Скачати повний текст

Досліджено мікропопуляції, субпопуляції та популяції листовійки в індивідуальних, парцелярних і популяційних консорціях дубів пухнастого (Quercus pubescens Wild.) та скельного (Q. petraea Liebl.). Розкрито динамічний аспект взаємодій на підставі спостережень за спільним розвитком листя дубів і фазами розвитку листовійки. З'ясовано роль амінокислот, фенольних сполук і білків-інгібіторів трипсину листя дуба в консортивних зв'язках листовійки. Висвітлено стохастичну природу асоціацій між ядрами різних консорцій та генотиповим складом листовійки за поліморфними локусами естераз і протеази, а також її морфологічними фенами. Виявлено достовірні зв'язки між морфологічними ознаками листовійки та морфологічними показниками її лялечкових паразитів. Розроблено концепцію безпестицидного регулювання чисельності листовійки та інших шкідників у рекреаційних зонах Криму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив ювенільного гормону на ступінь політенії гігантських хромосом Drosophila melanogaster, пуфову активність політенних хромосом, прояв деяких кількісних ознак та зміну біоелектричних властивостей клітинних ядер слинних залоз. На підставі одержаних результатів уточнено сучасні наукові уявлення щодо механізмів регуляції окремих стадій онтогенезу комах. Вперше на політенних хромосомах слинних залоз Drosophila melanogaster у дослідах in vitro виявлено ряд пуфів, які специфічно реагують на аналог ювенільного гормону - метопрен, що збігається з впливом гормону in vivo. Вперше встановлено вплив метопрену на ендоредуплікацію політенних хромосом і прояв кількісних ознак дрозофіли. Виявлено стимулюючий ефект даного гормону на показник ступеня політенії хромосом, маси тіла імаго та теплостійкість дрозофіли. Показано залежність даних ефектів від генотипу мух і концентрації гормону у поживному середовищі. З'ясовано, що за умов регуляції диференційної активності генів ювенільний гормон також впливає на ступінь помноження геному, регулюючи функцію ендоредуплікації політенних хромосом. Вперше одержано дані про вплив метопрену на біоелектричні властивості клітинних ядер дрозофіли in vitro. Показано, що дія ювенільного гормону на пуфінг та ендоредуплікацію політенних хромосом відбувається за низьких значень електрокінетичного потенціалу клітинних ядер.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад, основні екологічні показники населення колембол та їх динаміку в природних та антропогенних змінених лісових екосистемах центральної частини України. Зареєстровано 110 видів ногохвісток, зокрема Prolaphorura bipunctata, який є новим для фауни України. Виявлено, що співвідношення біоморф і гігропреферентних груп ногохвісток може бути біоіндикатором ступеня зволоженості рослинних асоціацій. Обгрунтовано можливість використання амплітуди коливань щільності населення та зміни співвідношення життєвих форм в угрупованнях як індикатора динамічності перебігу процесу деструкції опаду. На основі екологічних параметрів угруповань колембол виявлено варіант рекультивації буровугільних відвалів відпрацьованих порід, що знаходиться на завершальних стадіях грунтоутворення. Встановлено, що негативний вплив рівня радіоактивності грунту на ногохвісток значно менший, ніж порушення його структури. Доведено, що ногохвісток можна використовувати для біоіндикації вмісту у грунті кадмію, нікелю, але не марганцю, заліза, цинку, міді, свинцю. З'ясовано, що зональність є визначальним фактором у процесі формування структури угруповань ногохвісток, а видовий склад залежить від типу рослинної асоціації. Встановлено, що види-кодомінати відносяться до різних життєвих форм, гігропреферентних і біотопних груп. Із використанням даних відмінностей обгрунтовано диференціацію екологічних ніш видів ногохвісток.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано метод тонкошарової хроматографії на поліамідному сорбенті для дослідження складу вторинних метаболітів у листі дубу, що дозволило суттєво підняти роздільну здатність на відміну від методу хроматографії, застосованого раніше. Для двох видів дубу - Q. petraea і Q. pubescens - хроматографічно показана участь 39 індивідуальних сполук, які можуть відігравати роль потенційних алелохіміків щодо фітофагів. Одержано дані про зміни складу цих сполук у процесі весняного розвитку листя дубу, у комплексі вторинних речовин природного корму, які відбувались під час його проходження у кишечнику гусениць монофага - зеленої дубової листовійки і поліфага - непарного шовкопряду. Хроматографічно підтверджено дані про принципову відмінність у функціонуванні детоксикаційних захисних систем комах-фітофагів, які відрізняються за ступенем спеціалізації до їжі. Показано відмінності у спроможності до утилізації деяких вторинних метаболітів гусеницями різної вікової стадії. Для T. viridana одержано експериментальні дані, що підтверджують гіпотезу можливої участі ферментів естеразного комплексу в захисних детоксикаційних системах комах-монофагів.

