Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

  Скачати повний текст

Проведено геокологічне оцінювання берегової зони Азово-Чорноморського басейну України, зокрема ранжування її ділянок за ступенем антропогенного навантаження. Розроблено методологію здійснення природоохоронних заходів з використанням комплексного підходу. Запропоновано методику ранжирування точкових джерел забруднення. Визначено підходи до оптимізації капіталовкладень у природоохоронні заходи. Формалізовано процедури підготовки проектів для інвестування та розглянуто питання комплексного підходу до розробки даних заходів. Проведено системний аналіз виконання загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів та її коригування на підставі розроблених методичних підходів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшенню небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

  Скачати повний текст

Вперше детально охарактеризовано геоморфологію сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя. На підставі вивчення умов і чинників формування та розвитку карстового рельєфу, а також морфометричних і морфографічних особливостей поверхневих підземних карстових форм складено оригінальні схеми класифікації карстових утворень. Встановлено причини та закономірності виникнення, поширення та розвитку сульфатного карсту. Деталізовано карстологічну регіоналізацію території межиріччя, встановлено ступінь її закарстованості. Визначено й охарактеризовано основі епохи сульфатного карстоутворення. З урахуванням морфологічних особливостей карстових утворень розроблено вікові класифікації поверхневих і підземних форм. Вперше виявлено вплив сейсмічних процесів на формування та розвиток карстових утворень. Визначено основні тенденції зміни карстового рельєфу під впливом природних і антропогенних чинників, наведено оцінку геоекологічного стану карстових районів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано територіальні відмінності в інтенсивності й особливостях прояву сучасної карстової денудації в межах Волинського Полісся. Здійснено регіональне оцінювання умов, факторів і наслідків розвитку карстових процесів та карстового рельєфу. Досліджено морфометричні та морфодинамічні особливості поверхневих карстових форм на ключових ділянках. Обчислено показники карстоураженості території. З'ясовано внесок карстового процесу у загальний стік розчинених речовин з водозборів Волинського Полісся. Пораховано обсяги карстової денудації для окремих частин регіону. Виявлено ділянки підвищених інженерних та екологічних ризиків, пов'язаних з розвитком карсту. Здійснено детальніше карстологічне районування Волинського Полісся. Розроблено рекомендації з удосконалення системи карстологічного моніторингу у регіоні.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню генези найбільших в світі карстових порожнин в гіпсах та їх ролі в гідрогеології неогенових відкладів південно-західної околиці Волино-Подільського артезіанського басейну. Виділені обстановки формування підземних вод міоценової товщі, що мають еволюційно-стадійний характер. Встановлено, що великі лабіринтові печерні системи в гіпсах сформовані в умовах напорного водоносного комплекса за рахунок розсіяного живлення від базального горизонта, при загальному висхідному водообміні через гіпсову товщу. Розроблені загальна та регіональна моделі артезіанського спелеогенезу, що базуються на уявленнях про велику роль вертикальної фільтрації через слабопроникні верстви в поверхових водонапорних системах та інверсію гідрогеологічної функції елементів геофільтраційного розтину протягом спелеогенезу. Уявлення про структуру та еволюцію водообміну в міоценовом водоносном комплексі з урахуванням ролі спелеогенезу в гіпсах складають нову основу для вирішення низки пов'язаних з карстом проблем гідрогеології, інженерної геології, геохімії та охорони навколишнього середовища регіону.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст

Вперше створено дві моделі розвитку земельних систем, які відрізняються за типом зсувів, механізмом та динамікою. Для зсувних моделей першого типу, які представлені циркоподібними зсувами видавлювання, побудовано математичні моделі розвитку процесу залежно від атмосферних опадів, зроблено прогноз розвитку зсувного процесу в часі. За допомогою методу визначення зсувного потенціалу проведено районування Канівського підрайону з виділенням найбільш зсувонебезпечних ділянок. Здійснено просторовий прогноз розвитку зсувного процесу. Встановлено, що динаміка зсувного процесу тісно пов'язана з динамікою ерозійного і абразійного процесів. Для визначення основних типів зсувних зміщень за їх механізмом застосовано методику, яка дозволяє перейти від типу мікроструктури глинистих грунтів і характеру зв'язків між мікрочастинами до властивих їм деформацій і механізму зсувів.

  Скачати повний текст

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію еколого-геоморфологічного аналізу рельєфу флювіальної генези. Подано просторово-часову оцінку складності структури флювіальних систем верхньої частини басейну Західного бугу і масштабів трансформаційних процесів, що відбуваються у них. Розроблено морфологічну типізацію русел, визначено особливості їх переформування. Проаналізовано вплив різних компонентів і чинників довкілля на екологічний стан річкової системи. Оцінено напругу екологічної ситуації у межах басейнових комплексів - еколого-геоморфологічних районів.

  Скачати повний текст

Вперше для східної частини України як регіону з надзвичайною порушеністю геоморфосфери, що впливає на життя та здоров'я населення, здійснено регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Необхідність його проведення зумовлена даними про ступінь ураженості геоморфосфери негативними природними чинниками (особливо ерозією) та рівнем антропогенно-техногенного навантаження на земну поверхню, викликаного головним чином, вуглевидобувною діяльністю. Удосконалено методику регіонального еколого-геоморфологічного аналізу, зокрема, розроблено засіб визначення шару підземної техногенної денудації. Визначено рівень впливу природних чинників та антропогенно-техногенного навантаження на геоморфосферу та її елементи, обчислено інтегровані показники еколого-геоморфологічної небезпеки регіону, складено серію картосхем. Виконано еколого-геоморфологічне районування досліджуваної території, обгрунтовано напрямки оптимізації природокористування та складено схему заходів щодо поліпшення еколого-геоморфологічної ситуації в регіоні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі аналізу даних спостережень за останні 25 років комплексно оцінено стан і напрямок розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів. З використанням статистичних методів встановлено зв'язок між показниками абразійних і зсувних процесів (АЗП), а також причинно-наслідкові зв'язки між процесами та клімато-гідрологічними чинниками, які обумовлюють режим їх розвитку. Вперше побудовано кількісні та якісні моделі розвитку типових ділянок північно-західного узбережжя Чорного моря. Розвинуто методику типізації абразійних та абразійно-зсувних берегів та інженерно-геологічне районування узбережжя. Надано характеристику типових ділянок - природних аналогів, які достовірно представляють типи берегів, виділених в результаті інженерно-геологічного районування. Удосконалено функціональні структурні моделі систем "абразійний берег" та "абразійно-зсувний берег". З урахуванням мінливості клімато-гідрологічних чинників виконано прогноз розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі дистанційних даних та з використанням методики комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічного зондування вивчено морфоструктуру Поділля. Проведено морфоструктурне дешифрування знімків різного рівня генералізації, а також лінеаментний аналіз та дослідження індикаторів морфоструктур і відповідних їм геологічних структур на ключових ділянках. Вивчено особливості лінійних, лінійно-площинних та площинних морфоструктур Поділля. Особливу увагу приділено морфоструктурам центрального типу. Встановлено, що мофрологічні особливості морфоструктур обумовлені їх внутрішньою будовою, генезисом, глибинністю та успадкованістю на неотектонічному етапі. Доведено, що регіональні та локальні морфоструктури Поділля взаємопов'язані просторово та генетично. Досліджено морфоструктурні передумови нафтогазоносності західної частини Поділля, а також перспективи пошуку інших корисних копалин з використанням дистанційних методів.

  Скачати повний текст

Уперше за єдиною методикою систематизовано дані та проведено карстово-геоморфологічні дослідження у великому регіоні - Кримсько-Кавказькій карстовій країні, що дало змогу встановити регіональні відмінності карстогенезу в її межах. Обгрунтовано сучасне уявлення про геоморфологію карсту як вчення про карстовий морфогенез, що має власне об'єкт дослідження, предмет, методи вивчення та визначено місце у системі наукових напрямів геоморфології. Розроблено теоретичні засади та проведено карстолого-геоморфологічне районування Кримсько-Кавказької карстової країни, визначено парагенетичні параметри їх взаємодії, розроблено відповідні класифікацію карстових форм, типологію даного рельєфу, систематизовано четвертинні відклади карстових масивів. Запропоновано та застосовано в карстових дослідженнях ліхенометричний, палеосейсмокарстологічний і порівняльно-картографічний методи, введено новий розрахунковий показник - об'ємний модуль конденсаційного стоку. За результатами теоретичних розрахунків виявлено основні гідрохімічні ситуації карстового геоморфогенезу, обгрунтовано шляхи та методи геоморфологічних кореляцій, застосування вікових датувань рельєфу в карстових областях, виявлено основні еволюційні етапи та періоди розвитку карсту регіону. Удосконалено методики гідрологічних, гідрогеологічних і водобалансових вишукувань. Для окремих досліджених районів Криму та Кавказу розраховано водний баланс, показник конденсаційного стоку, величини хімічної (карстової) денудації. Розроблено "Типове положення про карстово-спелеологічні національні природні парки".

  Скачати повний текст

Доведено, що процес розвитку екзогенних геологічних процесів тісно пов'язаний не тільки з загальновідомими чинниками, але й з динамікою неотектонічних рухів як проявом глобальних геодинамічних процесів та проявами сейсмічної активності, що обгрунтовано аналізом зв'язків кількості, розмірів зсувів та інших статистичних показників, які їх характеризують, а також з місцезнаходженням зсувних ділянок відносно до певних структурно-тектонічних зон Закарпаття, яким властиві різні рівні інтенсивності варіацій природного імпульсного електромагнітного поля Землі. На цій підставі запропоновано реалізувати районування території Закарпаття за схильністю до активізації зсувонебезпечних процесів. Теоретично обгрунтовано механізм утворення шару динамічних деформацій (ШДД). Визначено, що підготовка зсувів у значній мірі забезпечується розвитком деформаційних процесів у цьому шарі, внаслідок чого утворюється поверхня ковзання. Зазначено, що вивчення динамічних змін у ШДД за умов забезпечення їх реєстрації високоточними геофізичними методами є основою моніторингу зсувних процесів. Розроблено нову технологію робіт за методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі, яка забезпечується використанням приладу РХІНДС-ПМ, удосконаленою методикою польових робів, системою обробки даних польових спостережень згідно з запропонованованим алгоритмом, що дозволяє застосовувати даний метод для режимних спостережень як складової частини системи моніторнигу зсувів. Доведено, що для дослідження зсувонебезпечних ділянок основним є метод зондування становленням електромагнітного поля в ближній зоні, завдяки розробці принципово нової електророзвідувальної станції "Стадія-М" для вивчення верхньої частини розрізу, яка забезпечує одержання кількісних параметрів для розрахунку просторово-часових змін фізико-механічних властивостей порід і стійкості зсувів.

  Скачати повний текст

На базі тривалих спостережень за фізичним станом грунтів зсуву та деформацій глибинних горизонтів уточнено фізико-геологічну модель (ФГМ) зсувних зміщень. Встановлено залежність ритмічності напруженого стану грунтів, типового для Південного берегу Криму (ПБК) природного зсуву від впливу зовнішніх і внутрішніх зсувотвірних факторів. Вперше геофізичні параметри використано як самостійний інструмент часового прогнозу величини зміщення зсувів та оцінки імовірності фази розвитку деформацій у межах зсуву під час тривалих та короткотермінових спостережень. Побудовано комплексну просторово-часову модель активності деформації зсувів щодо режиму геофізичних індикаторів напружено-деформованого стану грунтового масиву. Розроблено методичні основи тривимірного картування зсувів ПБК та встановлено стадії розвитку деформації за короткотерміновими спостереженнями.

  Скачати повний текст

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

  Скачати повний текст

Розв'язано обернену задачу механіки грунтів відносно ідентифікації фізико-механічних характеристик грунту, з яких складається зсув. Узагальнено та проведено математичне моделювання зсувної небезпеки схилу за наявності умов підвищення рівня грунтових вод, зміни сейсмічності ділянки будівництва, в результаті системної дії двох факторів: сейсміки та води, за наявності будівлі та за облаштування котловану за умов відсутності грунтових вод або підвищення їх рівня.

  Скачати повний текст