Скачати повний текст

У дорифейській геологічній історії України виділено шість металогенічних епох (МЕ), кожна з яких має власний характерний набір рудних формацій та вміщуючих порід. Найдавніші з них - ранньоархейська (3,8 - 3,4 млрд р.) та середньоархейська (3,4 - 3,1 млрд р.) металогенічні епохи. У даний час утворені незначні залізорудні родовища та рудопрояви. Пізньоархейську МЕ (3,1 - 2,6 млрд р.) широко представлено родовищами та рудопроявами заліза та золота. Утворення ранньопротерозойської МЕ (2,6 - 2,1 млрд р.) проявлені локально; з нею пов'язані основні родовища заліза України (Кривий Ріг). Створено шкалу металогенічних епох рудоутворення, що грунтується на комплексних дослідженнях з використанням численних ізохронних датувань. Проведено порівняння даних епох з металогенічними епохами інших щитів світу. Визначено найсприятливіші епохи й етапи для утворення різноманітних типів рудних родовищ. Відзначено, що утворення родовищ заліза, урану та золота мало циклічний характер у докембрійській історії Землі. Різні металогенічні епохи були сприятливими для накопичення певних рудних елементів. Отримано результати та теоретичні узагальнення для металогенічного вивчення докембрію України, які мають велике значення для прогнозної оцінки ресурсів усіх твердих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічне положення, вік, речовинний склад, петрологію та рудоносність мезопротерозойських трапів Північно-Західного регіону Українського щита. Встановлено, що до складу асоціації входять три формації - габродолеритова, перидотит-габро-анортозитова та сублужна олівін-габрова, які розрізняються за особливостями геологічного положення та речовинного складу. Проведено моделювання процесів формування та подальшої еволюції магматичних розплавів, визначено різницю в петрогенезі формацій, яка обумовлює відмінності у їх речовинному складі. Досліджено співвідношення асоціації з іншими основними утвореннями регіону близького віку. Висвітлено питання перспективності базитів регіону щодо сульфідних мідно-нікелевих руд. На підставі отриманих результатів запропоновано зміни до чинної стратиграфічної схеми магматичних утворень Північно-Західного блоку Українського щита.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень зроблено висновок, що базитові дайки північно-західної частини Українського щита відносяться до трьох формаційних типів та утворюють п'ять різновікові комплексів порід: дайки діабаз-лампрофірової формації; дайки формації континентальних толеїтових базальтів; дайки формації сублужних олівінових базальтів, що утворюють три різновікові комплекси порід (коростенський, посткоростенський, постврученський). Дайки вивчених комплексів утворюють закономірні структурні парагенезиси зсувного типу в зонах регіональних розломів. Геохімічна та металогенічна спеціаліація дайок зумовлена сингенетичними і епігенетичними процесами. Найбільш значимі рудні концентрації в дайках (Ni, Cu, Ti, Fe, P), пов'язані з сингенетичними рудоутворними процесами.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу спорово-пилкових комплексів проведено фітостратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини, в яких виділено сім палінозон: дві у баремських відкладах - Cicatricosisporites - Classopollis - Protopinus, Pilosisporites - Ginkgoaceae - Clavatipollenites; дві у аптських - Clavifera triplex - Pinaceae - Liliacidites, Murosporoides floridus - Cedripites - Eucommiidites; три у альбських - Pinuspollenites - Murosporoides chlonova - Palmidites, Gleichenidites rara - Murosporoides rovninae - Retitricolpites, gleicheniidites senonicus - Pinaceae - Tricolporopollenites. За замінами у систематичному складі та співвідношенні спор і пилку різних екологічних угруповань рослин баремський спорово-пилковий комплекс Причорноморської западини вперше поділено на два підкомплекси, аптський - на два, альбський - на три підкомплекси. Склад виділених підкомплексів відображає етапи розвитку ранньокрейдової флори: ранньо- та пізньобаремський, ранньо- та пізньоаптський, ранньо-, середньо- та пізньальбський. Вперше для Причорноморської западини за палінологічними даними реконструйовано рослинність та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань впродовж ранньої крейди. Виявлено, що в складі флори поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Зазначено, що клімат змінювався від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті до помірно-вологого субтропічного в альбі. Описано ландшафтні реконструкції для території Причорноморської западини в баремський, аптський та альбський часи. Описано 10 нових для науки видів спор і пилку. Створено палеонтологічний атлас спор, пилку, а також решток динофітових водоростей та форамініфер, виявлених у відкладах барему, апту та альбу Причорноморської западини.

