Досліджено екологічні особливості антропно трансформованих, регульованих і культивованих рослинних угруповань Кривбасу. Наведено загальні та індивідуальні для рослинних угруповань спектри таксонів, екоморф, способів поширення, ареалів, встановлено їх обумовленість природними й антропними чинниками. Визначено таксономічний об'єм екоморф та екоморфічну ємність таксонів покритонасінних рослин досліджуваних рослинних угруповань. Запропоновано еколого-типологічну схему антропно регульованих та культивованих рослинних угруповань Кривбасу на базі системи О.Л.Бельгарда з урахуванням еродованості грунтів та ємності насіннєвого банку. Проаналізовано відмінності латентного та вегетуючого комплексів культивованих фітоценозів Кривбасу на базі спектрів таксонів, екоморф, способів поширення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено спонтанну флору та рослинність, проаналізовано систему зелених насаджень міста та визначено підходи до оптимізації їх структури й управління. Спонтанна флора нараховує 730 видів вищих судинних рослин, які належать до 411-ти родів, 101-єї родини, 6-ти класів і 4-х відділів. Виконано її систематичний, географічний, біоморфологічний і екологічний аналіз. Здійснено аналіз адвентивної фракції (144 види) за систематичною, біоморфологічною і екологічною структурою, за первинними ареалами, часом і способом заносу, ступенем натуралізації. Вивчено синтаксономічну структуру спонтанної рослинності міста (10-ти класів, 15-ти порядків, 15-ти союзів, 20-ти асоціацій і 1-го дериватного угруповання). Проведено аналіз систематичної, географічної і еколого-біоморфологічної структури ценофлор синтаксонів рослинності, їх розповсюдження на території міста. Складено картосхему зонування рослинності міста. Дендрофлора міста нараховує 198 видів. Виявлено основні характеристики систематичної, географічної, біоморфологічної структури дендрофлори. Запропоновано оригінальну ієрархічну класифікацію зелених насаджень міста. Оцінено сучасний стан зелених насаджень і відповідність їх чинним нормативам. Виявлено види, занесені в міжнародні охоронні списки - до Європейського Червоного списку (6) і Червоного списку міжнародного союзу охорони природи (4), Червоної книги України (20), а також рекомендовані для включення до Червоної книги Криму (25). Значною мірою представлено ендемічний флористичний компонент (13 % всіх ендемічних видів Криму). Важливою складовою природоохоронного потенціалу є дерева-патріархи та довгожителі (21 екземпляр), а також угруповання, занесене до Зеленої книги України. Складено картографічні матеріали щодо основних блоків рослинного покриву Сімферополя за допомогою ГІС-технологій. Запропоновано шляхи оптимізації рослинного покриву міста, нові шляхи управління ними.

  Скачати повний текст

Вивчено еколого-фізіологічні особливості азотного обміну декоративних однорічних рослин за умов забруднення навколишнього середовища сполуками заліза та хрому. Проаналізовано динаміку накопичення цих металів та їх локалізацію у гістологічних елементах вегетативних органів рослин. Вивчено сумісну дію надлишку заліза та хрому, а також кожного з них на поглинання й асиміляцію нітратного й аміачного азоту різними за толерантністю видами. Виявлено інформативні тест-показники та тест-об'єкти для фітоіндикаційних досліджень, а саме: вміст аміачного азоту, співвідношення білковий/небілковий азот, активність нітратредуктази, глутамінсинтетази та глутаматдегідрогенази. Установлено доцільність використання синтетичного цитокініну полістимуліну К з метою оптимізації азотного обміну, росту та цвітіння декоративних однорічних рослин.

  Скачати повний текст

Розглянуто дані виходу пошкоджень ДНК у рослинних клітинах, що були опромінені з різною потужністю дози іонізуючим низькодозовим опроміненням. Досліджено вплив фактора потужності дози у низькодозовому діапазоні на характер виходу пошкоджень ДНК. Доведено, що потужність дози є важливим чинником у формуванні реакції відповіді клітин тютюну (Nicotiana tabacum) та сосни звичайної (Pinus silvestris), за критерієм виходу пошкоджень ДНК, на низькодозове опромінення. Залежності виходу пошкоджень ДНК від потужності дози опромінення мають складний характер і не корелюють з величиною потужності дози опромінення. За деяких режимів опромінення виявлено підвищений вихід пошкоджень ДНК у порівнянні з контролем. Встановлено факт реалізації прихованих пошкоджень в насінні сосни, що було опромінено в низькодозовому діапазоні. Визначено більшу радіочутливість паростків сосни, ніж протопластів даної рослини на вплив низькодозового опромінення.

  Скачати повний текст

З використанням результатів теоретичних, лабораторних і польових досліджень розроблено прикладні підходи до оцінки локальної річної біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку та свинцю у білоакаьцієвих культурбіогеоценозах м.Дніпропетровська й сільської місцевості Дніпропетровщини. Уперше запропоновано комплексну систему кількісних показників, за допомогою яких можна оцінити інтенсивність і виявити ступінь змін у біогенній міграції важких металів у білоакацієвих культурбіогеоценозах Дніпропетровська у порівнянні з культурбіогеоценозами сільської місцевості Дніпропетровщини. З використанням розроблених підходів проведено натурні дослідження біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку, свинцю у культурбіогеоценозах степового Придніпров'я, сформовані видом-едифікатором - білою акацією в м.Дніпроперовську та сільській місцевості Дніпроперовщини. Здійснено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю. Виявлено зміни у характері розподілу зазначених металів в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеноцезів м.Дніпропетровська у порівняні з контрольним культурбіогеоценозом. Установлено відмінності у балансі та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації та важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах.

  Скачати повний текст

Вперше детально досліджено урбанофлору Кіровограда в найбільш повному обсязі, проведено її аналіз. Складено детальний опис флори судинних рослин міста, який містить 1 165 видів, що належать до 254-х родів, 121-ої родини, 62-х порядків та 4-х відділів. Вперше для території міста наведено 170 видів. Обгрунтовано необхідність включення до складу урбанофлори не лише спонтанних, але й культивованих видів рослин. Показано роль культивованої фракції у формуванні, розвитку та оптимізації урбанізованого середовища. Наведено порівняльну характеристику спонтанної фракції урбанофлори Кіровограда із урбанофлорами інших міст та зональною природною флорою. Виявлено кількісні співвідношення спонтанної та культивованої фракцій, індигенофітів, синантропофітів, адвентофітів та культигенофітів, які свідчать про невисокий ступінь антропогенної трансформації урбанофлори Кіровограда та приналежність її до флор малих і середніх міст України. Вперше проаналізовано дендрофлору міста, визначено видовий склад трав'янистих культивованих рослин. Складено перелік рідкісних для міста рослин, що нараховує 63 види. Виявлено ядра біорізноманітності та рефугіуми природної флори у межах міста, досліджено їх вплив на розвиток урбанофлори.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оцінки флористичної і екологоценотичної різноманітності рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України (ПЛЛУ). Виявлено близько 100 ділянок (1% території) із добре збереженою природною рослинністю лучно-степового типу. Встановлено, що у складі флори нараховується 644 види, які належать до 264 родів, 51 родини та 3 відділів. Виконано її систематичний, біоморфологічний, екологоценотичний та географічний аналізи, результати яких підтвердили зв'язок дослідженої флори із флорою Стародавнього Середзем'я. Розроблено класифікаційну схему рослинності степів ПЛЛУ на флористичній основі (за методом Браун-Бланке), яка включає 3 класи, 10 союзів, 23 асоціації та 3 субасоціації, при цьому здобувачем вперше описано 2 союзи, 9 асоціацій та 3 субасоціації. Встановлено, що провідними чинниками формування степів є гідрорежим та вміст карбонатів у грунті. Доведено, що ранг союзу виступає тією синтаксономічною категорією, яка відображає специфіку екосистеми за комплексом екологічних факторів. Виявлено 12 видів, занесених до Європейського Червоного списку, 27 видів - з "Червоної книги України", 34 види, що потребують регіональної охорони та угруповань 10 формацій, занесених до "Зелёной книги Украинской ССР". За участю автора запропоновано створення 56 природно-заповідних об'єктів загальною площею близько 2,7 тис. га.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну екологічну оцінку мікроморфологічної будови порового простору та струтуроутворення у лісових едафотопах за степових умов. Знайдено статистично достовірну відмінність мікроморфометричних ознак видимих субмакро-, макро- і мезоопор. Оцінено екологічні масштаби та спрямованість трансформації грунтової мікроструктури та перебудови порового простору під впливом лісових екосистем за умов степу. Виявлено тенденцію достовірного зниження фрактальної розмірності грунтових зображень гумусових горизонтів. Розроблено візуалізовану комп'ютерну модель, що імітує варіанти процесів синтезу грунтового скелета з часток різного розміру, форми й орієнтації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості накопичення алкалоїдів у біомасі та середовищі росту водяних рослин. Показано, що основним джерелом надходження алкалоїдів у воду дніпровських водосховищ є синьозелені водорості, які містять у своїй біомасі значно більше цих речовин, ніж макрофіти. Розроблено експрес-метод визначення вмісту алкалоїдів у воді. Виділено та ідентифіковано комплекси алкалоїдів і супутні їм біологічно активні речовини Nuphar lutea та Nymphaea candida. Визначено, що алкалоїди Nuphar lutea та Nymphaea candida залежно від концентрації можуть стимулювати або гальмувати фізіологічні функції гідробіонтів (гетеротрофні бактерії, водорості, зоопланктон, молюски, молодь та статевозрілі особини риб). Дія цих метаболітів зумовлена спупенем їх розчинності в воді. Хлоргідрати алкалоїдів більш активні, ніж їх вільні форми. Доведено, що комплекс алкалоїдів Nuphar lutea відносно розглянутих гідробіонтів мав вищу токсичність від одержаного з Nymphaea candida. Висвітлено питання перспективності застосування хлоргідратів алкалоїдів Nuphar lutea з метою запобігання грибковим ураженням ікри в процесі її інкубації.

  Скачати повний текст

Установлено, що на території Волинського Полісся зростає 395 рідкісних і зникаючих видів рослин. З'ясовано закономірності географічного поширення, флористичні й еколого-ценотичні особливості рідкісних і зникаючих видів флори даного регіону. Визначено динамічні тенденції поширення реліктових рідкісних видів від дольодовикового періоду до сучасності. Виявлено, що рефугіум третинних реліктів займав не лише територію Волинської та Подільської височин, а й південну частину Волинського Полісся. З'ясовано, що протягом XIX - XX ст. 12 рідкісних видів уже зникли з території області, 36 видів перебувають на межі зникнення, 107 - скорочують свої ареали, 170 - мають стабільні фітоценотичні показники, 27 - розширюють свої ареали на територію Волинського Полісся. На підставі аналізу поширення межовоареальних рідкісних видів запропоновано схему флористично-созологічного районування Волинського Полісся. Розроблено рекомендації щодо забезпечення охорони унікальних фітоценозів лісостепової, лісової та болотної рослинності з багатьма рідкісними видами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано спектри поглинання, люмінесценції, збудження люмінесценції розчинів алкалоїдів і препарату амітозин без і за присутності ДНК. Показано, що берберин і сангвінарин зв'язуються з ДНК. З апроксимації експериментальних залежностей згідно рівнянь зв'язування одержано параметри комплексоутворення берберину та сангвінарину з ДНК. Спектральних проявів взаємодії хелідоніну з ДНК не зафіксовано. Взаємодія амітозину з ДНК досить складна внаслідок багатокомпонентного складу препарату. Найбільший внесок у цю взаємодію з досліджених алкалоїдів вносить берберин. Одержано спектри ІЧ-поглинання та комбінаційне розсіяння світла берберину.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

  Скачати повний текст

Досліджено життя та наукову діяльность Й.К. Пачоського (1864 - 1942) - визначного українського біолога та дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Досліджено внесок біолога у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства й охорони природи. Наукова діяльність Й. К. Пачоського розглянута в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення основних принципів і методів оцінювання стану та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) Південного берега Криму, що зазнають впливу антропогенних, антропогенно-природних і природних негативних чинників. На ландшафтно-екосистемних засадах встановлено просторовий розподіл основних екологічних загроз і ступінь впливу негативних екологічних чинників на структурні компоненти біорізноманіття екомережі. Охарактеризовано причинно-наслідкові зв'язки, удосконалено систему діагностичних показників трансформації структурно-функціональних компонентів лісових екосистем ПЗФ за типами й інтенсивністю впливу негативних екологічних чинників (рекреаційного навантаження, лісових пожеж, забудови, ерозії грунту, буревіїв). З'ясовано, що в антропогенно порушених лісових екосистемах знижується гідрологічна роль рослинності та розвивається площинна й яружна ерозія грунту, прискорюється деградація. Показано, що основною загрозою для об'єктів ПЗФ є надмірне рекреаційне навантаження, що спричиняє ерозію грунту та лісові пожежі.

  Скачати повний текст

Дисертація прсвячена дослідженням мінливості структури і рівней ендогенних фітогормонів листків деревних середземноморських рослин, які ростуть в різних мікрокліматичних умовах. Отримано нові дані, на підставі яких встановлено закономірності структурної та фізіологічної адаптації листків. Вперше проведено комплексне дослідження рівнів фітогормонів у деревних рослин, що відрізняються за стратегіями адаптації до дефіциту вологи. Показано, що пристосування листків досліджуваних видів до дії різних екологічних факторів проходить шляхом зміни балансу фітогормонів та видоспецифічної мінливості структури.

  Скачати повний текст

Досліджено флору та рослинність схилових земель центральних і північних районів Дніпропетровщини. Проведено геоботанічні обстеження та порівняльний екоморфічний аналіз флори схилів різних експозицій. Розроблено систему репродуктивних екоморф, визначено господарську цінність зареєстрованих видів рослин. Розглянуто біогеоценотичні взаємозв'язки рослинності та екотопів. Вивчено сингенетичні сукцесії рослинності ярів і надано екоморфічну оцінку стадій демутації рослинності. Проведено екоморфічний аналіз флори скошених і нескошених ділянок. Досліджено вплив режимного ведення покосів на флористичний склад і приземний мікроклімат. Розглянуто особливості сильватації схилових земель під впливом штучних лісових насаджень.

  Скачати повний текст