Дисертацію присвячено вивченню еколого-біологічних особливостей стеблової нематоди картоплі в умовах Полісся України. Виявлено її поширення та шкодочинність. Проаналізовано вплив стеблової нематоди на вміст в бульбах крохмалю, редукуючих цукрів та активність поліфенолоксидази. Проведено оцінку районованих і перспективних сортозразків картоплі на стійкість до паразита. Запропоновані ефективні екологічно безпечні заходи оздоровлення картоплі від цього фітогельмінта.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

  Скачати повний текст

Виконано теоретичне узагальнення і нове рішення важливої задачі у захисті рослин - екологічне обгрунтування закономірностей динаміки популяцій шкідливої черепашки для розробки багаторічного прогнозу її масового розмноження. Масові розмноження шкідливої черепашки та інших хлібних клопів у Палеарктиці є циклічними та синхронізованими у часі. Основний синхронізатор - сонячна активність і її різкі зміни як один з глобальних екологічних чинників. Фактичні та прогностичні показники активності можна використовувати в якості основного (системоутворюючого) чинника для пояснення закономірностей циклічності динаміки популяцій і прогнозу масових розмножень шкідливої черепашки. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу прогнозування, вперше розроблено багаторічні прогнози масових розмножень шкідливої черепашки в Україні і в країнах Близького і Середнього Сходу. Початок чергового масового розмноження шкідливої черепашки слід очікувати: в Україні у 2003 - 2004, 2014 - 2015 рр., в країнах Близького і Середнього Сходу - в 2002 - 2003, 2013 - 2014 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок багаторічної динаміки чисельності озимої совки з екологічними факторами довкілля, що добре узгоджується з синтетичною теорією динаміки популяції. В динаміці популяції озимої совки виділено 3 популяційних цикли (чисельність зимуючих гусениць, ритм репродуктивної активності, ритм міграційної активності). Розроблено схему інтеграції біологічних ритмів комах-фітофагів та модель ролі фенологічної коадаптації в системі комаха - рослина у формуванні фізіологічного стану популяції шкідника, яка передбачає пошук предикаторів прогнозу фазового стану популяції в характеристиках фенології комах. Вперше проаналізовано стаціальний розподіл метеликів шкідника, що надало можливість вдосконалити технологію застосування феромонних пасток в агроценозах польових культур.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності масового розмноження озимої совки. Проведено екологічне районування первинних осередків даного шкідника в Україні. На основі теорії циклічності динаміки популяцій розроблено алгоритм багаторічного прогнозу масового розмноження озимої совки.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості біології тютюнового трипса в Криму, зокрема, поширеність та шкідливість комахи на насадженнях тютюну в різних районах вирощування, його сезонну динаміку за умов західної передгірсько-приморської зони. Визначено ефективність використання інсектицидів із групи синтетичних пиретроїдів і біопрепарату біостат для регуляції чисельності тютюнового трипса. За результатами вивчення сезонної динаміки тютюнового трипса та токсичності до нього інсектицидів удосконалено систему захисту від шкідника, яка дозволяє скоротити кратність обробок інсектицидами, одержати більш високий урожай зі збільшенням виходу товарних світлих сортів тютюнової сировини.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

  Скачати повний текст

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масових розмножень яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

