Обгрунтовано синтетичне застосування 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів для одержання фторовмісних гетероциклів. Досліджено вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову продуктів реакції 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів з аміносполуками різної природи. Доведено, що дані реакції призводять до утворення фторовмісних єнамінів, імінів, піразолів і піролів. Знайдено препаративно зручний метод одержання 1,2,3-триазолів - сильних органічних NH-кислот (pK_a = 2,00 (вода)). Запропоновано принципово новий метод одержання похідних 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів. Проаналізовано вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову та реакційну здатність дихлоропірамідинів і продуктів їх взаємодії з аміаком і метанолом. Знайдено новий десульфонілуючий реагент для 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів - гексаметапол.

  Скачати повний текст

Зазначено, що одержані уявлення щодо їх реактивності надали можливість вирішити проблему створення нових високоефективних і селективних каталітичних систем на базі комплексів платини, у тому числі у вищому ступені окиснення, які раніше вважалися каталітично інертними. Виявлено ефект механоактивованого нуклеофільного заміщення галогену в алкілгалогенідах RX (R = Me, Et; X = I, Br) на поверхні механоактивованої солі KCl. Встановлено, що дана гетерогенна реакція є новим типом гетеролітичних перетворень - ланцюговим нуклеофільним заміщенням галогену в алкілгалогенідах з лінійним обривом ланцюга.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Методологію використано для асиметричного синтезу хіральних фосфорорганічних речовин, які є синтетичними блоками (хіронами) або біоактивними сполуками: (S)- та (R)-2-гідрокси-3-хлорпропілфосфонатів, діалкіл-(R)-2,3-епоксипропілфосфонатів, діалкіл-(S)-2,3-азиридинопропілфосфонатів. На базі запропонованих хіронів синтезовано енантіомерно чисті фосфонові аналоги природних гідроксиамінокислот - фосфокарнітин- і 3-аміно-2-гідроксипропілфосфонову кислоту.

  Скачати повний текст

Розроблено новий препаративний метод синтезу функціоналізованих фосфонатів реакцією C = X нуклеофілів (X = 0, NR) з високореакційною парою триалкілфосфіт-галогенгідрат піридину. Наведено приклади подвійної та потрійної стереоіндукції та вперше показано адитивність дії декількох хіральних індукторів за умов фосфоальдольної реакції. Вивчено стереохімію фосфоальдольної реакції, показано, що стереохімія реакції відповідає правилу Крама. Запропоновано використання природних основ - алкалоїдів як асиметричних каталізаторів фосфоальдольної реакції. Синтезовано хіральні біс-(аміно)-фосфінати як потенційно біологічно активні сполуки. Вперше синтезовано хіральні метилен-біс-(фосфонати). Зроблено асиметричний синтез фосфорних аналогів природних сполук - треонінової кислоти, еритрози, фосфатидної та лізофосфатидної кислот. Розроблено новий метод синтезу хіральних йодалкінів на основі реакції хіральних спиртів з біс-(діетиламіно)фосфітом і йодистим метилом. Запропоновано зручний хіральний сольвативний реагент для визначення енантіомерного складу гідроксифосфонатів - природний цинхонідин. Запропоновано новий метод одержання хіральних діолів як потенційних лігандів для комплексів з перехідними металами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено незвичайні реакції фосфінів, що містять P - C - P структурний фрагмент з алкенами, активованими трифторметильними групами. Зокрема, вивчено поведінку 4,4,4-трифторо-3-(трифторометил)бут-2-ен нітрилу та 5,5,5-трифторо-4-(трифторометил)-3-пентен-2-онону в реакції з метилендифосфінами. Показано, що під час взаємодії 4,4,4-трифторо-3-(трифторометил)бут-2-ен нітрилу з фосфінами, що містять P - C - P систему, напрям проходження реакції залежить від співвідношення реагентів, а також замісників біля тривалентного атома фосфору вихідних метилендифосфінів та C=C-подвійного зв'язку активованих алкінів. Виявлено незвичайну циклізацію в результаті взаємодії метилендифосфінів з 5,5,5-трифторо-4-(трифторометил)-3-пентен-2-оном.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості гібридних матеріалів із закріпленими ксиленоловим оранжевим і кальцеїном, добутих сорбційною іммобілізацією на поверхні силікагелю та за золь-гель технологією. Показано, що для добування гібридних матеріалів з мінімальним вимиванням органічного модифікатора доцільно застосовувати золь-гель синтез. Встановлено, що вирішальний вплив на стійкість закріплення модифікатора чинить концентрація каталізатора гелеутворення. Визначено фізико-хімічні характеристики процесів сорбції барвників силікагелями із закріпленими барвниками та металокомплексами. Підтверджено гіпотезу про суттєве зниження впливу ефектів енергетичної неоднорідності на перебіг реакцій протонізації аніліну у складі ксерогелю та утворення металокомплексів закріпленого ксиленолового оранжевого порівняно з кремнеземами, хімічно модифікованими слабкими органічними основами. Встановлено, що взаємодія іммобілізованих реагентів із поверхневими силанольними групами залишається чинником, який визначає відмінність властивостей закріплених реагентів і нативних аналогів. Показано можливість застосування добутих органо-кременземних матеріалів як твердофазних аналітичних реагентів.

  Скачати повний текст

Одержано дані, які свідчать про те, що сенсибілізація 4f-люмінесценції хромофором порфірину має місце незважаючи на те, що іон лантаніду знаходиться на периферії порфірину. Встановлено, що природа амінополікарбонової кислоти впливає на інтенсивність 4f-люмінесценції за рахунок різної дентатності лігандів. Показано, що за збільшення кількості іонів лантанідів на периферії, квантовий вихід люмінесценції збільшується. Визначено, що іони d-металів по-різному впливають на емісію комплексів. Відзначено, що моно- та гетероядерні комплекси на основі порфіринів, модифікованих амінополікарбоновими кислотами, виявляють емісійні властивості в області, що є характерною для вільних основ, і в ближній ІЧ-області.

  Скачати повний текст

Досліджено координаційно-хімічні властивості комплексних сполук лантаноїдів та ураніл-іону з карбациламідофосфатами та їх модифікованими аналогами, а також додатковими хелатуючими лігандами - 1,10-фенантроліном та 2,2-біпіримідином. Проаналізовано вплив природи фосфорильних лігандів та додаткових нейтральних хелатуючих лігандів на будову координаційних сполук, їх спектральні та магнетохімічні властивості. Синтезовано та виділено два нових ліганди та 38 координаційних сполук іонів лантаноїдів та ураніл-іону. Визначено способи координації фосфорильних лігандів на основі методу повного рентгеноструктурного аналізу, зокрема, монодентатного в нейтральній формі через атом оксигену фосфорильної групи та бідентатно-циклічного в депротонованій формі через атом оксигену фосфорильної та карбонільної груп. Доведено подібність будови найближчого оточення центрального атома для координаційних сполук в розчинах та кристалічному стані. На основі диметил(1,3-тіазол-2-іламіно)карбоніламідофосфату досліджено комплекс, у складі якого методом даного аналізу виявлено наявність некоординованої фосфорильної групи, що дозволяє прогнозувати його використання як структурного блоку для отримання бі- та поліядерних металокомплексів з рідкісноземельними та 3d-елементами. На основі дослідження люмінесцентних властивостей доведено придатність використання одержаних координаційних сполук європію як перспективних прекурсорів для створення люмінесцентних та електролюмінесцентних матеріалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження реакційної здатності гідразидів О,О-діарилтіофосфорних кислот в реакції з фенілізотіоціанатом. Встановлено, що реакційна здатність гідразидів зростає за наявності в їх молекулах електронодонорних замісників. З'ясовано, що у разі підвищення температури та посилення електронодонорних властивостей реакційного середовища вплив структури гідразидів на їх реакційну здатність знижується. Виявлено ряд кореляційних залежностей констант швидкості реакцій від фізико-хімічних параметрів середовища. Показано, що специфічна сольватація гідразиду електронодонорними органічними сполуками сприяє його реакційній здатності. Описано механізм реакції нуклеофільного приєднання. Визначено загальноосновний механізм каталізу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методики ензимно-кінетичного визначення фосфорорганічних отруйних сполук у штучно виготовлених модельних сумішах та метафосу в об'єктах довкілля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Снтезовано та досліджено властивості С-фосфорильованих калікс[4]аренів із фосфорильними фрагментами у параположеннях бензольних кілець макроциклу (верхній вінець) або відокремлених метилольними (амінометильними) спейсерами. Розглянуто рецепторні властивості С-фосфорильованих калікс[4]аренів щодо катіонів металів та органічних молекул. Значну увагу приділено процесам самоорганізації фосфорильованих калікс[4]аренів. Отримано та досліджено плівки Ленгмюра - Блоджетт на основі амфіфільних фосфорильованих калікс[4]аренів, які можна застосувати як чутливі елементи хімічних сенсорів.

  Скачати повний текст

Встановлено фактори, що впливають на спектрально-люмінесцентні властивості вільних основ порфіринів і порфіразинів, а також їх комплексів з лантанідами. Встановлено, що на ці властивості впливає положення замісника відносно тетрапірального циклу, тип замісника та його природа. На прикладі одержаних комплексів з порфіринхалконами та порфірин-піразолами показано, що несиметричне beta-заміщення у порфіриновому макрокільці більшою мірою, ніж мезо-заміщення впливає на дані властивості. Встановлено, що інтенсивність 4f-люмінесценції у комплексах з порфіразинам зростає у ряді тетраазапорфірин-тетрафенілтетрааза-порфірин-октафенілтетраазапорфірин, тобто, зі зростанням кількості ароматичних замісників у тетрапірольному макрокільці. Встановлено, що у гетеробіядерних f-d-дитіолато-порфіразину та ди-beta-дикетонових похідних гематопорфірину інтенсивність 4f-люмінесценції визначається природою d-металу (зростає у Pd-вмісних і зменшується у Cu-, Ni, Zn-вмісних комплексах). Установлено коло сполук з числа лютецій-порфірин-халконів і лютенцій-порфірин-піразолів, які можуть бути рекомендовані для їх поглибленого вивчення як перспективних фотосенсибілізаторів для фотодинамічної терапії пухлин.

  Скачати повний текст

Встановлено будову, склад, стійкість та область pH існування комплексів паладію (II) з оксиетилідендифосфоновою та нітрилотриметиленфосфоновою кислотами. Доведено, що паладій (II) з даними кислотами утворює комплекси еквімолярного складу, в яких оксиетилідендифосфонова кислота координується до паладію (II) двома атомами кисню фосфонових груп, а нітрилотриметиленфосфонова кислота - атомом азоту й атомом кисню фосфонової групи. Виявлено, що залежно від вихідної сполуки паладію (II), концентрації аніонів хлору та pH середовища інші місця в координаційній сфері комплексів займають аніони хлору або молекули амоніаку. Проведено розрахунок інкрементів зсуву d-d смуги поглинання комплексів паладію, які містять донорні атоми азоту, аніони хлору й атоми кисню фосфонової групи. Виявлено цитотоксичну активність комплексів паладію (II) з оксиетилідендифосфоновою кислотою.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу, виділено в індивідуальному стані й ідентифіковано два нових ліганди та 38 нових координаційних сполук нікелю(ІІ), кобальту(ІІ), цинку(ІІ) та міді(ІІ). Зроблено висновки про способи координації лігандів і будову координаційної сфери. Досліджено будову двох лігандів і п'яти координаційних сполук. З'ясовано, що синтезовані комплекси в кристалічному стані мають молекулярну будову. Висвітлено поведінку цинкових комплексів. Встановлено, що координація йоном металу призводить до значного уповільнення динамічних процесів у ліганді та, зокрема, швидкості зміни конформації пірольного циклу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що взаємодія макроциклічних комплексів нікелю(ІІ) та міді(ІІ) з ароматичними карбоксилатами в залежності від основності останніх в більшості випадків приводить до утворення метал-органічних каркасів (МОК), структурними блоками яких є одно- або двовимірні координаційні полімери. Показано, що в кристалічних гратках деяких сполук міститься вакантний простір. Встановлено, що кількість аміакату міді(ІІ) залежить від кристалічної будови сорбенту. Вперше показано можливість постсорбіційного перетворення даного адсорбату в нанорозмірний сульфід міді(ІІ). Продемонстровано, що перетворення комплексів нікелю(ІІ) в сполуки нікелю(ІІІ) в складі МОК, може розглядатись як шлях одержання нових редоксактивних метал-органічних каркасів (РАМОК). Показано, що редокс-взаємодія кристалічних макроциклічних карбоксилатів нікелю(ІІ) з солями срібла(І), золота(ІІІ) та паладію(ІІ) призводить до утворення нанокластерів відповідних нульвалентних металів.

  Скачати повний текст