних тіл Сонячної системи. З рівнянь Максвела одержано векторне рівняння переносу випромінювання та рівняння для опису слабкої локалізації у випадку щільноупакованих середовищ. Показано, що у випадку строго зворотного розсіяння щільноупакованим середовищем елементи матриці відбиття для слабкої локалізації пов'язані з елементами матриці для дифузної складової співвідношенням, подібним для розріджених середовищ. На підставі числового розв'язку рівняння переносу для середовища однакових сферичних частинок показано, що ближнє поле помітно позначається за відносної щільності упаковки частинок більше, ніж 20 %.

  Скачати повний текст

Визначено новий механізм заселення рівнів атомів, названий сифонним. Пояснено причини емісії сонячних інфрачервоних ліній декількох хімічних елементів, які виникають у переходах між рідбергівськими рівнями. Для великої сітки моделей холодних зір розраховано НЛТР поправки до вмісту літію. Розглянуто НЛТР утворення ліній Fe I у незбуреній сонячній атмосфері, плямах, гранулах і міжгранулах, а також атмосфері металодефіцитної зірках гало. Проведено температурну діагностику різних сонячних структур. Досліджено проблему вмісту заліза в фотосфері Сонця та в металодефіцитних зірках. Багаторівневу задачу переносу випромінювання в лініях Fe I розв'язано за допомогою розробленого програмного забезпечення NATAJA.

  Скачати повний текст

Визначено аналітично, числовим методом і експериментально умови нестійкостей у системах з нелінійною взаємодією двох мод із сильно відмінними частотами. Результати вейвлетного аналізу хаотичних сигналів свідчать про наявність характерних рис, за якими можлива ідентифікація та класифікація таких сигналів. Розроблено та впроваджено новий алгоритм вейвлетної фільтрації зображень, заснований на застосуванні шаблонних вейвлетних коефіцієнтів і багатомасштабного аналізу, для видалення шуму біля границь у зображеннях і збільшення їх контрастності.

  Скачати повний текст

Наведено результати аналізу формування великомасштабної структури Всесвіту у космологічних моделях з Л-сталою та моделях з темною енергією. Досліджено лінійну та нелінійну стадії розвитку сферично-симетричних збурень густини та метрики простору-часу у двокомпонентній моделі Всесвіту (однією з компонент є пилоподібна матерія, що описує баріонну речовину та холодну темну матерію, другою - темна енергія з довільним заданим рівнянням стану). Розв'язано задачу кількісного опису досліджуваного розподілу квазарів за червоними зміщеннями у космологічних моделях з Л-сталою у межах формалізму Преса - Шехтера.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування великомасштабної структури Всесвіту та визначено параметри космологічної моделі шляхом порівняння сукупності теоретично розрахованих характеристик великомасштабної структури з спостережуваними у широкому діапазоні масштабів і червоних зміщень. Проаналізовано лінійну та нелінійну стадії розвитку випадкових гаусівських збурень густини та швидкості речовини та метрики простору-часу в багатокомпонентній моделі Всесвіту та одержано аналітичні вирази для розрахунку характеристик великомасштабної структури Всесвіту у найбільш загальній II-параметричній моделі. Досліджено розвиток збурень концентрації іонів та електронів в області космологічних збурень густини баріонів в епоху космологічної рекомбінації. Визначено параметри CDM космологічної моделі та довічні інтервали їх значень. Наведено феноменологічний опис просторового розподілу квазарів, зокрема визначено залежність середньої просторової концентрації та двоточкової просторової кореляційної функції квазарів від червоного зміщення в CDM моделях.

  Скачати повний текст

Побудовано вибірку з 1561-ї плоских спіральних галактик з каталогу RFGC, стосовно яких існують дані про променеві швидкості та ширини лінії НІ. На її базі визначено величини та похибки параметрів узагальненої залежності Таллі - Фішера у варіанті "лінійний діаметр - ширина лінії НІ" та мультипольних моделей колективного руху галактик. Побудовано об'єднаний масив даних про спіральні галактики з каталогів RFGC і Mark III. З використанням одержаної залежності Таллі - Фішера у варіанті "світність - ширина лінії НІ" оцінено відстані та радіальні пекулярні швидкості галактик двох каталогів. З'ясовано, що положення близьких надлишків густини (атракторів), які знаходяться у межах вибірки, не може бути визначеним з використанням мультипольної моделі колективного руху галактик. Розглянуто 4-атракторну модель розподілу густини на масштабі до 200 Мпк і проаналізовано її відповідність спостереженим даним про великомасштабні рухи галактик. Показано, що дана модель узгоджується з параметрами дипольної складової колективного руху і не узгоджується з параметрами октупольної і квадрупольної складових.

