Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено ефективність біологічно-активних речовин (мікроелементи, регулятори росту рослин), як сполук, здатних підвищувати витривалість рослин озимої пшениці до збудників вірусних хвороб. Розглянуто питання перебігу фізіолого-біохімічних процесів, що відбуваються в рослинах. Проаналізовано значення попередників у зв'язку з ураженістю озимої пшениці вірусними хворобами; на основі одержаних еспериментальних даних описано заходи захисту посівів озимої пшениці від вірусних хвороб за умов правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Установлено ступінь розвитку та поширення фузаріозу колоса й альтернаріозу в різних грунтово-кліматичних зонах України на перспективних і рекомендованих для виробництва сортах озимої пшениці. Виявлено найбільш поширені види p. Fusarium, визначено їх патогенність. Показано значення зовнішнього заспорення грибами pp. Fusarium і Alternaria у визначенні внутрішнього ураження. З метою наукового обгрунтування створення штучних інфекційних фонів вивчено можливість сумісності різних видів p. Fusarium у комплексі для штучної інокуляції. За допомогою електронної сканувальної мікроскопії досліджено паразитичний розвиток різних структур F. culmorum на поверхні зерна озимої пшениці в часі протягом перших 54 год після зараження.

  Скачати повний текст

Виявлено, що у Центральному та Правобережному Лісостепу Ураїни збудниками септоріозу є Septoria tritici Rob. et Desm. та Stagonospora nodorum Berk, доведено переважну розповсюдженість збудника Septoria trici. Вперше в Україні в Центральному Лісостепу визначено вірулентність та расовий склад популяції Septoria tritici. Встановлено 7 рас Septoria tritici, найбільш поширеною є 58 раса. Високо вірулентних рас не виявлено, у популяції патогену встановлено наявність середньовірулентних рас (58, 69, 72, 75) та низьковірулентних (38, 56, 67). Відзначено низьку вірулентність популяції. Встановлено високу екологічну стійкість сортів Миронівська 67 та 68, Крижинка, Копилівчанка та Київська 8 щодо збудників септоріозу за умов Центрального та Правобережного Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків стійких щодо збудників септоріозу, бурої іржі та борошнистої роси, а також підтверджено їх значення як ефективних джерел стійкості в селекції на імунітет. Створено новий вихідний матеріал озимої пшениці стійкий щодо збудників септоріозу. На всіх етапах селекційного процесу Миронівського інституту пшениці ім.В.М.Ремесла УААН на штучному інфекційному фоні збудників септоріозу виділено стійкі гібриди та лінії озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Установлено, що до групи екологічно константних видів (X клас константності) комах-шкідників озимої пшениці лісостепової зони України відносяться злакові попелиці - звичайна злакова, велика злакова; шкідливі клопи - шкідлива черепашка, маврський клоп, австрійський клоп, гостроголовий клоп; хлібні жуки - жук-кузька, жук-красунь, жук-хрестоносець; трипс пшеничний, совка озима, хлібна жужелиця, дротяники та несправжні дротяники, злакові мухи - шведські, гессенська, озима, опоміза, пшенична, чисельність останніх протягом 10-ти років стабільно перевищує порогові рівні, що робить доцільним застосування хімічного захисту рослин. Установлено, що чисельність популяцій основних шкідників озимої пшениці має сильний кореляційний зв'язок з показниками потепління й обсягами застосування засобів захисту рослин. За останні 10 років серед видів шкідливого ентомокомплексу культури в зоні Лісостепу суттєво збільшилась середня шкодочинність опомізи, клопів черепашок, пшеничного трипсу, але майже у два рази зменшилась шкодочинність злакових попелиць, хлібної жужелиці, помітно - шведських, гессенської та озимої мух. Шкідливий ентомокомплекс посівів поповнився видом - пшенична муха, чисельність якої більше, ніж у два рази перевищує пороговий рівень. Незважаючи на постійне вдосконалення асортименту пестицидів і технології їх застосування за останні 25 років потенційні втрати врожаю озимої пшениці достеменно не змінилися. Обгрунтовано, що потепління протягом останніх 10-ти років могло вплинути на видову структуру, зумовити зміну рівнів домінування та шкідливості різних видів ентомокомплексу озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними хворобами зерна є тверда сажка, ензимомікозне виснаження, фузаріоз, чорний зародок і плюсклість. Досліджено динаміку заселення та зараження зерна озимої пшениці грибними патогенами в період його формування: протягом молочно-воскової та повної стиглості. Розглянуто причинно-наслідковий зв'язок між хворобами насіння, його посівними властивостями, вмістом поживних речовин і здатністю поглинати кисень. Досліджено вплив зниження температури на проростання теліоспор твердої сажки. Розкрито механізм дії фунгіцидів на зниження життєздатності спор патогенів, знезаражувальну дію озону на патогенну мікобіоту насіння озимої пшениці, досліджено його вплив на проростання спор збудників.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними видами, які шкодять посівам є ковалик степовий, ковалик посівний і ковалик темний. Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків на щільність і поширення основних комах-шкідників у даних посівах.

