Досліджено конгломератоподібні утворення метаморфічних комплексів Українського щита (УЩ). Розглянуто їх типізацію за генезисом, а також реологічні умови становлення та механізми перетворення. На прикладі Волинського та Росинсько-Тікицького мегаблоків УЩ за тектонофаціальною методологією виділено сім (характерних для метаморфічних комплексів амфіболітової фації) генетичних типів конгломератоподібних утворень, зокрема, метаолістостромний ("звенигородський"), продукти тектонічного розлінзування мігматитів ("тетерівський"), нодулярні утворення, мімікричні гравелітоподібні утворення ("стебнинський"), продукти десквамації. Розроблено кореляційну схему структурних і речовинних ознак конгломератоподібних утворень.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову Липнязької граніто-гнейсової структури (ЛГГС), описано механізми її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, визначено їх співвідношення. На підставі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів та гранітогнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. На підставі детального вивчення деформаційних і речовинних перетворень та їх взаємозв'язку встановлено, що формування ЛГГС пов'язано з палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату й інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. Запропоновано вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів та калішпатових мігматитів структури та синхронних їй субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів і пластичних структур згину у межах граніто-гнейсового ядра. Виявлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та аплітпегматоїдних гранітів. Обгрунтовано тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметаморфічного етапу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови та речовинного складу титаноносних габроїдних інтрузій (ТГІ) Волинського мегаблоку Українського щита, на підставі яких визначено умови їх формування та рудогенезу. Доведено, що формування ТГІ генетично пов'язане з магматичною еволюцією базитової складової коростенського комплексу. З'ясовано, що ТГІ сформовані на заключних стадіях становлення габро-анортозитових масивів і успадкували головні особливості їх речовинного складу та мінерагенії. Показано суттєвий вплив процесів кристалізаційної та гравітаційно-кінетичної диференціації на формування розшарованості різного масштабу. Вперше виділено декілька геолого-петрографічних типів ТГІ з різним речовинним складом і масштабами рудної мінералізації, формування яких обумовлене еволюцією двох типів вихідних розплавів: сублужного феробазальтового та йотунітового. Уточнено наукові уявлення про мінерагенічну роль субсолідусних і постмагматичних процесів у формуванні ТГІ. Обгрунтовано гіпотезу про суттєвий вплив субсолідусного перерівноваження та розпаду твердих розчинів на мінеральний склад та якість корінних титанових руд. Аргументовано відсутність впливу низькотемпературних постмагматичних процесів у перерозподілі рудної речовини у межах досліджених ТГІ.

  Скачати повний текст

Вперше для східної частини Волинського мегаблока Українського Щиту (УЩ) виділено три вікових групи сублужних базитових дайок, що принципово відрізняються геологічною позицією, віком вкорінення й особливостями речовинного складу. Доведено, що їх вкорінення пов'язане з трьома головними етапами тектоно-магматичної активації в регіоні: формування Осницько-Мікашевицького магматичного поясу, становленням інтрузій Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону та закладенням Овруцького палеорифту. Проведено формаційну типізацію дайок, на підставі чого запропоновано нову схему розчленування та кореляції дайкових утворень Волинського мегаблока УЩ.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Проведено геолого-економічне оцінювання мінерально-сировинної бази залізодобувних підприємств України та світу. Вивчено стратиграфічне та просторове положення, морфологію, гірничо-геологічні умови розробки та речовинний склад родовищ залізистих кварцитів для підземної розробки. Виявлено чинники, що контролюють просторове розміщення промислових запасів родовищ: літологічно-фаціальні, тектонічні та гіпергенні. Перші визначають положення рудних тіл у розрізі, потужність і якість руд, другі - форму та просторове положення рудних тіл, а треті - глибину залягання, форму, якість і технологічні властивості руд. Удосконалено методику геолого-економічного оцінювання стосовно родовищ магнетитових кварцитів для підземної розробки. Обгрунтовано та теоретично доведено оптимальні техніко-економічні показники розробки залізистих кварцитів підземним способом.

