За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано технологію створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального грунту за умов південного Степу України. Встановлено вплив тривалого сільськогосподарського освоєння едафотопів з лесоподібних суглинків на їх фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості. Показано ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками. Визначено оптимальне співвідношення компонентів фітоценозів, що забезпечує найвищу урожайність, збір кормових одиниць та азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку за роками їх життя та за весь період вегетації.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними показниками, які визначають екологічну та господарську цінність агрофітоценозів для засолених екотопів, є продуктивність надземної маси, ботанічний склад і його динаміка за роками, довговічність, кормова цінність, нектарність рослин і фітомеліоративні можливості. За хімічним складом і поживною цінністю сіяні агроценози мають суттєву перевагу над природними фітоценозами. Проаналізовано, що технологія створення та використання агроценозів на засолених грунтах передбачає обмежене використання пестицидів і добрив, немає необхідності у витратах енергії та на щорічний обробіток грунту та сівбу.

  Скачати повний текст

Установлено, що довготривале використання напівгідроморфних грунтів Житомирського Полісся у сільськогосподарському виробництві призвело до прогресування різних видів деградаційних процесів, які мають прояв у вигляді підвищення кислотності, погіршення буферних властвостей, зменшення вмісту та запасів гумусу, елементів живлення рослин. Досліджено показники кислотно-основної буферності окремих фракцій гранулометричного складу різних за генезисом напівгідроморфних грунтів. Доведено доцільність проведення вапнування напівгідроморфних грунтів на основі значень показників кислотно-основної буферності. Рекомендовано застосування компосту багатоцільового призначення й алунітового борошна як органічного та мінерального добрива, що також сприяє зниженню кислотності грунту. Запропоновано проведення залуження малопродуктивних сільськогоподарських угідь як одного з найбільш енергетично й економічно ефективних заходів підвищення та відновлення родючості напівгідроморфних грунтів. Доведено можливість запровадження ланки кормової дев'ятипільної сівозміни з насиченням чотирма полями люцерни й екологічно обгрунтованою системою удобрення.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Розроблено екогідрогеологічне обгрунтування формування й експлуатації рекультивованих земель, що передбачає екологічну реставрацію порушених земель за рахунок організації стоку, відведення атмосферних опадів, забезпечення процесу формування біогеогенетичних горизонтів рекультивованого шару потужністю 1,0 - 1,2 м із залученням найбільш придатних гірських порід і закладенням штучного дренажу. Проведено розрахунки динаміки рівня грунтових вод з урахуванням природного бокового розтікання для рекультивованого відвалу (без дренажу та на фоні горизонтального дренажу зі зрошенням). Досліджено водно-фізичні, фізико-хімічні й екологічні властивості розкривних гірських порід. Наведено комплексну оцінку змін окисно-відновлювальних умов за профілем рекультивованих відвалів. Проведено моделювання та довгостроковий прогноз змін водно-сольових умов на різних варіантах рекультивації у профілях рекультивованих шахтних відвалів. Виявлено субстрати (темно-сіра глина, шлам залізної та марганцевої руди), де утворення токсичних концентацій заліза та марганцю обмежує їх використання. Встановлено параметри поживних режимів фітомеліорованих гірських порід, що забезпечують підвищення буферної та біотичної ємності у процесі формування родючості рекультивованих земель. Розроблено концепцію поетапного інтегрального підходу в оцінці екологічного ризику аеротехногенного забруднення сільськогосподарських територій важкими металами. Розкрито особливості прояву буферної ємності чорнозему до важких металів і перспективи використання деяких гірських порід як сорбентів для детоксикації техногено забруднених грунтів.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання напряму еволюції досліджуваних грунтів і тривалості післядії меліоративної плантажної оранки та встановлено, що закономірності змін грунтових процесів у плантажованих і неплантажованих солонцевих грунтах Сухого Степу України проявляються у розсоленні та розсолонцюванні, а у плантажованих грунтах ще й у покращанні агрофізичних властивостей. Зазначено, що одноразове проведення меліоративної плантажної оранки забезпечує позитивну післядію на властивості грунтів і урожайність сільськогосподарських культур протягом 50-ти років. Доведено, що результатом довготривалої післядії меліоративної плантажної оранки є утворення високопродуктивних, екологічно стійких агроперетворених грунтів, що не мають аналогів у природі за своїми морфологічними, агрофізичними та фізико-хімічними властивостями. Створено математичну модель продуктивності сільськогосподарських культур на плантажованих грунтах, що дозволило виявити три етапи еволюції цих грунтів, які відрізняються за грунтовими показниками та врожайністю культур. Виявлено, що одержана модель дає можливість прогнозувати врожайність сільськогосподарських культур і визначити динаміку впливу окремих показників. Удосконалено систему оцінки придатності грунтів для проведення меліоративної плантажної оранки.

  Скачати повний текст

Вивчено агротехнічні зміни сірих і темно-сірих опідзолених грунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтоутворювальних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила виникнення нових, невластивих цілинним грунтам режимів. З'ясовано, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний або культурний процес грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Обгрунтовано тезу про те, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання агрофізичного стану грунтів Західного Лісостепу й інтенсивності поширення деградаційних процесів у регіоні. Доведено ефективність поєднання дій вапна, гною та глибокого рихлення на покращення агрофізичного стану грунтів. Виявлено позитивний вплив їх застосування на грунтову структуру, її водостійкість і водопроникність деградованого сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого. Встановлено, що сумісна дія даних заходів сприяє покращанню водного режиму грунтів, підвищує акумулювальну здатність орного та підорного шарів і запаси вологи. Покращання агрофізичного стану та водно-фізичних показників забезпечує відновлення родючості сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого різного ступеня деградації.

  Скачати повний текст

Встановлено, що альгоугруповання бурувато-підзолистих оглесних грунтів різних екосистем Передкарпаття включає 104 види водоростей з 5 відділів, 8 класів, 18 порядків, 34 родин, 44 родів. Визначено, що загальне ядро спектра екобіоморф складають вологолюбні та тіневитривалі еда-фофільні види. Досліджено розвиток альгоугруповань за моделювання елементарних грунтотворних процесів. Запропоновано використовувати присутність в структурі альгоугруповання виду Gloeosphaeridium jirmum Pascher в якості діагностичної ознаки протікання елювіально-глеєвого процесу в бурувато-підзолистих оглеєних грунтах південного Передкарпаття.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування показників фосфатного режиму грунтів буроземного типу Карпатської гірської провінції та його трансформації під впливом екстенсивного сільськогосподарського використання, зміни умов проходження грунтоутворювального процесу та дії факторів інтенсифікації. Проаналізовано просторово-профільний характер зміни головних показників фізико-хімічних властивостей та фосфатного режиму грунтів за умов екстенсивного сільськогосподарського використання грунтів буроземного типу. Простежено трансформацію та динаміку показників фосфатного режиму під впливом типових для території дослідження умов зволоження й виду рослинного опаду, дії хімічних меліорантів та осушення. Вивчено вплив вапнування, фосфоритування та вапнування в поєднанні з фосфоритуванням на фосфатний режим грунтів буроземного типу з різними генетичними особливостями. Запропоновано показники для агроекологічного моніторингу та шляхи оптимізації фосфатного режиму грунтів буроземного типу з різними генетичними особливостями.

  Скачати повний текст

З використанням методів біоіндикації оцінено вплив гірничої промисловості на стан об'єктів навколишнього середовища. Визначено рівні екологічної та еколого-генетичної небезпеки для населення на території гірничопромислових центрів Дніпропетровщини. Виявлено міста з високими рівнями екологічної та еколого-генетичної небезпеки - Жовті Води та Вільногірськ. Апробовано систему еколого-соціального моніторингу на територіях гірничо-промислових центрів Придніпров'я. Одержано модель оцінки стану здоров'я населення за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Одержано експоненціальну модель та шкалу оцінювання небезпеки для здоров'я населення від забруднення грунтів важкими металами за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Установлено залежність зниження рівня токсичності грунтів у разі обробки розчином гумату натрію.

  Скачати повний текст

Вивчено стан мікробного ценозу, біологічних процесів, вмісту основних біогенних елементів у дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті та продуктивності ячменю ярого. Зроблено комплексну мікробіологічну й агрохімічну оцінку впливу органічних, мінеральних, сидеральних добрив та їх поєднань у зерно-картопляній сівозміні. Встановлено кореляційні залежності між показниками біологічної активності та станом родючості дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту. Доведено ефективність дії азотфіксуючого препарату на різних агрофонах та його вплив на функціонування грунтової мікробіоти, активність біологічних процесів та агрохімічні показники. Надано економічну й енергетичну оцінку використання різних видів добрив та бактеріального препарату під час вирощування ячменю ярого.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності спрямованості зміни стану мікробних ценозів чорноземів під впливом зрошення залежно від якості зрошувальних вод, тривалості й інтенсивності зрошення, структури сівозміни, застосовуваних агромеліоративних заходів, вихідних властивостей грунту. Досліджено динаміку та визначено темпи відновлення біологічних властивостей чорнозему звичайного після припинення зрошення. Розроблено та запропоновано систему біологічних показників для оцінювання агроекологічного стану зрошуваних грунтів. Встановлено вплив забруднення зрошувальних вод і грунту важкими металами на розвиток біодеградаційних процесів у чорноземі звичайному.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чинники грунтоутворення у пралісових екосистемах Українських Карпат. Охарактеризовано екологічні умови формування буроземів. За результатами вивчення морфології виявлено відмінності у показниках і ознаках буроземів пралісів і різних типів лісів, зокрема, потужності лісової підстилки та верхнього гумусового горизонту, структури, забарвлення, щебенюватості. З'ясовано, що буроземи характеризуються важкосуглинковим, рідше - середньо- та легкогливим гранулометричним складом і добре вираженою мікроагрегованістю. Зміна загальних фізичних властивостей відбувається у верхніх горизонтах буроземів і зумовлена антропогенним впливом. Буроземи характеризуються високим вмістом і запасами гумусу, зокрема, у верхній частині грунтового профілю, середньою забезпеченістю нітрогеном, гуматно-фульватним і фульватним типом гумусу. У складі увібраних катіонів алюмінію, кальцію, магнію та значно менший вміст гідрогену, наявні слабо- та сильнокисла реакція грунтового розчину, висока гідролітична кислотність. Спостережено інтенсифікацію процесів внутрішньогрунтового вивітрювання у верхній частині гумусового горизонту у буроземів букових і по всьому профілю буроземів смерекових пралісів. На підставі аналізу досліджень показано, що буроземи пралісових екосистем Українських Карпат є унікальними, особливо цінними грунтами, які потребують охорони та включення їх до Червоної книги грунтів.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних польових і лабораторних досліджень проведено теоретичні узагальнення та вперше розроблено схему та методику еколого-меліоративного моніторингу, базуючись на біологічних критеріях. Уперше розроблено математичні моделі для розрахунку показників стану меліорованих сільськогосподарських земель та методику районування, що є підставою для проведення моніторингових досліджень на осушуваних землях. Рекомендовано здійснювати моніторинг стану осушуваних земель згідно з оцінкою ектоярусу сільськогосподарських угідь, складовими якої є: аналіз видової різноманітності рослин, наявність фітоіндикаторів, аналіз розподілу кореневої системи, забрудненість геопаразитами та стан ентомофауни. Наголошено на необхідності математичної обробки даних натурних спостережень з використанням встановлених емпіричних моделей.

  Скачати повний текст

Установлено загальні закономірності розвитку та можливість регулювання швидкості сучасних грунтових процесів і режимів на землях, вилучених зі зрошення, що поливалися водами різної якості (I - III класів). Виявлено особливості найважливіших грунтових процесів - розсолення та розсолонцювання досліджуваних грунтів. Показано, що основним напрямком еволюції грунтів, зрошення на яких припинено, є розвиток процесів, які є протилежні змінам, набутим під час зрошення. Виявлено швидкооборотні, повільнооборотні та необоротні грунтові процеси на землях, що вилучені зі зрошення. Доведено, що динаміка та кількісні характеристики відновлення властивостей, передусім сольових і фізико-хімічних, характерних для незрошуваних аналогів, залежать від якості поливної води, рівня перетворення грунту, досягнутого завдяки зрошуванню та певної тривалості зрошувального й післязрошувального періодів. Виявлено, що післядія зрошення водою I класу на вилучених зі зрошення землях зумовлює підвищену лабільність органо-мінеральної частини грунту, посилену напруженість мінералізаційних процесів і, як наслідок, підвищений вміст рухомих форм поживних речовин, що спричинило більшу врожайність сільськогосподарських культур у порівнянні з незрошуваними контрольними ділянками протягом 10 - 11-ти років.

  Скачати повний текст