  Скачати повний текст

Вперше ідентифіковано вірусну та фізіолого-біохімічну природу симптомів "багряних листків" озимої пшениці. Встановлено, що подібні симптоми супроводжують вірусне ураження рослини. Показано, що підвищення вмісту цукрів у рослинах озимої пшениці відбувається під впливом вірусної інфекції та за низьких позитивних температур. Вперше з листків рослин озимої пшениці з раніше неописаними симптомами хлоротичних штрихів виділено вірусні частинки розмірами 360 +/- 10 х 14 нм, 100 +/- 10 х 14 нм і 220 +/- 20 х 14 нм з паличкоподібною морфологією. Розроблено ефективні способи застосування гумінових препаратів, координаційних сполук літію та натрію. Підтверджено можливість індукції стійкості щодо вірусів рослин за умов модельованої мікрогравітації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням удосконалення системи захисту посівів озимої пшениці від хвороб, фітофагів і бур'янів в умовах Правобережного Лісостепу і Полісся України. Наведено порівняльне вивчення ефективності та результати визначення економічно вигідних норм витрати: протруйників максим 025 (флудіоксоніл), 2,5% т.к.с. та дивіденд 030 (дифеноконазол), 3% т.к.с, фунгіциду тілту-преміум (пропіконазол), 37,5% з.п., суміші фунгіцидів альто (ципроконазол), 40% з тілтом (пропіконазол), 25% к.е, протруйника-інсектициду промет (фуратіокарб), 40% мк.с., та гербіциду сатісу (триазулфурон, 6% + флуороглікофен-етил, 12%), 18% з.п. Досліджено дію препаратів на розвиток хвороб, розмноження шкідників, забур'яненість посівів, ріст, розвиток та біохімічні процеси в рослинах, урожай та якість зерна озимої пшениці, а також економічну ефективність.

