Наведено результати вивчення поширення акарозів собак і котів у Харкові, сезонності їх перебігу, сприйнятливості тварин до них залежно від віку, породи та статі. Зареєстровано найбільш часту захворюваність серед собак на демодекоз (6,3 % від кількості обстежених тварин) і на отодектоз (4,3 %), а котів - отодектоз (5,3 %) у віці 6 - 12 місяців. Доведено, що акарозам дрібних свійських тварин властива сезонність: собаки хворіють переважно восени та взимку, рідше - навесні, а коти - восени та весною, рідше - взимку. Відзначено, що самки хворіють на акарози частіше за самців. Вивчено склад умовно-патогенної мікрофлори, яка ускладнює перебіг акарозів тварин, співвідношення виділених культур і їх чутливість до найбільш розповсюджених антибіотиків. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на акарози. Удосконалено метод діагностики акарозів та проведено його порівняльне дослідження з загальноприйнятими. Установлено, що використання вазелінової олії та диметилсульфоксиду під час проведення діагностичних досліджень за даним методом сприяє збереженню життєздатності кліщів, більш точному визначенню їх видової належності та морфологічних особливостей. Розроблено новий лікувальний засіб "Нурицид" для боротьби з акарозами дрібних свійських тварин. Проведено лабораторні та комісійні випробування його акарицидної ефективності. Установлено ступінь бактерицидної дії зазначеного препарату на грамнегативну та грампозитивну мікрофлору залежно від строків зберігання, а також його вплив на організм кролів за умов аплікації на шкіру тварин. Доведено, що розроблений препарат за концентрації 0,5 % за діючою речовиною може використовуватись для лікування тварин, хворих на акарози.

  Скачати повний текст

Уперше у трьох природно-кліматичних зонах вивчено фауну й екологію іксодових кліщів, що паразитують на вівцях у Криму. Визначено шляхи розселення інсодид і формування нових кліщових вогнищ. Виявлено процес переходу епізоотичних вогнищ у латентні і навпаки. Вивчено біолого-екологічні особливості кліща Rhipicephalus bursa - основного переносника збудників бабезіозів та анаплазмозу овець у Криму. Визначено строки активності цього кліща у природі залежно від метеорологічних показників. Уточнено певні дані епізоотології бабезіозів й анаплазмозу овець. Досліджено акарицидні властивості нових піретроїдів, які раніше не використовувались у тваринництві. Розроблено раціональну схему боротьби з іксодовими кліщами залежно від біологічних особливостей переносника.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад і розповсюдження іксодових кліщів (Parasitiformes Ixodidae), виявлено їх хазяїв-живителів та розроблено заходи боротьби. На підставі результатів еколого-фауністичного обстеження регіону встановлено, що на території Харківщини мешкають 7 видів іксодових кліщів, з яких найбільш масовими є Ixades ricinus (74,60 %) і Dermocentor reticulatus (24,78 %). Виявлено, що дані види кліщів є носіями 6-ти збудників заразних хвороб, таких як Borrelia burgdorferi s.l., Babesia microti, Erlichia phagocytophila geno group., Bartonella spp., Rickettsia spp., Toxoplasma gondii. Уточнено строки активності Ixodes ricinus в природі. З'ясовано, що залежно від метеорологічних умов тривалість циклу розвитку кліща Ixodes ricinus становить 4 роки, рідше 3. Вивчено дію сучасних акарицидів на іксодові кліщі за лабораторних і виробничих умов і встановлено їх економічну ефективність. Удосконалено схему боротьби з кліщами, до якої включено 3 - 4 обробки на рік. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності заходів боротьби з іксодовими кліщами.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості біології підшкірних оводів, епізоотології гіподермозу великої рогатої худоби, розроблено заходи боротьби з ним у тваринницьких господарствах та приватному секторі. Під час проведення екологофауністичного обстеження у господарствах різних форм власності Харківської області встановлено, що екстенсивність інвазії та її інтенсивність в середньому становить 66,4 % і 3,9 личинки на уражену тварину. Виявлено, що на території зони лісостепу України гіподермоз великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах і приватному секторі спричиняє лише один вид підшкірних оводів - строка (Hypoderma bovis De Geer, 1776). З'ясовано основні економічні збитки, спричинені гіподермозом великої рогатої худоби від недоотримання молока, зниження приросту та сортності шкіряної сировини, які в цілому становлять 38,92 грн. на одну тварину. На основі вивчення особливостей біології та екології розвитку підшкірних оводів встановлено строки найбільш ефективної та екологічно безпечної хіміотерапії гіподермозу великої рогатої худоби. Зазначено високоефективність використання препаратів "Біомектин - 1 %" (екстенсефективність та інтенсефективність - 100 %) та "Ектоцид" (екстенсефективність - 87,1 %, інтенсефективність - 89 %).

