Вперше отримано повні дані про загальний видовий склад адвентивної фракції синантропної флори Київської міської агломерації (КМА) з використанням удосконалених критеріїв оцінки адвентивності рослин урбанізованих територій. Розроблено електронну базу даних адвентивних видів рослин КМА. Визначено склад сучасної адвентивної флори, її стабільного та нестабільного компонентів. Виявлено нові місцезростання для 17 видів адвентивних рослин, занесених на територію дослідження в останні десятиріччя. (Artemisia tournefortiana Reichenb., Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald, Myagrym perfoliatum L. тощо). Встановлено групу інвазійних, карантинних і потенційно небезпечних рослин (30 видів) для різних типів екотипів. Здійснено таксономічний та типологічний аналізи адвентивної флори КМА та її компонентів, зокрема, ареалогічний аналіз за оригінальною схемою. Висвітлено основні етапи формування флори й удосконалено категорії класифікації видів за часом занесення. Проаналізовано динаміку натуралізації адвентивних рослин на території КМА за 150 років.

  Скачати повний текст

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад, розглянуто сучасний стан, тенденції та напрямки антропічних змін гідрофільної флори Придніпровської височини, розроблено методи її активної та пасивної охорони. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори досліджуваного регіону, встановлено особливості систематичної, екологічної, біоморфологічної, географічної, ценотичної та господарської структури. Виділено провідні чинники антропогенного впливу, визначено напрямки та тенденції змін флори. Розроблено класифікаційні схеми екосистем водойм і перезволожених територій. Проаналізовано сучасний стан охорони досліджуваних видів флори, обгрунтовано необхідність проведення системи заходів, щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Проведено оцінку декоративних властивостей гідрофільної флори та розроблено практичні рекомендації щодо використання даних видів в озелененні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати узагальнення та аналізу історичного досвіду інтродукції деревних рослин на Волино-Поділлі. Охарактеризовано сучасний стан 63-х об'єктів садово-паркового мистецтва, їх архітектурно-планувальних і стильових особливостей, тенденцій їх зміни під впливом антропогенних факторів, виділено 4 групи старовинних парків за ступенем цінності та збереженості. Складено повний перелік культивованої дендрофлори Волино-Поділля, який містить 781 вид, 6 різновидів, 381-у форму, 52 гібриди, 67 сортів, які належать до 73-х родин, 187-ми родів. Всебічно досліджено особливості росту, розвитку, ботаніко-систематичні й еколого-біологічні особливості видів, репродуктивну здатність та декоративні якості виявленого генофонду, установлено 4 групи перспективності інтродукованих деревних рослин для збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля. Виявлено певні території, де трапляються ендемічні, реліктові види та форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру на популяційному рівні з метою їх збереження ex situ. Розроблено теоретично обгрунтовані основні засади сучасної мобілізації хвойних і лісистих видів Волино-Поділля, акцентовано на необхідності всебічної оцінки їх потенційних можливостей і відповідного вивчення флористичних зв'язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження сучасного стану основних осередків аборигенної та інтродукованої культивованої дендрофлори покритонасінних Передкарпаття. Вперше визначено таксономічний склад культивованої дендрофлори покритонасінних регіону, проведено її систематичний та географічний аналізи, показано формову різноманітність дерев і кущів, розглянуто біологічні, екологічні, декоративні особливості основних аборигенних та інтродукованих видів. Визначено інтродукційну ємність основних родів культивованої дендрофлори покритонасінних Передкарпаття. Проведено порівняльний аналіз дендрофлори північного та південного мегасхилу Українських Карпат. Основні групи деревних рослин охарактеризовано за народно-господарським значенням. Запропоновано основний та додатковий асортимент рослин та його використання в озелененні. Вивчення культивованої дендрофлори покритонасінних Передкарпаття дозволило сформулювати основні напрямки її подальшого збагачення, охорони та використання.

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний стан, умови та результати формування культивованої дендрофлори східного району Південного берега Криму (ПБК). Визначено видовий склад дендрофлори, проведено її систематичний і ботаніко-географічний аналіз. Наведено відомості, одержані завдяки вивченню складу життєвих форм, частоти трапляння, вікової структури, формового різноманіття культивованих деревних рослин. Досліджено їх біологічні, екологічні та декоративні особливості. Проаналізовано перспективність інтродуцентів. Запропоновано основний і додатковий асортимент дерев: кущів і ліан, визначено перспективи його використання в озеленні різних грунтово-кліматичних частин східного району ПБК. Вивчено процеси формування культивованої дендрофлори східного району ПБК. Визначено основні напрямки її структурної оптимізації, збагачення, охорони та використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан, закономірності антропогенної трансформації рослинного покриву долини р.Рось та розроблено стратегії його оптимізації. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну, а також господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розроблено типологічну схему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначено закономірності територіальної диференціації рослинного покриву. Встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікацію якої проведено на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Охарактеризовано провідну роль антропогенного гейтогенезу й антропогенного гологенезу у формуванні рослинного покриву за сучасних умов. Виявлено 127 видів та 24 синтаксони, що потребують охорони. Відмічено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву.

  Скачати повний текст

З'ясовано сучасний стан рослинного покриву долини р.Хорол, виявлено його флористичні та созологічні особливості, а також закономірності антропогенної трансформації. Розроблено пропозиції щодо науково-виробничого використання річкових долин Полтавщини. Виявлено провідні фактори диференціації рослинності в долині р.Хорол. Здійснено класифікацію даної рослинності на базі методики Браун - Бланке. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яку представлено 883-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, екологоценотичну, географічну, господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано особливості розподілу видів флори в долині. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Виявлено 78 видів та 8 таксонів, що потребують охорони. Відзначено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено рекомендації щодо раціонального використання, збереження та охорони річкових долин Полтавщини.

  Скачати повний текст

Виділено 60 асоціацій, що належать до 13-ти союзів, 10-ти порядків і 6-ти класів. Наведено їх фітоценотичні та синоптичні таблиці, подано розширену фітоценотичну, екологічну, географічну, біоморфологічну характеристику, проаналізовано ступінь синатропізації видового складу угруповань. Розглянуто щільність флористичної композиції на рівні асоціацій. Розраховано відносний вміст у видовому складі асоціацій різних геоелементів. Проведено реєстрацію видів Червоної книги України, Європейського Червоного списку у видовому складі виявлених асоціацій.

  Скачати повний текст

Визначено загальні закономірності розміщення рослинності східної частини Малого Полісся, розроблено карту рослинності, установлено її синтаксономічний склад за домінантною класифікацією, для лісової рослинності - за домінантною та флористичною. На підставі аналізу характеру рослинності уточнено східну межу Малого Полісся. Проведено созологічну оцінку території досліджень на основі представленості рідкісних видів та рослинних угруповань, досліджено ценотичну репрезентативність, созологічну значимість сучасної мережі природно-заповідних територій. Розроблено екологічну мережу Малого Полісся.

  Скачати повний текст

Одержано цілісне уявлення про рослинний покрив гирлової області Дніпра, визначено роль і встановлено значущість головних чинників його формування та динаміки. Розроблено синтаксономію рослинності району досліджень, що містить 13 класів, 19 порядників, 28 союзів, 77 асоціацій і 1 угрупування. Визначено й описано нову асоціацію заплавно-чагарникової рослинності - Elaeanetum angustifoliae. Наведено узагальнену схему динаміки (змін) рослинності району досліджень. Виявлено напрями та тенденції антропогенних змін рослинності та розроблено їх прогноз із урахуванням посилення впливу антропогенних чинників. Запропоновано стратегію охорони рослинного покриву гирлової області Дніпра.

  Скачати повний текст

Вивчено спонтанну флору та рослинність, проаналізовано систему зелених насаджень міста та визначено підходи до оптимізації їх структури й управління. Спонтанна флора нараховує 730 видів вищих судинних рослин, які належать до 411-ти родів, 101-єї родини, 6-ти класів і 4-х відділів. Виконано її систематичний, географічний, біоморфологічний і екологічний аналіз. Здійснено аналіз адвентивної фракції (144 види) за систематичною, біоморфологічною і екологічною структурою, за первинними ареалами, часом і способом заносу, ступенем натуралізації. Вивчено синтаксономічну структуру спонтанної рослинності міста (10-ти класів, 15-ти порядків, 15-ти союзів, 20-ти асоціацій і 1-го дериватного угруповання). Проведено аналіз систематичної, географічної і еколого-біоморфологічної структури ценофлор синтаксонів рослинності, їх розповсюдження на території міста. Складено картосхему зонування рослинності міста. Дендрофлора міста нараховує 198 видів. Виявлено основні характеристики систематичної, географічної, біоморфологічної структури дендрофлори. Запропоновано оригінальну ієрархічну класифікацію зелених насаджень міста. Оцінено сучасний стан зелених насаджень і відповідність їх чинним нормативам. Виявлено види, занесені в міжнародні охоронні списки - до Європейського Червоного списку (6) і Червоного списку міжнародного союзу охорони природи (4), Червоної книги України (20), а також рекомендовані для включення до Червоної книги Криму (25). Значною мірою представлено ендемічний флористичний компонент (13 % всіх ендемічних видів Криму). Важливою складовою природоохоронного потенціалу є дерева-патріархи та довгожителі (21 екземпляр), а також угруповання, занесене до Зеленої книги України. Складено картографічні матеріали щодо основних блоків рослинного покриву Сімферополя за допомогою ГІС-технологій. Запропоновано шляхи оптимізації рослинного покриву міста, нові шляхи управління ними.

  Скачати повний текст

Запропоновано класифікацію методів прогнозування. Розроблено кількісні методи відбору перспективних інтродуцентів, обгрунтовано принципи створення бази даних з використанням методів прогнозування. Запропоновано поняття, що використовуються у сфері біоморфотипів, розкрито його суть як самостійної інтродукційної одиниці та запропоновано методи їх виділення в межах родового комплексу. На підставі вивчення морфологічних, онтогенетичних і екологічних ознак виділено 7 біоморфотипів інтродукованих видів роду Allium. Види кожного з біоморфотипів характеризуються тільки їм властивими адаптаційними особливостями. Базуючись на системному аналізі, розглянуто питання стійкості інтродукованих рослин, розроблено кількісні критерії стійкості, запропоновано модель залежності та переваги використання в інтродукційній роботі теорії надійності функціонування організмів. Визначено системи та механізми надійності, які забезпечують життєдіяльність інтродукованих рослин. Запропоновано метод штучного підвищення стійкості ітродуцентів. Розроблено інформаційно-енергетичну теорію інтродукції рослин. Показано її значення та перспективи використання. На підставі аналізу особливостей становлення та розвитку інтродукції рослин у системі біологічних наук обгрунтовано доцільність заміни бінарної (матеріально-енергетичної) наукової концепції тринітарною (матеріально-енергетично-інформаційною). Тринітарну методологію, яка базується на принципах оптимальності, розглянуто як важливу умову розвитку інтродукції рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено фітобіоту екотонів агроландшафту Правобережого Лісостепу. Розроблено робочу класифікаційну схему мезо-, мікроекотонів агроландшафтів рівнинної частини України, використання якої дозволяє побудувати систему біомоніторингу екотонів в аграрному ландшафті. За показниками видового богатства та рясності проведено аналіз фітобіоти екотонів. Фітобіота екотонів нараховує 610 видів судинних рослин, які належать до 326-ти родів, 84-х родин. Проведено систематичний, біоморфологічний та екологічний аналіз видової різноманітності, а також видового складу судинних рослин окремих екосистем, які належать до різного ступеня гемеробії агроландшафту. Вивчено адвентивну фракцію фітобіоти екотонів (137-ми видів) за часом і способом заносу, ступенем натуралізації. Установлено, що серед фітобіоти, поширеної в екотонах агроландшафту, присутні 25 рідкісних видів судиних рослин. З них 3 види включено до Європейського Червоного списку, 9 видів - до Червоної книги України, решта є рідкісними для Одещини. Запропоновано принципи формування закрайок поля для поширення природної фітобіоти на цих територіях, використання яких має сприяти сталому розвиткові агросистем.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і структуру спонтанної флори та природної рослинності Гераклейського півострова, яка налічує 786 видів вищих судинних рослин з 399-ти родів, 85-ти родин, 6-ти класів та 4-х відділів. Проаналізовано систематичну, ареалогічну, біоморфологічну й екологічну структуру флори Гераклейського півострова, визначено її регіональні особливості. Виявлено 11 класів, 11 порядків, 13 союзів, 16 асоціацій природної рослинності Гераклейського півострова. Вперше описано 4 асоціації, 4 субасоціації та 8 варіантів асоціацій. Наведено созологічну оцінку флори та рослинності даного регіону, виявлено 68 рідкісних видів та 5 раритетних синтаксонів, запропоновано заходи щодо охорони рослинного покрову Гераклейського півострова.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру і сучасний стан флори та рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу. Визначено видовий склад флори регіону та її раритетну і синатропну компоненти, здійснено структурний аналіз флори. Надано созологічну оцінку флори та рослинності геоботанічного округу, розроблено рекомендації щодо їх охорони. Запропоновано схему екологічної мережі даного регіону, розглянуто можливості інтегрування регіону в систему національної екомережі.

  Скачати повний текст