  Скачати повний текст

В агроценозах пшениці у відкритому грунті в різних зонах дослідження та селекційних теплицях виявлено 43 види нематод трьох екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33-х родів, 24-х родин і 6-ти рядів. Найбільш повною мірою представлено ряд Tylenchida, який містить 11 родин, 14 родів і 18 видів. Установлено, що у відкритому грунті більш високі показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань (D = 5,6 - 11,85; E = 0,18 - 0,28), ніж у закритому грунті (D = 4,98; E = 0,23). Відзначено, що до найбільш чисельних і шкодочинних на пшениці видів належать Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera та Paratylenchus nanus. З'ясовано, що динаміка чисельності фітонематод визначається грунтово-кліматичними умовами, тривалістю беззмінних посівів, попередниками в сівозміні та стадією розвитку рослини-хазяїна. Виявлено тісний зворотній зв'язок між чисельністю паразитичних нематод, біомасою рослин у різні фази розвитку й урожайністю. З використанням кореляційного та регресійного аналізу розраховано пороги шкідливості фітогельмінтів. Установлено позитивну залежність між чисельністю фітогельмінтів і розвитком некрозів кореневої системи рослин озимої пшениці. Доведено, що зниженню чисельності паразитичних нематод у відкритому грунті сприяє сівозміна взагалі та кращий попередник, а також звичайна оранка, у селекційних теплицях - вирощування огірків, помідорів та лікарських рослин як попередників озимої пшениці. Виявлено високу протинематодну ефективність протруйників насіння з фунгіцидними властивостями: для озимої пшениці - "Вітавакс 200ФФ" (3л/т), "Раксіл" (1,5 л/т), "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), "Дивідент-стар" (1,0 л/т) та "Вінцит 050 CS" (2,0 кг/т), для ярої - "Раксіл" (0,5 л/т) та "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), які знижували протягом вегетації чисельність паразитичних нематод на 42,9 - 92 %, що дозволило одержати збільшення врожаю у межах 5 - 10 %.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застосування гербіцидів. Визначено структуру комплексу грибів - збудників хвороби. Доведено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлори. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневої гнилі у чистій культурі. Оцінено біологічну ефективність гербіцидів проти двосім'ядольних бур'янів у посівах озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Вивчено мікобіоту зерна ячменю, вирощеного в Україні. Установлено її токсигенність і види токсинів, що продукують контамінанти зерна. Досліджено біологічну дію охратоксину (ОТА) A та становлено антитоксичну ефективність L-фенілаланіну у разі охратоксикозу перепелів. Досліжено кількісний і якісний склад епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна ячменю різних фізико-географічних регіонів України. Серед виділених мікроміцетів виявлено продуценти T-2, F-2 токсинів, дезоксиніваленолу, моніліформіну, ОТА A, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Уперше в Україні серед мікобіоти зерна ячменю виявлено штами A. niger, які можуть продукувати ОТА A. Експериментально визначено оптимальні умови для одержання максимальної кількості ОТА за умов культивування штамів A. ochraceus. Вивчено вплив ОТА на організм перепела японського та встановлено протективну дію L-фенілаланіну у разі охратоксикозу. Розроблено експресивний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше за умов Центрального Лісостепу України детально вивчено динаміку чисельності та шкідливості сисних шкідників на різних за стійкістю сортах озимої пшениці залежно від дії біотичних, абіотичних та антропічних чинників. Уточнено видовий склад ентомофагів та їх роль в регуляції чисельності сисних шкідників. Проведено оцінювання стійкості 51-го сорту озимої пшениці та селекційного матеріалу проти сисних видів фітофагів. Удосконалено методику оцінювання стійкості сортів за заселеністю рослин пшеничним трипсом. Досліджено вплив пошкодженості клопом-черепашкою та пшеничним трипсом на якість зерна різних сортів озимої пшениці. Проведено оцінювання ефективності сучасних інсектицидів за умов обробки насіння й обприскування посівів на різних за стійкістю сортах озимої пшениці проти сисних фітофагів.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні особливості збудників плямистостей озимої пшениці, спричинених некротрофними патогенами. Розроблено концепцію захисту озимої пшениці від хвороб листя та колосу. На підставі аналізу даних щодо розвитку основних хвороб даної культури за 1991 - 2007 рр. з'ясовано зміни, що відбулися у структурі патогенного комплексу грибів-збудників хвороб озимої пшениці. Суттєво збільшилась частка плямистостей листя (піренофорозу - до 12 - 15 %, септоріозу листя - до 20 - 25 %) і зменшилася - борошнистої роси. Уточнено видовий склад збудників септоріозу листя й альтернаріозу. Встановлено тенденцію до домінування за останні роки у комплексі збудників фузаріозу колоса озимої пшениці F. sporotrichiella var. poae. Вперше в Україні за природних умов виявлено сумчасте спороношення Pyrenophora tritici-repentis й Lewia infectoria. Досліджено особливості симптоматики Bipolaris sorokiniana на зернових культурах. Установлено шкідливість Pyrenophora triticiirepentis і Stagonospora avenae f. sp. triticea на озимій пшениці. Показано, що ураження листя озимої пшениці хворобами порушує азотний баланс рослин. Розроблено модель шкідливості комплексу хвороб озимої пшениці. Показано роль добрив і стійкість сортів у обмеженні розвитку хвороб. Оцінено токсичність фунгіцидів оновленого асортименту щодо збудників хвороб листа та колоса озимої пшениці. Визначено оптимальні строки їх застосування. Оцінено економічну ефективність дво- та триразової обробки фунгіцидами. За результатами проведених багаторічних досліджень розроблено концепцію захисту озимої пшениці від хвороб листя та колосу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поширення та розвитку септоріозу на посівах озимої пшениці (ОП) за умов східного Лісостепу України. Уточнено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороби. Установлено, що основним збудником захворювання є гриб Septoria tritical ROB. et Desm. Вивчено механізм і визначено розміри потенційної шкодочинності захворювання, надано оцінку стійкості районованих і перспективних сортів ОП до септоріозу. Розроблено формули та модель сезонного прогнозу септоріозу ОП, проаналізовано вплив інших хвороб у випадку сполучених інфекцій. Установлено ефективність агротехнічних заходів і фунгіцидів в обмеженні розвитку та шкодочинності септоріозу.

  Скачати повний текст

В агробіоценозі озимої пшениці у Північному Степу України виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21-ї родини, з них 27 - домінувальних. Установлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими взамопов'язані певні комплекси фітофагів: сходи-кущіння, вихід рослин у трубку, цвітіння-налив зерна. В шкідливому ентомокомплексі пшеничого агроценозу вирізняється комплекс сисних шкідників, серед яких найбільш чисельними та небезпечними шкідниками є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з домінувальним видом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), родини попелиць (Aphidinea) - велика (Sitobion avenae F.) і звичайна злакові (Schizaphis graminum Round.) попелиці, а серед трисів (Tripidae) - пшеничний трипс (Haplothips trici Kurd). Вивчено структуру видового складу цієї групи шкідників, динаміку їх чисельності у посівах озимої пшениці, вплив екологічних, гідротермічних чинників, агротехнічних прийомів (строки сівби, норми висіву насіння, попередника, норми мінерального живлення) і хімічних засобів культури на розвиток, чисельність і шкідливість фітофагів. Виявлено 30 видів ентомофагів сисних шкідників, що регулюють їх чисельність на даних посівах. Найбільш важливими серед них є сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze) і двокрапкове (Adonia bipunctata L.) теленоміни (Telenomus choropus M.) і (Telenomus grandis T.), жук малашка (Malachius geniculatus) і хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.). Обгрунтовано ефективність певних нових інектицидів та їх сумішей для зменшення чисельності шкідників до економічно невідчутного рівня. Доведено економічну перевагу застосуання надлегкої авіації у порівнянні з наземними обприскувачами під час захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.

  Скачати повний текст

Досліджено хвороби озимої пшениці, які спричиняються некротрофними грибними патогенами, зокрема, кореневої системи (офіобольоз, звичайна або гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі), прикореневої частини стебла (церкоспорельоз, ризоктоніоз і побуріння основи стебла (фузаріоз)), колоса (фузаріоз та септоріоз) та листя (септоріоз). За специфічністю прояву окремих хвороб коренів та прикореневої частини стебла складено систему візуальних ознак, що є основою оригінального визначника хвороб у виді двох дихотомічних ключів для діагностики хвороб у фазах сходів - трубкування та повної стиглості. Розглянуто методи ізоляції збудників офіобольозу, церкоспорельозу, ризоктоніозу та створення штучних інфекційних фонів, що є важливою передумовою для дослідження структури популяцій збудників та контролю за зміною їх патогенності. Вивчено взаємодію некротрофних грибних патогенів з рослинами озимої пшениці. Відзначено, що збудники окремих хвороб коренів та прикореневої частини стебла характеризуються різним ступенем фізіологічної спеціалізації. Досліджено фізіологічні реакції, які проходять у рослинах озимої пшениці на основі зараження некротрофними грибними патогенами, а також за обробки регуляторами росту природного походження. Встановлено, що дані зміни залежать від виду патогена та природи препарату. Визначено якісний показник стійкості рослин пшениці проти церкоспорельозу - механічні бар'єри - папіли. Доведено, що застосовуючи регулятори росту у сумішах з фунгіцидами для передпосівного протруювання насіння за правильно підібраного співвідношення оптимізується хімічний метод захисту рослин пшениці від хвороб.

  Скачати повний текст