Проаналізовано сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності центральної частини ДДз. Усі наявні геолого-геофізичні дані інтегровані в межах узгодженої просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі. Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі геотектонічної та геологічної будови регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів і соляних штоків. Досліджено особливості просторового розміщення територій розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, які приурочені до карбонатних, теригенних відкладів і приштокових ділянок. Визначено першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт для теригенних і карбонатних комплексів, а також у зонах, розташованих навколо соляних штоків.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі впровадження нових інформаційних технологій в нафтогазовий комплекс України. Запропоновано методику поетапної формалізації знань експерта-геолога з використанням величин типу "невизначено". Розроблено формально-логічний апарат для представлення і використання знань нафтогазової предметної області на базі теорії нечітких множин і побудовано механізм логічного висновку для інформаційної системи. Розроблено комплексну методику набуття і обробки знань в ході інтерактивного діалогу "експерт-інженер-когнітолог-інформаційна система".

  Скачати повний текст

Вивчено прояви бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Встановлено характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-)гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На підставі результатів вивчення речовинного складу бурштиновміщувальних порід уточнено джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його у первинному та у перевідкладеному стані. Обгрунтовано припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до тектонічних порушень й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічного розповсюдження, умови залягання та закономірності формування покладів важких високов'язких нафт (ВВВН), а також мальт, асфальтів, природних бітумів (ПБ). Надано наукове обгрунтування значних перспектив освоєння їх ресурсів у нафтогазоносних регіонах України як одного зі значних додаткових джерел вуглеводневої сировини (ВВС). Показано багатоаспектність даної проблеми. Зауважено щодо перспективно зростаючого значення ВВВН - ПБ як додаткового джерела ВВС, зазначено роль їх скупчень як концентраторів різноманітних металів (від ванадію, нікелю, молібдену, ренію до золота та платиноїдів), а також як геоекологічних чинників. У теоретичному плані визначення природи та умов утворення ВВВН має особливе значення для пізнання закономірностей нафтидогенезу. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що геологічні умови нафтогазоносних регіонів України є сприятливими для формування крупних зон накопичення ВВВН - ПБ. За умов належного ступеня розвіданості цих зон і застосування сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових свердловин з різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН - ПБ можуть стати важливим для нафтогазової промисловості України додатковим джерелом вуглеводневої сировини.

  Скачати повний текст

Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

  Скачати повний текст

Доведено наявність диференціації вугленосної товщі Донбасу за параметром магнітної сприйнятливості. Виявлено, що основним носієм магнетизму вугленосних порід Донбасу є дрібнодисперсний (зерна менші за 0,02 мм) магнетит. Визначено, що епігенетичні перетворення вугленосної товщі Донбасу суттєво не впливають на зміну магнітної сприйнятливості однотипних порід. Встановлено, що магнітна сприйнятливість вугленосних порід обумовлена, у першу чергу, впливом генетичних факторів (мінералогічним складом порід області зносу, швидкістю та дальністю переносу уламкового матеріалу). Визначено два типи диференціації вугленосних відкладів за параметром магнітної сприйнятливості: літологічну диференціацію та диференціацію розрізу на петромагнітні інтервали (наявність яких обумовлена зміщенням області зносу уламкового матеріалу в різні періоди формування вугленосної товщі Донбасу). Розроблено базові методичні принципи вивчення вугленосних відкладів за параметром магнітної сприйнятливості.

  Скачати повний текст

Досліджено ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів і перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, з родовищ якої здійснюється основний видобуток нафти у Передкарпатській нафтогазоносній області. Установлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці за умов палеодолин, в яких розташовані основні зони нафтонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Відзначено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені локальними палеопідняттями нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання. Виявлено закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. На прикладі менілітових відкладів палеогену створено модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів. Виділено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах дослідженої території.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено міждепресійні зони (МДЗ) західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливості структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об'єктів. Визначено перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Показано проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючих палеозойських відкладах. Зазначено, що МДЗ - гіпсометрично припідняті, розділяють депресії по фундаменту, прогини в осадовому чохлі, складаються зі структур різного порядку. Досліджено Берестівсько-Аркадіївську, Липоводолинсько-Побиванську, Озернянсько-Рудівську і Скороходівсько-Артюхівську МДЗ, нафтогазоносні та перспективні об'єкти, що входять до їх складу. Визначено зональність розподілу покладів вуглеводнів у нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, особливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння для відкриття нових покладів нафти та газу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й уточнено геологічну будову глибокозанурених відкладів (5 - 7 км) центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини та розглянуто особливості нафтогазоносності девонських, турнейських, візейських, серпуховських, башкирських, московських і верхньокам'яновугільних відкладів. Обгрунтовано перспективи нафтогазоносності глибокозанурених (5 - 7 км) відкладів центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини з врахуванням одержаних новітніх даних з геологічної будови регіону. Виділено пріоритетні напрями нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об'єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст