Скачати повний текст

Запропоновано концепцію формування структурно-функціональних показників мейобентосу за умов зростаючого антропогенного впливу. Виділено три основні етапи вивчення мейобентосу Чорного моря, а також проаналізовано роль вітчизняних вчених у розвитку даного напрямку. Розкрито закономірності антропогенних сукцесій і вертикального розподілу мейобентосу від супраліторалі до батіалі. Доведено можливість і доцільність використання характеристик видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу для оцінки якості морського середовища та прогнозування екологічних процесів у бенталі.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні закономірності багаторічної сукцесії структурних, функціональних характеристик фітопланктону в просторі та часі, його роль у функціонуванні екосистем річкової ділянки Дніпра, а також водоймищ після стабілізації гідробіологічного режиму та аварії на Чорнобильській АЕС. Доведено, що головним чинником стабілізації структурно-функціональних характеристик дніпровського фітопланктону на сучасному етапі його еволюції є остаточна зміна евтрофної лотичної екосистеми на лентичну (після заповнення Канівського водоймища). Встановлено зниження інтенсивності "цвітіння" води синьозеленими водоростями, перехід від монодомінантних угруповань до оліго- і полідомінантних, зростання абсолютного і відносного значеннь у фітопланктоні дрібноклітинних центричних діатомових і зелених (вольвоксових, хлорококових) водоростей. Показано, що просторово-часовий розподіл продукційних характеристик водоростей різних відділів у річних та озерних плесах на популяційно-видовому та ценотичному рівнях, інтенсифікація продукційних процесів дозволяють фітопланктону в більш повній мірі реалізувати біопродукційний потенціал, компенсувати зниження надходжень потоків енергії після зменшення "цвітіння" води синьозеленими водоростями. Підкреслено, що радіоактивне забруднення дніпровських водоймищ після аварії на Чорнобильській АЕС та існуюча еколого-токсикологічна ситуація не викликає загальної деградації фітопланктону. Стабілізація радіаційної ситуації в басейні Дніпра на початку 90-х рр. сприяла зростанню ролі фітопланктону в міграції радіонуклідів у системі "вода - фітопланктон - зоопланктон".

  Скачати повний текст

Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

  Скачати повний текст

Доведено існування фітонейстону в літоралі Азовського моря на прикладі його Таганрозької затоки. Ідентифіковано видовий склад фітонейстону. Встановлено наявність тривалої вегетації та формування фітонейстону у морському середовищі внаслідок життєдіяльності прісноводних водоростей річкового стоку (63 % видового складу) та типових форм. Виявлено, що фітонейстон представлений переважно нано- (80 %) та пікопланктонною (10 %) розмірними фракціями, які визначають продуційні можливості та трофність води моря. Розглянуто сезонну динаміку видового складу, чисельності та біомаси водоростей нейстону. Для вивчення фітонейстону було застосовано визначення пігментних індексів - вмісту та співвідношення хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів. Розглянуто питання щодо впливу основних абіотичних факторів нейсталі (інтенсивності сонячної інсоляції, ступеня хвилювання моря, температурного режиму води) на формування угруповань фітонейстону. На підставі даних про організми фітонейстону запропоновано оцінювати якість води відповідно до затверджених в Україні нормативів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано задачу відновлення спектрів поглинання монокультур планктону на підставі вимірів коефіцієнта яскравості концентрованих суспензій, а також задачу визначення біооптичних властивостей морської води за вимірюваним значенням спектрального коефіцієнта яскравості моря в інтервалі довжин хвиль від 340 до 700 нм. За методом роз'язання оберненої задачі для монокультур фітопланктону одержано оцінку спектральних показників поглинання самих клітин і комплексного показника заломлення речовини. У процесі розв'язання оберненої задачі біооптики моря розроблено нестатистичну чотирихпараметричну модель оптичних властивостей води, а також інтерполяційний алгритм, що підвищує стійкість розв'язків оберненої задачі. З використанням розробленого методу розв'язання оберненої задачі біооптики моря проведено вимірювання коефіцієнта яскравості в Чорному, Мармуровому та Середземному морях в інтервалі довжин хвиль 400 - 570 нм.

  Скачати повний текст

Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового та кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Виявлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу вид - внутрішньовидовий таксон. Доведено, що притоки річки Десна, Красна, Стугна, Либідь - є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Перелік водоростей водосховища поповнено 196-ма видами (205-ма внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них - нові для Дніпра та дніпровських водосховищ. Вивчено вплив конкретних антропогенних критеріїв на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на його розвиток. На прилеглих до Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції у порівнянні з ділянками водосхоивща, де сукцесія протікає під впливом природних критеріїв. Створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно просторово-часової динаміки вертикального та горизонтального розподілів, основних напрямків переміщення зоопланктону у межах різних біотопів мілководної зони Кременчуцького та Канівського водосховищ за 1999 - 2003 рр. Розроблено новий метод комплексного відлову зоопланктону та молоді риб пастками оригінальної конструції (пластикові пастки "АСТ"), який можна застосовувати для пасивного лову водних організмів. У розподілі зоопланктону встановлено, що важливу роль на мілководдях водосховищ відіграють біотичні фактори (зарослість біотопів, вплив інших груп живих організмів - фітопланктон, молодь риб).

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, кількісні показники та простежено особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря у сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання). Вперше одержано пігментні характеристики фітоперифітону Азовського моря (динаміку вмісту хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів). Істотно доповнено дані щодо біорізноманіття угруповань фітоперифітону Таганрозької затоки Азовського моря на експериментальних субстратах (скельцях обростання). Для оцінки якості води виділено індикаторні види фітоперифітону (індикатори сапробності). Здійснено оцінку якості морської води за "Комплексною екологічною класифікацією вод суші" з урахуванням загальної мінералізації, іонного складу води та індексу сапробності.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональні характеристики угруповань макрозообентосу та видового різноманіття придунайських водойм, з'ясовано їх роль у процесах мінералізації та трансформації органічних речовин, наведено оцінку екологічного стану та біопродукційного потенціалу у сучасний період. Виявлено, що у порівнянні з 50-ми роками минулого сторіччя більш ніж на половину скоротилися показники видового багатства донних ценозів. Встановлено, що відбулося спрощення структури, в основному за рахунок зменшення представництва реліктових видів понто-каспійського фауністичного комплексу і збільшення частки типово озерних груп донних безхребетних - малощетинкових червів і личинок хірономід. Виявлено, що відбулася заміна домінуючого ценозу Monodacna на ценоз Dreissena. Встановлено, що в цілому екосистеми придунайських водойм знаходяться у теперішній час у пригніченому стані і втрачають свою екотонну функцію. Визначено, що основною причиною зниження числа видів і представленості форм донної фауни придунайських озер - лиманів є збільшення об'ємів надходження у водойми органічних речовин, різних забруднюючих і токсичних інгредієнтів з площі водозбору. Встановлено, що зниження водообміну з Дунаєм також призводить до порушення на екосистемному рівні структурно-функціональних характеристик, які формуються під впливом водного екотону типу "ріка - озеро - ріка".

  Скачати повний текст

Виявлено, що швидкості споживання нітратів і амонію мікропланктоном змінюються від мінімальних величин взимку до максимальних - влітку. Визначено, що концентрації нітратів і амонію у поверхневому шарі та константи напівнасичення для процесу їх споживання мікропланктоном помірно рівні. З'ясовано, що вміст неорганічних сполук азоту у середовищі лімітує швидкість їх споживання та розвиток водоростей у Чорному морі у півтора - два рази. Зазначено, що на фоні виснаження запасів нітратів і амонію у зоні фотосинтезу ступінь забезпеченості мікропланктону азотом знижується у три - п'ять разів.

  Скачати повний текст

З використанням сучасного методу багаторазових батифотометричних зондувань верхнього фотичного шару пелагіалі вивчено дрібномасштабну просторово-часову структуру планктонного угруповання у різних за гідрологічною структурою водних масах. Показано визначальну роль дінофітових водоростей у формуванні мезомасштабної просторової структури, а також тонкої вертикальної структури поля біолюмінесценції у морях Середземноморського басейну. Доведено вагомий вплив зсувних ефектів внутрішніх хвиль на розподіл планктону, неврахування яких може призвести до значних помилок у визначенні його продуктивності. Установлено повсюдне існування тонкої структури у розподілі планктону як протяжних шарів товщиною 3 - 7 м, що має важливе значення для функціонування пелагічних угруповань і загальної оцінки стану морських екосистем. Розглянуто механізми генерації тонких шарів скупчень дінофітових водоростей на фоні фронтогенезу вод за переходу від північно-західного шельфу до відкритої частини у Чорному морі. Виявлено взаємозв'язок між тонкою структурою поля біолюмінесценції (планктону) та тонкою термохалінною структурою вод. Розроблено метод розрахунку параметрів тонкої структури поля біолюмінесценції, що відображають характер агрегованості планктону. Досліджено діапазони їх мінливості у водних масах з різним динамічним режимом. Уперше показано залежність процесів структуроутворення планктонних скупчень від гідродинамічних факторів.

