За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування продуктів вермикультивування за умов Західного Лісостепу. Визначено коефіцієнти гуміфікації органічних добрив та розраховано баланс гумусу темно-сірих грунтів у разі внесення вермикомпосту. Науково обгрунтовано та запропоновано зазначеному виробництву норму насичення сівозміни вермикомпостом для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Оцінено ефективність застосування продуктів вермикультивування, їх вплив на фітосанітарний стан та забур'яненість посівів, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Удосконалено технології збереження та підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожаю й якості сільськогосподарських культур шляхом застосування органо-мінеральних та альтернативних добрив у чотирипільній зернопросапній сівозміні за умов радіаційного забруднення Центрального Полісся України. Доведено, що органо-мінеральні системи удобрення, в тому числі альтернативні з екобіомом та агровіткором, забезпечують підвищення родючості грунту, позитивний баланс гумусу й елементів живлення (NPK), підвищують біологічну активність грунту, сприяють кращому росту та розвитку рослин, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 65 - 67 %, тенденцію зниження питомої активності радіонуклідів на 13 - 39 %. Зазначено, що ці альтернативні добрива є найбільш енергетично вигідні та забезпечують відповідно коефіцієнт енергетичної активності 4,58 та 4,15.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміну гумусового стану й агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту за довготривалого (35 років) застосування різних систем удобрення. Запропоновано системи удобрення, які забезпечують високу продуктивність і відтворення родючості грунту. Показано, що довготривале застосування гною та мінеральних добрив спричинило зміни не тільки вмісту гумусу, але й його якісного складу. Визначено вплив добрив на фізико-хімічні показники та зміну поживного режиму грунту та міграцію основних елементів живлення за грунтовим профілем.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив наслідків застосування нового виду азотних добрив сульфат-гумат амонію (СГА) на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся та Лісостепу. Проведено комплексну екотоксилогічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування СГА. Виявлено селективні закономірності впливу застосування СГА на поведінку рухомих форм важких металів у орному горизонті та міграцію їх за профілем, висвітлено закономірності міграції важких металів до рослинницької продукції. Вивчено вплив застосування СГА на ферментативну активність поліфенолоксидази та пероксидази грунту. Показано протекторну дію СГА щодо важких металів на підставі застосування моделі динаміки рухомості важких металів.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України розроблено систему удобрення ярої м'якої пшениці на чорноземі опідзоленому, що передбачає внесення азотних добрив навесні перед сівбою за результатами грунтової діагностики та, за необхідності, з метою підживлення за результатами листкової діагностики портативним приладом "N-тестер", що забезпечує підвищення врожаю та високу окупність мінеральних добрив. Установлено закономірність впливу рівня родючості грунту, різних доз і строків внесення азотних добрив на зміни азотного режиму грунту, динаміку наростання надземної маси та засвоєння основних елементів живлення, формування врожаю зерна ярої м'якої пшениці та його якості. Удосконалено діагностику її азотного живлення за допомогою "N-тестера" та розроблено шкалу забезпеченості азотом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кореневих ексудатів фосфорефективних генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на рухливість та доступність для живлення рослин мінеральних фосфатів грунту. Визначено оптимальні дози фосфору за їх вирощування, досліджено елементи продуктивності, урожайності та біохімічні показники якості зерна. Зазначено, що за вирощування фосфорефективних сортів Сирена одеська та Смуглянка на темно-сірому опідзоленому грунті з середнім вмістом рухомих сполук фосфору одержано високі врожаї в зоні Лівобережного Лісостепу України якісного зерна на різних доз фосфорного живлення. Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив у фосфорефективних сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому грунті.

  Скачати повний текст