Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі та вплив нового препарату комплексної дії біограну, створеного на основі азоспірил і вермикомпосту, на формування мікробного угруповання кореневої зони, розглянуто фізіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу у разі поєднання інокуляції з різними рівнями удобрення культури. Проаналізовно взаємодію бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі in vitro, а також вплив інокуляції азоспірилами на урожайність культури за польових умов. Встановлено, що ефект бактеризації значно підсилюється у разі поєднання азоспірил з вермикопостом. Доведено, що використання біограну в технологіях вирощування картоплі сприяє оптимізації формування мікробного угруповання у ризосфері, що позитивно впливає на перебіг процесів біологічної трансформації біогенних елементів у кореневій зоні рослин та сприяє покращанню мінерального живлення культури. Виявлено, що застосування біограну активно впливає на розвиток кореневої системи рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарата, синтез крохмалю й аскорбінової кислоти. Встановлено, що урожайність культури збільшується на 8,7 - 28,0 % залежно від агрофону та сорту картоплі, виявлено зростання товарності продукції, покращання її якості та зниження рівня вмісту нітратів у бульбах.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив органічної, мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення та чизельного обробітку звичайної та мілкої оранки на агрохімічні показники родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожайності та якості бульб картоплі, ураженості паршею звичайною, лежкості вирощеної продукції в промислових картоплесховищах за умов центрального Полісся. Досліджено процес мінералізації органічної речовини гною відповідно до різних глибин основного обробітку грунту. Визначено оптимальні дози органічних і мінеральних добрив, розроблено заходи щодо підвищення ефективності використання підтилкового гною під картоплю на дерново-підзолистих супіщаних грунтах.