  Скачати повний текст

Наведено результати багаторічного моніторингу видового складу та чисельності пелагічних личинок донних безхребетних, що охоплює весь таксономічний комплекс меропланктону. Вивчено сезонні та річні зміни таксономічної структури меропланктону, видовий склад та сезонну динаміку чисельності личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, наведено список таксономічного складу меропланктону, що включає личинки 57-ми видів безхребетних, які відносяться до 38-ми родин. Розглянуто просторовий розподіл личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, розходження в структурі меропланктону кутової та відкритої частин бухти. Проаналізовано вплив згінно-нагінних явищ, наслідків гідротехнічних робіт на чисельність і видовий склад меропланктону Балаклавської бухти, а також поширення у чорноморському секторі прибережних вод Криму ряду видів пелагічних личинок бентосних організмів, які є вселенцями у Чорне море.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад гетеротрофного бактеріопланктону та стійкість домінуючих морських бактерій до важких металів. У воді Одеського прибережжя визначено вміст Pb, Cd, Hg, оцінено їх мутагенність. Визначено кількість гетеротрофних бактерій в усі сезони року та видовий склад домінуючих представників відповідно до сучасної номенклатури. Виявлено, що мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) Pb, Cd, Hg перевищують їх вміст у морській воді. Показано, що резистентність морських бактерій зростає відповідно до рівня антропогенного забруднення. Створено колекцію бактерій з різною стійкістю до Pb, Cd, Hg, встановлено їх якісний склад. Вивчено мінливість стійкості вилучених бактерій до Pb, Cd та Hg за підтримки на середовищі з важкими металами та без них. Наведено оцінку здатності акумулювати Cd морськими бактеріями.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування мікрокалоріметрії як методу прямого вимірювання потоків енергії у мікробних угрупованнях пелагіалі та, зокрема, мікробної "петлі". З використанням засобів імітаційного моделювання досліджено мікробні процеси, що відбуваються після концентрування угруповання пікопланктона на нітроцелюлозну мембрану. Запропоновано оптимальний протокол приготування проб гетеротрофного пікопланктону (0,2 - 2 мкм) для подальшого вимірювання їх теплопродукції за мікрокалориметричним методом. Експериментально показано, що джерелом цієї теплопродукції є не метаболізм ультрамікробактерій, а певні позаклітинні процеси - гідроліз біополімерів як наслідок екзоферментативної активності бактеріопланктона. На підставі результатів дослідження показано доцільність застосування мікрокалоріметричного методу з метою вивчення потоків енергії у природних мікробних угрупованнях.

  Скачати повний текст

Встановлено, що однією з причин даного ефекту є падіння відношення вмісту азоту до фосфору. Визначено закономірності реакції прісноводних водоростей на підвищення мінералізації води. Показано, що важливим чинником формування фітопланктону є метаболітні взаємозв'язки між макрофітами, водоростями та бактеріями, а також неоднакова чутливість різних представників альгофлори до токсикантів.

  Скачати повний текст

Визначено основні закономірності розвитку фітопланктону в різнотипних водоймах мегаполісу за таксономічними ознаками, індексом Шеннона, чисельністю, біомасою, вмістом хлорофілу a, сапробіологічною характеристикою. Доведено репрезентативність фітопланктону як біологічного показника екологічного стану водойм мегаполісу. Досліджено 554 види водоростей (594 внутрішньовидові таксони) зі 169-ти родів, 36-ти порядків, 16-ти класів і 8-ми відділів, з яких 3 види і 1 різновид - нові для флори України. Встановлено зниження структурних показників фітопланктону (видові, надвидові ознаки, індекс Шеннона), зумовлене збільшенням впливу антропогенного чинника незалежно від типу водойм. Зареєстровано пряму достовірну кореляцію між біомасою фітопланктону і вмістом хлорофілу a у водоймах з домінуванням природних процесів та відсутність між даними показниками у водоймах, де дія антропогенного чинника інтенсивніша. Поділено водойми Києва за трофічним статусом на мезотрофічні (оз. Синє, затока Собаче гирло), евтрофні (оз. Бабине, став Горіховатський) та гіпертрофні (став Бетонний на р.Нивка, став на струмку Сирець). Зазначено, що найбільш видові ознаки властиві фітопланктону евтрофних водойм. Класифіковано водойми за показниками різноманіття фітопланктону на 4 типи, співставлення яких з категоріями екологічного статусу Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60 визначено від "доброго" до "поганого" статусу.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування структури та функціонування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища за умов неусталеного водного стоку, що спричиняється роботою Київської ГЕС, та антропогенного навантаження урбанізованих територій. Визначено видовий склад мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища та заплавних водойм. Проаналізовано видове, таксономічне та екологічне різноманіття. Запропоновано комплексний підхід для виділення ценозів мікрофітобентосу, в результаті його застосування виділено ценози та виявлено пріоритетність дії головних чинників у їх формуванні. Досліджено продукційно-деструкційні процеси у бентосі та вплив на них коливань рівня води, що генеруються пропусками Київської ГЕС. Охарактеризовано сукцесію мікрофітобентосу за період від поступового зарегулювання Середнього Дніпра до сучасних умов функціонування Канівського водосховища. За організмами мікрофітобентосу дано сапробіологічну оцінку верхньої частини Канівського водосховища. Встановлено можливість застосування діатомових індексів за бентосними діатомеями для оцінки стану рівнинних рік з повільною течією, включно зарегульованих.

  Скачати повний текст