Наведено стислий огляд розвитку кристаломорфології в Україні та аналіз стану кристалографічної вивченості мінералів із різних регіонів країни. Наголошено на теоретичному і практичному значенні результатів кристаломорфологічних досліджень. Розглянуто проблеми і завдання мінералогічної кристалографії XXI сторіччя.

Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Проаналізовано можливість використання включень (!) радіоактивних мінералів у кристалах топазу із пегматитів Волині, які після консервації більше не контактували з мінералоутворюючим флюїдом, для визначення віку їх формування. Достовірність розрахованого віку (за даними електронно-зондового аналізу) визначається ступенем наближення обчисленого вмісту U, Th, Pb до існуючого в цілому індивіді. Межі коливання розрахованого віку включень уранініту та циркону - невеликі, а монациту й флюоцериту - дуже великі. Встановлено, що для визначення віку слід надавати перевагу індивідам малого розміру (до 10-20 мкм) і з великим вмістом радіоактивних елементів. Однак для зазначеної цілі перевага віддається методу, за яким визначався б хімічний склад з більшою, ніж у електронно-зондового аналізу, точністю в дослідженні всього або значного об'єму мінералу-включення.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Проаналізовано внесок академіка В.С.Соболєва у розвиток термобарогеохімії та організацію сибірської термобарогеохімічної школи. Наведено низку праць, що висвітлюють результати досліджень газово-рідинних та розплавних включень у мінералах, автором і співавтором яких був В.С.Соболєв.

Встановлено явище аномального збільшення електропровідності яшми, яке зумовлено спонтанним утворенням електропровідних фаз при досягненні певної критичної температури і постійній напруженості електричного поля.

Викладено загальні відомості про мінерали, їх кристалографію, а також описано форми знаходження мінералів у природі, їх фізичні ознаки та властивості. Наведено класифікацію головних породотвірних мінералів за хімічним складом. Основну увагу приділено фосфорним, калійним, азотним, гіпсовим, вапняковим, магнієвим та органічним агрономічним рудам. Детально проаналізовано еволюцію ландшафтів і людини у пізньому кайнозої на прикладі позальодовикової (перигляціальної) зони Лівобережної України.

С учетом новых экспериментальных и расчетных данных проведены оценка влияния летучих компонентов кордиерита на активность его миналов и калибровка геотермобарометра гранат+кордиерит+силлиманит+кварц. Последний использован для оценки термодинамических условий образования кордиеритсодержащих пород Украинского щита.

Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.

Розглянуто життєвий шлях академіка Володимира Степановича Соболєва. Охарактеризовано його творчу діяльність, скеровану на розвиток мінералогії та петрографії не тільки в Україні, але й за її межами.

Розглянуто етапи добування золота з найдавніших часів до сьогодення. Наведено відомості, які формують уявлення про добування золота та одержання його в майбутньому. Визначено властивості золота, поширення його в природі, описано формування та розробку родовищ традиційними способами та геотехнологічними методами.

Исследован элементный и химико-минералогический состав пирофиллитов различных месторождений, определяющий различие их физико-механических свойств. Эти свойства изучены с помощью экспериментов с использованием наковален Бриджмена. Полученные результаты могут быть использованы специалистами в области техники высоких давлений для расчетов напряженно-деформированного состояния наиболее нагруженных элементов аппаратов высокого давления.

Викладено матеріал для навчання за розділами: основи кристалографії, мінералогія, петрографія. Розглянуто кристалічні зв'язки елементів, головні особливості кристалічних тіл (анізотропію, самоогранування, дифракцію рентгенівського випромінювання, поліморфізм, ізоморфізм), головні напрями використання мінералів, діагностику мінералів (морфологію мінеральних індивидів та агрегатів, спайність мінералів, їх твердість, щільність, магнітність), генезис мінералів. Надано вибірковий опис мінералів - класів самородних елементів, сульфідів, оксидів, гідрооксидів, галогенідів, карбонатів, сульфатів, фосфатів, фольфраматів, силікатів. Наведено загальні положення про мінеральний і хімічний склад, структури та текстури порід. Викладено матеріал про магматичні породи (загальні особливості, ультраосновні породи та основні, середні, кислі породи, їх механічні властивості), осадові породи (уламкові, глинисті, карбонатні, кременисті), метаморфічні породи (регіонально-метаморфічні, контактово-метаморфічні, метасоматичні).

Розглянуто кристаломорфологію самородної міді, найбільший внесок у розвиток якої зробили кристалографи та мінерологи XIX ст., а також морфологію кристалів міді з вулканітів Волині. Подано перелік усіх нині відомих простих форм багатогранників міді, оцінено їх габітусну роль.

Охарактеризовано львівський період науково-педагогічної діяльності В.С.Соболєва. Відзначено вагомий внесок вченого у розвиток мінералогії й петрографії в Україні.

Розглянуто особливості морфології та хімічного складу арсенопіриту Сергієвського родовища золота (середнє Придніпров'я). Виділено морфологічні різновиди арсенопіриту: наближено ізометричні виділення, голчасті кристали, приховано кристалічний агрегат, скелетні кристали. Показано, що останні три різновиди найчастіше представлені зернами з більш-менш чітко проявленою зональністю в розподілі основних елементів та елементів-домішок і за своїм хімічним складом практично не відрізняються, а перший різновид представлений, зазвичай, однорідними зернами. Означено послідовність утворення вказаних різновидів арсенопіриту.

Висвітлено результати попереднього комплексного морфолого-анатомічного аналізу акцесорного циркону з докембрійських порід Росинсько-Тікицького району Українського щита під час їх ізотопно-геохронологічного датування. Виявлені особливості циркону використано для затвердження схеми хімічної підготовки проб у разі ізотопного аналізу. Врахування цих аспектів дає змогу, як правило, знаходити відповідність між отриманним значенням ізотопного віку та реальною геологічною подією.

Розглянуто проблеми теоретичної та прикладної мінералогії, зокрема, різноманітні аспекти мінералогії, геохімії, термобарогеохімії золотих, алмазних та інших родовищ і рудопроявів різних регіонів України. Висвітлено окремі питання комп'ютерного моделювання, біомінералогії та геоекології, а також історії мінералогічної науки. Окремі розділи присвячено комп'ютерному моделюванню морфологічних різновидів кристалів мінералів, особливостям флішоїдно-метаграувакового формаційного типу порід центральної частини Українського щита та Серединного масиву Карпат, а також гідрогенним геохімічним ореолам верхнього Дністра.

В спектрах фотолюмінесценції дрібних алмазів з оранжево-червоним світінням із розсипищ України виявлено нові електронно-коливальні системи з безфоновими лініями 409,5 нм. Рашіше вони фіксувалися лише в спектрах катодолюмінесценції кристалів, опромінених нейтронами чи імплантованих атомами азоту. Розглянуто можливі моделі центрів та їх трансформацію в природних умовах.

Методом фотолюмінесценції досліджено розподіл азотвміщуючих дефектів у кристалах алмазу з різних джерел: чотирьох кімберлітових і однієї лампроїтової трубок різного віку, а також двох різновікових розсипищ. Установлено, що алмаз кожного джерела характеризується стійким специфічним набором люмінесцентних характеристик - кольором світіння, конфігурацією спектрів та складом центрів. Проведено порівняльне вивчення всіляких морфологічних різновидів кристалів алмазу з різних регіонів, що мають оранжево-червону люмінесценцію. Особливість українських алмазів кубічного габітусу полягає в розподілі центрів фотолюмінесценції, які зв'язані з міжвузловими атомами азоту та їх агрегатами. Зроблено попередні висновки про генезис алмазу з титан-цирконієвого розсипища Середнього Придніпров'я