  Скачати повний текст

Уперше для Українського щита (УЩ) на прикладі Східноукраїнської пегматитової області (Західноприазовського та Середньопридніпровського блоків УЩ) у результаті вивчення значного за обсягом фактичного матеріалу з затосуванням сучасних методів дослідження та комп'ютерних технологій побудови карт виявлено геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів. Виділено головні типи й асоціації пегматитів, розвинутих у межах мегаблоків східної частини щита. Доведено належність окремих асоціацій пегматитів до відповідних гранітоїдних комплексів і приуроченість їх до різних геолого-структурних обстановок і породних формаційних комплексів. Проведено районування дослідженої території як пегматитової області. Виділено два пегматитоносні райони - Західноприазовський і Середньопридніпровський. Виділено два етапи формування пегматитів, а саме: формування пегматитових полів у процесі ультраметаморфічних перетворень порід найдавніших структурно-формаційних комплексів; стадійне, відповідно до формування багатофазних інтрузивних гранітних комплексів, формування полів керамічних, рідкісноземельних, рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових і рідкіснометалевих пегматитів під час інтрузивного магматизму, який відбувався за умов становлення зеленокам'яних структур. Визначено головні етапи та періоди розвитку пегматитів у межах мегаблоків. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів і систематизовано комплекс геологічних і металогенічних чинників прогнозування продуктивних пегматитових полів і вузлів.

  Скачати повний текст

Досліджено геохімічні особливості великих вибірок уламкових зерен циркону (n = 2684) та монациту ((n = 937) з льодовикових і алювіальних відкладів, які характеризують як провінції постачання Український щит з прилеглою частиною Східно-Європейської платформи (СЄП) й Антарктичний півострів (АП) у Західній Антарктиді. Концентрації елементів-домішок (Hf, Y, Th, U, Pb) у поодиноких зернах мінералів визначено за допомогою нової апаратурної версії спеціалізованого варіанта рентгено-флуоресцентного аналізу (XRF - MP/SG). Вік зерен оцінено за методом "загального Pb" (Pb - Th - U критерій). Денудовані материнські петротипи ідентифіковано за складом циркону з використанням його Hf - Y класифікації (Hf - Y критерій). Установлено, що комплексне використання Hf - Y та Pb - Th - U критеріїв дозволяє ефективно ідентифікувати провідні джерела постачання уламкового циркону (материнські петротипи) й оцінювати внесок кожного з них. Hf - Y та Pb - Th - U систематика зерен уламкового циркону дозволила оцінити об'ємні співвідношення провідних петротпів, охарактеризувати їх зміну у часі та розрахувати моделі росту земної кори у межах СЄП та АП. Виявлено молодий (0,5 - 0,7 млрд років), невідмий раніше етап інтенсивного монацитоутворення у межах СЄП. Одержані результати досліджень суттєво доповнюють існуючі дані про еволюцію земної кори обох регіонів.

  Скачати повний текст

Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.

  Скачати повний текст

Досліджено рудоносні апограніти, альбітити, грейзени, польовошпатові, сидерофілітпольовошпатові та сидерофілітові метасоматити Сущано-Пержанської зони (СПЗ), що просторово асоціюють з гранітоїдами докембрійського (1,7 - 1,8 млрд р.) Коростенського плутону (КП) північно-західної частини Українського щита. Серед цих метасоматитів виділено два провідних геохімічних типи, а саме: Si - Sn, Be, W (грейзени); K - Na - Fe - Mg - Zn, Pb, Nb, Sn, Rb, Cs, Be, Li (решта порід). Установлено, що останній тип є домінуючим. Концентрації Hf, Sr, Y, LREE, Th, U, Pb у досліджених акцесорних мінералах, а також їх Ce/Ce* відношення запропоновані як геохімічні індикатори багатостадійної еволюції досліджених метасоматичних утворень другого типу. Установлені мікроелементні композиції петротипів та їх акцесорних мінералів зіставлено з їх модельними аналогами, розрахованими на базі геохімічної моделі формування гранітоїдів КП. Композиції обох типів узгоджуються поміж собою, що свідчить про генетичну єдність метасоматитів СПЗ з гранітоїдами КП.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів Олександрівської інтрузії. Наведено гео- та петрохімічні характеристики порід. Наведено петрогенетичну модель формування й охарактеризовано рудну спеціалізацію порід. За мінеральним складом, текстурно-структурними ознаками та хімічним складом серед порід інтрузиву виділено дуніт, лерцоліт, вебстерити, норит, набронорит, габро, андезиновий анортозит, діорити, гранодіорити та плагіограніти. За результатами геохімічних досліджень установлено, що Олександрівська інтрузія - розшарована інтрузія з чіткою диференціацією порід за хімічним і мінеральним складом. Установлено приховану розшарованість ультрамафітів і мафітів. Доведено, що ультрамафіти (дуніт, лерцоліт, вебстерити) - кумулятивні породи. Виділено андезинові анортозити та встановлено їх належність разом з діоритами, гранодіоритами та плагіогранітами до однієї серії магматичних порід. Плагіогарнітоїди Олександрівської інтрузії мають значні геохімічні відмінності від плагіогранітоїдів сурського комплексу Середньопридніпровського мегаблоку, що доводить їх різні магматичні джерела й умови формування. Вивчено розподіл рудних елементів у породах і мінералах ультрамафіт-мафітового Олександрівського інтрузиву та зроблено висновок, що він є потенційно-нікеленосним.

  Скачати повний текст

Досліджено діафторинно змінені палеопротерозойські гранітоїди Волинського мегаблоку Українського щита, проведено мікрозондові геохімічні дослідження біотитів із гранітоїдів і геохронометрію біотитів та амфіболів K-Ar методом, цирконів - U-Pb методом. Проведено комплексні структурогенетичні та геохронометричні дослідження, встановлено геохімічні особливості біотитів із гранітоїдів Волинського мегаблоку. Визначено структурогенетичні характеристики пелеопротерозойських діафторинно змінених гранітоїдів мегаблоку. З'ясовано, що всі гранітоїди були в різному ступені перетворені по зонах тектонічних порушень за умов, що за РТ-параметрами відповідають епідот-амфіболітовій фації метаморфізму. Визначено, що результати ізотопного віку біотиту за K-Ar методом у комплексі з структурогенетичним аналізом мінералів можна застосувати для визначення віку охолодження будь-якої біотитвмісної породи докембрію магматичного або метаморфічного походження. Застосовано статистичну обробку геохронометричної інформації для виявлення послідовності, етапності, інтенсивності та температурного режиму метаморфізму перетворення як окремих тіл кристалічних порід, так і цілих регіонів.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що прогрів верхньої мантії супроводжується утворенням шарів часткового плавлення з верхньою межею на глибині близько 250-ти км, які є гравітаційно стійкими, тому що густина розплавів у них не менша за густину твердої фази. Розроблено модель теплової нестійкості зони знижених сейсмічних швидкостей у центральній Європі як зони часткового плавлення з верхнею межею поблизу рівня інверсії густин (РІГ). Одержано оцінки характерних масштабів і часів нестійкості та показано, що вони узгоджуються з результатами спостережень. Установлено, що джерелами кімберлітового магматизму є шари часткового плавлення, що майже цілком лежать глибше за РІГ. Вперше запропоновано геодинамічну модель походження кімберлітів. Здобуто нові розв'язки для тріщини Дагдейла - Баренблатта розтягу та зсуву. Продемонстровано, що для неї існує макроскопічний параметр, який має розмірність довжини - так звану критичну довжину, що є природним масштабом. Розроблено модель підготовки землетрусів інтрузивного типу та з'ясовано умови, за яких тріщина гідро/магморозриву може спричинити утворення сейсмогенної кінцевої тріщини зсуву. Зазначено, що передбачення моделі, включаючи існування зростаючого поверхневого купола над магматичною камерою, специфічний вигляд механізму вогнища землетрусу та сильна залежність сейсмічної енергії від глибини гіпоцентру, спостерігаються у природі. Добуто нові точні розв'язки для напружень і зміщень у пружному напівпросторі, що викликаються накачкою круглої горизонтальної тріщини гідро/магморозриву. Доведено, що дані рішення дозволяють виконувати інтерпретацію сучасних високоточних супутникових геодезичних спостережень.

  Скачати повний текст

Визначено та оцінено вклад природних і техногенних критеріїв, що впливають на сучасний седиментогенез. Досліджено елементне наповнення осадків, води та бентосу. Встановлено особливості диференціації техногенних радіоактивних ізотопів в осадках, як трасерів процесів сучасного седиментогенезу. Визначено якісний та кількісний склад домінуючого органічного та органо-мінерального забруднення компонентів басейну осадконагромадження - води, осадків і бентосних організмів. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки сучасних умов осадконагромадження з екологічним станом біотичної складової морського довкілля. Запропоновано методику та технологію моніторингу геологічного середовища придунайського шельфу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст