Показано, що основною причиною сезонних вертикальних зрушень і нахилів земної поверхні є періодичні варіації запасів вологи грунту. Розглянуто дію окремих складових цього фактора на вертикальні зміщення. Встановлено залежність величини вертикальних деформацій від глибини від поверхні землі і нахилу місцевості. На основі територіального розподілу грунтів за їх механічним складом зроблено якісну оцінку можливих сезонних вертикальних зрушень різних регіонів України. Розглянуто вплив гідротермічних факторів на результати геометричного нівелювання.

  Скачати повний текст

Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей будови та умов формування локальних структур, з якими пов'язані вуглеводневі поклади акваторіальної частини Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. На основі виконаних структурних та палеотектонічних побудов обгрунтовано два генетичні типи локальних структур- диз'юнктивно-плікативні та плікативні. У формуванні складок виділені основні етапи розвитку структур. Здійснено класифікацію основних встановлених та прогнозних типів вуглеводневих покладів. Встановлено з'вязок між розподілом вуглеводневих покладів та інтенсивністю складкоутворюючих процесів. Доведено, що тектонічні фактори мали визначальний вплив як на формування локальних структур, так і на утворення вуглеводневих покладів.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена проблемі вивчення хімічного складу порових розчинів глинистих порід артезіанських басейнів платформної України для одержання більш глибоких уявлень про гідрогеохімічні умови артезіанських басейнів. Одержані нові дані про хімічний склад інфільтрогенних порових розчинів, вивчені особливості його формування в умовах інфільтраційного водообміну, горизонтальна та вертикальна гідрогеохімічна зональність порових розчинів, а також гідрогеохімічна зональність артезіанських басейнів з поверхнево залягаючими водоносними та слабопроникними шарами. Вивчені особливості вертикального перетікання підземних вод крізь слабопроникні породи, розроблені гідрогеохімічні показники вертикального водообміну, простежена геохімічна еволюція порових розчинів на протязі гідрогеологічного циклу.

  Скачати повний текст

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження жильного виповнення тріщин у гранітоїдах Українського щита. Отримано велику петрографічну, мінералогічну інформацію, яка має важливе значення щодо оцінки проникності гранітоїдних масивів та міграції флюїдів через них внаслідок низькотемпературних гідротермальних процесів. Виділено три основні типи жил, які виповнюють тріщини у гранітоїдах та різняться за складом та відносним віком. Утворення жильного комплексу у гранітоїдах пов'язано з інфільтрацією глибинних гідротерм та з фільтрацією метеорних вод. Більш давні кварцові та анкеритові жилки заліковані. Більш пізні та сучасні кальцитгідрослюдисті та гематитові спостерігаються як заліковані, так і напівзаліковані. Встановлено, що у разі проблеми захоронення радіоактивних відходів (РАВ) особливо важливі сучасні відкриті та напіввідкриті тріщинні зони. Доведено, що гранітоїди Криворізького району значно водопроникливі і не є сприятливим середовищем щодо захоронення РАВ. З'ясовано, що граніти Коростенського району стійкі до радіоактивного впливу, малопроникливі (особливо на глибині 350-450 м) і можуть використовуватись для захоронення РАВ.

  Скачати повний текст

Виявлено фактори, які впливають на тріщинуватість порід родовищ докембрійських залізисто-кременистих формацій. Розвинуто новий напрямок у практичній мінералогії, який базується на використанні топомінералогічного картування для прогнозу тріщинуватих зон родовищ. Розглянуто вплив мінерального, хімічного складів гірських порід і термодинамічних умов їх утворення на ступінь тріщинуватості. Виділено ряди мінералів і хімічних елементів.

  Скачати повний текст

Встановлено квазіструктурний склад стехіометричних і нестехіометричних мінералів - шпінелі, магнетиту та хромшпінелі, який вносить принципово нову інформацію про фізико-хімічні властивості мінералів (електричні, магнітні, оптичні, реакційну здатність, каталітичну активність тощо). Розроблено квазіструктурний механізм перетворень шпінелідів у процесі нагрівання в різних газових середовищах, який здійснюється через утворення та анігіляцію антиструктури. Визначено природу та концентрацію дефектів нестехіометрії та ізоморфних домішок. Поряд з точковими дефектами вперше встановлено наявність дефектів хімічного зв'язку на основі квазіструктурних досліджень та теорії кристалічного поля.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин по площі Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості з метою узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів із ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

  Скачати повний текст

Використано GPS-технології на геодинамічних полігонах. Побудовано моделі іоносфери за даними спостережень GPS-супутників. Завдяки обробці GPS-спостережень отримано високоточні координати пунктів, розташованих на Кримському геодинамічному полігоні, у Карпатах (проект GEODUS), на локальному полігоні Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України. Створено мережу перманентних GPS-станцій на території України. Доведено, що розроблене програмне забезпечення Klio дозволяє оцінити параметри іоносфери у рамках моделі тонкого шару. Обчислено значення загального вмісту електронів, які узгоджуються зі значеннями, отриманими за допомогою комплексу Bernese v.3.5, в межах 0,25 TECU.

  Скачати повний текст

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності зміни у розрізі та за простяганням Криворізької структури мінерального складу мусковіт-вмісних метакластолітів. Визначено вплив на топомінералогію метакластолітів їх первинного складу та термодинамічних умов динамотермального метаморфізму. Висвітлено вплив на особливості хімічного складу та фізичних властивостей мусковіту за умов метаморфізму первинних кластогенних осадків. Розроблено мінералогічне обгрунтування технології одержання високоякісного мусковітового концентрату.

  Скачати повний текст

Вивчено питання петрології габро-анортозитових масивів Коростенського плутону, який знаходиться в північно-західній частині Українського щита та належить до анортозит-рапаківігранітної формації Східно-Європейської платформи. Узагальнено новітні дані з геології, петрографії та речовинного складу основних порід Коростенського плутону. На підставі комплексних геологічних, мінералого-петрографічних, геохімічних досліджень доведено, що великі габро-анортозитові масиви є поліфазними інтрузіями, в будові яких приймають участь різновікові асоціації основних порід. У межах Володарськ-Волинського, Чоповицького, Федорівського та Пугачівського масивів виділено п'ять вікових серій базитів: ранню анортозитову, головну анортозитову, ранню габроїдну, пізню габроїдну та дайкову. На прикладі виділених серій простежено еволюцію мінерального та хімічного складу порід у ході становлення глибинного магматичного джерела, а також у межах окремих магматичних камер. Доведено, що вихідні магми базитової асоціації Коростенського плутону за складом відповідають сублужним високоглиноземистим лейкобазальтам, які підлягали фракціюванню в кількох проміжних камерах з послідовним відокремленням рідких фракціонатів сублужно-базальтового складу.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мінералогічної зональності залізистих і сланцевих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища і розподілу сульфідів (піриту та піротину) в їх розрізах. Показано роль седиментації, динамотермального метаморфізму, натрієвого метасоматозу та гіпергенезу в перерозподілі сульфідів у межах продуктивної товщі родовища. З використанням експериментальних мінералого-технологічних даних визначено особливості поведінки піриту та піротину в процесі подрібнення та збагачення бідних магнетитових руд (залізистих кварцитів). Визначено мінеральні різновиди руд, наявність яких у мінеральній масі спричиняє підвищення вмісту сірки у магнетитовому концентраті Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Розроблено мінералогічні рекомендації щодо підвищення якості концентрату.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати мікрозондових аналізів головних оксидних елементів та оригінальних протонномікрозондових аналізів елементів-домішків у мінералах-супутниках алмазу з кімберлітових трубок Приазов'я. Виявлено типохімічні особливості складу хромпіропу, хромшпінеліду, пікроільменіту і хромдіопсиду, що полягають у певному кількісному та якісному розподілі Ni, Cr, Zr, Nb, Y, Tr та інших елементів. Одержано дані про наступні процеси метасоматичних змін типоморфних мінералів з кімберлітів Приазов'я. Зроблено оіцнку алмазоносності вивчених кімберлітів, яка базується на інтерпретації отриманої інформації, з урахуванням даних про потенційну алмазоносність мантії регіону та шкідливий вплив на збереження індикаторних мінералів з кімберлітів (у тому числі алмазів) наступних магматичних і метасоматичних процесів. Встановлено значну схожість між кімберлітами Приазов'я та з алмазоносними кімберлітовими породами Якутії, Південної Африки, Китаю, Канади, Австралії, у їх мінералого-петрографічних, петрохімічних і геохімічних особливостях. У сполученні зі структурно-тектонічними та загальногеологічними даними Приазовський блок Українського щита вважається алмазоносною областю Східно-Європейської кімберлітової провінції.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологію та особливості внутрішньої будови, а також ударного метаморфізму порід, кварцу та деяких породоутворювальних мінералів Західної імпактної структури. Усі типи порід у Західній імпактній структурі містять сліди ударного метаморфізму, який у кварці та польових шпатах зумовлює появу деформаційних структур, зменшення показників заломлення та двозаломлення, ізотропізації та плавлення.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив варіацій ротаційного режиму Землі на геологічні процеси. Вперше виконано математичне моделювання полів напружень, що виникають у в'язко-пружній тектоносфері за різних варіацій ротацій режиму. Встановлено, що даний фактор, у першу чергу дрейф осі обертання, здатний обумовлювати процеси структуроутворення. Зіставлення результатів моделювання з геолого-геофізичними даними підтверджує зроблені висновки. З позиції дрейфу осі обертання пояснено природу епох тектоно-магматичної активності та трансгресій, а також регресій великих регіонів Землі.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний субаквальний седиментогенез у різних типах континентальних і морських басейнів гумідної зони літогенезу. Висвітлено проблеми осадконакопичення у великих рівнинних водосховищах України. Проаналізовано процеси осадконакопичення і встановлено особливості формування складу сучасних донних відкладів за умов континентальних (водосховища дніпровського каскаду), перехідних (Дніпро-Бузький лиман) і морських (шельф Чорного моря) басейнів для розробки основ теорії субаквального седиментогенезу. На підставі методичних і методологічних підходів вирішено проблему геоекологічного монітирингу водних об'єктів. Запропоновано систему рекомендацій щодо водокористання, навігації, рибництва, гідротехнічного будівництва та рекреації. На основі узагальнення даних про осадконакопичення в водних басейнах і залучення матеріалів про радіаційний моніторинг поверхневих вод України розглянуто проблеми радіоактивного та інших видів техногенного забруднення донних відкладів досліджуваних водойм.

  Скачати повний текст