Досліджено дорадянську історію харківської охорони здоров'я. Запроваджено поняття "соціальна історія охорони здоров'я". На основі опублікованих і архівних документів, відтворено історичні умови організації охорони здоров'я в Харкові за імперської доби та специфіку заходів протидії небезпечним захворюванням. Простежено розвиток санітарної діяльності, виявлено закономірності розвитку та місцеві особливості надання медичної допомоги населенню. Створено біографічні портрети видатних організаторів харківської охорони здоров'я та складено колективний просопографічний соціоетнічний портрет. Системно узагальнено та проаналізовано питання організації даної проблеми в історичному контексті: досвід виникнення, становлення, функціонування всіх харківських лікувально-санітарних структур у досліджуваний період, їх взаємини між собою з іншими інститутами суспільства. Розкрито позитивні та негативні сторони охороноздоровчої діяльності. Надано практичні рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування щодо позитивного досвіду їх діяльності в сфері охорони здоров'я в Харькові за імперської доби.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження медико-санітарних наслідків Великої Вітчизняної війни й окупації, а також основних заходів щодо їх подолання. На підставі широкого кола досліджених джерел визначено демографічні наслідки війни й окупації для України, розміри збитків і шкода, заподіяні системі медичних закладів, здоров'ю та умовам мешкання населення. Досліджено процеси відновлення мережі закладів охорони здоров'я й організації медичного обслуговування населення у воєнний та післявоєнний періоди відбудови, заходи, здійснені з метою покращання санітарно-гігієнічного стану населених пунктів. Проаналізовано умови функціонування та роботу закладів охорони здоров'я стосовно надання медичної допомоги населенню. Переглянуто усталені стереотипи відносно кількісних і якісних оцінок результатів відновлення закладів охорони здоров'я та їх діяльності щодо медичного обслуговування населення, стану здоров'я громадян і санітарно-гігієнічної ситуації у регіонах у післявоєнний період. Розглянуто процес реформування системи охорони здоров'я у період 1947 - 1950 рр. та його результати. Підсумком відбудовних процесів у сфері охорони здоров'я було досягнення на кінець 1940-х рр. показників довоєнного періоду, а за окремими позиціями - навіть їх перевищення. Розглянуто роботу органів охорони здоров'я та соціального забезпечення у справі медичної та соціальної реабілітації інвалідів Великої Вітчизняної війни.

  Скачати повний текст

Досліджено стан та еволюцію системи охорони здоров'я УРСР у роки нової економічної політики у контексті новітньої соціальної історії України. З використанням новітніх підходів проаналізовано історичні джерела, введені до наукового обігу. Зроблено спробу комплексного вивчення змін у системі охорони здоров'я населення в Україні у роки нової економічної політики. Охарактеризовано житлово-побутові та санітарні умови життя робітників і селян. Висвітлено основні форми та методи боротьби органів радянської влади з епідеміями хвороб. Розглянуто процес становлення мережі охорони здров'я, становище з забезпеченням медичних установ спеціалістами, рівень їх фахової підготовки, основні заходи у боротьбі з соціальними та професійними хворобами, з охорони материнства та дитинства у республіці.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження та розглянуто основні тенденції становлення історіографії медичної справи Львова XIV - XVIII ст. Визначено напрямки досліджень. Проаналізовано публікації, що висвітлюють санітарно-гігієнічний благоустрій міста, стан медично-харитативної опіки, розвиток цехової та позацехової медицини. Виявлено, що на тлі спорадичного висвітлення досліджених питан детально розкрито генезу львівського водогону, міських і окремих парафіяльних шпиталів, цеху аптекарів. Наведено словник архаїчних і маловживаних медичних термінів, список львівських медиків XIV - XVIII ст., запропоновано нову класифікаційну схему поділу медично-харитативних закладів Львова. Вивчено розвиток історіографії від етапу первинного накопичення фактів до появи у другій половині XIX - XX ст. досліджень з історії медицини пізньосередньовічного та ранньомодерного Львова. За результатами аналізу наукового опрацювання дослідженого питання з'ясовано особливості історіографії регіональної історії медицини, якій притаманні інформативно-констатувальний стиль написання наукових праць і практична відсутність публікацій інтерпретативного характеру. Розглянуто напрямки подальшого вивчення у даному контексті, а саме: перевидання старовинних медичних трактатів, відмову від описового підходу до написання наукових праць, розгортання дискусій з зазначеної проблеми.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено роль органів місцевого самоврядування Херсонської губернії у створенні ефективної системи медичного обслуговування сільського населення у пореформенний період. Встановлено відсутність організованої медичної допомоги сільському населенню губернії у доземський період. Показано недосконалість земської правової бази для організації нової системи медичного обслуговування населення. Виявлено особливості земсько-медичної діяльності повітових управ у 1865 - 1872 рр. Визначено роль губернського земства, показано його вплив на формування стаціонарної системи медичного обслуговування. Показано першість Херсонського земства у створенні медико-санітарної організації. Виявлено незадовільну реакцію земств губернії на урядові зміни в правовому забезпеченні земської медицини у 1890-х рр. Простежено динаміку формування земських медичних установ губернії у 1890 - 1917 рр. До наукового обігу введено вперше досліджені рідкісні земські видання й архівні матеріали.

  Скачати повний текст