Проаналізовано можливість використання алелей гордеїнкодувальних локусів для маркування ступеня зимостійкості озимого ячменю. Для розв'язання даної задачі створено методику електрофорезу гордеїна в кислому поліакриламідному гелі. Побудовано каталог основних алелей гордеїнкодувальних локусів. На модельному об'єкті, матеріалі конкурсних сортовипробувань і колекції вивчено взаємозв'язок алельного складу даних локусів зі ступенем зимостійкості. Створено математичні та графічні моделі цього зв'язку, що мають високий ступінь надійності. Показано, що запропоновані математичні моделі мають найбільший ступінь достовірності у роки з суворими умовами зимівлі рослин. Вивчено серії алелей гордеїнкодувальних локусів, що маркують низький, середній і високий ступінь зимостійкості озимого ячменю. Показано, що найбільшу зимостійкість мають генотипи з формулами 2.4.4., 2.3.1. Створено два сорти озимого ячменю "Метелиця" та "Достойний".

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження встановлено оптимальні строки сівби та норми висіву озимого ячменю сорту Основа на різних фондах удобрення. Вивчено вплив строків сівби, норм висіву та фондів удобрення на проходження фаз росту та розвитку озимого ячменю, на польову схожість насіння, перезимівлю рослин та їх виживання за період вегетації, врожай та його структуру, а також якісні показники зерна. Визначено економічну й енергетичну ефективність розроблених елементів технології вирощування озимого ячменю.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи адаптації параметрів елементів технології вирощування озимого ячменю в передгірному Криму до конкретних грунтових, метеорологічних, економічних і господарських умов. Для передгірної зони Криму визначено оптимальні параметри агрофітоценозу озимого ячменю, визначено вплив агрометеорологічних умов на врожайність. Виявлено фактори, що найбільш суттєво впливають на величину урожаю. Розраховано прогностичні моделі визначення можливої урожайності за умов осіннього та весняного періодів вегетації. Встановлено закономірності формування структури урожаю озимого ячменю залежно від попередників, доз азотного добрива та норм висіву за різних умов вегетаційного періоду. Розроблено моделі можливого розвитку посівів озимого ячменю у різні за погодними умовами роки. З урахуванням результатів пересіву загиблих озимих обгрунтовано оптимальні строки сівби ячменю-дворучки, встановлено можливість використання озимих ячменів для даної мети. Знайдено оптимальні параметри ефективного використання ретарданту Кампозан М для запобігання виляганню посівів та підвищення урожаю озимого ячменю на невилягаючих посівах. Запропоновано математичні моделі комплексної дії погодних умов та елементів технології на урожайність озимого ячменю.

  Скачати повний текст