  Скачати повний текст

За даними космічного апарату "Інтербол-1" проведено дослідження низькочастотної хвильової активності в плазмовому шарі магнітосфери Землі. Запропоновано алгоритм автоматичного пошуку інтервалів хвильової активності типу Pc 5 на базі кореляційних методів. За період 1995 - 2000 рр. вивчено спектральні та фізичні властивості хвиль типу Pc 5 в плазмовому шарі. На підставі результатів проведених досліджень зроблено висновок про існування ефективного каналу перенесення енергії в хвості магнітосфери за рахунок нелінійних солітоноподібних хвильових пакетів та вихрових структур. Побудовано теоретичну та числову моделі нелінійних хвильових структур у плазмовому шарі магнітосфери Землі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше описано антенну решітку радіотелескопу "УРАН-2", детально висвітлено принципи побудови, фазування та керування променем діаграми спрямованості антени, наведено результати вимірів та здійснено розрахунок її основних технічних характеристик у діапазоні частот 9 - 32 МГц. Одержано моделі розподілу радіояскравості для галактичного джерела 4С21.53 з пульсаром PSR 1937 + 214, квазара 3С216, радіогалактик 3С338, 3С295 і 3С234 для частот 25 і 20 МГц. Виявлено істотну відмінність одержаних моделей від радіозображення цих джерел на високих частотах. На підставі аналізу спектрів цих об'єктів у широкому частотному діапазоні визначено, що на їх загальну видиму структуру впливають різні механізми поглинання випромінювання від деталей цих об'єктів: у квазарі 3С216 радіовипромінювання ядра піддається ефекту реабсорбції, цей же ефект виявлено у гарячих плямах радіогалактики 3С234, що дало змогу визначити їх розмір. У радіогалактиці 3С295 виявлено ефект поглинання радіовипромінювання в іонізованому середовищі самого джерела та спростовано існуючу думку, що на спектр 3С295 в області частот нижче 5і0 МГц впливає реабсорбція.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему визначення мас великих астероїдів динамічним методом. Одержано новий каталог 622-х положень у системі ICRS 24 астероїдів до 13-ї зоряної величини на базі обробки ПЗЗ-спостережень у Миколаєві у період 2000 - 2005 рр.

  Скачати повний текст

Вперше за аналізом зміни ефективної оптичної глибини з висотою у місці падіння К-уламка комети Шумейкера-Леві 9 та в незбуреній падінням атмосфері показано необхідність припущення щодо висотної стратифікації розмірів аерозольних частинок. Вперше за даними спектрофотометричних вимірювань інтегральних дисків встановлено вигляд залежності зміни оптичної товщини й об'ємного коефіцієнта розсіяння з глибиною в атмосферах Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна. Уточнено закономірність зміни з глибиною відносної концентрації метану в атмосферах Урана та Нептуна. На основі строгого числового розв'язання задачі про дифузне відбиття випромінювання однорідним напівнескінченним газово-аерозольним середовищем створено програмний комплекс для розрахунку значень величини ефективної оптичної глибини формування інтенсивності випромінювання, дифузно відбитого оптично однорідним напівнескінченним хмаровим шаром з довільними оптичними властивостями, розраховано значення цієї величини для випадків ізотропного й анізотропного розсіяння та вивчено її залежність від оптичних параметрів середовища.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методики та алгоритму визначення параметрів обертання Землі (ПОЗ), їх похідних з обробки лазерних спостережень ШСЗ, розробці алгоритму прогнозування координат полюса. Розроблено методику одночасного інтегрування рівнянь руху ШСЗ із системою варіаційних рівнянь для ізохронних похідних та часткових похідних від біжучого вектора стану супутника за ПОЗ, їх похідних, алгоритм визначення різниці часу (UTIR-UTC) за результатами лазерних спостережень ШСЗ. Отримано 13 розв'язків для рядів ПОЗ та їх перших і других похідних у різних комбінаціях параметрів з обробки лазерних спостережень основної кампанії міжнародного проекту MERIT. Виконано Фур'є-аналіз рядів ПОЗ та їх швидкостей зміни, отриманих в роботі та визначених різними міжнародними центрами обробки супутникових вимірів. Порівняльний аналіз результатів свідчить про добру узгодженість отриманих у дослідженні рядів ПОЗ і швидкостей їх зміни з визначеннями міжнародних організацій. Модель прогнозування координат полюса складено з двох частин: математичної та стохастичної. Математичну модель представлено сумою рядів Фур'є з різними базовими періодами: шестирічним, чандлеровим та річним. Здійснено прогноз координат полюса для одиного року.

  Скачати повний текст