  Скачати повний текст

За умов дерново-підзолистих супіщаних грунтів Полісся надано комплексну оцінку використання елементарної сірки у поєднанні з мінеральною й органо-мінеральною системами удобрення як засобу регулювання азотного режиму грунту й підвищення ефективності застосування азотних добрив шляхом впливу на амоніфікаційні та нітрифікаційні процеси у грунті. Встановлено оптимальні дози сірки й молібдену для підвищення врожайності й поліпшення якості картоплі та суттєвого зменшення вмісту нітратів у бульбах. Вперше вивчено вплив гранульованих мікробних препаратів на основі азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій на поживний режим дерново-підзолистого супіщаного грунту і врожайність картоплі. Розроблено нову оптимізовану мінеральну основу поживного середовища для одержання мікробульб за умов in vitro.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних за механізмом дії ретардантів - декстрелу, паклобутразолу та хлормекватхлориду - на морфогенез, перерозподіл асимілятів та продуктивність рослин картоплі (Solanum tuberosum L.). Встановлено здатність даних препаратів регулювати ростові процеси, гістогенез, гормональний статус та вихід бульб картоплі зі стану спокою. Доведено, що найбільшу рістгальмуючу дію викликає 0,025 % паклобутразол. Виявлено, що у разі підвищення доз азотних добрив дія ретардантів менш виражена. Доведено найбільшу ефективність застосування ретардантів з метою підвищення продуктивності пізньостиглого сорту картоплі "Ласунак". Для ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих сортів ефект нестійкий, але у всіх варіантах виявлено збільшення кількості бульб у кущі. Встановлено, що дія ретардантів реалізується через уповільнення активності маргінальних меристем та, відповідно, зменшення площі листка рослин. За даних умов виявлено потовщення листової пластинки за рахунок більш активного розвитку стовпчастої асиміляційної паренхіми. Доведено, що ретарданти викликають зміни гормонального балансу рослини. Зокрема показано, що паклобутразол впливає на зміщення метаболізму фітогормонів терпенової природи, проявом якого є утворення абсцизової кислоти. Виявлено, що уповільнення росту на перших етапах розвитку рослин супроводжується збільшенням у листках і стеблі основної транспортної форми - сахарози. Встановлено відсутність достовірної різниці вмісту крохмалю у бульбах контрольних та оброблених ретардантами рослин. Експериментально виявлено вплив ретардантів на підвищення вмісту основних елементів мінерального живлення - азоту, фосфору та калію. Доведено, що застосування препаратів з антигібереліновим механізмом дії призводить до уповільнення проростання бульб внаслідок зменшення активності амілазного комплексу. Встановлено, що уповільнення росту паростків за дії ретардантів у зимовий період супроводжується тимчасовим депонуванням надлишку вуглеводів у них у вигляді крохмалю.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних даних, одержаних протягом 1996 - 2005 рр. доведено доцільність оцінювання передселекційного та селекційного матеріалу за специфічних умов південної частини Лісостепу України. На підставі встановлення норми реакції на вирощування за особливих умов виділено сорти з високим і відносно стабільним проявом продуктивності поміж різних груп стиглості. Виявлено біологічні особливості сортів за проявом складових продуктивності: кількості бульб під кущем і їх середньої маси. Виділено перспективні зразки для практичного селекційного використання за комплексом агрономічних ознак. Доведено доцільність випробування у даній зоні вихідного передселекційного матеріалу, сортів на стійкість проти вірусних хвороб. Виділено цінні батьківські форми для одержання потомства з ефективним контролем стійкості проти зморшкуватої мозаїки, скручування листків. Виявлено, що високу резистентність проти двох хвороб мають три міжсортові гібриди та десять складних міжвидових гібридів. Обгрунтовано доцільність використання умов південного Лісостепу України для визначення посухостійкості зразків картоплі. Виділено сорти та міжвидові гібриди з кращою забезпеченістю водою, вищою водоутримувальною здатністю. За величиною коефіцієнта посухостійкості виділено сорт Карла та чотири міжвидові гібриди. Визначено вплив умов вирощування садивного матеріалу на прояв продуктивності. З'ясовано, що вищим вираженням ознаки з використанням завезеного садивного матеріалу у порівнянні з місцевим характеризується 93,7 % ранніх сортів, 96,2 % середньоранніх, 83,0 % середньостиглих та 90,2 % середньопізніх і пізніх. Дещо нижчу реакцію на нові умови вирощування виявлено стосовно кількості бульб під кущем, особливо, середньої маси однієї бульби.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено залежність урожайності картоплі на Полдіссі України від комплексної дії маси садивних бульб, площ живлення, норм внесених мінеральних добрив на фоні гною. Встановлено взаємодію зазначених факторів, за якої забезпечується одержання запланованого врожаю певної якості. Розроблено норми садіння картоплі під запланований урожай, які дозволяють встановлювати їх відповідно до розміру садивних бульб, площі та рівня живлення.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів) на показники родючості грунту, продуктивність і якість бульб картоплі у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого грунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність. Установлено, що на дерново-підзолистих грунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними за умов дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні з зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну - майже у 2 рази.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено продуктивність картоплі залежно від застосування у технології вирощування препаратів захисної та стимулювальної дії (фунгіциду "Акробат" МЦ, 69 % з.п., протруйників "Полікарбацин", 80 % з.п., "Престиж", 29 % т.к.с., мікродобрива "Міком" та стимуляторів росту "Імуноцитофіт" і "Потейтін"). Встановлено позитивний вплив обробки бульб і бадилля в період вегетації окремими препаратами та їх комбінаціями на ріст і розвиток картоплі, зменшення ураження рослин і бульб хворобами, підвищення врожайності та якості продукції. Кращі результати одержано у разі обробки насіннєвого матеріалу сумішшю престижу, 29 % т.к.с. з мікомом та дворазового обприскування бадилля фунгіцидом акробат МЦ, 69 % з.п. Одержано приріст урожаю у сортів Водограй та Обрій 11,0 та 9,9 т/га, товарність - 85,0 та 84,2 %. Показано, що запропоновані заходи підвищують рентабельність вирощування картоплі сорту Водограй до 74,9 %, а сорту Обрій - до 75,7 %, знижують собівартість 1 тон. продукції до 323 та 342 грн. та дають змогу одержати чистий прибуток від обробки 4,5 та 4,7 тис. грн/га відповідно.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування регуляторів росту нового покоління на картоплі за умов західного Лісостепу України. Для одержання високого урожаю й екологічно чистої продукції картоплі запропоновано використання регулятора росту вермистиму, який має суттєві переваги у порівнянні з гуманатом натрію, потейтіном і емістимом С. Удосконалено технологію використання вермистиму, яка полягає в дворазовому обприскуванні насаджень картоплі у фазах бутонізації та цвітіння у нормі по 12 - 14 л/га за умов передсадивної обробки бульб у нормі 8 л/т. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації виробництву щодо ефективного використання регуляторів росту в картоплярстві регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено підвищення сепаруючої здатності картоплезбиральних машин, конструювання грудкоподрібнювальних робочих органів, встановлених на початку виконання технологічного процесу викопування бульб. Обгрунтовано конструктивно-технологічні параметри розробленої конструкції картоплекопача. Наведено теоретичні залежності для визначення впливу конструктивних, кінематичних і динамічних параметрів ротаційного робочого органу з вертикальною віссю обертання на процес руйнування картопляної грядки. Встановлено основні фактори, які найбільше впливають на якісні та енергетичні показники роботи машини. Розроблено рекомендації для вибору раціональних режимів роботи ротаційного картоплекопача.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми зберігання картоплі та її переробки для одержання продуктів харчування. Вивчено вплив погодних умов на господарські, споживні та технологічні властивості сортів картоплі. Проведено комплексну оцінку сортів вітчизняної та зарубіжної селекції стосовно придатності до переробки для виготовлення картоплепродуктів, а також оцінку сортів картоплі за сукупністю фізичних, теплофізичних і фізіологічних властивостей. Визначено кращі вітчизняні сорти картоплі для тривалого зберігання, розраховано їх економічну ефективність вирощування, зберігання та переробки.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження процесів росту, розвитку рослин, формування врожаю та зміни біохімічного складу бульб різних сортів залежно від видів добрив за беззмінного вирощування картоплі у разі короткоротаційної сівозміни. Установлено роль зазначених факторів стосовно рівня врожайності картоплі. Запропоновано фермерським і селянським господарствам у зоні Лістостепу України використовувати короткоротаційну сівозміну з певним чергуванням культур, а саме: 1 поле - з ячменем, 2 - картоплею, 3 поле - з овочевими культурами. Виявлено, що застосування такої сівозміни дозволяє підвищити врожайність картоплі на 45 ц/га (19 %). Доведено, що альтернативою гною можуть бути зелені добрива. Відзначено, що за використання сидеральних проміжних культур (редьки олійної, гірцичі білої та їх суміші, а також озимого ріпаку, озимого жита та їх суміші) приріст урожайності картоплі становить у середньому 16 - 20 % у порівнянні з неудобреною ділянкою. З'ясовано, що за умов заорюваності сидератів з мінеральнии добривами врожайність підвищується на 34 - 42 %, що дорівнює її показникам у разі внесення 40 т/га гною. Здійснено енергетичну й економічну оцінку ефективності вирощування картоплі залежно від досліджених факторів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень технологічних прийомів виробництва ранньої продукції картоплі у передгірській зоні Криму. Вивчено та теоретично обгрунтовано способи передпосадкового пророщування бульб, строки та глибину весняного садіння картоплі, профіль поверхні грунту та підгортання. Отримано експериментальні дані, пов'язані з формуванням урожаю ранньої картоплі. Економічно обгрунтовано вирощування ранньої картоплі з використанням апробованих технологічних прийомів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо впливу тривалого застосування різних систем удобрення на родючість дерново-слабопідзолистого глинисто-піщаного грунту, особливості формування урожаю картоплі та його якість. Встановлено, що систематичне внесення добрив у сівозміні викликає значне збільшення кількості рухових форм фосфору та у деякій мірі калію. Кількість азотистих речовин збільшувалась від використання сидераті, що запобігають руйнуванню гумусу в грунті. Встановлено, що на дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті навіть за умов оптимальнього удобрення значення сидератів залишається великим, особливо у разі зневоложення, коли відбувається інтенсивне вимивання з грунту елементів живлення рослин.

  Скачати повний текст

Встановлено позитивні зміни в рості та розвитку рослин картоплі, формуванні фотосинтетичного апарату, збільшенні чистої продуктивності фотосинтезу та деяких факторів родючості грунту під дією спученого вермикуліту (СВ). Виявлено особливості прояву продуктивності рослин картоплі та біохімічних показників бульб залежно від зони вирощування та різних норм внесення СВ. Визначено біологічні особливості сортів за продуктивністю, її складовими та якісними показниками бульб за умов використання СВ на Поліссі та в Лісостепу. За результатами проведеного економічного та біоенергетичного аналізів вперше в Україні розроблено науково-обгрунтовані норми застосування СВ під час вирощування картоплі.

  Скачати повний текст