Досліджено методи та засоби вимірювань геометричних параметрів і маси фітопланктону у водоймах господарсько-побутового призначення. Розширено функціональні можливості та підвищено швидкодію засобів вимірювань на підставі введення в комп'ютер і алгоритмічної обробки відеозображень фітопланктону. Розглянуто похибки перетворення вимірювальної відеоінформації у процесі вимірювань, визначено заходи щодо їх зменшення та компенсації. Розроблено автоматизовану систему для вимірювання геометричних параметрів і маси фітопланктону. Для обробки вимірювальної відеоінформації запропоновано використовувати штучні нейронні мережі. Виконано експериментальні дослідження, які підтверджують одержані теоретичні результати.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі водосховищ Дніпра та деяких непроточних ставків встановлено зворотний зв'язок між зміною концентрацій розчинених у воді поліфенолів і процентним вмістом синьозелених водоростей у складі фітопланктону. Вперше доведено, що особливість впливу екзометаболітів фенольної природи на функціональну активність синьозелених і зелених водоростей зумовлена концентраційним ефектом. Доведено, що активність поліфенольних сполук пов'язана з їх хімічною структурою, відновлювальними властивостями, а також величиною pH водного середовища. Встановлено, що речовини зазначеної природи (наприклад, гідрохінон, пірокатехін, кофейна кислота) можуть окиснюватись до відповідних хінонів без участі ферментних систем водоростей. Виявлено, що заростання окремих мілководних ділянок водойм вищими водяними рослинами супроводжуться випадінням з планктону видів синьозелених водоростей, які є збудниками "цвітіння" води. Запропоновано гіпотетичну схему механізму впливу екзогенних легковідновлюваних хінонів, які потрапили у клітини водоростей, на гальмування синтезу органічних метаболітів даних гідробіонтів, що обумовлено використанням іонів водню для відновлення окиснених фенолів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сучасний видовий склад вищих морських грибів прибережної зони моря і лиманів північно-західного регіону Чорного моря (ПЗРЧМ). Виявлено 77 видів грибів, з них 12 вперше зареєстровано у Чорному морі. Вперше за видовим складом грибів визначено подібність акваторій ПЗРЧМ. Одержано дані про кількісний розвиток грибів у воді та донних відкладеннях. Виявлено домінування облігатно морських грибів у донних відкладеннях і на целюлозомістких субстратах, факультативно морських - у водній товщі. Вперше у водній товщі акваторій ПЗРЧМ визначено кількість видів, щільність спор і сумарну частоту поширення потенційно патогенних (опортуністичних) видів грибів. Одержано докази збереження життєздатності пропагул грибів після перебування їх у донних відкладеннях сірководневої батіалі Чорного моря.

  Скачати повний текст

Виявлено, що швидкості споживання нітратів і амонію мікропланктоном змінюються від мінімальних величин взимку до максимальних - влітку. Визначено, що концентрації нітратів і амонію у поверхневому шарі та константи напівнасичення для процесу їх споживання мікропланктоном помірно рівні. З'ясовано, що вміст неорганічних сполук азоту у середовищі лімітує швидкість їх споживання та розвиток водоростей у Чорному морі у півтора - два рази. Зазначено, що на фоні виснаження запасів нітратів і амонію у зоні фотосинтезу ступінь забезпеченості мікропланктону азотом знижується у три - п'ять разів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування структури фітобентосу Тилігульського лиману, досліджено його екологічні, таксономічні, морфологічні характеристики, особливості просторового розподілу та сезонної динаміки за сучасних умов. У бентосі Тилігульського лиману виявлено 167 видів (181 видових і внутрішньовидових таксонів) діатомових водоростей, з яких 66 вперше зафіксовані для даної водойми, 25 - для лиманів північно-західного Причорномор'я. Описано як нові для науки один вид Fallacia gusliakovi Kovtun та один різновид -Cocconeis scutellum var tiligulicus Kovtun. Виявлено 69 таксонів водоростей-макрофітів та 10 видів вищих водяних рослин, 42 з яких є новими для лиману й один - для українського узбережжя Чорного моря (Vaucheria geminata). Вперше досліджено різноманіття водоростей мікрофітобентосу різних біотопів і просторово-часову динаміку їх видового складу. Вперше вивчено й охарактеризовано угруповання - фітомезопсамон. Виявлено зв'язок його видового складу з іншими екологічними зонами мешкання водоростей. На підставі сапробіологічного аналізу охарактеризовано екологічний стан лиману. Проаналізовано залежність видового складу різних екологічних груп від солоності води та pH середовища, наведено їх біогеографічну характеристику. Досліджено вплив окремих чинників середовища на морфологічні характеристики водоростей. Встановлено особливості, що обумовлюють своєрідність флори Тилігульського лиману у порівнянні з іншими лиманами північно-західного Причорномор'я.

