Досліджено геологічну будову Липнязької граніто-гнейсової структури (ЛГГС), описано механізми її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, визначено їх співвідношення. На підставі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів та гранітогнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. На підставі детального вивчення деформаційних і речовинних перетворень та їх взаємозв'язку встановлено, що формування ЛГГС пов'язано з палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату й інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. Запропоновано вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів та калішпатових мігматитів структури та синхронних їй субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів і пластичних структур згину у межах граніто-гнейсового ядра. Виявлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та аплітпегматоїдних гранітів. Обгрунтовано тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметаморфічного етапу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови та речовинного складу титаноносних габроїдних інтрузій (ТГІ) Волинського мегаблоку Українського щита, на підставі яких визначено умови їх формування та рудогенезу. Доведено, що формування ТГІ генетично пов'язане з магматичною еволюцією базитової складової коростенського комплексу. З'ясовано, що ТГІ сформовані на заключних стадіях становлення габро-анортозитових масивів і успадкували головні особливості їх речовинного складу та мінерагенії. Показано суттєвий вплив процесів кристалізаційної та гравітаційно-кінетичної диференціації на формування розшарованості різного масштабу. Вперше виділено декілька геолого-петрографічних типів ТГІ з різним речовинним складом і масштабами рудної мінералізації, формування яких обумовлене еволюцією двох типів вихідних розплавів: сублужного феробазальтового та йотунітового. Уточнено наукові уявлення про мінерагенічну роль субсолідусних і постмагматичних процесів у формуванні ТГІ. Обгрунтовано гіпотезу про суттєвий вплив субсолідусного перерівноваження та розпаду твердих розчинів на мінеральний склад та якість корінних титанових руд. Аргументовано відсутність впливу низькотемпературних постмагматичних процесів у перерозподілі рудної речовини у межах досліджених ТГІ.

  Скачати повний текст

Вперше для східної частини Волинського мегаблока Українського Щиту (УЩ) виділено три вікових групи сублужних базитових дайок, що принципово відрізняються геологічною позицією, віком вкорінення й особливостями речовинного складу. Доведено, що їх вкорінення пов'язане з трьома головними етапами тектоно-магматичної активації в регіоні: формування Осницько-Мікашевицького магматичного поясу, становленням інтрузій Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону та закладенням Овруцького палеорифту. Проведено формаційну типізацію дайок, на підставі чого запропоновано нову схему розчленування та кореляції дайкових утворень Волинського мегаблока УЩ.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Уперше для Українського щита (УЩ) на прикладі Східноукраїнської пегматитової області (Західноприазовського та Середньопридніпровського блоків УЩ) у результаті вивчення значного за обсягом фактичного матеріалу з затосуванням сучасних методів дослідження та комп'ютерних технологій побудови карт виявлено геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів. Виділено головні типи й асоціації пегматитів, розвинутих у межах мегаблоків східної частини щита. Доведено належність окремих асоціацій пегматитів до відповідних гранітоїдних комплексів і приуроченість їх до різних геолого-структурних обстановок і породних формаційних комплексів. Проведено районування дослідженої території як пегматитової області. Виділено два пегматитоносні райони - Західноприазовський і Середньопридніпровський. Виділено два етапи формування пегматитів, а саме: формування пегматитових полів у процесі ультраметаморфічних перетворень порід найдавніших структурно-формаційних комплексів; стадійне, відповідно до формування багатофазних інтрузивних гранітних комплексів, формування полів керамічних, рідкісноземельних, рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових і рідкіснометалевих пегматитів під час інтрузивного магматизму, який відбувався за умов становлення зеленокам'яних структур. Визначено головні етапи та періоди розвитку пегматитів у межах мегаблоків. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів і систематизовано комплекс геологічних і металогенічних чинників прогнозування продуктивних пегматитових полів і вузлів.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів Олександрівської інтрузії. Наведено гео- та петрохімічні характеристики порід. Наведено петрогенетичну модель формування й охарактеризовано рудну спеціалізацію порід. За мінеральним складом, текстурно-структурними ознаками та хімічним складом серед порід інтрузиву виділено дуніт, лерцоліт, вебстерити, норит, набронорит, габро, андезиновий анортозит, діорити, гранодіорити та плагіограніти. За результатами геохімічних досліджень установлено, що Олександрівська інтрузія - розшарована інтрузія з чіткою диференціацією порід за хімічним і мінеральним складом. Установлено приховану розшарованість ультрамафітів і мафітів. Доведено, що ультрамафіти (дуніт, лерцоліт, вебстерити) - кумулятивні породи. Виділено андезинові анортозити та встановлено їх належність разом з діоритами, гранодіоритами та плагіогранітами до однієї серії магматичних порід. Плагіогарнітоїди Олександрівської інтрузії мають значні геохімічні відмінності від плагіогранітоїдів сурського комплексу Середньопридніпровського мегаблоку, що доводить їх різні магматичні джерела й умови формування. Вивчено розподіл рудних елементів у породах і мінералах ультрамафіт-мафітового Олександрівського інтрузиву та зроблено висновок, що він є потенційно-нікеленосним.

  Скачати повний текст

Досліджено діафторинно змінені палеопротерозойські гранітоїди Волинського мегаблоку Українського щита, проведено мікрозондові геохімічні дослідження біотитів із гранітоїдів і геохронометрію біотитів та амфіболів K-Ar методом, цирконів - U-Pb методом. Проведено комплексні структурогенетичні та геохронометричні дослідження, встановлено геохімічні особливості біотитів із гранітоїдів Волинського мегаблоку. Визначено структурогенетичні характеристики пелеопротерозойських діафторинно змінених гранітоїдів мегаблоку. З'ясовано, що всі гранітоїди були в різному ступені перетворені по зонах тектонічних порушень за умов, що за РТ-параметрами відповідають епідот-амфіболітовій фації метаморфізму. Визначено, що результати ізотопного віку біотиту за K-Ar методом у комплексі з структурогенетичним аналізом мінералів можна застосувати для визначення віку охолодження будь-якої біотитвмісної породи докембрію магматичного або метаморфічного походження. Застосовано статистичну обробку геохронометричної інформації для виявлення послідовності, етапності, інтенсивності та температурного режиму метаморфізму перетворення як окремих тіл кристалічних порід, так і цілих регіонів.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що прогрів верхньої мантії супроводжується утворенням шарів часткового плавлення з верхньою межею на глибині близько 250-ти км, які є гравітаційно стійкими, тому що густина розплавів у них не менша за густину твердої фази. Розроблено модель теплової нестійкості зони знижених сейсмічних швидкостей у центральній Європі як зони часткового плавлення з верхнею межею поблизу рівня інверсії густин (РІГ). Одержано оцінки характерних масштабів і часів нестійкості та показано, що вони узгоджуються з результатами спостережень. Установлено, що джерелами кімберлітового магматизму є шари часткового плавлення, що майже цілком лежать глибше за РІГ. Вперше запропоновано геодинамічну модель походження кімберлітів. Здобуто нові розв'язки для тріщини Дагдейла - Баренблатта розтягу та зсуву. Продемонстровано, що для неї існує макроскопічний параметр, який має розмірність довжини - так звану критичну довжину, що є природним масштабом. Розроблено модель підготовки землетрусів інтрузивного типу та з'ясовано умови, за яких тріщина гідро/магморозриву може спричинити утворення сейсмогенної кінцевої тріщини зсуву. Зазначено, що передбачення моделі, включаючи існування зростаючого поверхневого купола над магматичною камерою, специфічний вигляд механізму вогнища землетрусу та сильна залежність сейсмічної енергії від глибини гіпоцентру, спостерігаються у природі. Добуто нові точні розв'язки для напружень і зміщень у пружному напівпросторі, що викликаються накачкою круглої горизонтальної тріщини гідро/магморозриву. Доведено, що дані рішення дозволяють виконувати інтерпретацію сучасних високоточних супутникових геодезичних спостережень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

  Скачати повний текст

Виконано гірничо-геометричний аналіз покладів габроїдних декоративних порід з метою підвищення якісних показників видобування блочної сировини. Описано характерні особливості будови габроїдних масивів Коростенського плутону, запропоновано методики експрес-визначення рудних включень і анізотропії природного каменю, оцінки декоративності та геометризації покладів декоративного каменю. На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень уперше доведено можливість одержання кількісних показників, які характеризують зовнішній вигляд каменю та визначають його декоративні властивості.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Визначено, що кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового й автометасоматичного геологічних процесів згідно зі встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, піриту, шпінелідів). Встановлено, що кімберліти трубки Лорелей - продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження жильного виповнення тріщин у гранітоїдах Українського щита. Отримано велику петрографічну, мінералогічну інформацію, яка має важливе значення щодо оцінки проникності гранітоїдних масивів та міграції флюїдів через них внаслідок низькотемпературних гідротермальних процесів. Виділено три основні типи жил, які виповнюють тріщини у гранітоїдах та різняться за складом та відносним віком. Утворення жильного комплексу у гранітоїдах пов'язано з інфільтрацією глибинних гідротерм та з фільтрацією метеорних вод. Більш давні кварцові та анкеритові жилки заліковані. Більш пізні та сучасні кальцитгідрослюдисті та гематитові спостерігаються як заліковані, так і напівзаліковані. Встановлено, що у разі проблеми захоронення радіоактивних відходів (РАВ) особливо важливі сучасні відкриті та напіввідкриті тріщинні зони. Доведено, що гранітоїди Криворізького району значно водопроникливі і не є сприятливим середовищем щодо захоронення РАВ. З'ясовано, що граніти Коростенського району стійкі до радіоактивного впливу, малопроникливі (особливо на глибині 350-450 м) і можуть використовуватись для захоронення РАВ.

