Скачати повний текст

Встановлено прямо пропорційну залежність між гідротермічним коефіцієнтом і заселеністю листковою буряковою попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування. Уточнено видовий склад ентомофагів попелиці на насінниках цукрових буряків та їх роль в регуляції чисельності фітофага. Обгрунтовано доцільність застосування проти шкідника агротехнічних прийомів у процесі вирощування висадків. Визначено ефективність сучасних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці за різних способів їх застосування.

  Скачати повний текст

Виявлено 32 види совок, зокрема, серед підгризаючих домінувала озима - 50,3 %, серед листогризучих - с-чорне - 27,4 %. Охарактеризовано особливості динаміки чисельності домінуючих видів підгризувальних совок у посівах цукрових буряків, вплив гідротермічних чинників (середньодобова температура повітря, кількість опадів), хімічних і біологічних засобів захисту культури на розвиток, чисельність та шкідливість фітофагів. Проведено оцінку ефективності дії яйцеїда трихограми та виявлено збудників хвороб гусениць підгризувальних совок. Обгрунтовано ефективність дії ряду сучасних інсектицидів та їх сумішей для зниження чисельності підгризувальних совок до економічно невідчутного рівня. Встановлено економічну ефективність обприскування посівів культури мікробіологічними препаратами. Удосконалено сучасну систему захисту посівів цукрових буряків від підгризувальних совок з урахуванням особливостей цих шкідників.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості поширення осередків звичайного та рудого соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся, їх вплив на стан соснових насаджень. Доведено, що санітарний стан насаджень погіршується більшою мірою в осередках звичайного соснового пильщика, ніж рудого, та залежить від рівня пошкодження крон і віку деревостанів. Дерева, пошкоджені сосновими пильщиками на 80 % і більше, всихають без участі стовбурових шкідників. Визначено особливості відновлення радіального приросту дерев в осередках соснових пильщиків залежно від віку деревостанів, класу росту дерев, рівня пошкодження крон. Вперше у Поліссі застосовано бальну оцінку принадності ділянок насаджень для визначення переліку виділів, у яких необхідно проводити першочерговий нагляд за поширенням соснових пильщиків. Уточнено критичну щільність популяції рудого соснового пильщика для призначення лісозахисних заходів у лісах Центрального Полісся.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад і динаміку чисельності комплексу фітонематод агроценозів хмелю. Показано, що тривале його вирощування в монокультурі зумовлює формування в ризосфері стабільного комплексу паразитичних видів. Виділено найшкідливіші види паразитичних нематод, до яких віднесено D. destructor і Н. humuli. Проаналізовано характер і ступінь впливу паразитичних нематод на рослини хмелю. Визначено рівні шкідливості D. destructor, Н. humuli і комплексу червоподібних паразитичних нематод на хмелю. Досліджено динаміку чисельності фітонематод за період вегетації хмелю та вплив на неї погодних умов. Встановлено сукцесію мікогельмінтів, паразитичних і сапробіотичних нематод залежно від ступеня ураження тканин. Вивчено біологічні особливості розвитку Н. humuli на хмелю. Вдосконалено методи виявлення, обліку та діагностування домінуючих видів фітонематод. Запропоновано метод оздоровлення маток від фітонематод у період проведення ранньовесняного фітосанітарного обстеження хмільників. Вивчено вплив мінеральних та органічних добрив на комплекс фітопаразитичних нематод та урожайність хмелю. Встановлено оптимальні норми витрати та способи застосування хімічних засобів захисту для контролювання чисельності фітопаразитичних нематод.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

  Скачати повний текст

Визначено особливості біології кукурудзяного метелика залежно від ступеня стійкості гібридів і сортів кукурудзи до нього. Встановлено закономірності багаторічної динаміки його чисельності за умов Кіровоградщини. Розроблено математичну модель багаторічного прогнозу фітофага залежно від сонячної активності (чисел Вольфа). Удосконалено методику визначення втрат урожаю кукурудзи від комплексу шкідників за рахунок використання показника стійкості гібридів і сортів до кукурудзяного метелика.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено для Лісостепу та Степу України часткову трирічну генерацію та кількісне співвідношення особин у популяціях капустянки, що розвиваються протягом одного, двох і трьох років. Розроблено оригінальну методику сезонного моніторингу капустянки, що дає змогу одержувати об'єктивну інформацію щодо загального рівня чисельності трофічно активних стадій фітофага, їх осередкової концентрації з високим рівнем інформативності. Уперше виявлено заселення капустянки ентопаразитичними мухами родини Pharidae. Досліджено умови, що сприяють заселенню мухами до 22,4 % імаго шкідника. Розроблено технологію захисту розсадничих овочевих культур з використанням інсектициду Актара 25WG, в.р.г. (тіометоксаму) шляхом токсикації рослин з наступним висадженням у грунт, яка дозволяє зберегти від 40 до 80 % урожаю овочевих культур. Установлено ефективність дії інсектициду "Маршал" (79,0 - 92,4 %) проти капустянки, 25 % к.е. (карбольфану) у складі отруйних харчових принад з зерновою та комбікормовою антрактивною основою як винищувального заходу за умов різкого спалаху чисельності шкідника в агроценозах капусти та картоплі.

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад домінуючих лускокрилих фітофагів промислових і приватних насаджень чорної смородини в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що серед них домінують: листовійки - розанна, смородинова, заморозкова, а також смородинова склівка, агрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. Досліджено вплив природних регуляторних чинників на динаміку чисельності лускокрилих фітофагів чорної смородини, онтогенез яких пов'язаний з грунтом. Обгрунтовано, розроблено й апробовано оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від даної групи шкідників. Запропоновані методи показують високий рівень економічної й екологічної ефективності.

  Скачати повний текст

В агроценозах пшениці у відкритому грунті в різних зонах дослідження та селекційних теплицях виявлено 43 види нематод трьох екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33-х родів, 24-х родин і 6-ти рядів. Найбільш повною мірою представлено ряд Tylenchida, який містить 11 родин, 14 родів і 18 видів. Установлено, що у відкритому грунті більш високі показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань (D = 5,6 - 11,85; E = 0,18 - 0,28), ніж у закритому грунті (D = 4,98; E = 0,23). Відзначено, що до найбільш чисельних і шкодочинних на пшениці видів належать Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera та Paratylenchus nanus. З'ясовано, що динаміка чисельності фітонематод визначається грунтово-кліматичними умовами, тривалістю беззмінних посівів, попередниками в сівозміні та стадією розвитку рослини-хазяїна. Виявлено тісний зворотній зв'язок між чисельністю паразитичних нематод, біомасою рослин у різні фази розвитку й урожайністю. З використанням кореляційного та регресійного аналізу розраховано пороги шкідливості фітогельмінтів. Установлено позитивну залежність між чисельністю фітогельмінтів і розвитком некрозів кореневої системи рослин озимої пшениці. Доведено, що зниженню чисельності паразитичних нематод у відкритому грунті сприяє сівозміна взагалі та кращий попередник, а також звичайна оранка, у селекційних теплицях - вирощування огірків, помідорів та лікарських рослин як попередників озимої пшениці. Виявлено високу протинематодну ефективність протруйників насіння з фунгіцидними властивостями: для озимої пшениці - "Вітавакс 200ФФ" (3л/т), "Раксіл" (1,5 л/т), "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), "Дивідент-стар" (1,0 л/т) та "Вінцит 050 CS" (2,0 кг/т), для ярої - "Раксіл" (0,5 л/т) та "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), які знижували протягом вегетації чисельність паразитичних нематод на 42,9 - 92 %, що дозволило одержати збільшення врожаю у межах 5 - 10 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано видовий склад фітонематод агроценозу цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України, який містить 59 видів, що належать до 6-ти рядів, 26-ти родин і 43-х родів. Вивчено динаміку чисельності нематод усіх екологічних груп упродовж вегетації цієї культури. Установлено, що чисельність фітонематод залежить від періоду розвитку рослин, умов вегетації та тривалості вирощування цукрових буряків на одному полі. Показано, що фітопаразитичні нематоди впливають на розвиток коренеплоду сходів - підсилюють його прояв та інтенсивність. Вивчено ефективність дії проти паразитичних нематод інсектицидів та їх сумішей у разі обробки ними насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності поведінки та сезонну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика. Вивчено характер першої та масової появи, а також динаміку чисельності на буряковищах і культурах цукрових буряків. Обгрунтовано роль міграційних процесів довгоносика у заселенні ним стацій польової сівозміни та інших угідь. Визначено строки й інтенсивність пішого ходу, початку та масового льоту залежно від погодних умов. Виявлено особливості фенології фітофагу на токсикованих посівах цукрових буряків у весняно-літній період. Уточнено вікову структуру його популяції впродовж передімагінального розвитку та досліджено вплив температурних умов середовища на строки появи різних стадій. Установлено особливості біології звичайного бурякого довгоносика за умов широкого застосування токсикації сходів цукрових буряків. Визначено плодючість самиць і тривалість відкладання ними яєць залежно від залишкових доз інсектицидів, що застосовуються для обробки насіння. Уточнено розподіл популяції шкідника за стаціями польової сівозміни. Вивчено ефективність і тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків, обприскування сходів та отруювання ловильних канавок проти звичайного бурякового довгоносика.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними видами, які шкодять посівам є ковалик степовий, ковалик посівний і ковалик темний. Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків на щільність і поширення основних комах-шкідників у даних посівах.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

  Скачати повний текст

Визначено основні предиктори прогнозу розмноження головних шкідливих видів комах у всіх грунтово-кліматичних зонах України, які з точністю понад 75 % дають змогу визначати сезонну та багаторічну кількість фітофагів на конкретних посівах і насадженнях. Виділено періоди зростання та зниження чисельності шкідників, на видовому та популяційному рівнях. Складено математичні моделі прогнозу чисельності шкідників, що дозволяє оптимізувати захисні заходи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Розроблено нові технологічні показники щодо своєчасного прогнозу розмноження фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. Висвітлено кореляційні залежності та складено математичні моделі сучасного прогнозу чисельності фітофагів необхідно впровадити у всіх областях, районах і господарствах України.

  Скачати повний текст

У зоні Центрального Лісостепу України вперше за сучасних умов уточнено видовий склад личинок коваликів (Elateridae), розглянуто біологічні й екологічні аспекти їх розвитку в агробіоценозах бурякового поля й озимої пшениці. Досліджено особливості вертикальної міграції дротяників у грунті протягом вегетаційного періоду культури за їх межових температур. Наведено оцінку ефективності дії агротехнічних заходів проти даних фітофагів. Визначено взаємозв'язок між пошкодженням дротяниками сходів цукрових буряків та ураженням їх коренеїдом. Встановлено ефективність і тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків і дрібнокраплинного їх внесення проти личинок коваликів. Удосконалено систему агротехнічного захисту сходів сільськогосподарської культури від личинок коваликів.

  Скачати повний текст