  Скачати повний текст

Установлено відмінності у реакції гібридів шовковичного шовкопряда та вихідних батьківських форм на електромагнітний вплив, а саме: більшу стійкість гібридів за показниками неспецифічної стійкості та продуктивності, що матиме практичне та теоретичне значення для розкриття природи гетерозису. Показано позитивні кореляції між змінами ембріональної терморезистентності та кількісними ознаками після надвисокочастотного (НВЧ) та лазерного впливу, запропоновано методику прогнозу стимулювальної дії опромінення за показником ембріональної терморезистентності. Уперше виявлено вплив плоїдності геному партеноклонів шовковичного шовкопряда на ступінь і характер змін показників неспецифічної стійкості та продуктивності після лазерного впливу. Показано роль генотипу шовкопряда у визначенні ефективності партеногенетичного розвитку після дії He - Ne лазера. Визначено тривалі модифікації показників партеногенезу у наступних поколінь після лазерного опромінення за різних типів статевого розмноження. Виявлено повне затухання модифікувальної дії лазера на показники партеногенезу для шостої генерації за умови партеногенетичного розмноження. Установлено збереження модифікувального впливу НВЧ і лазерного опромінення на показники коконів наступної генерації за партеногенетичного способу розмноження.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни ряду біологічних показників порід, гібридів, партеноклонів шовковичного та ліній дубового шовкопрядів після опромінення грени низькоінтенсивними полями надвисокочастотних (НВЧ), крайньовисокочастотних (КВЧ) випромінювань і лазера. Визначено залежність реакції від генотипу, параметрів електромагнітного поля й експозиції опромінення. Виявлено стимулювальний ефект низькоінтенсивного НВЧ, КВЧ і лазерного опромінення грени на показники неспецифічної стійкості та продуктивності шовковичного шовкопряда. Досліджено вплив електромагнітних опромінень на біологічні ознаки другого покоління. Доведено стимулювальнй ефект лазерного опромінення грени на господарсько-цінні показники дубового шовкопряда.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано екологічні особливості розподілу турунів за основними типами обстежених природних та антропогенно трансформованих екосистем. На території Присамар'я Дніпровського протягом 8 років обстежено 240 біогеоцинозів, в яких виявлено 262 вида турунів. Для всіх типів еталонних екосистем встановлено фонові види турунів та екоморфічну структуру карабідофауни. Досліджено зміни видового складу, загальні характеристики карабідофауни та її екоморфічну структуру залежно від грунтово-кліматичних умов та складу фітоценозу, виділено індикаторні види для цих умов. Встановлено, що в більшості обстежених типів біогеоценозів туруни складають 40 - 80 % видового складу герпетобію. Досліджено зміни екоморфічної структури, загальних характеристик і видового складу карабідофауни, що відбуваються під впливом підтоплення шахтними водами за різних грунтово-рослинних умов. Проаналізовано зміни структури карабідофауни степових ділянок, що відбуваються через пасквальну дегресію фітоценозів. Досліджено карабідофауну штучних лісових насаджень за умов плакору, встановлено її подібність до фауни турунів природних байрачних лісів. Виявлено рідкісні для Степового Придніпров'я види турунів, проаналізовано основні причини їх зникнення та запропоновано заходи, необхідні для їх охорони.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою синекологічних показників проаналізовано формування фауни Culicidae за часи існування водосховища. Встановлено фенологію 18 видів кровосисних комарів, а також розроблено схему щодо преімагінальних фаз, у якій показано зміни, що відбулися за останні 20 років. Встановлено екологічні особливості личинок району дослідження, а також відмічено вплив pH і вмісту розчинного у воді кисню на щільність личинок двох масових видів роду Aedes. Проаналізовано зміни 8 морфологічних ознак личинок IV стадії розвитку 7 видів Culicidae, який свідчить про відсутність дії стабілізуючого добору та нестабільність умов їх існування. Запропоновано використання коефіцієнта спеціалізації живлення з метою визначення стану водойм, а також змін фауни і фенології, морфології щодо прогнозування епідеміологічної ситуації регіонів з посиленим антропогенним навантаженням. Наведено схеми біогеоценотичних зв'язків кровосисних комарів.

  Скачати повний текст

Описано каріотипи 16 європейських видів ставковиків. Встановлено їх хромосомні формули та основні числа, визначено основні лінійні параметри каріотипів. Для вирішення таксономічних питань в роді Lymnaea використано зовнішньоморфологічні характеристики хромосом, що дозволило уточнити споріднені зв'язки підродів Corvusiana та Galba. Проаналізовано конхіологічні, анатомічні та каріологічні дані за допомогою ієрархічного кластерного методу, за результатами чого визначено міжвидові дистанції в роді Lymnaea та можливість використання цих ознак у систематиці на таксономічних рівнях. Встановлено гіпотетичний предковий каріотип ставковикових, можливі види хромосомних перебудов, що тривали в каріотипах у процесі еволюції. Запропоновано схему шляхів еволюції хромосомних наборів роду.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну морфологію претарзуса у представників різних родин ряду перетинчастокрилих, розглянуто еволюцію цього органа у межах ряду. Визначено особливості використання комахами прикріпних органів на субстрах з різною геометрією. На прикладі представників чотирьох рядів комах (Orthoptera, Heteroptera, Coleoptera, Hymenoptera) досліджено способи постановки лапок під час ходіння на площині та стеблах різних діаметрів. З'ясовано, що прикріпні структури претарзуса (зокрема, ароліум) переважно використовуються для закріплення на пласких субстратах і субстратах із великим діаметром кривини поверхні (товсті стебла). Виявлено, що незалежно від способу постановки лапки на плаский субстрат, усі досліджені комахи для закріплення на тонких стрижнях переважно використовують прикріпні структури проксимальних тарзомерів і гомілок. Досліджено морфологію претарзусів у представників 207-ми видів, які належать до 59-ти родин ряду перетинчастокрилих. Одержано дані щодо наявності, форми та механічних властивостей склеритів, розташування на них щетинок і сенсил, розкрито особливості організації ділянок еластичної кутикули. У представників окремих родин виявлено манубріуми, планти та дорзальні пластини, що, як і аркус, мають пружинні властивості. Вперше описано претарзуси, у складі яких виявлено латеральні пластини - склерати, які функціонально компенсують недостатню для розгортання ароліума довжину гілок аркуса. Виділено дев'ять функціональних типів претарзусів перетинчастокрилих, особливості біомеханіки яких обумовлені відмінностями форми та механічних властивостей склеритів. Визначено основні напрямки еволюції претарзуса у межах ряду перетинчастокрилих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дослідженій фауні річкових екосистем Українських Карпат виявлено 76 видів Ephemoptera з 26 родів та 11 родин. Визначено показники видового багатства, організації угруповань, сезонної динаміки чисельності та біомаси личинок. Проведено дослідження структури домінування, видової, екоморфологічної та трофічної структури угруповань. Наведено узагальнені відомості про життєві цикли карпатських видів одноденок. Проаналізовано життєві цикли Rhithrogena gorganica і Ecdyonurus subalpinus. Досліджено паразитофауну Ephemoptera та їх значення у харчуванні 4 видів риб. Висвітлено особливості міграційної поведінки одноденок річкових екосистем Українських Карпат. Запропоновано ієрархічну класифікацію екоморф Ephemoptera карпатського регіону та суміжних територій (включно з деякими таксонами світової фауни), що налічує 8 типів, 11 класів і 18 підкласів. Встановлено основні напрями еволюції екоморф личинок одноденок. Виділено 3 типи екоморф крилатих стадій. Описано зміни у фауні Ephemoptera регіону за останні 140 років і складено каталог фауни одноденок України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст