Проаналізовано й уточнено геологічну будову глибокозанурених відкладів (5 - 7 км) центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини та розглянуто особливості нафтогазоносності девонських, турнейських, візейських, серпуховських, башкирських, московських і верхньокам'яновугільних відкладів. Обгрунтовано перспективи нафтогазоносності глибокозанурених (5 - 7 км) відкладів центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини з врахуванням одержаних новітніх даних з геологічної будови регіону. Виділено пріоритетні напрями нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об'єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток і основні недоліки існуючих методик оцінювання економічної ефективності геофізичних методів за вивчення родовищ нафти та газу на території ДДЗ. Встановлено залежність між тривалістю геофізичних досліджень і приростом запасів вуглеводнів. Виявлено прямопропорційну залежність ефективності сейсморозвідки від промислово-технічних показників і практично повну відсутність кореляційного зв'язку з обсягами фінансування. Удосконалено метод оцінювання економічної ефективності комплексу польових геофізичних робіт. Наведено показник ефективності застосування розробленої геолого-економічної моделі для відпрацювання пошукових площ.

  Скачати повний текст

Вперше на території північно-західного шельфу Чорного моря та Переддобрудзького прогину визначено напрямки регіональних розломів-здвигів як структуротвірних. Встановлено успадкований характер розломної мережі фундаменту й осадочного чохла північно-західного шельфу Чорного моря та Переддобрудзького прогину. Визначено просторову позицію вторинних розломів щодо основних регіональних структуротвірних розломів-здвигів, в перспективній на вуглеводні товщі середнього девону зовнішнього крила Переддобрудзького прогину (Білоліський блок). Виділено просторово-латеральну позицію фрагментів розломів з компонентою розтягу, які за своїми просторово-кінематичними тектонофізичними властивостями прогнозуються як перспективні для міграції/локалізації вуглеводнів. Визначено ділянки з комплексом сприятливих регіональних та локальних структурно-тектонічних факторів нафтогазоносності в межах перспективної товщі середнього девону Білоліського блоку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання дистанційних, геолого-геофізичних даних і результатів наземного спектрометрування рослинності, розробки методики та алгоритмів їх інтегрованого аналізу. Розроблено методику картування контуру покладу вуглеводнів з використанням дистанційних даних та наземного спектрометрування. Розроблено алгоритм інтеграції просторових дистанційних та геолого-геофізичних даних. Для оптимізації даних наземного спектрометрування використано алгоритм оптимальної селекції спектральних каналів спектрограм методом псевдоградієнтного пошуку у просторі їх можливих комбінацій. Запропоновано алгоритм зниження розмірності спектрометричних даних шляхом лінеаризації пучка спектрограм. Удосконалено модель статистичної роздільності спектрограм на випадок наявності декількох сегментів вздовж просторового профілю та на їх основі розроблено алгоритм сегментного аналізу даних польового спектрометрування. Проведено експериментальну перевірку запропонованої методики на еталонних ділянках Східнорогінцівського та Новотроїцького родовищ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності центральної частини ДДз. Усі наявні геолого-геофізичні дані інтегровані в межах узгодженої просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі. Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі геотектонічної та геологічної будови регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів і соляних штоків. Досліджено особливості просторового розміщення територій розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, які приурочені до карбонатних, теригенних відкладів і приштокових ділянок. Визначено першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт для теригенних і карбонатних комплексів, а також у зонах, розташованих навколо соляних штоків.

  Скачати повний текст

Проведено класифікацію апріорних геолого-геофізичних даних з позиції їх просторової інформативності, розроблено систему взаємопов'язаних методів створення просторових моделей початкового наближення для розв'язання обернених задач геофізики. Запропоновано модифікований спосіб обчислення параметра релаксації ітераційного процесу розв'язання обернених задач геофізики у критеріальній постановці та досліджено його ефективність у разі числового розв'язання лінійної просторової оберненої задачі гравірозвідки. Розроблено ефективний швидкий алгоритм числового розв'язання прямої просторової задачі гравірозвідки за апроксимації моделі середовища центральносиметричними тілами, досліджено його ефективність у разі застосування паралелепіпеда як елементарного джерела. Досліджено вплив просторової інформативності апріорних геолого-геофізичних даних на параметри просторової моделі початкового наближення та геологічну змістовність одержаних регіональних інтегральних фізико-геологічних моделей геологічної будови Мукачівської та Солотвинської западин.

  Скачати повний текст

Визначено необхідну організацію взаємозв'язків між технологічними етапами замкненого циклу геологічного моделювання родовищ вуглеводнів. Запропоновано методику вирішення геологічних задач на площах з складними поверхневими умовами шляхом проведення планшетних ЗD сейсмічних спостережень. Висвітлено основні критерії кондиційності планшетних зйомок, особливості їх обробки та шляхи одержання додаткової геологічної інформації в процесі кінематичного аналізу. Розроблено інтегровану методику побудови часових моделей родовищ вуглеводнів на базі інтеграції процедур азимутального кінематичного аналізу та процедур кінематичної інтерпретації сейсмічної інформації.

