Досліджено взаємозв'язки ознак продуктивності та якості зерна пшениці озимої, встановлено закономірності їх успадкування та мінливості. Доведено, що підбір батьківських форм для схрещування необхідно проводити з обов'язковим урахуванням взаємозв'язків ознак пшениці озимої. Виявлено, що найбільший вплив на урожайність мають такі ознаки продуктивності, як площа прапорцевого та підпрапорцевого листків, висота та маса стебла, кількість зерен у колосі й озерненість колоса (відношення кількості зерен у колосі до його довжини), маса 1 000 зерен. Доведено цінність для селекції на продуктивність індексу озерненості колоса та йорданського індексу (відношення маси 1 000 зерен до маси стебла). Зроблено висновок, що у процесі селекції на якість зерна необхідно підбирати батьківські форми з високими показниками якості з застосуванням для аналізу числа седиментації. Встановлено, що показники якості успадковуються за тими ж механізмами, що й інші селекційні ознаки. Доведено, що вияв трангресивних форм за цінними селекційними ознаками залежить від підбору батьківських форм і характеру успадкування. З'ясовано, що виділення трансгресій необхідно проводити за умови збереження ефекта гетерозису у другому поколінні гібридів.

  Скачати повний текст

Визначено основні ознаки, властивості, які в найбільшій мірі впливають на параметри стійкості генотипів озимої м'якої пшениці до проростання зерна на пні за умов Півдня України. Розроблено нову методику оцінки й добору вихідного матеріалу за стійкістю до проростання зерна в колосі. Показано ефективність добору стійких до проростання на пні генотипів на ранніх етапах селекції. Створено високостійкий до проростання зерна в колосі сорт Балківська та два константні зразки з комплексом господарсько- та біологічно-цінних ознак і властивостей, які можуть бути використані як вихідний матеріал у селекції озимої м'якої пшениці.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу частоти видимих мутацій показано, що для озимої пшениці оптимальною є експозиція дії НЕС та НМС 18 годин. Виявлено, що у поєднанні з високими й оптимальними концентраціями мутагенів (НЕС 0,0375, 0,025 %, НМС 0,02, 0,01 %) дані процеси сприяють індукції високої частоти мутацій, а у сполученні з низькими концентраціями (НЕС 0,0125 %, НМС 0,005 %) - збільшенню серед них частки практично цінних мутацій. Доведено, що даний вибір концентрацій дозволяє повною мірою реалізувати потенціал генотипу, що досліджується. Одержано нові дані про вплив фізичних і хімічних мутагенних чинників в різних дозах на формування мутаційної мінливості в колосах I - III порядків рослин озимої пшениці. Виявлено, що специфічним для загущеного посіву є виділення з підвищеною частотою мутацій за генами, що відповідають за короткостебловість, підвищену кущистість та зернову продуктивність. Встановлено, що частота мутацій в потомствах колосів різного порядку розташування залежить від природи мутагенного чинника: гамма-промені незалежно від дози індукують з високою частотою мутації в потомствах колосів I та II порядку і достовірно нижчою - колосів III порядку. Показано, що хімічні мутагени індукують мутації з різною частотою залежно від концентрації, зі збільшенням якої зростає частота мутацій в потомствах колосів II-III порядків, а у разі зниження - I-II порядків. Виявлено, що зі зниженням доз (концентрацій) мутагенів зростає частка практично цінних мутацій у загальній їх частоті незалежно від природи мутагену, порядку розміщення колосів та густоти посіву. Створено принципово нові сорти озимої пшениці з високим генетичним потенціалом продуктивності, які подолали бар'єр урожайності 100 - 124,1 ц/га: Ятрань 60, Смуглянка, Володарка, Фаворитка, Веснянка, Золотоколоса, Пивна, Добірна, Переяславка, Богдана, Ласуня, Снігурка, Хуртовина, Зимоярка, Циганка. Вперше за весь період державного сортовипробування сорт Фаворитка сформував урожай 124,1 ц/га (Центр сортознавства та сортовивчення, 2005 р.).

  Скачати повний текст

Встановлено, що стійкість до борошнистої роси та бурої іржі контролюється одним-двома генами у домінантному або рецесивному стані. Визначено, що близько 30 % досліджених гібридних комбінацій характеризуються комплементарною взаємодією двох генів стійкості. Виявлено, що за умов домінантного контролю стійкості до патогену, рівень вологозабезпеченості не впливає на співвідношення рослин R:S, а за рецесивного контролю цей розподіл може змінюватися. Зазначено, що успіх селекції на підвищення стійкості до борошнистої роси та бурої іржі забезпечується масовими та індивідуальними доборами із гібридних комбінацій схрещування, в яких досліджувана властивість контролюється одним або двома домінантними генами (R:S = 3:1; 9:7). Встановлено, що добори на підвищення стійкості до патогена більш ефективні на зрошуваних ділянках у порівнянні з неполивними, мікроклімат на зрошуваних ділянках є надійним селективним і діагностичним фоном для доборів високостійких і стійких форм. Виявлено, що ефективність індивідуальних доборів на стійкість до хвороб значно підвищується, якщо вони виконуються на базі модифікованих масовим добором гібридних популяцій за умов природного та штучного зараження патогеном.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості прояву та мінливості врожайності, елементів продуктивності та структури рослин у сортів пшениці озимої залежно від показника висоти рослин. Виділено ознаки продуктивності й якості зерна, сприятливі для добору вихідного матеріалу й ідентифіковано джерела стійкості до вилягання у сортів пшениці озимої. Виявлено цінний вихідний матеріал за показниками якості зерна зі стабільним проявом ознак для селекції пшениці озимої. Доведено ефективність використання поліморфізму запасних білків для ідентифікації сортів різного географічного походження за якістю зерна. Наведено комплексну характеристику сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками методом кластерного аналізу. Визначено нові джерела високої урожайності, якості зерна та стійкості до вилягання як цінний вихідний матеріал для селеції пшениці озимої за умов лівобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано принципи адаптивної селекції озимої пшениці інтенсивного типу для умов зрошення та парових попередників південного Степу України. Вперше з метою добору високопродуктивних з підвищеним адаптивним потенціалом форм розроблено та використано поетапну оцінку генотипів спочатку за умов зрошення у разі високого агрофону на потенційну продуктивність, а потім за стресових умов богари на стійкість до несприятливих умов вирощування. Розроблено концепцію підбору пар з метою гібридизації в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів з використанням у схрещуваннях з власними сортами інших екотипів та з застосуванням насичуючих схрещувань сортами з комплексом господарсько-корисних ознак. Розроблено методи та прийоми статистичного обгрунтування доборів з гібридних популяцій біотипів, що поєднують запропоноване комбінування ознак, виявлено екологічну реакцію нових сортів на завершальних етапах селекційного процесу за різних умов вирощування. Створено у співавторстві 12 сортів озимої м'якої пшениці.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки стійкості сортів озимої пшениці за чотирма показниками: балом стійкості, ступенем розвитку хвороби в процентах, розповсюдженням хвороби та швидкістю розвитку інфекції. З'ясовано, що основним лімітувальним фактором для збудника є швидкість розвитку інфекції, обумовлена переважно імунологічними властивостями сортів. Відзначено, що стійкість сучасних вітчизняних сортів є значною мірою неспецифічною. Запропоновано підхід для визначення стійкості сорту шляхом зівставлення балу стійкості зі значенням варіювання ступеню розвитку хвороби. На підставі такого підходу визначено найбільш стійкі сорти. Встановлено расовий та генотипний склад популяції Erysiphe graminis f. sp. tritici, домінуючі раси гриба, а також ефективні та неефективні гени стійкості. Показано, що коливання частоти визначення вірулентних до окремих генів стійкості ізолятів, а також ступінь їх вірулентності, відрізняються залежно від ефективності гену стійкості. Визначено генетичну подібність та генетичні відстані між популяціями Erysiphe graminis f. sp. tritici з різних грунтово-кліматичних зон. Виявлено, що одним з джерел формування окремих диференційованих елементів єдиної популяції, є популяція зі степової зони України.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності успадкування господарсько-корисних ознак у сортів озимої м'якої пшениці різних років селекції, виявлено динаміку генетичних параметрів кількісних ознак в процесі селекції. Досліджено кореляційні залежності між ознаками у різних груп сортів. Встановлено ефекти загальної комбінаційної здатності та специфічної комбінаційної здатності, виділено перспективні сорти для використання в селекційній роботі. Створено новий сорт озимої м'якої пшениці Гелея, який передано до Державного сортовипробування у 1999 р.

  Скачати повний текст

Досліджено мутаційну мінливість озимої пшениці за умов хронічної дії радіонуклідних забруднень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС через 20 років після аварії. На підставі вивчення даних радіохімічного аналізу виявлено, що вміст радіонуклідів у грунтах зони відчуження ЧАЕС за сумарною питомою активністю перевищує природний рівень у 26,6 - 2782,1 раза. Встановлено, що пролонгований вплив радіонуклідних забруднень спричиняє виникнення хромосомних порушень, частота яких у 1,8 - 5,3 раза перевищує спонтанний рівень. З'ясовано, що за умов хронічного впливу радіоізотопів частота хромосомних аберацій коливається у межах 0,97 - 2,26 %, за спонтанного рівня - 0,37 - 0,46 %. Встановлено, що радіонуклідні забруднення за умов пролонгованого та хронічного впливу здатні індукувати широкий спектр хромосомних аберацій. Зафіксовано появу одиночних і парних фрагментів, хромосомних і хроматидних мостів, хромосом, які відстають, мікроядер. Доведено, що радіоактивне опромінення зони відчуження Чорнобильської АЕС істотно впливає на спадкову мінливість живих організмів. Виявлено, що частота видимих мутацій у рослин озимої пшениці у 9,5 - 27,2 раза перевищує спонтанний рівень. Серед одержаних мутантів виділено ряд форм, які мають господарсько-цінні ознаки: ранньостиглість і короткостебловість.

  Скачати повний текст

Наведено методику щорічної оцінки селекційного матеріалу на зимо- та посухостійкість, стійкість до проростання на пні, до звичайної кореневої гнилі, а також фузаріозу колоса та зерна. Розроблено концепцію підбору пар під час схрещування в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів із залученням у гібридизацію власних сортів інших екотипів пшениці та географічно віддалених форм з наступними поетапними схрещуваннями та застосуванням одноразових насичувальних схрещувань високопродуктивних сортів з позитивними ознаками. Встановлено наявність контролю домінантними алелями стійкості проростання на пні пшениці в розмірі не менше двох генів з комплементарною взаємодією. Визначено системні мутації у сортів Tr. aestivum, які за комплексом ознак аналогічні видам Tr. spelta L., Tr. compactum Host., Tr. vavilovianum Jakubz, що є підтвердженням мутаційної теорії походження видів пшениць.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням створення вихідного матеріалу методом хімічного мутагенезу в селекції озимої пшениці. Показана можливість посилення формотворчого процесу в озимій пшениці застосуванням алкілуючих ДНК сполук. Визначені особливості мінливості й успадкування біологічних властивостей та господарсько цінних ознак у індукованих мутантів озимої пшениці. Доведена можливість виділення форм з комплексом селекційно цінних ознак безперервним індивідуальним добором за методом педігрі в поколіннях генетично нестабільних мутантів. Створена колекція мутантів з кращими показниками елементів продуктивності, якості зерна та вищим потенціалом урожайності порівняно з вихідними сортами й стандартами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено генетичний аналіз успадкування кількісних ознак та їх реалізації за різних умов середовища та створено вихідний матеріал озимих пшениці та тритикале для подальшої селекційної роботи. Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони та реакцією на їх зміни. Створено метод її експресивної оцінки та енергетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю та реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначено схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале та в пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ та СКЗ, а у пшениці таку схожість встановлено лише в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. На підставі дослідження неповних діалельних схем показано, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту. Розроблено алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем, що дають найбільш точні значення. Створено комп'ютерні програми для реалізації запропонованих алгоритмів.

  Скачати повний текст

В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що систематичне вивчення колекційного матеріалу за ознаками скоростиглості, зимо- та морозостійкості, стійкості до вилягання та основних грибних хвороб, продуктивності та якості зерна дозволяє виділяти зразки з потрібними ознаками і властивостями для використання їх в селекційній практиці. Виявлено закономірності в розподілі джерел скоростиглості, зимостійкості та короткостебловості у різних географічно віддалених форм озимої пшениці. Виділено нові джерела селекційно-цінних ознак для використання в подальшій селекційній роботі. Розроблено практичні рекомендації щодо використання джерел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак з метою залучення в селекційний процес науково-дослідних установ УААН. Створено новий гібридний матеріал, який в результаті генетичної рекомбінації поєднує ознаки скоростиглості, високої зимостійкості, короткостебловості, продуктивності та високої якості зерна за умов правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

За умов північно-східної частини Лісостепу України з метою створення вихідного матеріалу та нових сортів використано сортозразки, які мають різні генетичні й еколого-географічні характеристики. Дані сортозразки адаптовані до різних екологічних зон (Степу та Лісостепу України, Сибіру та Північного Кавказу Росії). Визначено селекційну цінність сортів озимої пшениці різних періодів створення, продуктивного й адаптивного потенціалів за двома попередниками (ячменем, чорним паром), установлено їх екологічну пластичність і стабільність. З використанням методу електрофорезу запасних білків озимої пшениці визначено цінність селекційного матеріалу та вихідних сортів за якістю зерна і морозостійкістю. Виявлено ефективність добрив морозостійких форм за цими властивостями. Виділено сорти та лінії, які є носіями цінних алелей, що маркують високу якість зерна, морозостійкість і продуктивність. Визначено типи успадкування гібридами озимої пшениці кількісних ознак продуктивності, зимоморозостійкості, стійкості проти хвороб, якості зерна. Установлено характер мінливості й успадковуваності ознак продуктивності у гібридів від схрещування сортів різного типу. За результатами досліджень створено три сорти озимої пшениці. Сорт "Досконала" переданий на державне сортовипробування, сорти "Лютесценс 891-04" та "Лютесценс 1304-05" залучено до даного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено селекційні цінності ліній, створені шляхом схрещування озимої м'якої пшениці з дикорослими видами Ae. cylindrica, T.dicoccoides, T.boeoticum, культурним видом T.durum, амфіплоїдами T.palmovae, Аврозис, Авролата, а також з пшенично-елімусними та пшенично-житнім амфіплоїдами. Подано характеристику кращих генетичних донорів морозостійкості, стійкості до хвороб та якості зерна. Науково обгрунтовано рекомендації з питань практичного використання виділених ліній у селекції озимої пшениці на комплекс господарсько-цінних ознак.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано нову за суттю селекційну програму створення короткостеблових сортів озимої м'якої пшениці інтенсивного типу з підвищеними адаптивними властивостями універсального використання для різних агрофонів. Визначено основні ознаки, властивості, морфофізіологічні механізми та генетичні системи, які найбільш впливають на формування продуктивності адаптивного потенціалу генотипів озимої пшениці на півдні України, побудовано модель сорту з конкретними параметрами трьох сортотипів. Розроблено або удосконалено методи та прийоми створення, оцінки й добору вихідного та селекційного матеріалу за комплексом даних характеристик. Показано ефективність у селекції на адаптивність методу добору для гібридизації еколого- та географічно віддалених форм за принципом "генетичного містка", роль біотехнологічних методів, штучного клімату й електрофорезу запасних білків. Створено 37 сортів озимої м'якої пшениці, з яких, на теперішній час, 12 занесено до державного Реєстру сортів рослин України та вирощуються щорічно на площі 0,9 - 1,7 млн. га, що забезпечує отримання високих і стабільних врожаїв.

  Скачати повний текст

Установлено, що типи успадкування, мінливість господарсько цінних ознак мають істотну залежність від генетичного походження гібридних популяцій. Уперше у правобережному Лісостепу України здійснено оцінку доборів з популяцій пізніх поколінь мутантно-сортових і міжмутантних гібридів за комплексом селекційних індексів та коефіцієнтом продуктивності колоса. Вивчено силу кореляційних зв'язків між масою зерна головного колоса та селекційними індексами. Виділено перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак для використання у подальшій селекційній роботі.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено кількість генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти ліній озимої м'якої пшениці, що використовуються у вітчизняній селекції. З'ясовано функціональний стан генів окремих оксидоредуктаз - супероксиддисмутази (СОД), цитохромоксидази (ЦХО), фенолоксидази (ФО) та пероксидази (ПО) - у ліній озимої м'якої пшениці до та після ураження фузаріозом, а також наявність асоціацій між функціональним станом зазначених ген-ензимних систем і рівнем стійкості даних ліній. Показано, що в чутливих та стійких генотипів спостерігаються істотні відмінності в реакціях цих ферментів на зараження фузаріями. Визначено, що між наявністю множинних молекулярних форм (ММФ) СОД, ЦХО, ФО та ПО не було знайдено чіткої асоційованості з рівнем стійкості ліній пшениці до фузаріозу, але експресивність смуг окремих ізозимів на електрофореграмах виявляє чіткі асоціації з ознакою стійкості рослин до фузаріозу колоса. Зазначено, що дані ізозими можна рекомендувати маркерами стійкості рослин до фузаріозу на ранніх стадіях їх розвитку. Доведено, що такими маркерами можуть бути ММФ СОД з Rf 0,08, ФО з Rf 0,45 і По з Rf 0,03. З'ясовано, що рівень стійкості даних ліній пшениці визначається в першу чергу генами вертикальної стійкості, що взаємодіють як адитивно-домінантні та комплементарні гени.

  Скачати повний текст