Наведено стислий огляд розвитку кристаломорфології в Україні та аналіз стану кристалографічної вивченості мінералів із різних регіонів країни. Наголошено на теоретичному і практичному значенні результатів кристаломорфологічних досліджень. Розглянуто проблеми і завдання мінералогічної кристалографії XXI сторіччя.

Вивчено оптичні спектри поглинання різно забарвлених мікрокристалів алмазу із титан-цирконієвих розсипів України. Загальна особливість спектрів усіх вивчених зразків - сильне поглинання в УФ-області, яке зумовлює короткохвильовий край поглинання. За спектроскопічними ознаками деякі з досліджених мікрокристалів із розсипів близькі до кімберлітових алмазів, в той час як інші помітно відрізняються. Останнє дозволяє припустити, що такі алмази або не кімберлітові, або у своїй геологічній історії зазнавали радіаційного й термічного впливів.

Визначено час формування докембрійських метаморфічних порід західної частини Українського щита (УЩ) за допомогою самарій-неодимієвого методу. Ізотопні дати, які розраховані за моделями деплетованої (DM) та недеплетованої (CHUR) мантії, вказують на те, що ендербіто-гнейси дністровсько-бузької серії та ендербіти гайворонського комплексу безперечно є ранньоархейські утворення (3,95-3,74 (DM) і 3,82-3,5 млрд років (CHUR)); гнейси бузької й росинсько-тікіцької серій - пізньоархейські (бузька серія - 3,28(DM) і 3,07 млрд років (CHUR), росинсько-тікіцька - 3,36-3,31 (DM) й 3,13-3,06 млрд років (CHUR)); гнейси тетерівської серії - ранньопротерозойські (2,47-2,43 (DM) і 2,04-1,99 млрд років (CHUR)). Отримані дати підтверджують обгрунтованість діючої стратиграфічної схеми для докембрійських утворень УЩ (1992).

Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Проведено исследование распределения температурного поля естественного грунта в течение года с целью использования низкопотенциальной природной теплоты в теплонасосных установках, преобразующих ее в теплоту более высокой температуры, пригодной для теплоснабжения.

Проаналізовано можливість використання включень (!) радіоактивних мінералів у кристалах топазу із пегматитів Волині, які після консервації більше не контактували з мінералоутворюючим флюїдом, для визначення віку їх формування. Достовірність розрахованого віку (за даними електронно-зондового аналізу) визначається ступенем наближення обчисленого вмісту U, Th, Pb до існуючого в цілому індивіді. Межі коливання розрахованого віку включень уранініту та циркону - невеликі, а монациту й флюоцериту - дуже великі. Встановлено, що для визначення віку слід надавати перевагу індивідам малого розміру (до 10-20 мкм) і з великим вмістом радіоактивних елементів. Однак для зазначеної цілі перевага віддається методу, за яким визначався б хімічний склад з більшою, ніж у електронно-зондового аналізу, точністю в дослідженні всього або значного об'єму мінералу-включення.

Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Висвітлено актуальні проблеми геології, палеонтології, стратиграфії, мінералогії та геохімії осадочних утворень і пов'язаних з ними корисних копалин, а також питання інженерної геології та екології. Детально розглянуто геохімічні особливості свинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Проаналізовано внесок академіка В.С.Соболєва у розвиток термобарогеохімії та організацію сибірської термобарогеохімічної школи. Наведено низку праць, що висвітлюють результати досліджень газово-рідинних та розплавних включень у мінералах, автором і співавтором яких був В.С.Соболєв.

Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).

Встановлено явище аномального збільшення електропровідності яшми, яке зумовлено спонтанним утворенням електропровідних фаз при досягненні певної критичної температури і постійній напруженості електричного поля.

Слюдяні ультрамафіти трубки Мрія - це мантійні утворення, перспективні для пошуків алмазів. Вік цієї інтрузії визначений за флогопітом із слюдяних ультрамафітів та за цирконом із гранітів всередині інтрузії. Згідно з попередніми геохронологічними даними, слюдяні ультрамафіти трубки Мрія утворились у протерозої 2000 - 1720 млн рр. тому.

Роботу присвячено пам'яті видатного українського вченого, завідуючого кафедрою загальної та історичної геології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, заслуженого діяча науки України Сергія Амвросієвича Мороза. Вміщено новітні наукові та науково-дидактичні праці вченого, які не було опубліковано за його життя. Наведено результати досліджень у різноманітних галузях наук про Землю.

Одержано нові геохронологічні дані, які дозволяють обгрунтувати північну, східну й західну межі Середньопридніпровської граніт-зеленокам'яної області. На півночі вона включає Сумсько-Бєлгородський блок Воронезького кристалічного масиву, на сході - Новогорівську зеленокам'яну структуру Приазовського блоку Українського щита, на заході - Правобережний район Кіровоградського блоку. На цій частині території Східно-Європейської платформи розповсюджена граніт-зеленокам'яна асоціація порід віком біля 3100 млн рр. На Воронезькому кристалічному масиві та на Українському щиті виділено зеленокам'яні пояси віком - > 3360, 3260 - 3110, 3200 - 3000 і 2200 - 2060 млн рр.

Проаналізовано й узагальнено дослідження науковців УкрНДІгазу в галузі нафтогазової геології за останні 40 років. Представлено широкий діапазон спрямованості даних робіт: стратиграфічні, літо-фізичні, тектонічні, геодинамічні, гідрогеологічні, геотермічні, аерокосмічні, геологорозвідувальні, нафтогазоресурсні. Результати робіт мали значний вплив на розвиток нафтогазової промисловості країни та забезпечення додаткових об'ємів видобутку газу і конденсату.

Виявлено розбіжність між професійним призначенням геолога та роллю,яку він відіграє у галузевих НДІ, а також між необхідністю випереджального розвитку фундаментальних наук і сучасним станом економіки й інтелектуального життя України. Зазначено, що рушійною силою розвитку науки завжди був і надалі залишиться ентузіазм науковців.

Охарактеризированы причины, действующие силы, характер движения, определяющие одновременное формирование континентальных рифтов и сопряженных обрамляющих дивергентно расположенных надвиговых (взбросовых) структур. Изучены особенности минерального состава, структуры, текстуры и некоторых других характеристик наиболее распространенных кристаллических вскрышных пород железорудных карьеров Криворожского бассейна: гранита, мигматита, гнейса, амфиболита, пегматита. Рассмотрены закономерности локализации и минералогической зональности тел основных типов метасоматитов, сопровождающих золотую минерализацию в породах зеленокаменных поясов Среднего Приднепровья.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.