На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

  Скачати повний текст

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

  Скачати повний текст

Наведено результати узагальнення та аналізу історичного досвіду інтродукції деревних рослин на Волино-Поділлі. Охарактеризовано сучасний стан 63-х об'єктів садово-паркового мистецтва, їх архітектурно-планувальних і стильових особливостей, тенденцій їх зміни під впливом антропогенних факторів, виділено 4 групи старовинних парків за ступенем цінності та збереженості. Складено повний перелік культивованої дендрофлори Волино-Поділля, який містить 781 вид, 6 різновидів, 381-у форму, 52 гібриди, 67 сортів, які належать до 73-х родин, 187-ми родів. Всебічно досліджено особливості росту, розвитку, ботаніко-систематичні й еколого-біологічні особливості видів, репродуктивну здатність та декоративні якості виявленого генофонду, установлено 4 групи перспективності інтродукованих деревних рослин для збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля. Виявлено певні території, де трапляються ендемічні, реліктові види та форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру на популяційному рівні з метою їх збереження ex situ. Розроблено теоретично обгрунтовані основні засади сучасної мобілізації хвойних і лісистих видів Волино-Поділля, акцентовано на необхідності всебічної оцінки їх потенційних можливостей і відповідного вивчення флористичних зв'язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент цінних у декоративному відношенні деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна ефективність лісоаграрних ландшафтів вища на 20 - 30 %, ніж на відкритих територіях.

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив релігійно-міфологічних уявлень, норм звичаєвого права на процес формування лісового законодавства. Досліджено норми з охорони лісів і пов'язаних з ними промислів у давніх пам'ятках права, зокрема, "Руській Правді", Статутах Великого князівства Литовського, Лісовому Уставі 1567 р., "Правах, за якими судиться малоросійський народ" 1743 р. російському й австрійському імперському законодавстві. Доведено наявність процесу уніфікації законодавством Російської й Австро-Угорської імперій на підставі прийнятих стосовно лісів окремих законів.

  Скачати повний текст

Розроблено формалізовані описи компартментів лісових екосистем у вигляді ієрархічної структури. Удосконалено процедуру створення формалізованих описів шляхом доповнення описів природних екосистем складовими, що характеризують фактори забруднення. На підставі формалізованих описів побудовано процедуру формування математичних моделей внутрішніх процесів міграції радіонуклідів у лісових екосистемах (без змін їх загальної схеми) та між її компарментами. Запропоновано інформаційно-довідникову систему "Полинь", інтегровану з системою числового аналізу математичних задач "DSR Open Lab 1.0" для автоматизації побудови математичних моделей та аналізу відповідності результатів математичного моделювання міграції радіонуклідів реальним даним радіологічного моніторингу, прогнозування накопичення радіонуклідів окремими компартментами лісових екосистем.

  Скачати повний текст