Скачати повний текст

Виявлено кореляційні взаємозв'язки між змінами вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти, гексоз, загальних і пов'язаних із сульфатованими глікопротеїнами (ГП) шлункового слизу та інтенсивністю процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у слизовій оболонці шлунка (СОШ), стовбурі, проміжному, передньому мозку та активністю антиоксидантної системи. Встановлено зниження захисних властивостей слизового бар'єру шлунка на фоні емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення 0,5% розчином HCl, яке спричинено інтенсифікацією процесів ПОЛ у СОШ та досліджуваних структурах мозку. Визначено роль механічного подразнення шлунка у підвищенні концентрації гексоз, загальних та пов'язаних із сульфатованими ГП у СОШ, тобто у підсиленні її резистентності до дії факторів агресії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню фізіологічної активності пептидного комплексу, виділеного з печінки. Пептидний комплекс печінки, який екстрагується за допомогою органічних кислот в присутності катіонів двовалентних металів, визначений хроматографічно та за фізико-хімічними характеристиками. Пептидний комплекс печінки має власну фізіологічну активність, яка спрямована на підтримку метаболічних і регенераторних процесів у цьому органі. Пептидний комплекс печінки виявляє регуляторний вплив у вигляді модуляції параметрів вуглеводного, ліпідного, білкового обмінів, перекисного окислення, антиоксидантного статусу в печінці, забезпечує нормальне функціонування печінки та відновлення її стану після функціональних навантажень, що дозволяє пропонувати його подальше вивчення як фармакологічної речовини.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст біологічно активних сполук (білків і гормонів), у фетальних препаратах, отриманих з плодів людини 10 тижнів гестації за допомогою розробленої кріобіотехнології, а також їх дію на функціональний стан гепатоцитів пацюків у модельних системах in vitro (у разі гіпотермічного зберігання) та in vivo (у випадку отруєння тварин в порівнянні з препаратами, отриманими з печінки плоду 24 тижнів гестації. Показано, що кріоконсервовані екстракти, вилучені з фетальних тканин, відзначаються специфічністю складу білків і гормонів, що дозволяє ідентифікувати та сертифікувати препарати відповідно до їх тканинної та видової приналежності. Найбільш вираженою гепатопротекторною дією володіє препарат у вигляді екстракту, отриманий з фетальної печінки. Ефективність кріоконсервованих препаратів залежить від термінів гестації плоду. Екстракт, виділений з печінки плоду 10 тижнів гестації, має більш виражену відновлювальну та регулювальну дії на печінку, ніж препарати (гомогенат, гепатоцити, цитозольна фракція), отримані з печінки плоду 24 тижнів гестації, про що свідчать показники інтенсивності процесів ПОЛ, цитолізу (активність ферментів АлАт та АсАт) та антиокисної системи (активність ферментів супероксиддисмутази та каталази).

  Скачати повний текст

Досліджено стан компонетів антиоксидантної системи та прооксидантів у тварин різного віку з хімічним ураженням печінки солянокислим гідразином на тлі інтоксикації хлоридом кадмію та корекції їх за допомогою антиоксидантів, комплексонів і металокомплексів. Виявлено, що хімічне ураження печінки солянокислим гідразином і хлоридом кадмію викликає пригнічення більшості показників антиоксидантної системи у крові та печінці тварин, віком 3-, 6- та 18-місяців, найбільш виразні зміни спостережено у тварин 3-місячного віку. Під впливом ксенобіотиків підвищується вміст та активність прооксидантів. Корекція хімічного ураження печінки тварин гістидином сприяє нормалізації показників антиоксидатної та прооксидантної систем у всіх тварин, особливо 3-місячного віку. Стан систем зазнає позитивних змін у всіх тварин внаслідок введення гістиданатів міді та цинку. Використання унітіолу має частковий нормалізуючий вплив на тварин із хімічним ураженням печінки.

  Скачати повний текст

Досліджено стан мембранних структур, антиоксидантну та дезінтоксикаційну системи захисту за умов токсичного ураження солянокислим гідразином та етиловим спиртом, запропоновано методи корекції їх порушень за допомогою антиоксидантів та ентеросорбента. Встановлено, що інтоксикація солянокислим гідразином призводить до пригнічення ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, зниження функціональної активності мікросомальної системи дезінтоксикації, порушення стану плазматичних і мітохондріальних мембран гепатоцитів. Комбіноване застосування солянокислого гідразину й етилового спирту має потенціюючу дію на досліджувані показники, що призводять до ще більш виражених їх змін. Зазначено, що використання розчину прополісу, ліпосом з інкорпорованим токоферолу ацетатом та ентеросорбента полісорб з метою корекції викликаних порушень в певній мірі покращує показники антиоксидантного захисту, функціональної активності системи дезінтоксикації та стану плазматичних і субклітинних мембран, однак повної їх нормалізації не досягнуто. Встановлено, що поєднане застосування перерахованих засобів лікування зумовлює більш виражений позитивний ефект.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідів на щурах та ізольованій печінці цих тварин з застосуванням методу тонкошарової хроматографії встановлено регуляторні ефекти енкефалінів та їх синтетичних аналогів на інтенсивність секреції жовчі та її компонентів. Доведено, що специфічні, переважно гіпохолеретичні ефекти, лей- і мет-енкефалінів та аналогу лей-енкефаліну даларгіну усуваються шляхом блокади опіоїдних рецепторів стадолом. Зазначено, що зміни інтенсивності секреції жовчних кислот і ліпідів за умов сумісного послідовного введення блокатора опіоїдних рецепторів стадолу та енкефалінів не співпадають за величиною та напрямком з ефектами самого блокатора. Це свідчить, що регуляторні ефекти енкефалінів та їх синтетичних аналогів щодо інтенсивності секреції жовчі та її компонентів опосередковані нервовими та гуморальними механізмами, а також і мембранними рецепторами за участю ліпідного матриксу плазматичної мембрани. Аналіз динаміки секреції жовчі та її органічних компонентів за дії енкефалінів та їх синтетичних аналогів за умов блокади опіоїдних рецепторів, адренорецепторів та кальцієвих каналів у гострих спробах та у дослідах на ізольованій перфузованій печінці щурів свідчить про безпосередній вплив досліджених регуляторних пептидів на гепатоцити.

  Скачати повний текст

Визначено вплив препарату "Гептралу" на ці процеси. Встановлено, що стрес-індуковані ураження печінки викликають глибокі та стійкі зміни реакцій пострансляційної модифікації білків хроматину ядер клітин печінки та вмісту в печінці циклічних нуклеотидів. Глибина та напрямок виявлених зрушень залежать від стресового фактора, терміну його дії та виду білків хроматину, що свідчить про зміни транскрипції, пресингу, синтезу РНК і ДНК.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості зміни редуктазної активності мікросом печінки щурів під час іммобілізаційного стресу. Встановлено, що іммобілізація дорослих тварин не супроводжується суттєвою зміною редуктазної активності мікросом. Проте, в них відбувається зниження концентрації НАДФН та зростає частка НАДН у пулі відновлених піридинових коферментів у печінці. У випадку іммобілізації старих щурів відбувається часткове зниження редуктазної активності мікросом, зменшується відновність пулу НАДФ та вміст НАДН у печінці у порівнянні з його рівнем у дорослих іммобілізованих щурів. Така перебудова мікросомального окиснення забезпечує можливість ефективного перебігу процесів гіроксилювання в печінці у дорослих щурів у разі їх іммобілізації, а в старих щурів може бути причиною зменшення антитоксичної функції печінки у випадку стресу. Вперше показано, що для корекції зсувів стосовно редуктаз мікросом печінки старих щурів у випадку стресу можна ефективно використовувати румосол.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено специфічний та диференціойований вплив гормонів гіпофіза (вазопресину, окситоцину, кортикотропіну, тиреотропіну та соматотропіну) та наднирників (адреналіну та норадреналіну) на кровопостачання та дихання печінки. Вивчено зміни кровообігу та кисневого балансу печінки впродовж тривалого часу дії пептидних гормонів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Одержані дані дозволили припустити участь саморегуляторних і рефлекторних механізмів у реакціях печінкової гемодинаміки на введення даних гормонів. Показано можливість різних шляхів корекції постачання кисню до функціональних елементів печінки у разі зміни його споживання під впливом даних поліпептидів ШКТ. Встановлено, що між інтенсивністю дихання у печінці за дії майже усіх даних гуморальних факторів та тривалими змінами загального печінкового кровотоку існує прямий зв'язок. Вперше показано, що хронічне подразнення гіпоталамуса може призводити до розвитку внутрішньопечінкової форми портальної гіпертензії. Запропоновано та експериментально доведено нову концепцію про те, що гіпоталамус відіграє провідну та координуючу роль у нейро-гуморальній регуляції кровопостачання та дихання печінки: завдяки диференційованим впливам на функціональні елементи залози він контролює нервовим шляхом, або ж із залученням гормонів її кисневий баланс і кровопостачання під час реалізації гомеостатичних і поведінкових реакцій організму.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості обміну фосфоінозитидів у печінці щурів, а також досліджено роль тиреоїдних гормонів у регуляції метаболізму фосфоінозитидів печінки щурів в онтогенезі. Встановлено, що у процесі старіння знижується базальний вміст та обмін фосфоінозитидів у печінці, спостерігається порушення у формуванні ацильного спектру фосфатидилінозиту та поліфосфоінозитидів. Виявлено, що тиреоїдний статус піддослідних тварин визначає інтенсивність утворення фосфоінозитидів у печінці. Доведено, що онтогенетичні зміни даного статусу організму є однією з важливих причин порушення синтезу фосфатидилінозиту та поліфосфоінозитидів у процесі старіння. Встановлено існування вікових особливостей у відповіді клітин печінки на ранніх етапах після введення тироксину в організм даних тварин. Зазначено, що у разі безпосередньої дії на ізольовані гепатоцити молодих щурів гормон стимулює активацію поліфосфоінозитидної сигнальної системи, яка супроводжується утворенням діацилгліцерину та інозит-1,4,5-трифосфату. Досліджено, що тироксин стимулює утворення та утилізацію вторинних месенджерів. Доведено, що в ізольованих гепатоцитах гормон індукує залежний від протеїнкінази C ресинтез фосфатидилінозит-4,5-бісфосфату.

  Скачати повний текст

Під час дослідження морфологічних, біохімічних і коагуляційних показників крові встановлено, що локальна еріодеструкція нормальної печінки спричиняє помірні зрушення її функціональної активності, які мають тимчасовий характер. Доведено, що локальний кріовплив на циротично змінену печінку не обтяжує метаболічні та структурно-функціональні порушення, пов'язані з перебігом експериментального цирозу.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов токсичного ураження печінки молодих щурів тетрахлорметаном мають місце пригнічення активності мікросомного окиснення та активація вільнорадикальних процесів, які виражені значно більше, ніж у дорослих і старих. Показано, що це обумовлено токсифікацією тетрахлорметаном за участю мікросомної монооксигеназної системи, активність якої в молодих щурів значно вища. Визначено, що за даного ураження в молодих тварин переважає утворення високоактивних радикалів, які ініціюють процеси ліпопероксидації мембранних фосфоліпідів, а у старих - низькоактивних трихлорметильних радикалів, які здатні безпосередньо взаємодіяти з макромолекулами біополімерів. З'ясовано, що метаболічна біотрансформація в ендоплазматичному ретикулумі гепатоцитів не відіграє визначальної ролі в активації вільнорадикальних процесів за умови інтоксикації солянокислим гідразином. Доведено, що токсичне ураження солянокислим гідразином спричиняє найбільш виражені порушення мікросомального, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у гепатоцитах старих тварин. Уперше всебічно досліджено механізми антиоксидного ефекту карнітину хлориду та показано його гепатопротекторні властивості за умов токсичного ураження печінки. Експериментально доведено високу ефективність холінфосфатидних ліпосом з інкорпорованими в них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом C за токсичного ураження печінки. Установлено, що в старих тварин з токсичними ураженнями печінки ефективним є поєднання ентеросорбції з засобами антиоксидантної та метаболічної дії.

  Скачати повний текст

Проведено та систематизовано комплексні морфологічні та біохімічні дослідження окремої та сумісної хронічної дій іонізуючої радіації (СХДІР) з потужністю дози 0,79 сГр/добу з досягненням дози 0,3 Гр, 0,6 Гр і 1,0 Гр і низьких концентрацій кадмію (250 мкг CdCl₂ на добу) на структурно-функціональний стан клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику. Встановлено, що поряд з радіаційним фактором у структурних порушеннях клітин печінки значний внесок належить хронічному впливу кадмію, що, можливо, пов'язано з переважним нагромадженням кадмію у клітинах печінки та його токсичними властивостями. За СХДІР та кадмію виявлено здатність ентероцитів слизової оболонки тонкого кишечнику посилювати процеси регенерації. Доведено, що СХДІР та кадмію за умов досліджень призводить до порушення оксидантно-антиоксидантної системи клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику у результаті посилення процесів ліпідної пероксидації та виявляється у дисбалансі нагромадження продуктів перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що застосування методу головних компонент дозволяє визначити найсуттєвіші за умов проведення досліджень показники серед обраних параметрів, які визначають стан клітин печінки даних органів за СХДІР та кадмію.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості дії гемолітичних агентів різної хімічної природи на активність ключового ферменту біосинтезу гему - 5-АЛК-синтази і вміст деяких гемопротеїнів у печінці щурів. Установлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної активності є однією з причин накопичення вільного гему в печінці щурів у перші години дії фенілгідразину та гліцеролу, а також у пізні терміни після введення хлориду кадмію та хлориду меркурію.Виявлено, що фенілгідразин спричинює двофазну зміну 5-АЛК-синтазної активності в печінці щурів: короткочасне зниження активності та подальше підвищення. Зроблено припущення, що однією з причин зростання 5-АЛК-синтазної активності за цих умов є деградація цитохрома Р-450. Уперше встановлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної та триптофан-2,3-диоксигеназної активностей у печінці щурів за введення гліцеролу є результатом активації синтезу даних ферментів de novo. Показано, що блокування циклогексимідом зростання 5-АЛК-синтазної активності за дії гліцеролу супроводжується нормалізацією вмісту вільного гему в печінці щурів. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що індукція 5-АЛК-синтази є основною причиною накопичення вільного гему в печінці щурів протягом перших годин дії гліцеролу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонізуючого випромінювання та аліментарних факторів на активність NADH-залежної монооксигеназної системи мікросом печінки. Розглянуто структурний стан мембран мікросом печінки щурів у разі дії гамма-опромінення та сумісної дії опромінення та різного складу дієти, а також харчової домішки аронії чорноплідної. Встановлено, що аронія чорноплідна за умов in vivo нормалізує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, структурні зміни і NADH-феррицианід редуктазну активність мікросом печінки опромінених тварин. Показано, що гамма-опромінення тварин, які одержували збалансований раціон харчування, призводить до збільшення активності ферментів монооксигеназної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості модифікувального впливу лазерного випромінення на радіогенні зміни у печінці у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після опромінння. Досліджено зміни біохімічних і морфологічних показників печінки щурів за умов дії фракціонованого рентгенівського випромінення у дозах 0,3; 0,6; 0,8 і 1,2 Гр упродовж 30-ти діб; опромінення гелій-неоновим лазером упродовж 10, 20 і 30 діб у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після дії. Опромінення щурів у зазначених дозах призводить до зростання протеолітичної активності печінки, збільшення вмісту відновленого глутатіону та рівня продуктів окиснювально модифікованих білків з одночасним зниженням активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту та сумарної фібринолітичної активності, спричинює неспецифічні морфологічні зміни дистрофічного характеру. Лазерне опромінення призводило до зростання фібринолітичної та протеолітичної активності печінки щурів і збільшення рівня продуктів окисної модифікації білків на фоні зниження активності ферментативної ланки. Доведено, що лазерне випромінення модифікує дію рентгенівського, зменшуючи наслідки його впливу стосовно показників, що вивчались за попереднього рентгенівського опромінення. Адитивність спостережено для окиснювальної модифікації білків (ОМБ), СОД, протеолітичної активності, а стосовно інших досліджених показників виявлено антагонізм. Дія попереднього випромінення проявлялась як адитивна для ОМБ і антагоністична стосовно всіх інших показників, що вивчались.

  Скачати повний текст