Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).

Слюдяні ультрамафіти трубки Мрія - це мантійні утворення, перспективні для пошуків алмазів. Вік цієї інтрузії визначений за флогопітом із слюдяних ультрамафітів та за цирконом із гранітів всередині інтрузії. Згідно з попередніми геохронологічними даними, слюдяні ультрамафіти трубки Мрія утворились у протерозої 2000 - 1720 млн рр. тому.

У межах Красногорсько-Житомирської зони розломів є поширеними дайки комплексу сублужних діабазів і лампрофірів. Дайки досить сильно змінені епігенетичними процесами, що фіксується за вмістом малих і рудних елементів, а також за складом акцесорної мінералізації. Вони є важливим структурно-геологічним критерієм, що допомагає з'ясувати просторові та часові закономірності локалізації рудної мінералізації в межах тектоно-метасоматичних зон.

Приведены сведения о распространении алмазов с признаками природного радиоактивного облучения (голубовато-зеленая окраска цвета морской волны, зеленые и бурые пятна пигментации) в кимберлитовых телах и россыпях Сибирской платформы. Показано повышенное содержание алмазов с бурыми пятнами пигментации в россыпях бассейна р. Нижняя Тунгуска (Иркутская область), что свидетельствует об их происхождении из терригенных алмазоносных формаций докембрийского возраста, подвергнутых метаморфизму. Сделаны выводы о важности данных типоморфных признаков алмаза для восстановления их постмагматической истории в кимберлитовых телах и россыпях.

Розглянуто області застосування Sm-Nd методу в ізотопних дослідженнях. Подано методику відбору та підготовки проб. Наведено приклади інтерпретації результатів визначення Sm-Nd методом ізотопного віку порід із грануліт-гнейсових і граніт-зеленокам'яних асоціацій у східній частині Українського щита та Воронізькому масиві.

Для дайок кімберлітів протерозойського віку, які виявлено поблизу м. Кіровоград (Український щит), характерний високий (інколи до 30 - 50 %) вміст ксенолітів глибинних порід магнезіальної серії й майже повна відсутність уламків вміщуючих гранітоїдів та мігматитів. Глибинні породи сильно змінені - серпентинізовані, карбонатизовані, отальковані. Серед них переважають середньо- й крупнозернисті дуніти та хромшпінелеві перидотити (гарцбургіти, лерцоліти); значно рідше зустрічаються глиноземисті ортопіроксеніти, глімерити й еклогітоподібні породи. Хромшпінеліди представлено високомагнезіальними різновидами від пікотиту до хроміту. Породи глибинних ксенолітів у різній мірі деплетовані. Знахідки в кімберлітах Кіровоградського геоблоку ксеногенного піропу й високохромистих магнезіохромітів дозволяють сподіватися на виявлення ксенолітів піропових перидотитів.

Устойчивые различия состава одноименных минералов, находящихся в виде включений в алмазе или слагающих алмазоносные породы (пироповые перидотиты, гранатовые пироксениты и эклогиты), объясняются с позиции полифациальности этих пород. С этой точки зрения алмаз и его минералы-спутники следует рассматривать как интерателлурические образования, сформировавшиеся в глубинных магматических очагах перед интрузивным внедрением частично раскристаллизованных алмазоносных магм на более высокие уровни мантии и в земную кору, где произошла их окончательная консолидация. Далее интрузивы алмазоносных пород вовлекались в образование очагов кимберлитового и лампроитового магматизма в фундаментах платформ, складчатость и метаморфические преобразования в эвгеосинклинальных условиях. В результате алмазы были частично унаследованы кимберлитами, лампроитами, а также метаморфическими и метасоматическими породами.

Встановлено, що Варварівський масив складений переважно монцодіоритами за участю плагіопіроксенітів, габроноритів та чарнокітоїдів. Він розглядається як поліфазний розшарований інтрузив, вихідна магма якого мала високомагнезіальний склад і була контамінована як у проміжній камері, так і на місці становлення. Масив є генетичним аналогом Єлань-В'язівського плутону, а також Бушвельд, Садбері, Стілуотер та інших контамінованих масивів.

Розглянуто особливості геологічної будови й речовинного складу Романівського ультрамафітового масиву. Зроблено висновок про належність масиву до піроксеніт-перидотитової формації. Розплав, з якого сформувалися породи масиву, вважається початковим для букинського комплексу. Належність до нього підтверджено хімічним складом порід.

Наведено результати дослідження вікових співвідношень основних порід Коростенського плутону. На підставі новітніх геологічних і петрографічних даних зроблено висновок про наявність чотирьох різновікових серій основних порід: ранньої анортозитової, головної анортозитової, ранньої габроїдної та пізньої габроїдної.

Наведено результати комплексного вивчення мікроклін-плагіоклазових гранітів з різних масивів Росинсько-Тікицького району Українського щита, проведеного з метою визначення їх віку уран-свинцевим ізотопним методом. Установлено, що граніти різних текстурно-структурних типів були сформовані в інтервалі 2080 - 1990 млн років. З урахуванням цього, а також їх близького речовинного складу, належність до однієї формації та локалізації в одному структурно-геологічному районі, запропоновано всі ці граніти об'єднати в один уманський комплекс.

Для Українського щита характерно специфічні безнефелінові рідкіснометалеві сієніти. У диференційованих (розшарованих) інтрузіях цих сієнітів виявлено два багатих на цирконій, рідкісноземельні елементи й ітрій родовища - Азовське й Яструбецьке. Ці рідкіснометалеві сієніти відзначаються високою залізистостю фемічних мінералів (фаяліт, геденбеогит, егірин-геденбергит, егірин, ферогастингсит, катафорит, рибекіт, аніт) і високим фоновим вмістом цирконію (0,1 - 0,3) та рідкісноземельних елементів (0,05 - 0,2 %). Генетично і просторово ці сієніти пов'язані з анортозит-рапаківігранітними плутонами.

Зроблено порівняльний аналіз складу мінералів з чотирьох штоків гіперсольвусних сієнітів південної Гренландії, які за розмірами, мінеральним складом і ступенем кристалізаційної диференціації близькі до сієнітів Яструбецького й Азовського штоків на Українському щиті. Наведено тренди змін хімічного складу польового шпату і фемічних мінералів залежно від направленості та ступеня диференціації сієнітового розплаву. Це дає змогу за складом породоутворювальних мінералів визначити петрологічний тип сієніту та ступінь диференціації інтрузії. Розглянуто чинники, що впливають на характер трендів, підтверджені експериментальними даними та результатами вивчення включень мінералоутворювального середовища.

Для гранітоїдів Українського щита віком 3,6 - 3,3 млрд років характерний своєрідний циркон, морфологія й геохімічні властивості якого дозволяють віднести його до типоморфних мінералів найдревніших порід щита. На прикладі ультрабазит-тоналітових порід новопавлівського комплексу розглянуто формування та еволюцію такого циркону, а також формування самих гранітоїдних порід первинної континентальної кори.

Описаны методики высокочастотного определения состава плагиоклазов методом измерения углов погасания в трех главных сечениях, устанавливаемых на универсальном столике, а также идентификации распространенных законов двойникования плагиоклазов путем качественных наблюдений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.114-4 + Д59(45Укр)342

Рубрики:

Лужні гранітоїди

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР7)1

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.3-3

Рубрики:

Жильні породи. Гіпабісальні породи. Малі інтрузії

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45Укр)3 + Д59(45Укр)342

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