Досліджено формування кварцовожильної мінералізації, з утворенням якої взаємопов'язаний головний етап відкладення золота на Берегівському рудному полі. Золотовмісна мінеральна парагенетична асоціація складаєтья з електруму, халькопіриту, стибієвих і бісмутових сульфосолей міді, кварцу, бариту та флюориту. На підставі мінералогічних, онтогенічних, термобарогеохімічних досліджень створено фактологічну модель, з використанням якої здійснено числове фізико-хімічне моделювання процесів утворення дослідженої мінералізації. За наявності мінеральної асоціації установлено змішування розчинів різного складу та походження на геохімічному бар'єрі, складеному карбонатними жилами. Золото осаджувалось внаслідок реакції змішування розчинів, під час якої руйнувались гідросульфідні комплекси, що його переносили. З'ясовано, що основний об'єм жильного кварцу утворювався з гелю кремнезему. Барит і флюорит формувались у в'язкому середовищі гелю за дифузійного режиму. Першим кристалізувався барит, флюорит дещо запізнювався, їх кристалізація зумовила розкристалізацію гелю кремнезему з утворенням приховано-кристалічного кварцу. Інфільтрація розчинів у жильному просторі спричиняла перекристалізацію кварцових агрегатів, виникнення крупнокристалічних друзових відмін кварцу, винесення золота з ділянок первинного осадження та перевідкладення його на вищих горизонтах з утворенням штокверкових руд кварц-гетитового та каолін-дикітового складу.

  Скачати повний текст

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

  Скачати повний текст

Встановлено подібність алмазів із ореолів до комберлітових, та ідентичність імпактних алмазів таким з Іллінецької та Білилівської астроблем. На підставі типохімічних властивостей піропу, піроп-альмандину та хромшпінелідів зроблений висновок щодо утворення їх на малих глибинах верхньої мантії. Визначено, що більшість піропів лерцолітового та піроксенітового парагенезисів, а піроп-альмандинів - ектогітового, у т.ч. алмазної асоціації. Встановлено вплив локально глибинного метосоматозу на материнські породи деяких піропів. Виділено типи хромшпінелідів у ореолах і визначено їх парагенезиси. Доведено, що низькомагнезіальні хромшпінеділи, помірномагнезіальні ільменіти та низькохромисті діопсиди з ореолів мають корове походження та не можуть вважатися супутниками алмазу. Проведено типізацію ореолів за віком, генезисом і походженням щодо джерел зносу. Розглянуто умови утворення ореолів і встановлено розміщення їх областей живлення.

  Скачати повний текст