  Скачати повний текст

Встановлено, що однією з причин даного ефекту є падіння відношення вмісту азоту до фосфору. Визначено закономірності реакції прісноводних водоростей на підвищення мінералізації води. Показано, що важливим чинником формування фітопланктону є метаболітні взаємозв'язки між макрофітами, водоростями та бактеріями, а також неоднакова чутливість різних представників альгофлори до токсикантів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

  Скачати повний текст

Уперше проведено аналіз структурної організації зоопланктону різних біотопів Дніпровського водосховища, для кожного біотопу окремо розраховано продукцію зоопланктону за умов антропогенного впливу. Для обчислення продуктивності зоопланктону водосховища застосовано фізіологічний метод, а для оцінювання його структури - індекс ценотичної значущості. Вперше шляхом статистичного аналізу з'ясовано природні й антропогенні чинники, які визначають кількісні та якісні показники зоопланктону водосховища та тенденції його розвитку. Виявлено види зоопланктону, що раніше не реєструвалися у водосховищі. Уперше досліджено вертикальний розподіл зоопланктону водойми у зимовий період.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин у лиманах і морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Уперше для українського узбережжя даного моря виявлено три нових види водоростей-макрофітів, а саме: Enteromorpha kylini Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kutz і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для ПЗЧМ - 9 видів. Зазначено 65 нових місцезнаходжень для 58-ми видів водоростей-макрофітів. Доповнено діагнози 16-ти нових та рідкісних макроскопічних водоростей району дослідження. Уперше дані про видовий склад водоростей-макрофітів та вищих водних рослин відповідних акваторій зареєстровано у Літописах природи трьох заповідних об'єктів Чорного моря. Створено кадастр водоростей-макрофітів Одещини. Проаналізовано взаємозв'язок альгофлори Чорного моря з флорами суміжних морів, а саме: Каспійського, Азовського та Середземного. Установлено, що у ПЗЧМ більша частина видів водоростей є арктотретичною за походженням і має високу спорідненість з сучасною флорою Атлантичного узбережжя Європи, проте 20 % видів району дослідження належить до субтропічного середньоморського елементу флори. Виявлено, що фізико-географічні та гідролого-гідрохімічні умови ПЗЧМ визначають певні закономірності розвитку макрофітобентосу. З'ясовано, що за напрямком з півдня на північ зростає кількість однорічних і сезонних зимових видів водоростей, збільшується відносна доля рідкісних і полісапробних видів. У донних фітоценозах посилюється роль зелених водоростей, але послаблюється - бурих і червоних. Показано, що під впливом різного роду забруднень погіршується фізіологічний стан водоростей, що є однією з основних причин скорочення видового складу макрофітів. Запропоновано водоростеві екстракти, які мають рістстимулювальну (для рослин), імуномодулювальну, седативну, бактерицидну та гепатопротекторну дію. Висвітлено результати досліджень щодо флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин району дослідження (265 видів).

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію формування структурно-функціональних показників мейобентосу за умов зростаючого антропогенного впливу. Виділено три основні етапи вивчення мейобентосу Чорного моря, а також проаналізовано роль вітчизняних вчених у розвитку даного напрямку. Розкрито закономірності антропогенних сукцесій і вертикального розподілу мейобентосу від супраліторалі до батіалі. Доведено можливість і доцільність використання характеристик видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу для оцінки якості морського середовища та прогнозування екологічних процесів у бенталі.

  Скачати повний текст

Наведено результати багаторічного моніторингу видового складу та чисельності пелагічних личинок донних безхребетних, що охоплює весь таксономічний комплекс меропланктону. Вивчено сезонні та річні зміни таксономічної структури меропланктону, видовий склад та сезонну динаміку чисельності личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, наведено список таксономічного складу меропланктону, що включає личинки 57-ми видів безхребетних, які відносяться до 38-ми родин. Розглянуто просторовий розподіл личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, розходження в структурі меропланктону кутової та відкритої частин бухти. Проаналізовано вплив згінно-нагінних явищ, наслідків гідротехнічних робіт на чисельність і видовий склад меропланктону Балаклавської бухти, а також поширення у чорноморському секторі прибережних вод Криму ряду видів пелагічних личинок бентосних організмів, які є вселенцями у Чорне море.

  Скачати повний текст

Проаналізовано задачу відновлення спектрів поглинання монокультур планктону на підставі вимірів коефіцієнта яскравості концентрованих суспензій, а також задачу визначення біооптичних властивостей морської води за вимірюваним значенням спектрального коефіцієнта яскравості моря в інтервалі довжин хвиль від 340 до 700 нм. За методом роз'язання оберненої задачі для монокультур фітопланктону одержано оцінку спектральних показників поглинання самих клітин і комплексного показника заломлення речовини. У процесі розв'язання оберненої задачі біооптики моря розроблено нестатистичну чотирихпараметричну модель оптичних властивостей води, а також інтерполяційний алгритм, що підвищує стійкість розв'язків оберненої задачі. З використанням розробленого методу розв'язання оберненої задачі біооптики моря проведено вимірювання коефіцієнта яскравості в Чорному, Мармуровому та Середземному морях в інтервалі довжин хвиль 400 - 570 нм.

  Скачати повний текст

Вперше проведено повну інвентаризацію та ревізію систематичного складу мікроводоростей бентосу Чорного моря, складено чек-лист, який включає 1 007 видів, різновидів і форм водоростей відділів Bacillariophyta, Dinophyta, Chlorophyta, Chrysophyta, Englenophyta, Cryptophyta, Cyanoprocaryota. Виявлено 373 таксони мікроводоростей, з яких 67 родів, 91 вид, різновид і форма вперше зафіксовано у бентосі моря (з них 22 роди та 74 види - нові для флори Чорного моря). Описано 25 нових комбінацій синтаксонів діатомових водоростей. Наведено результати порівняльного еколого-флористичного та фітогеографічного аналізу альгофлори бентосу регіональних і локальних районів Чорного моря, а також Егейського моря та єгипетського прибережжя Середземного моря. Встановлено загальні тенденції сезонної динамкіки видового складу та кількісних характеристик мікроводоростей угруповань епілітону, епіфітону, епізоону та перифітону, які визначаються перевагою облігатних видів-обростувачів. Вперше проведено комплексні дослідження структурно-функціональних і продукційних характеристик мікрофітобентосу твердих грунтів кримського прибережжя Чорного моря. Досліджено взаємний вплив мікрофітобентосу (МФ) та фітопланктону (ФП) у прибережжі моря, що є елементами єдиного еколого-флористичного комплексу видів, має два максимуми чисельності та біомаси - весняний для МФ та осінній для ФП. У Чорному морі виявлено 76 потенційно токсичних видів мікроводоростей, небезпечних для біоти та людини, 50 % видів зафіксовано у бентосі моря.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно просторово-часової динаміки вертикального та горизонтального розподілів, основних напрямків переміщення зоопланктону у межах різних біотопів мілководної зони Кременчуцького та Канівського водосховищ за 1999 - 2003 рр. Розроблено новий метод комплексного відлову зоопланктону та молоді риб пастками оригінальної конструції (пластикові пастки "АСТ"), який можна застосовувати для пасивного лову водних організмів. У розподілі зоопланктону встановлено, що важливу роль на мілководдях водосховищ відіграють біотичні фактори (зарослість біотопів, вплив інших груп живих організмів - фітопланктон, молодь риб).

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування первинної продукції та таксономічного складу фітопланктону середньої притоки Дніпра (на прикладі р.Тетерів). Встановлено, що висока продуктивність фітопланктону р.Тетерів підтримується за рахунок підвищеної асиміляційної активності водоростей на мезотрофних і їх великої рясності на евтрофних ділянках. Зарегульована ділянка характеризується вищою продуктивністю, ніж річкова, що обумовлено більшою товщиною фотосинтезуючого шару й інтенсивнішою вегетацією фітопланктону. З'ясовано, що на сучасному етапі розвитку річкової екосистеми фітопланктон представлено 335-ма видами (400 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду). Наведено флористичне зведення планктонних водоростей р.Тетерів та їх частоту трапляння. Доведено, що загальною тенденцією трансформації фітопланктону тетерівських водосховищ є спрощення його структури з часом. За інтенсивністю продукційно-деструкційних процесів, біомасою, вмістом хлорофілу a фітопланктону середня ділянка річки належить до мезотрофного типу, а верхня, нижня та зарегульована - до евтрофого типу.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад гетеротрофного бактеріопланктону та стійкість домінуючих морських бактерій до важких металів. У воді Одеського прибережжя визначено вміст Pb, Cd, Hg, оцінено їх мутагенність. Визначено кількість гетеротрофних бактерій в усі сезони року та видовий склад домінуючих представників відповідно до сучасної номенклатури. Виявлено, що мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) Pb, Cd, Hg перевищують їх вміст у морській воді. Показано, що резистентність морських бактерій зростає відповідно до рівня антропогенного забруднення. Створено колекцію бактерій з різною стійкістю до Pb, Cd, Hg, встановлено їх якісний склад. Вивчено мінливість стійкості вилучених бактерій до Pb, Cd та Hg за підтримки на середовищі з важкими металами та без них. Наведено оцінку здатності акумулювати Cd морськими бактеріями.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональні характеристики угруповань макрозообентосу та видового різноманіття придунайських водойм, з'ясовано їх роль у процесах мінералізації та трансформації органічних речовин, наведено оцінку екологічного стану та біопродукційного потенціалу у сучасний період. Виявлено, що у порівнянні з 50-ми роками минулого сторіччя більш ніж на половину скоротилися показники видового багатства донних ценозів. Встановлено, що відбулося спрощення структури, в основному за рахунок зменшення представництва реліктових видів понто-каспійського фауністичного комплексу і збільшення частки типово озерних груп донних безхребетних - малощетинкових червів і личинок хірономід. Виявлено, що відбулася заміна домінуючого ценозу Monodacna на ценоз Dreissena. Встановлено, що в цілому екосистеми придунайських водойм знаходяться у теперішній час у пригніченому стані і втрачають свою екотонну функцію. Визначено, що основною причиною зниження числа видів і представленості форм донної фауни придунайських озер - лиманів є збільшення об'ємів надходження у водойми органічних речовин, різних забруднюючих і токсичних інгредієнтів з площі водозбору. Встановлено, що зниження водообміну з Дунаєм також призводить до порушення на екосистемному рівні структурно-функціональних характеристик, які формуються під впливом водного екотону типу "ріка - озеро - ріка".

  Скачати повний текст