  Скачати повний текст

Вивчено питання петрології габро-анортозитових масивів Коростенського плутону, який знаходиться в північно-західній частині Українського щита та належить до анортозит-рапаківігранітної формації Східно-Європейської платформи. Узагальнено новітні дані з геології, петрографії та речовинного складу основних порід Коростенського плутону. На підставі комплексних геологічних, мінералого-петрографічних, геохімічних досліджень доведено, що великі габро-анортозитові масиви є поліфазними інтрузіями, в будові яких приймають участь різновікові асоціації основних порід. У межах Володарськ-Волинського, Чоповицького, Федорівського та Пугачівського масивів виділено п'ять вікових серій базитів: ранню анортозитову, головну анортозитову, ранню габроїдну, пізню габроїдну та дайкову. На прикладі виділених серій простежено еволюцію мінерального та хімічного складу порід у ході становлення глибинного магматичного джерела, а також у межах окремих магматичних камер. Доведено, що вихідні магми базитової асоціації Коростенського плутону за складом відповідають сублужним високоглиноземистим лейкобазальтам, які підлягали фракціюванню в кількох проміжних камерах з послідовним відокремленням рідких фракціонатів сублужно-базальтового складу.

  Скачати повний текст

Досліджено речовинний склад і внутрішню будову гранітних масивів кам'яномогильського комплексу у зв'язку з їх "нестандартним" рідкіснометалевим і рідкісноземельно-рідкіснометалевим зруденінням, обумовленим характерним для гранітоїдних плутонів А-типу кристалізаційним трендом диференціації від амфіболових гранітів (рідкісноземельно-рідкіснометалева спеціалізація) до лейкогранітів (рідкіснометалева спеціалізація). Визначено, що граніти цього комплексу мають всі характерні для плутонів А-типу геохімічні властивості. Вони є типовим продуктом внутрішньоплитного анорогенного магматизму, обумовленого дією мантійного плюма.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічну будову, особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів. Наведено петрохімічну та геохімічну характеристики та визначено петрогенезис і рудну спеціалізацію мафіт-ультрамафітових комплексів Деладівської регіональної зони розломів Українського щита. За текстурно-структурними ознаками порід і переважанням головних породотвірних мінералів, серед ультрабазитів виділено перидотити, габро-перидотити та піроксеніти. Установлено, що постмагматичні накладені процеси призвели до утворення по мафіт-ультрамафітах серпентинітів, тальк-карбонатних порід, антиноліт-тремолітових і хлоритових сланців. Проведено петрохімічні розрахунки хімічного складу ультраосновних порід та виділено дві генетичні групи порід - похідні пікритової магми (гіпермагбазити) і основної магми (ультрафербазити). З'ясовано, що за петрохімічними характеристиками та мінеральним складом метабазити Тернівської синкліналі подібні до метабазитів новокриворізької світи Саксаганської смуги Кривбасу. За результатами геохімічних досліджень установлено закономірності розподілу елементів у породах регіону. Відзначено, що ультрабазити перспективні щодо силікатного нікелю, кобальту та платиноїдів. Мінералізація золота, міді та молібдену, яка має практичне значення для порід метабазитової формації, розвинена у зонах кварцового та кварц-сульфідного метасоматозу.

  Скачати повний текст

Вивчено етапну послідовність формування гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (ТМА) на Українському щиті (УЩ) на підставі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого обсягу геохімічної інформації щодо провідних петротипів і з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Уперше процеси активізації регіону досліджено на кількісному рівні. Визначено чотирьохетапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обгрунтовано двостадійність прояву цих процесів на кожному з виділених етапів. Виокремлено два геохімічні різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено результати мікрозондових аналізів головних оксидних елементів та оригінальних протонномікрозондових аналізів елементів-домішків у мінералах-супутниках алмазу з кімберлітових трубок Приазов'я. Виявлено типохімічні особливості складу хромпіропу, хромшпінеліду, пікроільменіту і хромдіопсиду, що полягають у певному кількісному та якісному розподілі Ni, Cr, Zr, Nb, Y, Tr та інших елементів. Одержано дані про наступні процеси метасоматичних змін типоморфних мінералів з кімберлітів Приазов'я. Зроблено оіцнку алмазоносності вивчених кімберлітів, яка базується на інтерпретації отриманої інформації, з урахуванням даних про потенційну алмазоносність мантії регіону та шкідливий вплив на збереження індикаторних мінералів з кімберлітів (у тому числі алмазів) наступних магматичних і метасоматичних процесів. Встановлено значну схожість між кімберлітами Приазов'я та з алмазоносними кімберлітовими породами Якутії, Південної Африки, Китаю, Канади, Австралії, у їх мінералого-петрографічних, петрохімічних і геохімічних особливостях. У сполученні зі структурно-тектонічними та загальногеологічними даними Приазовський блок Українського щита вважається алмазоносною областю Східно-Європейської кімберлітової провінції.

  Скачати повний текст

Розглянуто вікові етапи формування зеленокам'яних поясів Приазовського мегаблоку. Визначено час формування магматичних порід комплексу Салтичанського антиклинорію та кислих магматичних порід у Сорокинській зеленокам'яній структурі (ЗС). Встановлено східну межу поширення плагіогранітоїдів шевченківського комплексу. Проведено геохронологічну кореляцію зеленокам'яних поясів Приазовського та Середньопридніпровського мегаблоків.

  Скачати повний текст