  Скачати повний текст

Уперше визначено просторові та часові геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні та геофізичні фактори карстопровальних процесів. До наукового обігу введено поняття факторних характеристик як числової кількісної міри дії даних чинників. Встановлено закономірності розподілу визначених факторних характеристик, розкрито особливості їх прояву для просторових і часових факторів. Для просторових факторів дані характеристики проявляються у підпорядкованості цих ознак статистичним законам розподілу, а для часових - у наявності узгодження ритмічностей в їх рядах. Уперше для кількісного оцінювання провально-просадкових проявів карсту запропоновано використовувати інтегральні показники карстопровальної небезпеки, які визначаються за еталонними характеристиками статистичних розподілів просторово-часових карстоініціюючих факторів і закономірно відображають їх комплексний вплив. Запропононовано методики розрахунку інтегральних показників і визначення ймовірності карстопровальної небезпеки як прогнозного критерію. Уперше виконано довгостроковий прогноз активізації розвитку провально-просадкових проявів сульфатно-карбонатного карсту для обраної експериментальної території у межах Передкарпаття на Львівщині. У процесі побудови прогнозної карти та прогнозних рядів використано інтегральні показники, а також результати вивчення можливості активізації карстопровальних процесів у часі та просторі на кількісному й імовірнісному рівнях.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні та практичні положення щодо вирішення важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів у геологічних розрізах, які містять породи поліміктового типу. Розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів поліміктового типу в розрізах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На базі теоретико-експериментальних даних вивчення колекторів такого типу розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень у свердловинах з урахуванням гамма-спектрометричних досліджень, встановлено ряд петрофізичних залежностей для порід-колекторів поліміктового типу кам'яновугільних та пермських відкладів центральної частини ДДЗ.

  Скачати повний текст

Виділено та детально описано Каркинітський, Кримський, Західно-Кримський, Центрально-Голіцинський та Одесько-Дунайський опорні геологічні розрізи плейстоценових відкладів. На підставі результатів їх зіставлення встановлено генетичні типи плейстоценових відкладів, складено карти поширення та палеографії основних регіональних стратиграфічних горизонтів. Вивчено закономірності розподілу та мінливості фізичних властивостей цих відкладів. Визначено трансгресивно-регресивну ритміку нашарування відкладів карангату. Запропоновано обгрунтування стратиграфії та палеографії посткарагатських відкладів, а також уточнено структуру новоевксинських відкладів. Зроблено висновок, що більшість вивчених регіональних стратиграфічних горизонтів шельфу відповідає повному трансгресивно-регресивному циклу осадконакопичення. Уточнено форму кривої коливання рівня Чорного моря в плейстоцені.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

  Скачати повний текст

З'ясовано питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових (НК) відкладів Рівнинного Криму, палеоекології та палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, що належать до 33-х родів і 15-ти родин. Вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконано біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням дев'яти біостратонів за форамініферами - три зони та шість верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні НК розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного та Тихого океанів. Простежено глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу НК відкладів Рівнинного Криму.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних досліджень охарактеризовано особливості палеоліту Північного Поділля, його тривалість, періодизацію, встановлено етапи заселення даного регіону. Розглянуто параметри та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля, зокрема, клімату, рельєфу, рослинності, тваринного світу, ландшафтів. Проведено кореляцію культурних палеолітичних шарів з основними горизонтами лесів та викопних грунтів. Встановлено співвідношення та тривалість періодів палеоліту з періодами плейстоцену та голоцену. Досліджено геоморфологічні процеси, що відбувалися під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Надано детальну петрографічну характеристику та проведено типізацію нижньокарбонових вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну. Визначено типовий мацеральний склад вугілля світ Львівсько-Волинського басейну та встановлено, що з півночі на південь відбувається поступове зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту на тлі підвищення кількості мацеральної групи вітриніту. Доведено, що у стратиграфічному розрізі, від пластів нижніх світ до пластів верхніх, кількість мацеральної групи ліптиніту збільшується, а групи вітриніту - зменшується. Установлено, що різні палеотермічні градієнти, неоднаковий петрографічний склад і ступінь відновленості позначаються на формуванні вугілля з різними хіміко-технологічними властивостями та різним співвідношенням класифікаційних показників. На підставі даних про склад мацеральних груп, для вугілля Львівсько-Волинського басейну визначено умови формування мікриніту та встановлено його вплив на спікливість і коксівність вугілля. З'ясовано, що на площі розповсюдження пластів кожної зі світ Донбасу з північного заходу на південний схід у петрографічному складі відбувається зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту з одночасним підвищенняи кількості мацеральної групи вітриніту. Виявлено тенденції зміни петрографічного складу вугілля Донбасу вверх за розрізом, особливістю яких є перехід кількості мацеральних груп ліптиніту та вітриніту через екстремальні значення, відповідно максимум і мінімум. Визначено петрографо-технологічні типи вугілля та показано їх неповторність у стратиграфічному розрізі нижньокарбонових відкладів України. Розроблено нову концептуальну модель інтерпретації даних про склад і якість вугілля, яка базується на системному підході та сучасних методах обробки геологічної інформації. Розвинуто уявлення про історико-геологічну еволюцію нижньокарбонової вугленосної формації, яка набуває рис неповторних історичних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцнезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

  Скачати повний текст

Вивчено літологію та давній седиментогенез відкладів неоком-ранньосеноманського віку автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Для неоком-нижньосеманських нашарувань побудовано розрізи, виділено літологічні фації, з'ясовано їх просторовий розвиток. Створено літоло-фаціальні та седиментаційні моделі для окремих вікових одиниць (неоком, пізній альб-ранній сеноман). Складено літологічні класифікації та встановлено структурні та текстурні особливості неоком-нижньосеманських порід. Досліджено мінеральний склад даних утворень та виділено мінерали важких і легких фракцій. Здійснено геолого-палеоокеанографічні реконструкції умов теригенної та біогенної (карбонатно- та кремененагромадження) седиментації в неоком-ранньосеманський вік у межах Покутсько-Буковинського сегмента Мезотетісу.

  Скачати повний текст

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

  Скачати повний текст

Проведено геохронологічне дослідження субаеральних неоплейстоценових відкладів Північного Причорномор'я. Вивчено вісім опорних розрізів, серед яких три в Північному Причорномор'ї та п'ять - в Північному Приазов'ї. Розглянуто теоретичні та практичні питання застосування термолюмінесцентного аналізу з метою геохронологічних досліджень. Вивчено можливість використання кварцу як палеодозиметра, його властивість нагромаджувати палеодозиметром вікової світлосуми. Доведено можливість існування нульової точки відліку віку та розглянуто процеси, що впливають на її виникнення. Проаналізовано результати проведених геохронологічних досліджень, на їх підставі проведено детальне розділення субаеральних відкладів нейоплейстону Північного Причорномор'я. Показано залежність послідовної, ритмічної структури антропогенових відкладів від зміни палеокліматичних умов, які взаємопов'язані з інтенсивністю сонячної інстоляції. Доведено, що формування викопних грунтів відповідає теплим епохам, а формування лесових горизонтів відбувалось в періоди зниження температур. Проведено кореляцію відкладів лесової формації у межах Північного Причорномор'я на підставі нових, одержаних за термолюмінесцентним методом дат з залученням матеріалів, одержаних іншими дослідниками. Результати проведених досліджень можуть бути використані для великомасштабного картування, будівельних робіт, пошуку корисних копалин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концептуальні підходи до вивчення організації басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем. Розроблено методику їх дослідження з урахуванням геолого-геоморфологічних та палеогеоморфологічних умов пінічного та центрального Волино-Поділля. Складено спеціальні карти та розрізи басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем території дослідження. Проаналізовано будову, структуру, функціональну та еволюційну динаміку, зовнішні та внутрішні чинники розвитку, загальні та індивідуальні риси басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем даного регіону. Наведено рекомендації щодо прогнозу родовищ різних видів корисних копалин території, а також поширення техногенних забруднень в районах експлуатації Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

  Скачати повний текст