Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенні та мутагенні властивості найбільш поширених в лісостеповій зоні України вірусів озимої пшениці: жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) і смугастої мозаїки пшениці (ВСПМ). Наведено результати ідентифікації, досліджень біологічних властивостей та шкодочинної дії на озиму пшеницю ВЖКЯ і ВСМП. Встановлено індукцію спадкової мінливості за різноманітними ознаками у озимої пшениці внаслідок вірусного інфікування. Визначено ефективність мутагенної дії ВЖКЯ і ВСМП. Показано можливість використання вірусоіндукованої мінливості у селекції озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Розроблено показник седиментації С 120, який враховує протеолітичну активність борошна. Установлено, що разі добору селекційних форм з високим генетично обумовленим рівнем якості зерна з використанням цього показника, у порівнянні з загальноприйнятими методами Зелені, SDS має місце значне збільшення диференціації між зразками з різним генетичним потенціалом. Одержано середнє значення кореляційної залежності седиментації після автолізу борошна (С 120) і величини W, яке є визначальним за умов застосування способу прогнозу "сили" борошна, надійність якого є дуже високою (r = 0,90). Показано можливість селекційного створення надсильних генотипів пшениці з високими фізичними властивостями алелів гліадинкодуючих локусів - Gld 1A 10, Gld 1B 15 та особливо алеля глютенінкодуючого локуса Glt 1B 5. Запропоновано систему методів оцінки селекційного матеріалу, де на ранніх етапах селекційного процесу рекомендовано використовувати електрофорез клейкових білків та седиментацію з попереднім автолізом борошна, що значно полегшить добір високоякісних форм, зокрема надсильних генотипів озимої м'якої пшениці. Виявлено, що на заключних етапах селекції та в первинному насінництві доцільно застосовувати комплексну оцінку технологічних якостей зерна.

  Скачати повний текст

Установлено, що вихідний матеріал Миронівської селекції характеризується високою зимостійкістю та хлібопекарськими якостями, стійкістю до вилягання та проростання, низькою ураженістю церкоспорельозом, толерантністю до хвороб колоса, а матеріал західної Європи - високою продуктивністю, а також стійкістю до вилягання, осипання, проростання зерен у колосі, придатністю до пізніх строків посіву та високою стійкістю до певних хвороб. Уперше за умов Лісостепу України у процесі створення вихідного селекційного матеріалу та сортів установлено ефективність використання сортів західноєвропейського екотипу, геном яких містить пшенично-житню транслокацію (ПЖТ) 1L/1RS, завдяки якій миронівські сорти формують більш високу адаптивність і сталі врожаї зерна у різних регіонах вирощування. Виявлено джерела ПЖТ, серед них - німецьку лінію Hadm 6508-74, на основі якої у відділі селекції пшениці Миронівського інституту пшениці створено більш 80 % нових найбільш адаптивних сортів. Установлено, що у більшості розроблених сортів висока адаптивна продуктивність успадкувалась від німецьких ліній Hadm. 6508-74, Hadm. 28165-87 та інших, стійкість до основних хвороб і вилягання - від німецьких ліній Hadm. 28165-87 та TAW 200, а також болгарської - SU-7. Базуючись на елементах генетико-біологічних властивостей сортів західноєвропейського екотипу, теоретично обгрунтовано й експериментально реалізовано модель сорту, яка визначає миронівський сорт озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Вивчено формоутворювальний процес генетично нестабільних мутантів. Удосконалено методи добору селекційно цінних форм, досліджено питання їх ідентифікації та використання для створення вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці. Обгрунтовано та вдосконалено методи добору форм з генетично детермінованими ознаками елементів продуктивності колосу та висоти стебла у поколіннях генетично нестабільних мутантів. Доведено, що застосування індивідуального добору методом педігрі за кількістю зерен головного колосу у нестабільних мутантів і гібридних популяцій дає змогу досягати підвищення його озерненості. Установлено, що морфологічні відмінності сестринських ліній, відібраних у поколіннях гібридів або генетично нестабільних мутантів, та їх генетична спорідненість підтверджується розподілом компонентів за електрофоретичними спектрами запасних білків.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних досліджень розроблено пропозиції щодо селекційної практики, використання яких дозволить розширити можливості експериментального мутагенезу та гібридизації під час створення сортів озимої м'якої пшениці. Одержано цінні селекційні лінії з підвищеною стійкістю проти борошнистої роси та септоріозу листя, підвищеною кущистістю, великим колосом та зерном. Створено колекцію карликових мутантних форм озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

  Скачати повний текст

Вивчено інформаційну цінність алельних варіантів високомолекулярних глютенінів за якістю зерна озимої пшениці. Виявлено взаємозв'язок між варіантами блоків високомолекулярного глютеніну та технолого-біохімічними показниками якості такого зерна. Ідентифіковано маркерні компоненти ознак його високої якості. Відкориговано шкалу оцінки впливу алельних варіантів високомолекулярних глютенінів на показники якості зерна. Установлено незалежний зв'язок гліадинів, високомолекулярних глютенінів та консистенції ендосперму у визначенні потенціалу якості пшеничних генотипів. З'ясовано характер успадкування алельних варіантів високомолекулярних глютенінів за внутрішньовидової гібридизації озимої м'якої пшениці. Охарактеризовано 1 060 сортів світового генофонду даної пшениці за частотою зустрічальності алельних варіантів високомолекулярних глютенінів. Виявлено джерела високої якості зерна. Розроблено генетичні формули вивчених сортів за глютеїнкодувальними локусами.

  Скачати повний текст

Досліджено відмінні морфологічні ознаки пшениці, ідентифіковано цінні біотипи на різних етапах селекційного процесу за характеристиками. Встановлено, що сучасні сорти пшениці м'якої озимої характеризуються поліморфізмом за морфологічними ознаками. Зазначено, що в процесі багаторічних пересівів вони втрачають свою однорідність, яку можна відновити відповідними доборами та розмноженням типових рослин. Вивчено вплив генотип-середовищних взаємодій на прояв морфометричних ознак і продуктивність пшениці м'якої озимої. Зауважено, що серед морфометричних ознак найменше змінюються під впливом екологічних факторів довжина та ширина колоскової луски, кількість колосків у колосі, ширина зернівки та показник седиментації. Визначено мінливість та успадковуваність морфометричних ознак і ознак продуктивності пшениці м'якої озимої та виділено кращі за комплексом корисних ознак лінії як вихідний матеріал для подальшої селекції. Створено новий селекційний матеріал.

  Скачати повний текст

З використанням генетико-кореляційного підходу під час вивчення мінливості, успадковуваності ознак та індексів обгрунтовано селекційну програму створення для умов Лісостепу України адаптивних, конкурентоздатних сортів озимої пшениці з підвищеною морозозимостійкістю, посухостійкістю, стійких до вилягання, з високими хлібопекарськими якостями та врожайністю. Розроблено методи добору на ранніх етапах селекції з застосуванням непрямих, маркерних ознак та індексів, а також нові підходи до ідентифікації на основі кластерного аналізу. Одержано групувальні ознаки для цього аналізу. Доведено можливість використання даного методу у селекційно-технологічному циклі для проведення ідентифікації селекційних ліній за рівнем адаптивності, гомеостазу. Досліджено вплив строків сівби та часу відновлення весняної вегетації на мінливість кількісних ознак і селекційних індексів у різних генотипів озимої пшениці, що дозволяє встановлювати фотоперіодичну чутливість, тривалість періоду яровизації, класифікувати сорти та селекційний матеріал за зимостійкістю, рівнем стабільності ознак та індексів, які визначають їх адаптивність. Запропоновано здійснювати ідентифікацію селекційних ліній і сортів за якістю зерна, спектром запасних білків гліадинів, глютенінів з молекулярними маркерами ДНК. Здійснено спробу пошуку зчепленості поліморфізму з мінливістю господарсько корисних ознак. Наведено дані стосовно використання теоретичних розробок, методів селекції на прикладі створених сортів озимої пшениці, а також розроблено схему селекційного процесу, селекційну програму та запропоновано модель сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України. На підставі теоретичних досліджень і з застосуванням розроблених методів створено 4 сорти озимої пшениці, з яких 2 внесено до Державного реєстру сортів рослин України, а саме: "Левада", "Диканька", а 2 - "Манжелія", "Фора" - проходять державне сортовипробування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено, що у Центральному та Правобережному Лісостепу Ураїни збудниками септоріозу є Septoria tritici Rob. et Desm. та Stagonospora nodorum Berk, доведено переважну розповсюдженість збудника Septoria trici. Вперше в Україні в Центральному Лісостепу визначено вірулентність та расовий склад популяції Septoria tritici. Встановлено 7 рас Septoria tritici, найбільш поширеною є 58 раса. Високо вірулентних рас не виявлено, у популяції патогену встановлено наявність середньовірулентних рас (58, 69, 72, 75) та низьковірулентних (38, 56, 67). Відзначено низьку вірулентність популяції. Встановлено високу екологічну стійкість сортів Миронівська 67 та 68, Крижинка, Копилівчанка та Київська 8 щодо збудників септоріозу за умов Центрального та Правобережного Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків стійких щодо збудників септоріозу, бурої іржі та борошнистої роси, а також підтверджено їх значення як ефективних джерел стійкості в селекції на імунітет. Створено новий вихідний матеріал озимої пшениці стійкий щодо збудників септоріозу. На всіх етапах селекційного процесу Миронівського інституту пшениці ім.В.М.Ремесла УААН на штучному інфекційному фоні збудників септоріозу виділено стійкі гібриди та лінії озимої пшениці.

  Скачати повний текст

За умов південно-східної частини Степу України теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність комплексного використання селекційних оцінок та принципів добору за умов створення нового вихідного матеріалу озимої м'якої пшениці з підвищеним адаптивним потенціалом. Визначено основні селекційно-цінні ознаки, що обумовлюють продуктивність і якість зерна. Виявлені фенотипові кореляційні зв'язки між ними й елементами продуктивності рослин сприятливі до добору цінних генотипів. Установлено закономірності успадкування та мінливості ознак, що визначають стійкість пшениці до абіотичних факторів середовища і можливість їх використання у селекційному процесі. За умов регіону вивчено реакцію на ураження сортів і гібридних популяцій озимої м'якої пшениці домінантними расами бурої листкової іржі. Удосконалено методики імунологічної оцінки пошкодження озимої пшениці прихованостебловими шкідниками. Визначено характер успадкування та встановлено генетичну стійкість до шкідливих консументів у ліній і сортів озимої м'якої пшениці. Виділено нові джерела та донори окремих господарсько-цінних ознак і властивостей.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано селекційну програму з підвищення ефективності селекції озимої твердої пшениці шляхом використання методу міжвидової гібридизації. Встановлено, що диференційований рівень прояву кількісних ознак у озимої м'якої та твердої пшениці є джерелом широкого рекомбінаційного процесу під час міжвидової гібридизації. Виявлено сприятливі для добору цінних генотипів кореляційні зв'язки між кількісними ознаками у вихідних батьківських форм та міжвидових гібридів. Вперше для умов Степу України застосовано комплексну оцінку якості зерна вихідних батьківських форм і міжвидових гібридів озимої пшениці за фракційним та амінокислотним складом білка. Експериментально доведено ефективність використання методу дискримінантного аналізу для класифікації міжвидових гібридів за ступенем їх генетичної віддаленості від батьківських форм. Методом електрофорезу запасних білків підтверджено міжвидове походження гібридів та проведено їх ідентифікацію за видовою належністю. Вперше для більшості сортозразків вихідних батьківських форм та для міжвидових гібридів розроблено генетичні формули за глютенінкодуючими локусами. На основі встановлених закономірностей успадкування кількісних ознак доведено можливіть створення методом міжвидової гібридизації селекційного матеріалу з оптимальним рівнем прояву ознак продуктивності, якості зерна та адаптивних властивостей. Створено новий цінний вихідний матеріал для селекції озимої твердої та м'якої пшениці на продуктивність, якість зерна та адаптивність і виявлено донори окремих цінних ознак.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення нового вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці (з застосуванням комбінованої дії фізичних і хімічних мутагенних факторів). Вперше виявлено ефективність поєднання гамма-променів 100 Гр і хімічних мутагенів (N-нітрозо-N-етилсечовини, N-нітрозо-N-метилсечовини у різних концентраціях) для одержання мутацій на сортах озимої м'якої пшениці різних еколого-географічних типів: Скіф'янка, Поліська 90, Одеська 267. Запропоновано використовувати для створення нового вихідного матеріалу озимої пшениці комбіновану дію гамма-променів і хімічних мутагенних факторів, високу ефективність якої підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження індукції мікро- та макромутацій у разі дії фізичних (гамма-променів) і хімічних мутагенів (НЕС, НМС) залежно від доз і концентрацій на прикладі сучасних українських сортів озимої пшениці. Класифіковано одержаний мутантний матеріал на макро- та мікромутанти. Вивчено частоти макро- та мікромутації залежно від дози та концентрації мутагену. Створено генетично та селекційно цінні мутанти лінії, перспективні як вихідний матеріал для використання в якості компонентів селекційних хрещувань та прямого використання у випробуваннях - перспективних кандидатів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень мінливості та спадковості ознак продуктивності та якості зерна м'якої озимої пшениці залежно від добору батьківських форм. Вивчено статистичні параметри господарсько цінних ознак, їх взаємозв'язок і взаємообумовленість за умов лівобережного Лісостепу України. Встановлено закономірності спадковості та мінливості показників продуктивності та якості зерна. Визначено закономірності трансгресивної мінливості та можливості її використання. Вдосконалено методи добору трансгресивних форм за окремими господарсько цінними ознаками під час селекції на продуктивність та якість зерна. Виділено лінії зі стабільним проявом основних господарсько цінних ознак для селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено кількість генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти ліній озимої м'якої пшениці, що використовуються у вітчизняній селекції. З'ясовано функціональний стан генів окремих оксидоредуктаз - супероксиддисмутази (СОД), цитохромоксидази (ЦХО), фенолоксидази (ФО) та пероксидази (ПО) - у ліній озимої м'якої пшениці до та після ураження фузаріозом, а також наявність асоціацій між функціональним станом зазначених ген-ензимних систем і рівнем стійкості даних ліній. Показано, що в чутливих та стійких генотипів спостерігаються істотні відмінності в реакціях цих ферментів на зараження фузаріями. Визначено, що між наявністю множинних молекулярних форм (ММФ) СОД, ЦХО, ФО та ПО не було знайдено чіткої асоційованості з рівнем стійкості ліній пшениці до фузаріозу, але експресивність смуг окремих ізозимів на електрофореграмах виявляє чіткі асоціації з ознакою стійкості рослин до фузаріозу колоса. Зазначено, що дані ізозими можна рекомендувати маркерами стійкості рослин до фузаріозу на ранніх стадіях їх розвитку. Доведено, що такими маркерами можуть бути ММФ СОД з Rf 0,08, ФО з Rf 0,45 і По з Rf 0,03. З'ясовано, що рівень стійкості даних ліній пшениці визначається в першу чергу генами вертикальної стійкості, що взаємодіють як адитивно-домінантні та комплементарні гени.

  Скачати повний текст

Установлено, що типи успадкування, мінливість господарсько цінних ознак мають істотну залежність від генетичного походження гібридних популяцій. Уперше у правобережному Лісостепу України здійснено оцінку доборів з популяцій пізніх поколінь мутантно-сортових і міжмутантних гібридів за комплексом селекційних індексів та коефіцієнтом продуктивності колоса. Вивчено силу кореляційних зв'язків між масою зерна головного колоса та селекційними індексами. Виділено перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак для використання у подальшій селекційній роботі.

  Скачати повний текст