Виявлено особливості дії гемолітичних агентів різної хімічної природи на активність ключового ферменту біосинтезу гему - 5-АЛК-синтази і вміст деяких гемопротеїнів у печінці щурів. Установлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної активності є однією з причин накопичення вільного гему в печінці щурів у перші години дії фенілгідразину та гліцеролу, а також у пізні терміни після введення хлориду кадмію та хлориду меркурію.Виявлено, що фенілгідразин спричинює двофазну зміну 5-АЛК-синтазної активності в печінці щурів: короткочасне зниження активності та подальше підвищення. Зроблено припущення, що однією з причин зростання 5-АЛК-синтазної активності за цих умов є деградація цитохрома Р-450. Уперше встановлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної та триптофан-2,3-диоксигеназної активностей у печінці щурів за введення гліцеролу є результатом активації синтезу даних ферментів de novo. Показано, що блокування циклогексимідом зростання 5-АЛК-синтазної активності за дії гліцеролу супроводжується нормалізацією вмісту вільного гему в печінці щурів. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що індукція 5-АЛК-синтази є основною причиною накопичення вільного гему в печінці щурів протягом перших годин дії гліцеролу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості перебігу кисень-залежних процесів (АДФ-стимульованого дихання мітохондрій печінки та міокарда, стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ) і процесів ліпопероксидації) у щурів за активації NO-ергічної регуляторної системи. Це має фундаментальне та прикладне значення для з'ясування шляхів корекції процесів мітохондріального функціонування та продукції активних кисневих метаболітів на різних етапах індивідуального розвитку. З використанням сучасних електрофізіологічних і біохімічних методів одержано дані про вікові особливості впливу модуляторів NO на прооксидантні й антиоксидантні властивості тканин. За цього установлено високі значення показників мітохондріального дихання у печінці та міокарді молодих щурів, а енергозабезпечення - у статево незрілих. Досліджено вікову динаміку функціонування трансаміназних шляхів, виявлено переважання окиснення пірувату у статево незрілому та малату - у молодому та старому віці. З'ясовано, що інтенсивність ліпопероксидації у печінці та крові з віком знижується, а у міокарді - зростає. Основну роль у антиоксидантному захисті тканин і крові старих щурів відіграють ферменти глутатіон-залежної ланки АОЗ. Вплив L-аргініну та L-NNA на показники мітохондріального функціонування характеризується субстратною залежністю. Активація системи L-аргінін-оксид азоту сприяє інтенсивному перебігу ліпопероксидації у тканинах щурів різного віку за рахунок зниження споживання кисню, що характерно для статево незрілих і молодих тварин або зміни активності ферментів АОЗ, що властиво старим тваринам.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов токсичного ураження печінки молодих щурів тетрахлорметаном мають місце пригнічення активності мікросомного окиснення та активація вільнорадикальних процесів, які виражені значно більше, ніж у дорослих і старих. Показано, що це обумовлено токсифікацією тетрахлорметаном за участю мікросомної монооксигеназної системи, активність якої в молодих щурів значно вища. Визначено, що за даного ураження в молодих тварин переважає утворення високоактивних радикалів, які ініціюють процеси ліпопероксидації мембранних фосфоліпідів, а у старих - низькоактивних трихлорметильних радикалів, які здатні безпосередньо взаємодіяти з макромолекулами біополімерів. З'ясовано, що метаболічна біотрансформація в ендоплазматичному ретикулумі гепатоцитів не відіграє визначальної ролі в активації вільнорадикальних процесів за умови інтоксикації солянокислим гідразином. Доведено, що токсичне ураження солянокислим гідразином спричиняє найбільш виражені порушення мікросомального, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у гепатоцитах старих тварин. Уперше всебічно досліджено механізми антиоксидного ефекту карнітину хлориду та показано його гепатопротекторні властивості за умов токсичного ураження печінки. Експериментально доведено високу ефективність холінфосфатидних ліпосом з інкорпорованими в них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом C за токсичного ураження печінки. Установлено, що в старих тварин з токсичними ураженнями печінки ефективним є поєднання ентеросорбції з засобами антиоксидантної та метаболічної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та окислювальної модифікації білків, вміст відновленого глютатіону та активності ферментів глютатіонової системи у печінці щурів значною мірою визначаються функціональним станом епіфізу, змодельованим режимом освітлення за співвідношенням періодів світла та темряви. Виявлено у тварин з токсичним гепатитом ресинхронізацію ритмів показників глютатіонової системи, що виявлялося в часовому зміщенні максимального та мінімального значень показників і зменшенні амплітуди їх ритмів. З'ясовано, що за п'ятиденного внутрішньошлункового введення мелатоніну відбувається покращання функціонування глютатіонової системи печінки, що підсилюється за одночасного введення настоянки ехінацеї пурпурової та супроводжується підвищенням вмісту відновленого глютатіону, зменшенням рівня малонового диальдегіду й альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів у гомогенаті печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням методів імуноблот-аналізу та Нозерн-блот гібридизації показано, що тривале низькоінтенсивне gamma-випромінювання за малих доз спричиняє зменшення вмісту цитохрому P450 2E1 та рівня мРНК Cyp2e1. Встановлено, що дія гострого високоінтенсивного gamma-випромінювання через добу після опромінення за невеликих доз призводить до збільшення, а у разі великих - до зменшення вмісту білка Cyp2e1, за цього рівень відповідної мРНК суттєво знижується за всіх застосованих доз. З'ясовано, що хронічна дія етанолу призводить до підвищення вмісту білка Cyp2e1 і не впливає на рівень відповідної мНК. У разі спільної тривалої дії двох стресорів виявлено початкове зростання вмісту ферменту, що є проявом стабілізувальної дії етанолу. Зі збільшенням тривалості експозиції вміст білка Cyp2e1 зменшується, що зумовлено дією gamma-випромінювання, яке призводить до зниження рівня мРНК Cyp2e1. Зроблено припущення, що інгибування експресії гена цитохрому P450 2E1 за дії gamma-випромінювання відбувається внаслідок загального пероксидного ураження, але може бути певною адаптивною відповіддю клітини у разі оксидативного стресу.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми виникнення біохімічних порушень за умов окремої та комбінованої (разової або хронічної) дії на організм іонізуючого випромінювання (у сумарній дозі 1,0 Гр), кадмію або карбендазиму (у сумарних дозах 1 мг/кг та 750 мг/кг маси тварин). Виявлено гепатотоксичний ефект карбендазиму та кадмію (за умов хронічного надходження), який посилюється у комбінації з дією іонізуючого випромінювання. Встановлено дисліпопротеїнемію крові та зниження вмісту холестеролу, тріацилгліцеролів і фосфоліпідів у препаратах печінки та тонкої кишки, що найбільше проявляється за умов іонізуючого опромінення, а також за комбінованої дії радіації та кадмію. Доведено, що зниження ліпопротеїнів дуже низької щільності крові поряд зі зменшенням вмісту тріацилгліцеролів свідчить про порушення обміну тріацилгліцеролів за умов іонізуючого опромінення. Виявлено зміни у вмісті холестеролу та ліпопротеїнів низької щільності за умов хронічного досліду. Доведено, що дисліпопротеїнемія крові за хронічного надходження кадмію переважно обумовлено змінами в обміні холестеролу. Виявлено відмінності у перерозподілі ліпопротеїнів сироватки крові та зміни у співвідношеннях різних фракцій ліпопротеїнів залежно від характеру зовнішнього впливу. Обгрунтовано можливість використання даних показників для оцінювання дії зовнішніх чинників на організм. Встановлено порушення прооксидантно-антиокисного гомеостазу за умов окремої та комбінованої дії усіх досліджуваних чинників. Методом факторного аналізу вивчено біохімічні показники крові та різні прояви реакції організму. Запропоновано їх групування (як відповіді організму на разову окрему дію опромінення та кадмію; на хронічну окрему дію кадмію й опромінення або окрему дію карбендазиму; на комбіновану дію кадмію й опромінення або карбендазиму й опромінення). Виділено групи показників крові, що відзначаються універсальністю й обумовлюють реакцію та характеризують дію зовнішнішніх чинників на людський організм.

  Скачати повний текст

Досліджено стан мембранних структур, антиоксидантну та дезінтоксикаційну системи захисту за умов токсичного ураження солянокислим гідразином та етиловим спиртом, запропоновано методи корекції їх порушень за допомогою антиоксидантів та ентеросорбента. Встановлено, що інтоксикація солянокислим гідразином призводить до пригнічення ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, зниження функціональної активності мікросомальної системи дезінтоксикації, порушення стану плазматичних і мітохондріальних мембран гепатоцитів. Комбіноване застосування солянокислого гідразину й етилового спирту має потенціюючу дію на досліджувані показники, що призводять до ще більш виражених їх змін. Зазначено, що використання розчину прополісу, ліпосом з інкорпорованим токоферолу ацетатом та ентеросорбента полісорб з метою корекції викликаних порушень в певній мірі покращує показники антиоксидантного захисту, функціональної активності системи дезінтоксикації та стану плазматичних і субклітинних мембран, однак повної їх нормалізації не досягнуто. Встановлено, що поєднане застосування перерахованих засобів лікування зумовлює більш виражений позитивний ефект.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості модифікувального впливу лазерного випромінення на радіогенні зміни у печінці у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після опромінння. Досліджено зміни біохімічних і морфологічних показників печінки щурів за умов дії фракціонованого рентгенівського випромінення у дозах 0,3; 0,6; 0,8 і 1,2 Гр упродовж 30-ти діб; опромінення гелій-неоновим лазером упродовж 10, 20 і 30 діб у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після дії. Опромінення щурів у зазначених дозах призводить до зростання протеолітичної активності печінки, збільшення вмісту відновленого глутатіону та рівня продуктів окиснювально модифікованих білків з одночасним зниженням активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту та сумарної фібринолітичної активності, спричинює неспецифічні морфологічні зміни дистрофічного характеру. Лазерне опромінення призводило до зростання фібринолітичної та протеолітичної активності печінки щурів і збільшення рівня продуктів окисної модифікації білків на фоні зниження активності ферментативної ланки. Доведено, що лазерне випромінення модифікує дію рентгенівського, зменшуючи наслідки його впливу стосовно показників, що вивчались за попереднього рентгенівського опромінення. Адитивність спостережено для окиснювальної модифікації білків (ОМБ), СОД, протеолітичної активності, а стосовно інших досліджених показників виявлено антагонізм. Дія попереднього випромінення проявлялась як адитивна для ОМБ і антагоністична стосовно всіх інших показників, що вивчались.

  Скачати повний текст