  Скачати повний текст

Сформовано основні напрями роботи, в основі якої лежать експериментальні дані із встановлення основних чинників, які формують природні електричні поля та впливають на викликані електричні поля. Проведено лабораторні та свердловинні геолого-геофізичні дослідження, які змодельовують багатомірні петрофізичні взаємозв'язки між фільтраційно-ємнісними характеристиками складнопобудованих порід-колекторів і геофізичними параметрами. Встановлено петрофізичні моделі для порід-колекторів кам'яновугільних і неогенових відкладів, які в своїй основі базуються на особливостях їх літолого-петрографічної будови матриці, а також за умов розкриття продуктивних пластів. Розроблено спосіб розподілу продуктивних порід-колекторів складної будови на поліміктові та мономінеральні. Досліджено основні чинники, які впливають на електропровідність продуктивних порід-колекторів і визначено критерії, які виділяють їх за результатами геофізичних досліджень.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення вірогідності прогнозування нафтогазоносності геологічних утворень на підставі комплексного аналізу даних сейморозвідки та свердловинної геофізики. Розроблено цифрову 3D геолого-геофізичну модель, яка передбачає обробку й інтерпретацію сейсмічних даних за умов акваторії північно-західного шельфу Чорного моря з застосуванням новітніх технологій і результатів проведених розробок. Застосування розробленої моделі уможливлює оптимізацію процесу освоєння стратегічно важливих для країни вуглеводневих ресурсів. Використання розробленої методики для побудови геолого-геофізичної моделі нафтогазових покладів дозволить збільшити ефективність досліджень під час пошуків нафти та газу. За результатами апробації методики та фактичних даних доведено її готовність до виробничого використання.

