Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

  Скачати повний текст

Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Досліджено історію геотектонічного розвитку, геологічну будову та встановлено перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. Охарактеризовано процес неотектонічного розвитку території, уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування. Визначено геологічну будову та виконано експертну диференційовану оцінку перспектив нафтогазоносності кожної з виділених нафтогазоносних територій у складі району зчленування. Обгрунтовано конкретні напрямки пошуково-розвідувальних робіт та наведено рекомендації щодо їх впровадження.

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості геологічної будови території українського сектору Азовського моря. Уточнено та деталізовано структурно-тектонічну модель та нафтогазогеологічне районування. З'ясовано закономірності просторового розміщення нафтогазоносних і перспективних комплексів чохла та фундаменту, родовищ вуглеводнів (ВВ), нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів. Виділено зони їх концентрації, визначено першочергові об'єкти на базі рейтингової оцінки та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічну модель українського сектору з залученням усіх можливих матералів стостовно російського сектору Азовського моря. Проведено нафтогазогеологічне районування та побудовано карту просторового розміщення родовищ ВВ та усіх об'єктів, що вивчалися в українському секторі, з'ясовано щільність нерозвіданих ресурсів. Визначено та уточнено найперспективніші зони концентрації родовищ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів для проведення геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу. На підставі аналізу критеріїв нафтогазоносності виділено Південноазовську та Центральноазовську зони нафтогазонагромадження та Бірючу (Бірючо-Західноазовську) і Північноазовську прогнозовані зони можливого нафтогазонагромадження. Виявлено першочергові зони для постановки чи продовження геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу на відкладах осадочного чохла та утвореннях фундаменту в українському секторі Азовського моря: Приазовську, Західнобірючинсько-Обитічну, Блоково-Білосарайську, Стрілкову, Бортову, Обручєву, Морську, Жовтневу, Північноказантипську, Північнокерченську і Сейсморозвідувальну. Здійснено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об'єктів у межах акваторії українського сектору Азовського моря.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічного розповсюдження, умови залягання та закономірності формування покладів важких високов'язких нафт (ВВВН), а також мальт, асфальтів, природних бітумів (ПБ). Надано наукове обгрунтування значних перспектив освоєння їх ресурсів у нафтогазоносних регіонах України як одного зі значних додаткових джерел вуглеводневої сировини (ВВС). Показано багатоаспектність даної проблеми. Зауважено щодо перспективно зростаючого значення ВВВН - ПБ як додаткового джерела ВВС, зазначено роль їх скупчень як концентраторів різноманітних металів (від ванадію, нікелю, молібдену, ренію до золота та платиноїдів), а також як геоекологічних чинників. У теоретичному плані визначення природи та умов утворення ВВВН має особливе значення для пізнання закономірностей нафтидогенезу. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що геологічні умови нафтогазоносних регіонів України є сприятливими для формування крупних зон накопичення ВВВН - ПБ. За умов належного ступеня розвіданості цих зон і застосування сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових свердловин з різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН - ПБ можуть стати важливим для нафтогазової промисловості України додатковим джерелом вуглеводневої сировини.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення вірогідності прогнозування нафтогазоносності геологічних утворень на підставі комплексного аналізу даних сейморозвідки та свердловинної геофізики. Розроблено цифрову 3D геолого-геофізичну модель, яка передбачає обробку й інтерпретацію сейсмічних даних за умов акваторії північно-західного шельфу Чорного моря з застосуванням новітніх технологій і результатів проведених розробок. Застосування розробленої моделі уможливлює оптимізацію процесу освоєння стратегічно важливих для країни вуглеводневих ресурсів. Використання розробленої методики для побудови геолого-геофізичної моделі нафтогазових покладів дозволить збільшити ефективність досліджень під час пошуків нафти та газу. За результатами апробації методики та фактичних даних доведено її готовність до виробничого використання.

  Скачати повний текст

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш ймовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі впровадження нових інформаційних технологій в нафтогазовий комплекс України. Запропоновано методику поетапної формалізації знань експерта-геолога з використанням величин типу "невизначено". Розроблено формально-логічний апарат для представлення і використання знань нафтогазової предметної області на базі теорії нечітких множин і побудовано механізм логічного висновку для інформаційної системи. Розроблено комплексну методику набуття і обробки знань в ході інтерактивного діалогу "експерт-інженер-когнітолог-інформаційна система".

  Скачати повний текст

Досліджено літогенетичну тріщинуватість (ЛГТ) порід-колекторів (ПК) і визначено її вплив на особливості нафтоносності олігоценових відкладів Надвірнянського нафтопромислового району. Описано особливості нафтонасичення ПК на підставі результатів комплексних мікроскопічних досліджень. Визначено закономірності просторового поширення ЛГТ в межах локальних нафтогазоносних об'єктів. Проаналізовано роль ЛГТ олігоценових ПК у формуванні їх фільтраційно-ємнісних властивостей. Описано геологічну модель формування ЛГТ олігоценових ПК. Виділено основні чинники впливу на флюїдопровідність ЛГТ. Запропоновано заходи з підвищення ефективності нафтовилучення з порово-тріщинних колекторів.

  Скачати повний текст

Доведено необхідність видалення залишкової сухої солі зі зразків: у випадку неповного дисолювання значення параметру пористості (Pп) штучно знижується. На підставі комплексного дослідження літолого-петрофізичних властивостей виділено чотири літотипи порід. Встановлено, що третій літотип, який складають дрібнозернисті пісковики та алевроліти кварцового складу з високою відсортованістю кластичного матеріалу, має аномально високі ємнісно-фільтраційні властивості. Проведено співставлення коефіцієнтів залишкового водонасичення та пористості порід з урахуванням літотипу та встановлено найбільш вірогідні значення залишкового водонасичення (Кзв) для кожного з виділених типів порід, які можна використовувати для встановлення ефективності нафтогазонасиченої пористості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання дистанційних, геолого-геофізичних даних і результатів наземного спектрометрування рослинності, розробки методики та алгоритмів їх інтегрованого аналізу. Розроблено методику картування контуру покладу вуглеводнів з використанням дистанційних даних та наземного спектрометрування. Розроблено алгоритм інтеграції просторових дистанційних та геолого-геофізичних даних. Для оптимізації даних наземного спектрометрування використано алгоритм оптимальної селекції спектральних каналів спектрограм методом псевдоградієнтного пошуку у просторі їх можливих комбінацій. Запропоновано алгоритм зниження розмірності спектрометричних даних шляхом лінеаризації пучка спектрограм. Удосконалено модель статистичної роздільності спектрограм на випадок наявності декількох сегментів вздовж просторового профілю та на їх основі розроблено алгоритм сегментного аналізу даних польового спектрометрування. Проведено експериментальну перевірку запропонованої методики на еталонних ділянках Східнорогінцівського та Новотроїцького родовищ.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення ефективності морської сейсморозвідки з метою пошуків перспективних об'єктів та їх аналізу щодо наявності покладів нафти та газу. Запропоновано методику спеціалізованої обробки - інтерпретації сейсмічної інформації з застосуванням AVO-аналізу й інверсії (на прикладі нафтогазопошукових задач). Проведено порівняння ефективності розробленого алгоритму обробки сейсмічних даних зі збереженням "істинних" амплітуд і кінематичної методики обробки сеймічних даних на реальних матеріалах площі Субботіна та на моделі, наближеній до реального геологічного розрізу. Ефективність розробленої методики підтверджено одержанням якісних і кількісних показників нафтогазоносності дослідженого регіону за допомогою даних сейсморозвідки та даних ГДС. За результатами апробації методики та на підставі фактичних і змодельованих даних доведено готовність її до виробничого використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі порових систем та кількісних методів аналізу інформації в контексті проблеми прогнозу неантиклинальних пасток вуглеводнів. Запропоновано математичну модель порового середовища гранулярного колектора та методику оцінки його параметрів за гранулометричним складом для прогнозу фільтраційно-ємнісних властивостей та палеофаціальних умов утворення пасток. Розроблено комп'ютерні методики палеоструктурного аналізу з урахуванням ущільнення порід, а також оцінки неотектонічної активності порушень. Наведено математичну модель масопереносу з перерозподілом пористості в процесі водної фільтрації в межах тектонічних блоків та виконано кількісну оцінку її впливу на утворення та просторовий розподіл вториннопорових резервуарів.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано комплексну методику прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів з використанням даних дистанційного зондування Землі. Показано необхідність застосування в українському секторі Азовського моря низько затратних експресних методів прогнозу й оцінювання даних об'єктів за умов дефіциту коштів на проведення пошукового буріння та сейсморозвідувальних робіт значної вартості. Обгрунтовано комплекс ландшафтно-геоморфологічних індикаторів геологічної будови українського сектора Азовського моря та неотектонічної активності глибинних структур. Розроблено модель формування спектральної яскравості морської поверхні над неотектонічно активними структурам та визначено дешифрувальні ознаки ландшафтно-геоморфологічних індикаторів. Створено неотектонічну модель району досліджень з використанням геолого-геофізичних, структурно-геоморфологічних даних і результатів обробки й аналізу космічних зображень. Уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування українського сектору Азовського моря. Визначе найбільш значущі ділянки та проведено оцінювання їх нафтогазоперспективності на основі неотектонічних, структурно-геоморфолгічних, структурно-геологічних критеріїв і даних дистанційного зондування. Установлено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти на підставі рейтингового оцінювання за комплексом критеріїв (спектральнояскравісних, неотектонічних, структурно-геоморфологічних, геолого-геофізичних, нафтогазогеологічних). Наведено рекомендації щодо подальших пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості геологічної будови нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря, визначено перспективи їх нафтогазоносності та пріоритетні напрямки подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічні карти покрівлі та підошви нижньокрейдових відкладів. Виділено типи літофацій та побудовано карти їх просторового поширення та розвитку порід-колекторів. Проведено районування території поширення нижньокрейдових відкладів за ступенем їх перспективності на підставі критерійних ознак нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів, за результатами яких побудовано карти перспектив нафтогазоносності готерів-верхньоаптських і верхньоальбських відкладів. На підставі рейтингової оцінки обгрунтовано пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу та першочергові об'єкти для проведення параметричного та пошукового буріння, а також пошукових і детальних сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст