Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням створення вихідного матеріалу методом хімічного мутагенезу в селекції озимої пшениці. Показана можливість посилення формотворчого процесу в озимій пшениці застосуванням алкілуючих ДНК сполук. Визначені особливості мінливості й успадкування біологічних властивостей та господарсько цінних ознак у індукованих мутантів озимої пшениці. Доведена можливість виділення форм з комплексом селекційно цінних ознак безперервним індивідуальним добором за методом педігрі в поколіннях генетично нестабільних мутантів. Створена колекція мутантів з кращими показниками елементів продуктивності, якості зерна та вищим потенціалом урожайності порівняно з вихідними сортами й стандартами.

  Скачати повний текст

Досліджено селекційні цінності ліній, створені шляхом схрещування озимої м'якої пшениці з дикорослими видами Ae. cylindrica, T.dicoccoides, T.boeoticum, культурним видом T.durum, амфіплоїдами T.palmovae, Аврозис, Авролата, а також з пшенично-елімусними та пшенично-житнім амфіплоїдами. Подано характеристику кращих генетичних донорів морозостійкості, стійкості до хвороб та якості зерна. Науково обгрунтовано рекомендації з питань практичного використання виділених ліній у селекції озимої пшениці на комплекс господарсько-цінних ознак.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенні та мутагенні властивості найбільш поширених в лісостеповій зоні України вірусів озимої пшениці: жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) і смугастої мозаїки пшениці (ВСПМ). Наведено результати ідентифікації, досліджень біологічних властивостей та шкодочинної дії на озиму пшеницю ВЖКЯ і ВСМП. Встановлено індукцію спадкової мінливості за різноманітними ознаками у озимої пшениці внаслідок вірусного інфікування. Визначено ефективність мутагенної дії ВЖКЯ і ВСМП. Показано можливість використання вірусоіндукованої мінливості у селекції озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень мінливості та спадковості ознак продуктивності та якості зерна м'якої озимої пшениці залежно від добору батьківських форм. Вивчено статистичні параметри господарсько цінних ознак, їх взаємозв'язок і взаємообумовленість за умов лівобережного Лісостепу України. Встановлено закономірності спадковості та мінливості показників продуктивності та якості зерна. Визначено закономірності трансгресивної мінливості та можливості її використання. Вдосконалено методи добору трансгресивних форм за окремими господарсько цінними ознаками під час селекції на продуктивність та якість зерна. Виділено лінії зі стабільним проявом основних господарсько цінних ознак для селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Наведено методику щорічної оцінки селекційного матеріалу на зимо- та посухостійкість, стійкість до проростання на пні, до звичайної кореневої гнилі, а також фузаріозу колоса та зерна. Розроблено концепцію підбору пар під час схрещування в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів із залученням у гібридизацію власних сортів інших екотипів пшениці та географічно віддалених форм з наступними поетапними схрещуваннями та застосуванням одноразових насичувальних схрещувань високопродуктивних сортів з позитивними ознаками. Встановлено наявність контролю домінантними алелями стійкості проростання на пні пшениці в розмірі не менше двох генів з комплементарною взаємодією. Визначено системні мутації у сортів Tr. aestivum, які за комплексом ознак аналогічні видам Tr. spelta L., Tr. compactum Host., Tr. vavilovianum Jakubz, що є підтвердженням мутаційної теорії походження видів пшениць.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано нову за суттю селекційну програму створення короткостеблових сортів озимої м'якої пшениці інтенсивного типу з підвищеними адаптивними властивостями універсального використання для різних агрофонів. Визначено основні ознаки, властивості, морфофізіологічні механізми та генетичні системи, які найбільш впливають на формування продуктивності адаптивного потенціалу генотипів озимої пшениці на півдні України, побудовано модель сорту з конкретними параметрами трьох сортотипів. Розроблено або удосконалено методи та прийоми створення, оцінки й добору вихідного та селекційного матеріалу за комплексом даних характеристик. Показано ефективність у селекції на адаптивність методу добору для гібридизації еколого- та географічно віддалених форм за принципом "генетичного містка", роль біотехнологічних методів, штучного клімату й електрофорезу запасних білків. Створено 37 сортів озимої м'якої пшениці, з яких, на теперішній час, 12 занесено до державного Реєстру сортів рослин України та вирощуються щорічно на площі 0,9 - 1,7 млн. га, що забезпечує отримання високих і стабільних врожаїв.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки стійкості сортів озимої пшениці за чотирма показниками: балом стійкості, ступенем розвитку хвороби в процентах, розповсюдженням хвороби та швидкістю розвитку інфекції. З'ясовано, що основним лімітувальним фактором для збудника є швидкість розвитку інфекції, обумовлена переважно імунологічними властивостями сортів. Відзначено, що стійкість сучасних вітчизняних сортів є значною мірою неспецифічною. Запропоновано підхід для визначення стійкості сорту шляхом зівставлення балу стійкості зі значенням варіювання ступеню розвитку хвороби. На підставі такого підходу визначено найбільш стійкі сорти. Встановлено расовий та генотипний склад популяції Erysiphe graminis f. sp. tritici, домінуючі раси гриба, а також ефективні та неефективні гени стійкості. Показано, що коливання частоти визначення вірулентних до окремих генів стійкості ізолятів, а також ступінь їх вірулентності, відрізняються залежно від ефективності гену стійкості. Визначено генетичну подібність та генетичні відстані між популяціями Erysiphe graminis f. sp. tritici з різних грунтово-кліматичних зон. Виявлено, що одним з джерел формування окремих диференційованих елементів єдиної популяції, є популяція зі степової зони України.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення нового вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці (з застосуванням комбінованої дії фізичних і хімічних мутагенних факторів). Вперше виявлено ефективність поєднання гамма-променів 100 Гр і хімічних мутагенів (N-нітрозо-N-етилсечовини, N-нітрозо-N-метилсечовини у різних концентраціях) для одержання мутацій на сортах озимої м'якої пшениці різних еколого-географічних типів: Скіф'янка, Поліська 90, Одеська 267. Запропоновано використовувати для створення нового вихідного матеріалу озимої пшениці комбіновану дію гамма-променів і хімічних мутагенних факторів, високу ефективність якої підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

