Дисертацію присвячено питанням фауни, морфології та біології хальцидоїдних їздців-ентедонін (Hymenoptera: Eulophidae, Entedoninae) України. В результаті проведених досліджень для даного регіону зазначено 98 видів з 17 родів, серед яких 11 родів та 64 види вперше наведено для фауни України; описано 8 нових для науки видів ентедонін (з них 2 - з України), назви 11 видів та 1 рід зведено до синонімів, відновлено статус 1 роду. Визначено характерні риси підродини, описано 3 габітуальні типи серед ентедонін, обговорено діагностичне значення окремих ознак, класифіковано хетом ентедонін. Розглянуто та проаналізовано форми паразито-хазяїнних зв'язків Entedoninae, досліджено біологію певних видів, запропоновано дві нові форми трофічної спеціалізації. Висловнено припущення, що розширення паразито-хазяїнних зв'язків ентедонін відбувалося завдяки послідовному чергуванню різних форм їх трофічної спеціалізації. Вперше ревізовано систему маловивченого роду IEntedonD: внесено зміни та доповнення до його діагнозу, запропоновано поділ роду на два підроди (один з яких описано вперше), запропоновано поділ номінативного підроду на 8 груп видів (дві з яких виділено вперше), уточнено діагнози цих груп та їх склад. Простежено певні закономірності поширення ентедонін за рослинними угрупуваннями в Україні. Обговорено можливості практичного використання ентедонін; зокрема, в фауні України виявлено 59 видів ентедонін, що мають безпосереднє та опосередковане господарське значення, з них 22 види вказано вперше для даного регіону.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження мурашок Палеарктики. На підставі різнобічного підходу до вивчення групи вирішена низка питань таксономії, філогенії та еволюції формікоїдів. Простежена еволюція всіх палеарктичних родів мурашок і вказані шляхи історичного формування мірмекофауни Палеарктики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою синекологічних показників проаналізовано формування фауни Culicidae за часи існування водосховища. Встановлено фенологію 18 видів кровосисних комарів, а також розроблено схему щодо преімагінальних фаз, у якій показано зміни, що відбулися за останні 20 років. Встановлено екологічні особливості личинок району дослідження, а також відмічено вплив pH і вмісту розчинного у воді кисню на щільність личинок двох масових видів роду Aedes. Проаналізовано зміни 8 морфологічних ознак личинок IV стадії розвитку 7 видів Culicidae, який свідчить про відсутність дії стабілізуючого добору та нестабільність умов їх існування. Запропоновано використання коефіцієнта спеціалізації живлення з метою визначення стану водойм, а також змін фауни і фенології, морфології щодо прогнозування епідеміологічної ситуації регіонів з посиленим антропогенним навантаженням. Наведено схеми біогеоценотичних зв'язків кровосисних комарів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено нові таксономічні та діагностичні ознаки агіртидів, колонідів, лейодидів і таксонів. Значну увагу приділено ревізії системи агіртидно-колонідної групи родин Staphylinoidea на підставі нових і вже відомих ознак. Досліджено палеонтологічні матеріали мезозойського віку з даних груп. Впорядковано номенклатури зазначеної групи Staphylinoidea. Детально проаналізовано еволюцію підродин і триб лейодид.

  Скачати повний текст

Вперше проведено спеціальне фауністичне та біотаксонімічне дослідження родини Ulididae Палеарктики, основні положення якого викладено в 9 наукових публікаціях. У складі палеарктичної фауни встановлено 209 видів з 17 родів. Детальне вивчення морфологічних особливостей дозволило виявити нові діагностичні ознаки та застосувати їх з метою вдосконалення класифікації стрічкокрилок. Запропоновано поділ родини на триби: 2 з них, Seiopterini та Myennidini, описано автором, для 5 інших встановлено новий статус і переглянуто межі. Здійснено таксонімічну ревізію найважливіших родів і груп видів улідіїд Палеарктики. Визначено, що 3 родові та 6 видових назв є молодшими синонімами. Описано 8 нових видів і новий підрід. Встановлено 7 нових комбінацій, одну назву відновлено з синонімів та запропоновано замінні назви для двох омонімів. Відзначено, що назва Ulididae - старша валідна назва родини, яку потрібно використовувати замість Otitidae. Проаналізовано географічне поширення стрічкокрилок. Детально висвітлено практичне і господарське значення групи. Розроблено з залученням нових даних таблиці для визначення підродин, триб, усіх родів і видів стрічкокрилок Палеарктики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано екологічні особливості розподілу турунів за основними типами обстежених природних та антропогенно трансформованих екосистем. На території Присамар'я Дніпровського протягом 8 років обстежено 240 біогеоцинозів, в яких виявлено 262 вида турунів. Для всіх типів еталонних екосистем встановлено фонові види турунів та екоморфічну структуру карабідофауни. Досліджено зміни видового складу, загальні характеристики карабідофауни та її екоморфічну структуру залежно від грунтово-кліматичних умов та складу фітоценозу, виділено індикаторні види для цих умов. Встановлено, що в більшості обстежених типів біогеоценозів туруни складають 40 - 80 % видового складу герпетобію. Досліджено зміни екоморфічної структури, загальних характеристик і видового складу карабідофауни, що відбуваються під впливом підтоплення шахтними водами за різних грунтово-рослинних умов. Проаналізовано зміни структури карабідофауни степових ділянок, що відбуваються через пасквальну дегресію фітоценозів. Досліджено карабідофауну штучних лісових насаджень за умов плакору, встановлено її подібність до фауни турунів природних байрачних лісів. Виявлено рідкісні для Степового Придніпров'я види турунів, проаналізовано основні причини їх зникнення та запропоновано заходи, необхідні для їх охорони.

  Скачати повний текст

У дослідженій фауні річкових екосистем Українських Карпат виявлено 76 видів Ephemoptera з 26 родів та 11 родин. Визначено показники видового багатства, організації угруповань, сезонної динаміки чисельності та біомаси личинок. Проведено дослідження структури домінування, видової, екоморфологічної та трофічної структури угруповань. Наведено узагальнені відомості про життєві цикли карпатських видів одноденок. Проаналізовано життєві цикли Rhithrogena gorganica і Ecdyonurus subalpinus. Досліджено паразитофауну Ephemoptera та їх значення у харчуванні 4 видів риб. Висвітлено особливості міграційної поведінки одноденок річкових екосистем Українських Карпат. Запропоновано ієрархічну класифікацію екоморф Ephemoptera карпатського регіону та суміжних територій (включно з деякими таксонами світової фауни), що налічує 8 типів, 11 класів і 18 підкласів. Встановлено основні напрями еволюції екоморф личинок одноденок. Виділено 3 типи екоморф крилатих стадій. Описано зміни у фауні Ephemoptera регіону за останні 140 років і складено каталог фауни одноденок України.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано метод тонкошарової хроматографії на поліамідному сорбенті для дослідження складу вторинних метаболітів у листі дубу, що дозволило суттєво підняти роздільну здатність на відміну від методу хроматографії, застосованого раніше. Для двох видів дубу - Q. petraea і Q. pubescens - хроматографічно показана участь 39 індивідуальних сполук, які можуть відігравати роль потенційних алелохіміків щодо фітофагів. Одержано дані про зміни складу цих сполук у процесі весняного розвитку листя дубу, у комплексі вторинних речовин природного корму, які відбувались під час його проходження у кишечнику гусениць монофага - зеленої дубової листовійки і поліфага - непарного шовкопряду. Хроматографічно підтверджено дані про принципову відмінність у функціонуванні детоксикаційних захисних систем комах-фітофагів, які відрізняються за ступенем спеціалізації до їжі. Показано відмінності у спроможності до утилізації деяких вторинних метаболітів гусеницями різної вікової стадії. Для T. viridana одержано експериментальні дані, що підтверджують гіпотезу можливої участі ферментів естеразного комплексу в захисних детоксикаційних системах комах-монофагів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання екології листогризучих лускокрилих шкідників дуба ранньої феноформи, прогнозу їх масової появи та шкодочинності в нагірних дібровах Харківщини. Вивчено склад, фенологію та трофічні відносини з дубом листогризучих лускокрилих. Проаналізовано багаторічну динаміку пошкодження крон дуба як аналог динаміки чисельності листогризучих лускокрилих, а також їх вплив на річний відпад дерев дуба ранньої феноформи. Визначено ступінь та характер даного впливу. Показано, що листогризучі лускокрилі є основною причиною послаблення та всихання дуба в нагірних дібровах. Розроблено математичні моделі річного та багаторічного прогнозів їх масового розмноження та шкодочинності у нагірних дібровах Харківщини.

  Скачати повний текст

Досліджено мікропопуляції, субпопуляції та популяції листовійки в індивідуальних, парцелярних і популяційних консорціях дубів пухнастого (Quercus pubescens Wild.) та скельного (Q. petraea Liebl.). Розкрито динамічний аспект взаємодій на підставі спостережень за спільним розвитком листя дубів і фазами розвитку листовійки. З'ясовано роль амінокислот, фенольних сполук і білків-інгібіторів трипсину листя дуба в консортивних зв'язках листовійки. Висвітлено стохастичну природу асоціацій між ядрами різних консорцій та генотиповим складом листовійки за поліморфними локусами естераз і протеази, а також її морфологічними фенами. Виявлено достовірні зв'язки між морфологічними ознаками листовійки та морфологічними показниками її лялечкових паразитів. Розроблено концепцію безпестицидного регулювання чисельності листовійки та інших шкідників у рекреаційних зонах Криму.

  Скачати повний текст

Описано каріотипи 16 європейських видів ставковиків. Встановлено їх хромосомні формули та основні числа, визначено основні лінійні параметри каріотипів. Для вирішення таксономічних питань в роді Lymnaea використано зовнішньоморфологічні характеристики хромосом, що дозволило уточнити споріднені зв'язки підродів Corvusiana та Galba. Проаналізовано конхіологічні, анатомічні та каріологічні дані за допомогою ієрархічного кластерного методу, за результатами чого визначено міжвидові дистанції в роді Lymnaea та можливість використання цих ознак у систематиці на таксономічних рівнях. Встановлено гіпотетичний предковий каріотип ставковикових, можливі види хромосомних перебудов, що тривали в каріотипах у процесі еволюції. Запропоновано схему шляхів еволюції хромосомних наборів роду.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни ряду біологічних показників порід, гібридів, партеноклонів шовковичного та ліній дубового шовкопрядів після опромінення грени низькоінтенсивними полями надвисокочастотних (НВЧ), крайньовисокочастотних (КВЧ) випромінювань і лазера. Визначено залежність реакції від генотипу, параметрів електромагнітного поля й експозиції опромінення. Виявлено стимулювальний ефект низькоінтенсивного НВЧ, КВЧ і лазерного опромінення грени на показники неспецифічної стійкості та продуктивності шовковичного шовкопряда. Досліджено вплив електромагнітних опромінень на біологічні ознаки другого покоління. Доведено стимулювальнй ефект лазерного опромінення грени на господарсько-цінні показники дубового шовкопряда.

  Скачати повний текст

Вирішено питання природи генетичних відмін за стійкістю порід та гібридів шовковичного шовкопряда до хвороб на організменому та клітинному рівнях, впливу гетерозису та інших генетичних факторів на функціонування механізмів резистентності, зокрема, факторів клітинного імунітету. За результатами досліджень встановлено, що генетичні відміни за стійкістю порід та гібридів шовкопряда до хвороб у разі природного та штучного зараження на організменому рівні пов'язані з неспецифічною резистентністю, на клітинному - з вмістом певного типу гемоцитів у гемолімфі гусениць, їх фагоцитарною активністю і, особливо, сумарною фагоцитарною активністю гемоцитів гусениць, а також - різною реактивністю системи фагоцитозу. Найбільш впливовим фактором, що визначає рівень резистентності організмів, є сумарна фагоцитарна активність гемоцитів гусениць - ознака, яка детермінується генотипом та є мірою оцінки ефекту гетерозису, що найбільш яскраво виражено під час дії стресових чинників, у т.ч. інфекційного навантаження.

  Скачати повний текст

Досліджено масові види зоофільних мух та їх природних ворогів - ентомофагів у державних, фермерських та приватних господарствах. Одержано нові дані про видовий склад, визначено масові види та особливості екології зоофільних та синантропних мух. Розглянуто особливості біології та створено лабораторні лінії кімнатної мухи та блискучої гнійниці, а також видовий склад хижих жуків - ентомофагів з родин Staphylinidae, Husteridae, Carabidae. За лабораторних умов проведено спостереження особливостей біології та харчової активності 11 хижих жуків. Встановлено вплив на чисельність популяції зоофільних мух, які мешкають у господарствах з різною формою власності, та їх ентомофагів з родини Staphylinidae, а також тотальних обробок інсектицидами та екологічно безпечного методу з використанням принадних екранів. На основі синтетичного та рослинного інсектицидів створено високоефективну екологічно безпечну принаду ПіН.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фауністику, систематику, морфологію, біологію, екологію та поширення енциртид (Hymenoptera, Chalcidoidea) на території Українських Карпат. На підставі проведених досліджень у даному регіоні зареєстровано 133 види з 66-ти родів енциртид, з них вперше для Українських Карпат визначено 104 види, для України - 58. Виявлено шість нових видів для науки. Детально вивчено особливості будови енциртид. Огляд загальної морфології імаго вперше проведено з урахуванням нових оригінальних палеонтологічних даних. Описано два нових роди енциртид з пізньоеоценового рівненського бурштину. На підставі порівняльного аналізу морфологічних структур сучасних та викопних родів доведено, що у пізньому еоцені родина Encyrtidae відокремлена від інших хальцидоїдів та досягла морфологічної спеціалізації, яка відповідає високому рівню спеціалізації сучасних енциртид. Зроблено зоогеографічний аналіз енциртид Українських Карпат, визначено особливості їх розподілу у зв'язку з висотною зональністю та виділено дев'ять зоогеографічних комплексів.

  Скачати повний текст

Вивчено морфо-функціональну адаптацію яйцеклада бабок до різних способів відкладання яєць. Наведено результати порівняльної морфології яйцеклада, вивчення перетворень генітальних сегментів протягом різних етапів онтогенезу та різних аспектів ендофітного яйцеклада бабок. Встановлено, що повний або ендофітний, яйцеклад бабок характеризується найбільшим набором плезіоморфій скелетно-м'язової системи та поєднує ознаки Apterygota та Pterygota. Найбільшу кількість плезіоморфії м'язової системи яйцеклада мають Zygoptera. Aeshnidae (Anisoptera) властива редукція одного яйцекладного м'яза, а Anisozygoptera поєднують модальності яйцекладів Zygoptera, Aeshnidae та своєрідні особливості зовнішньої морфології. Cordulegastridae, Corduliidae та Libellulidae (Anisoptera) мають два яйцекладні м'язи та скелетні складові різного ступеня редукції, в Gomphidae яйцекладні м'язи не знайдено. Розроблено систему класифікації ендофітних кладок за регулярністю, особливостями розміщення та кількістю яєць. Основні параметри регулярних кладок є сталими, що дозволяє ефективно використовувати площу поверхні субстрату. Показано, що стилюс яйцеклада слугує сенсором, який контролює відстань між сусідніми проколами субстрату, взаєморозміщення яєць у складних кладках і забезпечує дотримання певного розташування кладки за поверхнею субстрату.

  Скачати повний текст