Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію еколого-геоморфологічного аналізу рельєфу флювіальної генези. Подано просторово-часову оцінку складності структури флювіальних систем верхньої частини басейну Західного бугу і масштабів трансформаційних процесів, що відбуваються у них. Розроблено морфологічну типізацію русел, визначено особливості їх переформування. Проаналізовано вплив різних компонентів і чинників довкілля на екологічний стан річкової системи. Оцінено напругу екологічної ситуації у межах басейнових комплексів - еколого-геоморфологічних районів.

  Скачати повний текст

Вперше для східної частини України як регіону з надзвичайною порушеністю геоморфосфери, що впливає на життя та здоров'я населення, здійснено регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Необхідність його проведення зумовлена даними про ступінь ураженості геоморфосфери негативними природними чинниками (особливо ерозією) та рівнем антропогенно-техногенного навантаження на земну поверхню, викликаного головним чином, вуглевидобувною діяльністю. Удосконалено методику регіонального еколого-геоморфологічного аналізу, зокрема, розроблено засіб визначення шару підземної техногенної денудації. Визначено рівень впливу природних чинників та антропогенно-техногенного навантаження на геоморфосферу та її елементи, обчислено інтегровані показники еколого-геоморфологічної небезпеки регіону, складено серію картосхем. Виконано еколого-геоморфологічне районування досліджуваної території, обгрунтовано напрямки оптимізації природокористування та складено схему заходів щодо поліпшення еколого-геоморфологічної ситуації в регіоні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

  Скачати повний текст

Установлено топографо-геоморфологічні передумови ерозійних процесів для умов Волинської височини. Запропоновано новий метод дослідження мікроструктури грунтів. З використанням методів растрової електронної мікроскопії (РЕМ) здійснено вивчення мікроструктури основних типів грунтів даного регіону. Обгрунтовано на теоретико-емпіричних засадах доцільність радіоізотопного методу ретроспективного аналізу ерозійної динаміки. За методами кількісної стереолого-стереометричної інтерпретації РЕМ-зображень одержано просторову характеристику нетрадиційних показників мікроморфології грунту. Розроблено теорію та модиковано USLE-модель площинного змиву з врахуванням сукупної дії факторів на базі R-функцій. На підставі комп'ютерного аналізу РЕМ-зображення одержано морфометричні дані про поровий простір основних геотичних типів грунтів Волині. Виявлено специфіку організації макропор і мезопор в орних горизонтах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано модифікований варіант логіко-математичної моделі змиву грунту на предмет адекватності та чутливості до вхідних параметрів. Виконано кількісне оцінювання просторової та часової динаміки протиерозійної стійкості грунту. Розроблено методику кількісного врахування просторової неоднорідності гідрометеорологічних умов зливового змиву грунту у межах схилів. встановлено та реалізовано з використанням сучасних геоінформаційних технологій просторову модель змиву-акумуляції грунту, яка враховує просторову внутрішньосхилову неоднорідність усіх факторів зливового змиву, а також ступінь концентрації схилових тимчасових водотоків. Виконано просторову геоінформаційну технологію-реалізацію моделі урожайності сільськогосподарських культур. Реалізовано модель раціонального використання ерозійно-небезпечних земель і виконано її апробацію на прикладі тестової ділянки Банівка.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретико-методологічне та методичне обгрунтування й апробацію концепції геоінформаційного моделювання водозбірної організації флювіального рельєфу. Встановлено, що водозбірні басейни є найбільш значним типом одиниць морфогенетичного районування земної поверхні у регіонах поширення водноерозійної морфоскульптури. Доведено, що водозбори є єдиним функціональним цілим, а особливості їх поверхні та процесів, які на ній відбуваються, мають досить різноманітні просторові зміст і відображення. Наведено визначення флювіальної геоморфосистеми як транзитивного (між геоморфологією та гідрологією) предмета дослідження. Показано, що водозбірну організацію рельєфу річкових та яружно-балкових басейнів необхідно розглядати як інваріантну щодо масштабу досліджень. Здійснено просторовий гідролого-геоморфологічний аналіз, у межах якого процес флювіального рельєфоутворення досліджено в анізотропному просторово-часовому континуумі земної поверхні єдиним гідролого-геоморфологічним процесом за паритетною участю рельєфу та гідрологічного стоку. Обгрунтовано твердження, що флювіальний рельєф функціонує як підситема, що належить до гідролого-геоморфологічної системи водозбору - реальної існуючої геосистеми. Доведено, що модель флювіального рельєфу повинна бути адекватною його ієрархічній організації і лише за даних умов забезпечує розв'язання сучасних задач інвайронментального менеджменту. Запропоновано оригінальну методологію розробки геоінформаційних моделей водозборів. Для різних природних умов помірних широт наведено послідовні приклади геоінформаційного моделювання морфології та морфометрії поверхні водозборів, динаміки та функціонування флювіального рельєфу, гідрологічного режиму та деяких інших складових природно-антропогенного середовища тестових водозбірних басейнів. Обгрунтовано принципи формалізації менеджменту водозборів на підставі гідролого-геоморфологічного підходу. Описано інтерфейс і функціональність розробленого програмного забезпечення щодо геоінформаційного моделювання та дослідження водозборів.

  Скачати повний текст