  Скачати повний текст

Досліджено літогенетичну тріщинуватість (ЛГТ) порід-колекторів (ПК) і визначено її вплив на особливості нафтоносності олігоценових відкладів Надвірнянського нафтопромислового району. Описано особливості нафтонасичення ПК на підставі результатів комплексних мікроскопічних досліджень. Визначено закономірності просторового поширення ЛГТ в межах локальних нафтогазоносних об'єктів. Проаналізовано роль ЛГТ олігоценових ПК у формуванні їх фільтраційно-ємнісних властивостей. Описано геологічну модель формування ЛГТ олігоценових ПК. Виділено основні чинники впливу на флюїдопровідність ЛГТ. Запропоновано заходи з підвищення ефективності нафтовилучення з порово-тріщинних колекторів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес перерозподілу стабільних ізотопів вуглецю у системах насичених вуглеводів зі зміною тиску та температури і встановлено термодинамічні умови та глибину утворення нафтоподібних систем. Досліджено та проаналізовано закономірності зміни інтенсивних параметрів індивідуальних сполук зі вмістом ізотопів вуглецю, на базі яких створено рівняння стану. Визначено зміни компонентного складу нафтоподібних систем, складених з алканів, зі зміною тиску та температури. Встановлено діапазони тисків, температур та глибин утворення нафтоподібних систем за ізотопним складом вузьких фракцій нафти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено тонку структуру локального аномального магнітного поля та його природу у межах нафтогазових і перспективних структур Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі результатів вивчення манітної сприйнятливості теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону встановлено, що пошарово-латеральна мінливість магнітної сприйнятливості гірських порід на родовищах вуглеводнів і перспективних структурах Півдненної та Північної прибортових зон Центральної частини ДДЗ є неоднорідною та зумовлена зміною літолого-формаційного виповнення, палеотектонічних і палеофаціальних умов утворення відкладів та їх нафтогазоносністю. На підставі інтерпретації одержаних даних та за результатами побудови геомагнітних моделей зроблено висновок, що над даними родовищами та песпективними структурами формуються магнітні неоднорідності епігенетичного походження, відображені у структурі аномального магнітного поля характерними амплітудно-частотними характеристиками. Відзначено, що використання геомагнітних даних для пошуків родовищ нафти та газу, які передбачають високоточну наземну магнітну зйомку та капаметрію, є доцільним до залучення у комплекс геофізичних методів вивчення нафтогазоносності геологічних структур і побудови їх геофізичних моделей.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення ефективності морської сейсморозвідки з метою пошуків перспективних об'єктів та їх аналізу щодо наявності покладів нафти та газу. Запропоновано методику спеціалізованої обробки - інтерпретації сейсмічної інформації з застосуванням AVO-аналізу й інверсії (на прикладі нафтогазопошукових задач). Проведено порівняння ефективності розробленого алгоритму обробки сейсмічних даних зі збереженням "істинних" амплітуд і кінематичної методики обробки сеймічних даних на реальних матеріалах площі Субботіна та на моделі, наближеній до реального геологічного розрізу. Ефективність розробленої методики підтверджено одержанням якісних і кількісних показників нафтогазоносності дослідженого регіону за допомогою даних сейсморозвідки та даних ГДС. За результатами апробації методики та на підставі фактичних і змодельованих даних доведено готовність її до виробничого використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено міждепресійні зони (МДЗ) західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливості структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об'єктів. Визначено перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Показано проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючих палеозойських відкладах. Зазначено, що МДЗ - гіпсометрично припідняті, розділяють депресії по фундаменту, прогини в осадовому чохлі, складаються зі структур різного порядку. Досліджено Берестівсько-Аркадіївську, Липоводолинсько-Побиванську, Озернянсько-Рудівську і Скороходівсько-Артюхівську МДЗ, нафтогазоносні та перспективні об'єкти, що входять до їх складу. Визначено зональність розподілу покладів вуглеводнів у нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, особливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння для відкриття нових покладів нафти та газу.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано комплексну методику прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів з використанням даних дистанційного зондування Землі. Показано необхідність застосування в українському секторі Азовського моря низько затратних експресних методів прогнозу й оцінювання даних об'єктів за умов дефіциту коштів на проведення пошукового буріння та сейсморозвідувальних робіт значної вартості. Обгрунтовано комплекс ландшафтно-геоморфологічних індикаторів геологічної будови українського сектора Азовського моря та неотектонічної активності глибинних структур. Розроблено модель формування спектральної яскравості морської поверхні над неотектонічно активними структурам та визначено дешифрувальні ознаки ландшафтно-геоморфологічних індикаторів. Створено неотектонічну модель району досліджень з використанням геолого-геофізичних, структурно-геоморфологічних даних і результатів обробки й аналізу космічних зображень. Уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування українського сектору Азовського моря. Визначе найбільш значущі ділянки та проведено оцінювання їх нафтогазоперспективності на основі неотектонічних, структурно-геоморфолгічних, структурно-геологічних критеріїв і даних дистанційного зондування. Установлено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти на підставі рейтингового оцінювання за комплексом критеріїв (спектральнояскравісних, неотектонічних, структурно-геоморфологічних, геолого-геофізичних, нафтогазогеологічних). Наведено рекомендації щодо подальших пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження глибинної будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з використанням нових технічних можливостей проведення польових робіт та обробки одержаної інформації з залученням технологічних прийомів традиційної сейсморозвідки 2D та 3D й обгрунтовано шляхи вирішення проблеми формування ефективної стратегії пошуків родовищ нафти та газу. Підтверджено концепцію багатоетапного та постконседиментаційного розвитку соляних штоків і формування карнизів у нижньокам'яновугільних відкладах. Встановлено ступінь розвитку тектонічних порушень та їх можливу реактивацію, з урахуванням яких уточнено основні етапи тектонічних активізацій у межах ДДЗ. На підставі розробленої схеми кореляції тектонічних порушень і розвитку основних солянокупольних структур встановлено тісний зв'язок антиклінальних структур з особливостями будови фундаменту та розривних порушень. Виділено реальні сейсмічні відбивані горизонти на значних глибинах у кристалічному фундаменті ДДЗ. На підставі результатів наукового дослідження виділено та рекомендовано для буріння ряд нафтогазоперспективних об'єктів ДДЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему збільшення кількості прогнозних об'єктів у межах регіону з високим ступенем геологічного вивчення надр та підвищення імовірності відкриття прогнозних покладів шляхом застосування вдосконалених методів геолого-математичного моделювання. Розроблено детерміновану послідовність взаємозв'язаних функціональних математичних процедур, які передбачають: прогноз існування та просторову локалізацію ділянок потенційного поширення літолого-стратиграфічних і комбінованих пасток вуглеводнів (ЛСК ПВ); обгрунтування оптимального місцерозташування пошукових свердловин у межах різноманітних пасток неантиклінального типу; здійснення порівняльного рейтингового оцінювання прогнозних об'єктів. Обгрунтовано та розроблено розв'язки алгоритмічних принципів побудови та застосування геолого-математичних моделей на пошуковому етапі гелогорозвідувальних робіт, які реалізовані у придатному для практичного використання вигляді. Практична апробація наведених положень дала змогу прогнозувати ділянки потенційного поширення ЛСК ПВ, обгрунтувати варіанти розміщення пошукових свердловин, ранжувати паспортизовані структури на підставі кількісного оцінювання їх рейтингу.

  Скачати повний текст

Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

  Скачати повний текст