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості клінічних проявів демодекозу котів, спричиненого збудниками різних видів. Встановлено особливості локалізації збудників, удосконалено існуючі методи діагностики з урахуванням видової належності збудників хвороби. Розроблено новий метод експрес-діагностики демодекозу котів. Виявлено зміни морфологічних і біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів та їх зв'язок з станом організму. Ефективними лікарськими засобами у разі демодекозу котів виявилися дектомакс у комбінації з неостомазаном і цифлі-ектомін.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено науково обгрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок на підставі вивчення їх фауни, біологічних особливостей, патогенної ролі та визначення ефективності препаратів для лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз і запобігання масовому нападу на них. На території Західного Полісся України виявлено 220 видів мошок. З них 5 - уперше зареєстровані у даному регіоні. Масовими є B. erythrocephala (ІД-35,7) і Sch. nigra (ІД-18,5). Періодичність спалахів симуліїдотоксикозу підпорядковується 11-річним циклам сонячної активності. Виявлено 5 видів мікроспоридій і 3 види мермітид, що значною мірою знижують чисельність симулліїд. Виділено три ступеня тяжкості перебігу симуліїдотоксикозу тварин, а саме: легкий, середній і тяжкий, які характеризуються варіацією клінічних симптомів. Ефективним засобом лікування симуліїдотоксикозу є окреме застосування натрію тіосульфату, рідини за Кадиковим, аскорбінової кислоти у поєднанні з розчинами глюкози та кальцію хлориду у комплексі з мазями - календуловою або "Фітосепт". Для захисту тварин від нападу мошок треба використовувати інсектициди "Бутокс", "Неостомазан" і репелентний препарат "Фітореп".

  Скачати повний текст

Вивчено тенденцію поширення естрозу та вольфартіозу овець за останні 10 років у господарствах лісостепової та степової зон, установлено екстенсивність й інтенсивність інвазій. Визначено економічні збитки, спричинені цими ентомозами. Уперше виявлено протиестрозну дію екцидозу за інтраназального введення з метою профілактики естрозу овець, вивчено його вплив на організм тварин, терапевтичну й економічну ефективність застосування. Експериментально з'ясовано високу ефективність бровермектину й бронтелу для терапії та профілактики естрозу овець. Запропоновано новий препарат "Інгелен" для лікування міазних ран.

  Скачати повний текст

Доведено залежність характеру метаболічних і структурних зрушень в організмі від перебігу хвороби й інтенсивності інвазії. Вивчено зміни морфологічних, імунологічних показників крові та біохімічного складу сироватки крові кошенят, спонтанно інвазованих отодектесами. Встановлено морфоструктурні зміни в шкірі вух хворих на отодектоз собак. Визначено терміни життєвої активності кліщів поза організмом хазяїв. Наведено порівняльну ефективність препаратів офтальмо-гелю, амітразину-плюс і мазі аверсектинової під час лікування котів, хворих на отодектоз.

  Скачати повний текст

На основі використання методів гістології і гістохімії вперше проведено детальне вивчення патоморфологічних змін у шкірі собак у разі виникнення демодекозу. Визначено особливості локалізації збудника хвороби, гістохімічні та морфометричні параметри різних шарів епідермісу, дерми і придатків шкіри. На підставі їх аналізу та співставлення з морфологічними і гістохімічними показниками шкіри клінічно здорових собак встановлено нові дані щодо патогенезу даного акародерматозу. Виявлено, що весь цикл збудника хвороби відбувається у волосяних фолікулах і залозах шкіри. Визначено, що її руйнування зумовлене двома механізмами: автоімунною реакцією у шкірі та механічною дією кліщів. Під час проведення епізоотологічних досліджень встановлено відсутність вираженої сезонності хвороби і залежність захворюваності собак даним акародерматозом від породи і віку. Виявлено, що за умов великого міста для тварин характерні локальна і генералізована форми демодекозу. Детально описано гістологічну будову і гістохімічний склад шкіри клінічно здорових собак. Надано кількісну характеристику клітин, що інфільтрують шкіру, досліджено гістохімічний склад кожного з її шарів.

  Скачати повний текст

Вперше за умов лісостепової зони України вивчено питання епізоотології саркоптозу свиней, а саме, визначено динаміку ураженості свиней саркоптесами залежно від пори року, віку та статі. Здійснено порівняльну характеристику контактних протипаразитарних засобів - бутоксу-50, неостомазану та аміциду та препаратів широкого спектру дії - "Дектомакс", "Бровермектин" і "Баймек", які зареєстровані в Україні, у разі саркоптозу свиней. Встановлено їх лікувальну ефективність за різних форм перебігу захворювання та вплив даних препаратів на морфологічні та біохімічні показники крові тварин. Запропоновано удосконалений високоефективний метод лабораторної діагностики саркоптозу із застосуванням рослинної олії.

  Скачати повний текст

Досліджено поширення псороптозу овець на Одещині. Вивчено сезонну та вікову динаміку цього небезпечного акарозу за умов окремих господарств регіону. Визначено особливості перебігу псороптозної інвазії залежно від ступеня ураження овець акариформними кліщами. Вперше в Україні впроваджено новий спосіб діагностики псороптозу овець методом твердофазного імуноферментного аналізу, доведено його 100 % ефективність навіть на ранніх стадіях розвитку акарозу. Виявлено високу ефективність за псороптозу овець препаратів з групи макроциклічних лактонів, а також бровермектингрануляту, який рекомендовано застосовувати для лікування змішаних інвазійних хвороб тварин (псороптозу та диктіокаульозу). Досліджено метаболічні, гематологічні та біохімічні зміни в організмі овець у разі лікування псороптозу препаратами з групи макроциклічних лактонів. Виявлено їх низьку токсичну дію на організм тварин, встановлено достовірні зміни активності окремих ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, амілази, глутамінтранспептідази).

  Скачати повний текст

Розроблено інтегровані заходи боротьби та профілактики сифункуляторів та бовікольозу на підставі вивчення фауни вошей та волосоїдів великої рогатої худоби (ВРХ) у Лістостеповій та Степовій зонах України, з урахуванням особливостей їх екології та біології в агробіоценозах та результатів випробування різних засобів обробки тварин. Установлено, що збудниками синфункулятозів у ВРХ даного регіону України є 2 види вошей, а саме: Haematopinus eurystenus та Liognathus vituli, а бовікольозу - волосоїд виду Bovicola bovis. Вивчено епізоотологічні дані щодо зазначених хворих та певні особливості біологічного розвитку вошей та волосоїдів. Розроблено заходи боротьби та профілактики сифункулятозів і бовікольозу ВРХ, запропоновано застосування більш ефективних інсектицидних препаратів. Бровермектина-гранулят за дози 11,25 г/50 кг мав таку ж ефективність, але термін захисної дії становив 40 - 42 доби за умов застосування разової дози протягом 5-ти діб, завдяки цьому підтримується довше та вище його концентрація в крові. Під час гематологічного обстеження хворих корів було встановлено зниження кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну, підвищення кількості лейкоцитів, еозинофілів та палочкоядерних нейтрофілів. Наприкінці другого тижня обробки в усіх тварин мала місце нормалізація цих показників крові. На підставі результатів біохімічних досліджень показано, що застосовані інсектициди не мають негативної дії на організм тварин. Досліджено молоко тварин після їх обробки цими препаратами та з'ясовано, що лише після застосування <$Eroman Байофлай <190>> Пур-она залишку піретроїда у молоці піддослідних тварин не виявлено.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст