Встановлено закономірності формування структурно-функціональної організації нематодних угруповань у корінних і похідних біогеоценозах різних рослинних поясів Карпат. Конкретизовано визначення поняття "комплекс нематод" і наведено класифікацію даних комплексів за функціональними ознаками. Розроблено методику оцінки змін функціональної організації грунтових нематод у похідних екосистемах, у порівнянні з корінними, а також оцінки санітарного стану екосистем на базі біоіндикаційних властивостей нематодних угруповань. Показано принципові відмінності у споживанні енергії нематодними угрупованнями в корінних і похідних біогеоценозах. Визначено основні шляхи формування нефітопатогенних комплексів нематод у похідних лісових біогеоценозах. Запропоновано нові способи збереження природного структурного та функціонального різноманіття фітонематод, а також підвищення стійкості та продуктивності лісових екосистем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто явище "післяпологового", "лактаційного" збільшення кількості яєць A.suum у фекаліях свиноматок, вивчено зміни показників їх гуморального та клітинного імунітету залежно від вмісту гормонів продактину та кортизолу в сироватці крові протягом всього репродуктивного циклу (від запліднення до відлучення поросят). Установлено, що першочергова роль у виникненні явища "післяпологового", "лактаційного" підйому овуляції самок аскарисів належить гормонам продактину та кортизолу. Розроблено комплексні заходи профілактики та лікування свиней, хворих на аскаріоз, які включають застосування ефективних антгельмінтиків та імуномодулятора.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

  Скачати повний текст

Вивчено нематодофауни агроценозів озимої пшениці, проаналізовано таксономічну належність виявлених видів та їх екологічний статус. Доведено існування в агроценозах озимої пшениці в різних зонах її вирощування стабільного комплексу фітонематод. Досліджено основні чинники динаміки чисельності популяцій різних видів та екологічних груп нематод, до яких віднесено фази вегетації та стан рослини-хазяїна, погодні умови та особливості грунту. За результатами кореляційного та регресійного аналізу виявлено залежність між чисельністю популяцій комплексу паразитичних видів і біомасою та продуктивністю рослин озимої пшениці на рівні від -0,52 до -0,76, розраховано пороги шкодочинності. Встановлено високу протинематодну ефективність протруйників озимої пшениці з фунгіцидними властивостями - дивідент-стар (62 %) та максим-стар (58 %), а також з інсектицидними властивостями - промет 400 (58 %), що дозволяє контролювати чисельність фітогельмінтів без застосування додаткових заходів. На підставі проведеної оцінки виділено стійкі до фітогельмінтів сорти озимої пшениці (Миронівська 27, Крижинка, Дон 85), які рекомендовано для використання в селекційному процесі з метою створення нематодостійких сортів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз морфології, постембріонального розвитку, мінливості, філогенетчних зв'язків та напрямків еволюції прісноводних і грунтоводних нематод підряду Leptolaimina. На основі власних зборів і колекційного матеріалу описано 67 видів підряду Leptolaimina, з яких 14 є новими. Описано морфологію рецепторів переднього кінця тіла з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії, виділено та класифіковано типи будови стравоходу, жіночих статевих трубок і копулятивного апарату. Проведено аналіз міжпопуляційної та міжвидової мінливості кількісних та якісних ознак для деяких вибраних родів. Одержано дані щодо постембріонального розвитку для чотирьох видів. Уточнено філогенетичні зв'язки та переглянуто систему підряду Leptolaimina. Опосередковано проаналізовано морфологічне пристосування до життя в прісних водоймах та грунті, зокрема будову видільної системи та локомоторного апарату. Обговорено проблему співіснуванян близьких видів.

  Скачати повний текст