Теоретично обгрунтовано природу взаємодії шаруватих силікатів з поліакриламідами (ПАА) та неполярними вуглеводнями та нове вирішення проблеми підвищення гідросорбційних бетонітових глин Черкаського родовища. Запропоновано їх модифікацію за допомогою ПАА або неполярних вуглеводнів, що дозволяє використовувати модифіковані ПАА бентоніти для створення гідроізоляційних бар'єрів, а природні шаруваті силікати - для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води. Встановлено, що кількість вуглеводнів, поглинених шаруватими силікатами за присутності води, зростає зі збільшенням розміру кристалів. Відзначено, що стосовно якості та ціни для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води доцільно використовувати глини Черкаського родовища. Вперше виявлено, що поглинання вуглеводнів шаруватими силікатами призводить до підвищення їх водопоглинання та набухання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше, шляхом прямого порівняння з даними ізотопного датування монацитів з одних і тих же об'єктів, встановлено надійність оцінювання віку монацитів методом загального свинцю з рентген-флуоресцентним визначенням вмісту U, Th, Pb в окремих кристалах монациту в широкому інтервалі значень віку від архею до палеозою. Показано, що невизначеність значень оцінювання віку монацитів для використаного методу становить близько 5 % відносних для архею - палеопротерозою і близько 10 % відносних для фанерозою. Встановлено, що гіпергенні умови, зокрема, процеси короутворення, помітно не порушують U - Tb - Pb ізотопну систему монацитів, і вік детритових монацитів відповідає віку материнських порід. Вперше вивчено латеральну поширеність проявів молодих монацитів і встановлено, що в осадовому чохлі території України повсюдно, окрім Приазовського району, мають регіональне поширення монацити неопротерозой-палеозойського віку. Вперше показано, що на відміну від таких акцесорних мінералів як циркон, апатит і сфен, однозначного зв'язку між вмістом елементів-домішок у монациті та петрохімічним типом материнської породи не спостерігається, за винятком монацитів з нефелінвмісних лужних порід та карбонатитів. Сформульовано емпірично обгрунтоване припущення про походження основної частини молодих монацитів не з порід Українського щита, а з кристалічних порід тектонічних структур, що оточують південно-західну частину Східноєвропейської платформи.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості сорбційно-десорбційної поведінки урану (VI) та церію (ІІІ) в об'єктах довкілля в присутності комплексотвірних лігандів природного та техногенного походження. Розкрито значну роль у процесах сорбції U(VI) гідроксидів кремнію Fe(III), осаджених на поверхні глинистих компонентів, які підвищують іммобілізацію U(VI) в об'єктах навколишнього середовища. Визначено вплив гідроксидів (ГК) Al(III), який, незалежно від їх вмісту на глинистих мінералах, на фіксацію U(VI) несуттєвий. Досліджено, що для зразка мінералу з осадженими гуміновими речовинами в присутності іонів високозарядного елементу - церію, спостерігається його сорбція, за значних концентрацій металу - десорбція гумінових кислот з поверхні мінералу з утворенням розчинних комплексів ГК-Ce(III) як енергетично більш вигідний процес від утворення комплексів [поверхня мінералу-ГК-Ce(III)], який сприяє підсиленню його рухливості в довкіллі. Встановлено, що розчинні комплексотвірні ліганди суттєво впливають на сорбційно-десорбційну поведінку U(VI) та Ce(III), підсилюючи рухливість металів в об'єктах довкілля. Описано особливості десорбції урану (VI) з поверхні Al(Fe)-модифікованих зразків комплексотвірними лігандами й обгрунтовано вибір найбільш ефективного реагенту - лимонної кислоти, та умов його застосування для дезактивації забруднених ураном (VI) грунтів і шламів. Доведено ефективність застосування сорбційного методу для очищення уранвмісних вод з використанням сапоніту як сорбенту з високим вмістом заліза.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив структурних особливостей U-, Th-мінералів, а також вплив типу хімічних зв'язків у цих мінералах на їх радіаційну стійкість. Запропоновано матеріали, на основі яких можна розробити матриці для використання їх для утилізації довгоіснуючих високоактивних відходів.

  Скачати повний текст

Досліджено конгломератоподібні утворення метаморфічних комплексів Українського щита (УЩ). Розглянуто їх типізацію за генезисом, а також реологічні умови становлення та механізми перетворення. На прикладі Волинського та Росинсько-Тікицького мегаблоків УЩ за тектонофаціальною методологією виділено сім (характерних для метаморфічних комплексів амфіболітової фації) генетичних типів конгломератоподібних утворень, зокрема, метаолістостромний ("звенигородський"), продукти тектонічного розлінзування мігматитів ("тетерівський"), нодулярні утворення, мімікричні гравелітоподібні утворення ("стебнинський"), продукти десквамації. Розроблено кореляційну схему структурних і речовинних ознак конгломератоподібних утворень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розломної тектоніки українського сектора Передкарпаття з застосуванням комплексного підходу, який базується на методах басейнового аналізу, структурної геології та тектонічної геоморфології. На підставі результатів дослідження створено модель гемодинаміки розломної тектоніки Передкарпатського прогину та його фундаменту. З'ясовано, що розроломи формувались за різних геодинамічних умов - від пасивної континентальної окраїни до передового прогину. Показано відмінну активність розломів протягом розвитку досліджуваної території - від кори до четвертинного часу. Визначено сили, що призводили до формування розломів, описано їх еволюцію у часі. Пояснено особливості формування та збереження покладів нафти та газу Передкарпатської нафтогазової провінції, виникнення родовищ озокериту, для вибору найсприятливіших ділянок для закладання нових газових сховищ.

  Скачати повний текст

Створено модель глибинної будови і реконструкції геодинамічної еволюції Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Донбасу. Одержано нові дані про тектонічну будову регіону, зокрема, про внутрішню структуру консолідованої кори Донбасу. Доведено відсутність пізньопротерозойського грабену в основі осадового чохла. Підтверджено уявлення про утворення регіону під впливом магнійного діапіризму. Обгрунтовано твердження, що Дніпровсько-Донецький авлакоген і Прикаспійський басейн можуть складати два плеча потрійного зчленування рифтів. Виділено й охарактеризовано фази пострифтового розтягу та стиснення ДДЗ і Донбасу. Розраховано основні параметри деформації літосфери в процесі еволюції регіону. Визначено причини формування аномально великої потужності кам'яновугільних відкладень на південному сході ДДЗ. Уточнено уявлення про ініціюючі та рушійні сили соляного тектогенезу в ДДЗ. Встановлено причини високоамплітудного пермського підйому Донбасу та частини ДДЗ. З'ясовано, що основними фазами горизонтального стиснення Донбасу є кімерійська й альмійська, а не герцинська. Доведено, що в результаті стиснення в Донбасі сформувався крупний блок, видавлений вгору між двома коровими насувами, один з яких пронизує всю кору і розділ Мохо.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Установлено належність систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а за периферією - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації та вулканогенних споруд. Відзначео, що разом з уламковим матеріалом у прогини надходили кластогенні алмази, золото, циркон та інші матеріали. Охарактеризовано Білокоровицьку та Вільчанську палеозападини, що входять до системи від'ємних структур Овруцького палеорифту, як компенсаційні прогини розтягання, що формувалися навколо Коростенського склепіннєво-бриллового підняття в середньому протерозої. Розглянуто уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілковицької підсвіти топілянської серії як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Установлено, що опускання всієї геоструктури Українського щита, яке почалося у рифеї, зумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію та формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей і накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчена Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання та від'ємні структури Ростовського виступу. У породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища кластерного (алмазів, золота, олова) та гідротермального типів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову Липнязької граніто-гнейсової структури (ЛГГС), описано механізми її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, визначено їх співвідношення. На підставі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів та гранітогнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. На підставі детального вивчення деформаційних і речовинних перетворень та їх взаємозв'язку встановлено, що формування ЛГГС пов'язано з палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату й інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. Запропоновано вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів та калішпатових мігматитів структури та синхронних їй субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів і пластичних структур згину у межах граніто-гнейсового ядра. Виявлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та аплітпегматоїдних гранітів. Обгрунтовано тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметаморфічного етапу.

  Скачати повний текст

З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови та речовинного складу титаноносних габроїдних інтрузій (ТГІ) Волинського мегаблоку Українського щита, на підставі яких визначено умови їх формування та рудогенезу. Доведено, що формування ТГІ генетично пов'язане з магматичною еволюцією базитової складової коростенського комплексу. З'ясовано, що ТГІ сформовані на заключних стадіях становлення габро-анортозитових масивів і успадкували головні особливості їх речовинного складу та мінерагенії. Показано суттєвий вплив процесів кристалізаційної та гравітаційно-кінетичної диференціації на формування розшарованості різного масштабу. Вперше виділено декілька геолого-петрографічних типів ТГІ з різним речовинним складом і масштабами рудної мінералізації, формування яких обумовлене еволюцією двох типів вихідних розплавів: сублужного феробазальтового та йотунітового. Уточнено наукові уявлення про мінерагенічну роль субсолідусних і постмагматичних процесів у формуванні ТГІ. Обгрунтовано гіпотезу про суттєвий вплив субсолідусного перерівноваження та розпаду твердих розчинів на мінеральний склад та якість корінних титанових руд. Аргументовано відсутність впливу низькотемпературних постмагматичних процесів у перерозподілі рудної речовини у межах досліджених ТГІ.

  Скачати повний текст

Вперше для східної частини Волинського мегаблока Українського Щиту (УЩ) виділено три вікових групи сублужних базитових дайок, що принципово відрізняються геологічною позицією, віком вкорінення й особливостями речовинного складу. Доведено, що їх вкорінення пов'язане з трьома головними етапами тектоно-магматичної активації в регіоні: формування Осницько-Мікашевицького магматичного поясу, становленням інтрузій Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону та закладенням Овруцького палеорифту. Проведено формаційну типізацію дайок, на підставі чого запропоновано нову схему розчленування та кореляції дайкових утворень Волинського мегаблока УЩ.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст