На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

Установлено певні реакції мохоподібних Bryum argenteum Hedw. та Bryum caespiticum Hedw. на забруднення навколишнього середовища важкими металами (Pb, Zn, Cu, Ni, Mn Fe, Cr, Ca, Sn, Cd, Mo, Sb). Визначено видовий склад бріофітів та проведено біоіндикаційну оцінку ступеня забруднення за умов техногенно трансформованих екотопів південного сходу України. Вивчено особливості розподілу, екологічну, ценотичну та географічну структури мохоподібних. Досліджено частоту потрапляння, проективне покриття та форми росту мохоподібних в екотопах територій промислових підприємств і відвалів вугільних шахт південного сходу України. Уперше для території Донеччини зафіксовано мох Aulaomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. (Краснолиманський район, с. Закотне, сосновий ліс, на грунті (2004 р.); м. Макіївка, вершина вугільного відвалу шахти ім. Орджонікідзе (2005 р.)). Уперше на вершині вугільного відвалу (шахта ім. Орджонікідзе) також було знайдено верхоплідний мох Bryum torquesces B. et S. та бокоплідний - Caiergonella cuspidata (Hedw.) Loeske. Установлено, що розвиток мохоподібних в екотопах техногенно трансформованого середовища є досить інформативним індикатором забруднення середовища, тому мохи можуть слугувати адекватними біомаркерами у системі моніторингу за станом середовища.

  Скачати повний текст

Розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій. На базі ландшафтно-геохімічного підходу визначено зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Побудовано електронні картографічні моделі зміненості геосистем даної зони. Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території, що дозволяють оптимізувати економічну оцінку антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище у зонах впливу АЕС. За результатами геоекологічної оцінки даної території в економічному аспекті проаналізовано вплив Хмельницької АЕС на грунтово-рослинний покрив. Обгрунтовано мережу геосистемного моніторингу дослідженої 30-кілометрової зони.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив технологічних процесів з утилізації трупної сировини на Токмацькому ветсанзаводі на грунти, поверхневі та підгрунтові води та повітряне середовище. Досліжено вплив стічних вод утильзаводу після проходження очисних сопруд на грунти, що зрошують цими водами та рослини, які вирощують на даних територіях. Встановлено рівень забрудненості мікрофлорою напівфабрикатів і кінцевого продукту процесу утилізації трупної сировини - м'ясо-кісткового борошна. Наведено оцінку екологічної складової процесу утилізації трупної сировини на ветсанутильзаводі, визначено якісну й кількісну диференціацію екодеструктивних процесів, які впливають на об'єкти довкілля. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на стан навколишнього середовища процесу утилізації трупної сировини на спеціалізованих підприємствах.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано систему показників сталого розвитку для проведення оцінювання соціо-економіко-екологічного стану селітебних територій (СТ) міських поселень. Досліджено стан соціо-економічного й екологічного розвитку СТ міста Дубно. Проведено кількісне й якісне оцінювання показників, які характеризують рівень розвитку СТ міських населених пунктів. Вдосконалено набір якісних і кількісних індикаторів оцінювання стану СТ міських населених пунктів. Наведено підходи щодо оцінювання екологічного стану міських населених пунктів.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності міграції важких металів під час навантаження окремими та різними комбінаціями солей (Cd, Pb, Zn, Cu) у дозах, що відтворюють реальне забруднення у Львівсько-Волинському вугільному басейні в трофічному ланцюзі грунт - рослина (корм) - тварина. З'ясовано роль кислотно-основних умов грунту та меліорантів у процесах акумуляції полютантів рослинами. Встановлено, що надмірне надходження солей важких металів негативно впливає на функціональний стан і метаболічні процеси лабораторних тварин. Експериментально визначено коефіцієнти біоакумуляції Cd, Pb, Zn і Cu з кормів та води в організм щурів. Виявлено, що комбінована дія солей Cd + Pb підвищує кумуляцію Cd і Pb організмом щурів (підсилює токсичний ефект окремих металів), а солі Cu, особливо Zn, у комбінаціях з солями кадмію та свинцю порушують її. Виявлено, що застосування даних ентеросорбентів у рекомендованих для людей дозах зменшують токсичну дію суміші солей важких металів за рахунок значної адсорбції полютантів у кишечнику, а також сприяють підвищенню елімінації кадмію та свинцю з організму лабораторних тварин.

  Скачати повний текст