Здійснено порівняльну оцінку вірогідності методів дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень у галіті з метою реконструкції складу розсолів солеродних басейнів і океанічної води. Показано, що у об'ємі одного зерна галіту чи однієї седиментаційної структури містяться включення багатьох генетичних типів, що є потенційним джерелом помилок під час інтерпретації результатів дослідження розсолів цих включень. Зроблено висновок про значну поширеність процесу перевідкладення солей (сильвіну, галіту) на стадії седиментогенезу в евапоритових басейнах, що є надзвичайно важливим для встановлення їх походження (морського та континентального), зокрема за вмістом брому у галіті. Обгрунтовано кількісну модель вікових змін другого порядку у складі розсолів евапоритових басейнів і вод океану протягом пермського періоду.

  Скачати повний текст

З'ясовано питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових (НК) відкладів Рівнинного Криму, палеоекології та палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, що належать до 33-х родів і 15-ти родин. Вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконано біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням дев'яти біостратонів за форамініферами - три зони та шість верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні НК розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного та Тихого океанів. Простежено глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу НК відкладів Рівнинного Криму.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу спорово-пилкових комплексів проведено фітостратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини, в яких виділено сім палінозон: дві у баремських відкладах - Cicatricosisporites - Classopollis - Protopinus, Pilosisporites - Ginkgoaceae - Clavatipollenites; дві у аптських - Clavifera triplex - Pinaceae - Liliacidites, Murosporoides floridus - Cedripites - Eucommiidites; три у альбських - Pinuspollenites - Murosporoides chlonova - Palmidites, Gleichenidites rara - Murosporoides rovninae - Retitricolpites, gleicheniidites senonicus - Pinaceae - Tricolporopollenites. За замінами у систематичному складі та співвідношенні спор і пилку різних екологічних угруповань рослин баремський спорово-пилковий комплекс Причорноморської западини вперше поділено на два підкомплекси, аптський - на два, альбський - на три підкомплекси. Склад виділених підкомплексів відображає етапи розвитку ранньокрейдової флори: ранньо- та пізньобаремський, ранньо- та пізньоаптський, ранньо-, середньо- та пізньальбський. Вперше для Причорноморської западини за палінологічними даними реконструйовано рослинність та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань впродовж ранньої крейди. Виявлено, що в складі флори поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Зазначено, що клімат змінювався від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті до помірно-вологого субтропічного в альбі. Описано ландшафтні реконструкції для території Причорноморської западини в баремський, аптський та альбський часи. Описано 10 нових для науки видів спор і пилку. Створено палеонтологічний атлас спор, пилку, а також решток динофітових водоростей та форамініфер, виявлених у відкладах барему, апту та альбу Причорноморської западини.

  Скачати повний текст

Наведено результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації та потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу та прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Виділено літофації новоевксинських, нижньочорноморських і верхньочорноморських відкладів та побудовано схеми відповідних стратиграфічних підрозділів. Речовинний склад осадків, поширення та просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Запропоновано схеми умов осадконакопичення у пізньому плейстоцені та голоцені. Установлено, що накопичення новоевксинських відкладів відбувалося за умов регресивного басейну. Нагромаджені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися та перевідкладалися в глибоководній частині моря, про що свідчать потужні конуса виносу. Трансгресія Чорноморського басейну голоцені здійснила значний вплив на умови осадконакопичення. У формуванні та просторовій локалізації двох геохімічних асоціацій елементів у верхньоплейстоцен-голоценових відкладах установлено ведучу роль біогенного та гідродинамічного факторів.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості локалізації егірину й егіринових метасоматитів у розрізах продуктивних товщ родовищ Криворізького басейну та прилеглих залізорудних районів. Доведено залежність морфології егірину від складу первинних порід та встановлено закономірності зміни морфології індивідів і агрегатів прихованокристалічного егірину у взаємозв'язку з їх епігенетичною перекристалізацією. Виявлено мінералогічну спрямованість гіпогенних і гіпергенних вторинних змін егірину, а також стадійність цих процесів, досліджено парагенетичні асоціації вторинних мінералів. Визначено закономірності еволюції хімічного складу та фізичних властивостей егірину залежно від складу первинних залізистих кварцитів, інтенсивності процесу та особливостей епігенетичних перетворень мінералу. Виявлено характер впливу егіринізації на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд, що потребують збагачення. Визначено рідкісноземельність егірину різних морфологічних відмін й уточнено якісні показники даних метасоматитів як рідкіснометальних руд.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості рельєфу кристалічного фундаменту за запропонованою методикою, структурні особливості девонського та нижньокам'яновугільного комплексів, взаємозв'язок родовищ нафти та газу з рель'єфом фундаменту та текточнічними розломами. На підставі детальних стратиграфічних досліджень даних відкладів надано оцінку перспективності окремих ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і частин розрізу. Досліджено розподіл величин відкритої пористості та газопроникності на структурах південної, північної та приосьової зон регіону та виділено численні зони розтягання та стиснення у палеозойському розрізі, доведено його шарувато-зональну будову. Обгрунтовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів та їх вплив на закономірності розподілу покладів нафти та газу, пульсаційність (неодноразовість) надходження вуглеводнів в осадочний чохол западини. За даними геохімічних досліджень установлено тип і концентрацію органічної речовини у глибокозанурених відкладах, надано оцінку їх перспектив. З'ясовано, що розподіл палеотемператур у розрізі та за площиною був неоднорідним. Уточнено та деталізовано початкові етапи розвитку регіону. Висвітлено питання взаємозв'язку розташування родовищ нафти та газу з рельєфом фундаменту та тектонічними розломами. Оцінено перспективи нафтогазоносності девону та нижнього карбону на підставі детальної стратиграфії та літології цих комплексів. З'ясовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів і закономірностях розташування родовищ нафти та газу. Відкрито шарувато-зональну будову осадочного чохла. Установлено пульсаційне (неодноразове) надходження вуглеводнів в осадочний чохол. Визначено типи й особливості розподілу органічної речовини у глибокозанурених відкладах, зафіксовано наявність палеотемпературних аномалій. Запропоновано напрями вирішення певних геологічних проблем та подальшого розвитку пошуково-розвідувального процесу з прирощенням запасів нафти та газу.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення закономірностей розвитку кнідарій - типового елементу кам'яновугільних екосистем розглянуто питання стратиграфії карбону регіонів України. Детально вивчено літологічні особливості морських відкладів, у тому числі стратиграфічні перерви, органогенні споруди, таксономічний склад і стратиграфічне поширення кнідарій карбону Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Львівсько-Волинського басейну. До біостратиграфічного аналізу залучено матіріали про карбон Уралу, Приуралля та Тянь-Шаню, що дозволило виявити основні закономірності розвитку кнідарій у кам'яновугільному періоді у межах досліджених територій, обумовлені евстатичними подіями, довести зв'язок між фазами розквіту кнідарій та епохами біогермоутворення, визначити надрегіональні кореляційні стратиграфічні рівні. Палеоекологічні та палеогеографічні реконструкції території Східноєвропейської платформи для середини візейського віку показали залежність між максимумом бокситоутворення у її центральних частинах та формуванням кременисто-карбонатних товщ у шельфових периферійних зонах. Ця обставина використана для кореляції кременисто-карбонатних товщ віддалених територій. Систематизовано основні літолого-стратиграфічні фактори контролю рудоутворення та нафтогазоносності карбону Донбасу та інших регіонів України. Найважливіші з них - насичені органікою та бітумами товщі турнейського та візейського ярусів, а також стратиграфічні перерви та незгідності, зони літологічних заміщень і виклинювань, органогенні споруди, кавернозні та доломітизовані біоморфні вапняки різних стратиграфічних рівнів.

  Скачати повний текст

Вперше детально вивчено за допомогою палінологічного методу відклади найбільш повних і показних розрізів континентальних утворень пери- та екстрагляційної областей пізнього плейстоцену Центральної і частини Східної Європи. Для характеристики цих відкладів території Центральної Європи вперше застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних матеріалів, який дозволяє простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинності та клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного та радіовуглецевого датування збільшило надійність побудов автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень зроблено висновок, що базитові дайки північно-західної частини Українського щита відносяться до трьох формаційних типів та утворюють п'ять різновікові комплексів порід: дайки діабаз-лампрофірової формації; дайки формації континентальних толеїтових базальтів; дайки формації сублужних олівінових базальтів, що утворюють три різновікові комплекси порід (коростенський, посткоростенський, постврученський). Дайки вивчених комплексів утворюють закономірні структурні парагенезиси зсувного типу в зонах регіональних розломів. Геохімічна та металогенічна спеціаліація дайок зумовлена сингенетичними і епігенетичними процесами. Найбільш значимі рудні концентрації в дайках (Ni, Cu, Ti, Fe, P), пов'язані з сингенетичними рудоутворними процесами.

  Скачати повний текст

Установлено сейсмографічні критерії вивчення глибинної будови та перспективи нафтогазоносності Північнокримського прогину та прилеглих територій, а також пріоритетних напрямків подальших геолого-геофізичних досліджень у межах прогину. Розроблено геолого-геофізичну та сейсмостратиграфічну моделі структурно-літологічних поверхів Південного регіону України. Визначено сейсмографічні критерії виділення тектонічних порушень різних типів за сейсмічними даними. Запропоновано сейсмостратиграфічну класифікацію нафтогазоперспективних структур крейдового віку, визначено принципи їх розміщення у розрізі та площі прогину. Визначено особливості геологічної будови відкладів цього віку Північнокримського прогину, що характеризують його як рифт. Побудовано структурно-тектонічні карти горизонтів відбиття, приурочених до покрівель і підошв структурно-літологічного прогину крейдового віку, у межах центрального грабену, північного та південного бортів рифту. Розроблено схему розповсюження нафтогазоперспективних об'єктів зазначеного віку. Визначено перспективи нафтогазоносності різних частин рифту. Обгрунтовно пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу, а також найважливіші об'єкти для проведення комплексних геофізичних досліджень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розрахунки показали, що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. В результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля й розкрита їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

  Скачати повний текст

Уперше виконано реконструкції структури зональних ландшафтів території України за короткоперіодичними таксонами палеографічної етапності: підетапами, стадіями, підстадіями плейстоценових етапів і фазами розвитку голоценових ландшафтів. Розглянуто схему поділу палеографічних етапів четвертинного періоду території України на мезо- та мікроетапи розвитку ландшафтів. Складено картосхеми зональної структури ландшафтів за таксонами етапності. Обгрунтовано палеоландшафтні критерії виділення таксонів мезо- та мікроетапності та відповідних різнорангових стратонів. Визначено палеографічні пам'ятки та індикатори зональних палеоландшафтних одиниць. Розроблено модель реконструкції короткоперіодичної етапності змін зональних ландшафтів. Запропоновано критерії визначення еталонних розрізів для дослідження ландшафтних сукцесій палеографічного етапу. Удосконалено методологічні підходи та прийоми палеоландшафтознавчого синтезу літолого-педологічних і палінологічних даних з урахуванням відомостей про давній рельєф і літогенну основу ландшафтів. Наведено класифікацію зональних ландшафтів четвертинного періоду території України. Удосконалено критерії відносення давніх природно-територіальних комплексів до систем, підсистем, типів, підтипів і надрядів палеоландшафтів. Установлено закономірності розвитку зональних ландшафтів протягом теплих періодів року. Визначено індивідуальні риси ландшафтних сукцесій та їх типологічних ознак на палеографічних етапах. Розроблено графічні моделі змін зональних інваріантів плейстоценових і голоценових ландшафтів у межах сучасних природних зон України. На підставі відмін палеоландшафних сукцесій запропоновано варіант кореляції природних подій плейстоцену та голоцену на території України й лісових регіонів Східної та Західної Європи. Виявлено закономірності змін зональної структури ландшафтів території України протягом палеографічних етапів та визначено її індивідуальні риси на мезо- та мікроетапах.

  Скачати повний текст

Визначено умови карабонового торфонакопичення на прикладі вугільних пластів Донецького басейну. На підставі використання нових методологічних підходів палеоекологічної інтерпретації палінолого-вуглепетрографічних даних встановлено особливості формування палеоторфяників ранньо- та середньокарбонового віку. Доведено, що вугілля різних вугленосних формацій відрізняється за вихідним рослинним матеріалом та умовами торфонакопичення, які контролюються палеогеографічними, геотектонічними та іншими факторами загального процесу осадконакопичення. На підставі палеоекологічного аналізу результатів палінолого-вуглепетрографічних досліджень вирішено актуальні теоретичні та практичні питання вугільної геології. Зокрема, визначено надійні структурні критерії (ПЕЦТН) стратифікації та кореляції розрізів вугільних пластів. Вперше розроблено класифікацію гумусового вугілля нижнього карбону Донбасу за ботанічною приналежністю вихідного рослинного матеріалу та доведено можливість її практичного використання для прогнозування його якості. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо проведення реконструкції торфонакопичення, що дає змогу відтворити умови формування торф'яних покладів вугільних пластів та уточнює уявлення про процес вуглеутворення в цілому.

  Скачати повний текст

Вивчено етапну послідовність формування гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (ТМА) на Українському щиті (УЩ) на підставі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого обсягу геохімічної інформації щодо провідних петротипів і з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Уперше процеси активізації регіону досліджено на кількісному рівні. Визначено чотирьохетапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обгрунтовано двостадійність прояву цих процесів на кожному з виділених етапів. Виокремлено два геохімічні різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних досліджень охарактеризовано особливості палеоліту Північного Поділля, його тривалість, періодизацію, встановлено етапи заселення даного регіону. Розглянуто параметри та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля, зокрема, клімату, рельєфу, рослинності, тваринного світу, ландшафтів. Проведено кореляцію культурних палеолітичних шарів з основними горизонтами лесів та викопних грунтів. Встановлено співвідношення та тривалість періодів палеоліту з періодами плейстоцену та голоцену. Досліджено геоморфологічні процеси, що відбувалися під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічне положення, вік, речовинний склад, петрологію та рудоносність мезопротерозойських трапів Північно-Західного регіону Українського щита. Встановлено, що до складу асоціації входять три формації - габродолеритова, перидотит-габро-анортозитова та сублужна олівін-габрова, які розрізняються за особливостями геологічного положення та речовинного складу. Проведено моделювання процесів формування та подальшої еволюції магматичних розплавів, визначено різницю в петрогенезі формацій, яка обумовлює відмінності у їх речовинному складі. Досліджено співвідношення асоціації з іншими основними утвореннями регіону близького віку. Висвітлено питання перспективності базитів регіону щодо сульфідних мідно-нікелевих руд. На підставі отриманих результатів запропоновано зміни до чинної стратиграфічної схеми магматичних утворень Північно-Західного блоку Українського щита.

  Скачати повний текст

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

  Скачати повний текст

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

  Скачати повний текст