Вивчено фауну шкідників гороху - комах-фітофагів, яких нараховується 34. У період проведення досліджень шкодочинними виявились: Acyrthosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus Hrbst., S. lineatus L., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz., найбільш поширеним видом горохова попелиця (Acyrthosiphon pisi Harr.). Досліджено біологію названих видів. Встановлено видовий склад ентомофагів шкідників гороху - паразитів та хижаків - 32 види. Найбільш ефективними були наступні види: Aphidius ervi Hal., Coccinella 7-punctata L., Sirphus balteatus D. Висвітлено їх біологію. Розроблено заходи щодо підвищення ефективності ентомофагів: створення змішаних посівів гороху з нектароносними рослинами, на яких ентомофаги живляться в імагінальній фазі, та організації резервацій для ентомофагів, де вони виживають під час зимівлі та посухи. Описано систему інтегрованих заходів щодо захисту гороху від шкідників, яка включає вирощування стійкого проти ряду шкідників сорту, обмежене використання інсектицидів (крайове та черезсмужне обприскування посівів) та сприяння природному збереженню ентомофагів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання екології листогризучих лускокрилих шкідників дуба ранньої феноформи, прогнозу їх масової появи та шкодочинності в нагірних дібровах Харківщини. Вивчено склад, фенологію та трофічні відносини з дубом листогризучих лускокрилих. Проаналізовано багаторічну динаміку пошкодження крон дуба як аналог динаміки чисельності листогризучих лускокрилих, а також їх вплив на річний відпад дерев дуба ранньої феноформи. Визначено ступінь та характер даного впливу. Показано, що листогризучі лускокрилі є основною причиною послаблення та всихання дуба в нагірних дібровах. Розроблено математичні моделі річного та багаторічного прогнозів їх масового розмноження та шкодочинності у нагірних дібровах Харківщини.

  Скачати повний текст

Встановлено структуру популяції колорадського жука Київщини за феноформами на різних за харчовими якостями біотопах. Визначено здатність феноформ популяції колорадського жука долати бар'єри різних за природою стійкості генетично-модифікованих сортів картоплі за умов живлення бульбами та листям. Встановлено чутливість популяції до хімічного інсектициду залежно від феноформи імаго колорадського жука. Обгрунтовано механізми спрямованого добору в популяції колорадського жука під впливом стійких генотипів та інших захисних чинників. Уперше в Україні проведено вивчення здатності популяції колорадського жука долати бар'єри стійкості генетично-модифікованих сортів картоплі Russet Burbank g. m., Superior g. m., з геном B.t.t. Установлено, що моніторинг структури популяції за феноформами, статевим співвідношенням та масою особин є ключовим для прогнозування агресивності шкідника та рівня резистентності до будь-якої системи захисту культури.

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо уточнення особливостей біології горохового зерноїда (додаткового живлення, динаміки заселення посівів, виживання в зимовий період) та його шкодочинності. Проаналізовано на стійкість до зерноїда 52-х сортів гороху. Проведено випробування перспективних інсектицидів для захисту посівів гороху від зерноїда.

  Скачати повний текст

Визначено особливості біології кукурудзяного метелика залежно від ступеня стійкості гібридів і сортів кукурудзи до нього. Встановлено закономірності багаторічної динаміки його чисельності за умов Кіровоградщини. Розроблено математичну модель багаторічного прогнозу фітофага залежно від сонячної активності (чисел Вольфа). Удосконалено методику визначення втрат урожаю кукурудзи від комплексу шкідників за рахунок використання показника стійкості гібридів і сортів до кукурудзяного метелика.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено нематодофауни агроценозів озимої пшениці, проаналізовано таксономічну належність виявлених видів та їх екологічний статус. Доведено існування в агроценозах озимої пшениці в різних зонах її вирощування стабільного комплексу фітонематод. Досліджено основні чинники динаміки чисельності популяцій різних видів та екологічних груп нематод, до яких віднесено фази вегетації та стан рослини-хазяїна, погодні умови та особливості грунту. За результатами кореляційного та регресійного аналізу виявлено залежність між чисельністю популяцій комплексу паразитичних видів і біомасою та продуктивністю рослин озимої пшениці на рівні від -0,52 до -0,76, розраховано пороги шкодочинності. Встановлено високу протинематодну ефективність протруйників озимої пшениці з фунгіцидними властивостями - дивідент-стар (62 %) та максим-стар (58 %), а також з інсектицидними властивостями - промет 400 (58 %), що дозволяє контролювати чисельність фітогельмінтів без застосування додаткових заходів. На підставі проведеної оцінки виділено стійкі до фітогельмінтів сорти озимої пшениці (Миронівська 27, Крижинка, Дон 85), які рекомендовано для використання в селекційному процесі з метою створення нематодостійких сортів.

  Скачати повний текст