Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонів важких металів на мікобіоту сучасних грунтів на території заводів у Запоріжжі, Артемівську (на Донеччині), ділянці мідних покладів у х.Картамиш (на Луганщині) та території стародавніх плавильних гонів у заповіднику "Ольвія" (на Миколаївщині). Показано, що у цих грунтах кількість темнозабарвлених видів мікроскопічних грибів становила 40 - 42,5 %, а у грунтах заповідників "Мамай-гора" і "Михайлівська цілина" - 13,3 - 24,1 %. Виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasinospora retiapora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів. Серед досліджених 34-х штамів 22-х видів 12-ти родів мікроскопічних грибів виявлено 11 високорезистентних (8 видів 6-ти родів), 13 резистентних (12 видів 9-ти родів), 8 чутливих (7 видів 6-ти родів) і 2 надчутливих штами (1 вид) до іонів міді. Розроблено модельну систему, яка дала змогу встановити відстань (4 см), за якої швидкість радіального росту досліджених видів грибів достовірно зменшувалась у 1,5 - 2 рази за дії іонів міді у концентраціях 6 - 10 мМ. Відзначено, що розроблена модельна система дає змогу досліджувати різні види мікроміцетів для визначення прояву цієї ознаки щодо іонів інших металів. Проведено скринінг активних сорбентів іонів міді серед 72-х штамів 29-ти видів 16-родів мікроскопічних грибів, виділених з сучасних і стародавніх грунтів. Визначено 4 найактивніших штами: Cladosporium cladosporioides 77 і C. cladosporioides 716, Stachybotrys chartarum 357 і S. chartarum 424, сорбційна здатність яких становить 71,4 - 83,6 %. Уперше показано, що серед досліджених 7-ми видів 4-х родів (7-ми штамів) мітоспорових грибів найактивнішими біодеструкторами бетону, що використовується для контейнерів, призначених для зберігання низько- та середньоактивних відходів, були штами Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів Харківського Лісостепу, проаналізовано систематичну структуру видового складу рослин-живиць та географічного поширення видів мікроміцетів, зареєстрованих у даному регіоні. Визначено розподіл грибів-паразитів за геоботанічними районами та рослинними угрупованнями. Висвітлено високу специфічність паразитних мікобіот головних типів природних і штучних фітоценозів. На підставі дослідження 16 об'єктів природно-заповідного фонду виявлено 119 видів фітопатогенних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій Харківського Лісостепу є недостатньо репрезентативною щодо облігатнопаразитних мікроміцетів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку вмісту радіонуклідів у макроміцетах Чорнобильської зони після аварії на ЧАЕС. Д Обгрунтовано, що після аварії на ЧАЕС макроміцети накопичували всі гамма-випромінюючі радіонукліди аварійного викиду. Визначено, що кількість радіонуклідів залежить від 3-х головних критеріїв: щільності забруднення радіонуклідами грунтів, належності макроміцетів до певної екологічної групи та глибини розташування міцелію у грунті. Встановлено, що для першого етапу характерне повільне збільшення даного радіонукліда, а з 1995 р. зменшення. Виявлено вплив іонізуючих випромінювань на розміри спор макроміцетів певних видів, що є показником їх радіаційного ураження.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад фітотрофічних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся. Виявлено 421 вид зі 163-х родів 59-ти родин 22-х порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи анаморфних грибів, серед яких уперше для даної території наведено 350 видів, для Українського Полісся - 102, для України - 42. Вперше в Україні виявлено представників чотирьох родів: Ceratosphaeria Niessi, Choanatiara DiCosmo et Nag Raj, Dennisiodiscus Svrcek та Trichodelitschia Munk. Вперше для Європи наведено Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf. Встановлено рівень спорідненості фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся з такою складовою мікробіоти Білоруського Полісся. Виявлено особливості таксномічної й еколого-трофічної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів. Вперше в Україні вивчено різноманітність копротрофних мікроміцетів на експериментах травоїдних тварин. Найбільшу кількість видів грибів-консортів зібрано на рослинах провідних в Українському Поліссі родин Asteraceae, Poaceae, Rosaceae, Fabaceae та Cyperaceae. Вивчено гриби-консорти рідкісних та адвентивних видів рослин, а також розподіл фітотрофних мікроміцетів за основними рослинними ценозами на основі їх видового складу та екологічної структури. Досліджено національні природні парки "Деснянсько-Старогутський" та "Мезинський". Встановлено, що природоохоронні території є недостатньо репрезентативними стосовно фітотрофних мікроміцетів.

  Скачати повний текст