  Скачати повний текст

В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що систематичне вивчення колекційного матеріалу за ознаками скоростиглості, зимо- та морозостійкості, стійкості до вилягання та основних грибних хвороб, продуктивності та якості зерна дозволяє виділяти зразки з потрібними ознаками і властивостями для використання їх в селекційній практиці. Виявлено закономірності в розподілі джерел скоростиглості, зимостійкості та короткостебловості у різних географічно віддалених форм озимої пшениці. Виділено нові джерела селекційно-цінних ознак для використання в подальшій селекційній роботі. Розроблено практичні рекомендації щодо використання джерел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак з метою залучення в селекційний процес науково-дослідних установ УААН. Створено новий гібридний матеріал, який в результаті генетичної рекомбінації поєднує ознаки скоростиглості, високої зимостійкості, короткостебловості, продуктивності та високої якості зерна за умов правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності успадкування господарсько-корисних ознак у сортів озимої м'якої пшениці різних років селекції, виявлено динаміку генетичних параметрів кількісних ознак в процесі селекції. Досліджено кореляційні залежності між ознаками у різних груп сортів. Встановлено ефекти загальної комбінаційної здатності та специфічної комбінаційної здатності, виділено перспективні сорти для використання в селекційній роботі. Створено новий сорт озимої м'якої пшениці Гелея, який передано до Державного сортовипробування у 1999 р.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено кількість генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти ліній озимої м'якої пшениці, що використовуються у вітчизняній селекції. З'ясовано функціональний стан генів окремих оксидоредуктаз - супероксиддисмутази (СОД), цитохромоксидази (ЦХО), фенолоксидази (ФО) та пероксидази (ПО) - у ліній озимої м'якої пшениці до та після ураження фузаріозом, а також наявність асоціацій між функціональним станом зазначених ген-ензимних систем і рівнем стійкості даних ліній. Показано, що в чутливих та стійких генотипів спостерігаються істотні відмінності в реакціях цих ферментів на зараження фузаріями. Визначено, що між наявністю множинних молекулярних форм (ММФ) СОД, ЦХО, ФО та ПО не було знайдено чіткої асоційованості з рівнем стійкості ліній пшениці до фузаріозу, але експресивність смуг окремих ізозимів на електрофореграмах виявляє чіткі асоціації з ознакою стійкості рослин до фузаріозу колоса. Зазначено, що дані ізозими можна рекомендувати маркерами стійкості рослин до фузаріозу на ранніх стадіях їх розвитку. Доведено, що такими маркерами можуть бути ММФ СОД з Rf 0,08, ФО з Rf 0,45 і По з Rf 0,03. З'ясовано, що рівень стійкості даних ліній пшениці визначається в першу чергу генами вертикальної стійкості, що взаємодіють як адитивно-домінантні та комплементарні гени.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано принципи адаптивної селекції озимої пшениці інтенсивного типу для умов зрошення та парових попередників південного Степу України. Вперше з метою добору високопродуктивних з підвищеним адаптивним потенціалом форм розроблено та використано поетапну оцінку генотипів спочатку за умов зрошення у разі високого агрофону на потенційну продуктивність, а потім за стресових умов богари на стійкість до несприятливих умов вирощування. Розроблено концепцію підбору пар з метою гібридизації в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів з використанням у схрещуваннях з власними сортами інших екотипів та з застосуванням насичуючих схрещувань сортами з комплексом господарсько-корисних ознак. Розроблено методи та прийоми статистичного обгрунтування доборів з гібридних популяцій біотипів, що поєднують запропоноване комбінування ознак, виявлено екологічну реакцію нових сортів на завершальних етапах селекційного процесу за різних умов вирощування. Створено у співавторстві 12 сортів озимої м'якої пшениці.

  Скачати повний текст

Визначено основні ознаки, властивості, які в найбільшій мірі впливають на параметри стійкості генотипів озимої м'якої пшениці до проростання зерна на пні за умов Півдня України. Розроблено нову методику оцінки й добору вихідного матеріалу за стійкістю до проростання зерна в колосі. Показано ефективність добору стійких до проростання на пні генотипів на ранніх етапах селекції. Створено високостійкий до проростання зерна в колосі сорт Балківська та два константні зразки з комплексом господарсько- та біологічно-цінних ознак і властивостей, які можуть бути використані як вихідний матеріал у селекції озимої м'якої пшениці.

  Скачати повний текст

Розроблено показник седиментації С 120, який враховує протеолітичну активність борошна. Установлено, що разі добору селекційних форм з високим генетично обумовленим рівнем якості зерна з використанням цього показника, у порівнянні з загальноприйнятими методами Зелені, SDS має місце значне збільшення диференціації між зразками з різним генетичним потенціалом. Одержано середнє значення кореляційної залежності седиментації після автолізу борошна (С 120) і величини W, яке є визначальним за умов застосування способу прогнозу "сили" борошна, надійність якого є дуже високою (r = 0,90). Показано можливість селекційного створення надсильних генотипів пшениці з високими фізичними властивостями алелів гліадинкодуючих локусів - Gld 1A 10, Gld 1B 15 та особливо алеля глютенінкодуючого локуса Glt 1B 5. Запропоновано систему методів оцінки селекційного матеріалу, де на ранніх етапах селекційного процесу рекомендовано використовувати електрофорез клейкових білків та седиментацію з попереднім автолізом борошна, що значно полегшить добір високоякісних форм, зокрема надсильних генотипів озимої м'якої пшениці. Виявлено, що на заключних етапах селекції та в первинному насінництві доцільно застосовувати комплексну оцінку технологічних якостей зерна.

  Скачати повний текст

Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано селекційну програму з підвищення ефективності селекції озимої твердої пшениці шляхом використання методу міжвидової гібридизації. Встановлено, що диференційований рівень прояву кількісних ознак у озимої м'якої та твердої пшениці є джерелом широкого рекомбінаційного процесу під час міжвидової гібридизації. Виявлено сприятливі для добору цінних генотипів кореляційні зв'язки між кількісними ознаками у вихідних батьківських форм та міжвидових гібридів. Вперше для умов Степу України застосовано комплексну оцінку якості зерна вихідних батьківських форм і міжвидових гібридів озимої пшениці за фракційним та амінокислотним складом білка. Експериментально доведено ефективність використання методу дискримінантного аналізу для класифікації міжвидових гібридів за ступенем їх генетичної віддаленості від батьківських форм. Методом електрофорезу запасних білків підтверджено міжвидове походження гібридів та проведено їх ідентифікацію за видовою належністю. Вперше для більшості сортозразків вихідних батьківських форм та для міжвидових гібридів розроблено генетичні формули за глютенінкодуючими локусами. На основі встановлених закономірностей успадкування кількісних ознак доведено можливіть створення методом міжвидової гібридизації селекційного матеріалу з оптимальним рівнем прояву ознак продуктивності, якості зерна та адаптивних властивостей. Створено новий цінний вихідний матеріал для селекції озимої твердої та м'якої пшениці на продуктивність, якість зерна та адаптивність і виявлено донори окремих цінних ознак.

  Скачати повний текст