Проведено широкомасшабний комплексний аналіз творчих взаємозв'язків польської й української медицини в галузі медичної освіти та науки за значний історичний період - з XV до початку XX ст. Узагальнено значення перенесення польськими вченими-медиками досвіду університетів середньовічної Європи та медичних факультетів польських університетів та становлення і розвиток перших в Україні навчальних закладів (Острозька школа, Замойська академія), де медицина вперше в Україні вивчалась, як наука. Наведено результати взаємозв'язків і взаємовпливу медичного факультету Київського університету, як одного з центрів підготовки лікарів-поляків середини XIX - початку XX ст., з навчальними медичними закладами Польщі в частині перенесення здобутків і досвіду українських наукових шкіл і передових вчених-медиків у розвиток вищої медичної освіти в Польщі, формування польських національних наукових медичних шкіл, започаткування медиками-поляками нових наукових напрямків в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено гігієнічне оцінювання процесів формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ і визначено та науково обгрунтовано ефективні шляхи їх корекції. Вивчено особливості житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня та стану здоров'я студентів, які засвоюють медичні спеціальності за умов ВНЗ, та виявлено особливості їх впливу на процеси формування особливостей особистості. Визначено закономірності процесів формування особливостей особистості дівчат та юнаків протягом часу перебування у медичному ВНЗ за різних систем організації навчального процесу. Науково обгрунтовано програму психофізіологічного впливу на організм і психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів. Здійснено прогностичне оцінювання особливостей перебігу процесів психофізіологічної та психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Здійснено концептуально-цілісний аналіз процесів стандартизації вищої медичної освіти як інноваційного соціального феномена. Обгрунтовано найважливіші механізми державного управління галузевою стандартизацією вищої медичної освіти як складової підсистеми наукової галузі "державне управління", базуючись на системному підході, визначено перспективні напрями розвитку організаційного та мотиваційного механізмів, що полягають у формуванні міжсистемних зв'язків. Конкретизовано дефініції категоріально-понятійного апарату державного управління стандартизацією вищої медичної освіти та висвітлено суть понять "державне управління стандартизацією вищої медичної освіти", "галузева стандартизація вищої медичної освіти", "концепція державного управління галузевою стандартизацією вищої медичної освіти", "соціальна відповідальність медичної школи". Розроблено концептуальний підхід до сучасної моделі управлінської діяльності зі створення системи галузевих стандартів вищої медичної освіти з використанням методу моделювання. Виявлено закономірності формування стратегії управління якістю та визначено перспективи створення сучасної моделі системно-цільового типу національної системи управління якістю медичної освіти. Комплексно досліджено особливості державного центрального та регіонального моніторингу даної якості. Наведено та змістоно обгрунтовано принципи побудови моделі міжнародної акредитації вітчизняних вищих медичних навчальних закладів на підставі соціальної відповідальності медичної школи та розроблених стандартів з оцінки якісних показників її роботи. Проаналізовано основні тенденції розвитку організаційного та мотиваційного механізмів державного управління галузевою стандартизацією вищої медичної освіти за сучасних умов: формування міжгалузевих механізмів та зон випереджального розвитку галузевих стандартів.

  Скачати повний текст

Досліджено систему дидактичних умов використання комп'ютерно-орієнтованих технологій, що сприяють підвищенню ефективності навчання студентів вищих медико-технічних навчальних закладів. Запропоновано модель змісту інформаційної підготовки студентів. Наведено потужну інструментальну базу з відбору репрезентативних об'єктів з інформатики, педагогіки, психології для формування у майбутніх фахівців системи знань про інформаційні технології та їх використання у навчанні студентів даних навчальних закладів. Обгрунтовано науково-методичні рекомендації з питань інтенсифікації підготовки студентів медико-технічного профілю до використання інформаційних технологій у практичній діяльності. Розроблено методику виявлення рівня сформованості у них системи знань про інформаційні технології та готовності до використання цих технологій.

  Скачати повний текст

Визначено умови щодо оптимізації діяльності педагога для реалізації кібернетичного підходу. Обгрунтовано необхідність впровадження імітаційної системи навчального процесу (ІСНП) з метою вирішення завдань щодо оптимізації педагогічної системи. Доведено, що навчальний процес у медичному університеті є квазідетермінованим, запропоновано його математичну модель. Здійснено автоматизований моніторинг роботи студента та викладача в навчальному процесі на підставі кібернетичного підходу. Експериментально перевірено основні принципи роботи ІСНП на модельній задачі, ефективність окремих її модулів показано на задачах робочої програми. Доведено існування шляхів вирішення проблеми адекватного комп'ютерного моделювання навчального процесу у медичному університеті, необхідного для розв'язання задач оптимального управління даним процесом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування у майбутніх лікарів пропедевтичних професійних знань і прийомів фахової розумової діяльності за допомогою комп'ютерних засобів навчання у формі експертних систем. Показано значення цих систем щодо моделювання професійної лікарської діяльності та активізації навчально-пізнавальної - в студентів, можливість реалізації міжпредметних зв'язків за їх використання у пропедевтичному професійному навчанні майбутніх медиків. Розроблено та експериментально перевірено методику залучення експертних систем під час вивчення дисципліни "медична інформатика", дидактичні умови ефективного їх використання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано педагогічні засади застосування автоматизованої системи навчання (АСН) у процесі професійної підготовки у ВНЗ України майбутніх медичних працівників. Розроблено й експериментально перевірено ефективність технології впровадження АСН за умов кредитно-модульного навчання з метою підвищення якості професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів. Уточнено сутність поняття АСН як системи програмно-технічного, навчально-методичного й інформаційного забезпечення, що підтримує дії викладача та студентів в автоматизованому режимі та виконує роль допоміжного засобу навчання. Уточнено критерії та показники професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів. Удосконалено наукове та навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх лікарів з застосуванням автоматизованих засобів навчання.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність і структуру професійної спрямованості студентів медичних ВНЗ, визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку професійної спрямованості майбутніх лікарів. Розроблено модель педагогічного супроводу становлення цієї спрямованості студентів медичних ВНЗ, що охоплює чотири напрями навчально-виховної роботи: педагогічну діагностику, особистісно-професійне консультування, навчально-корекційну й інформаційно-орієнтаційну роботу.

  Скачати повний текст

Визначено структуру емпатійної культури майбутнього лікаря. Виявлено та обгрунтовано педагогічні умови її формування у студентів вищого медичного навчального закладу (ВМНЗ), зокрема: створення сприятливого психолого-емоційного мікроклімату на заняттях і організацію спілкування викладача зі студентами і студентів поміж собою. З'ясовано та охарактеризовано рівні сформованості емпатійної культури та етапи її становлення. Розкрито суть понять "емпатія" та "емпатійна культура". Розглянуто питання щодо засобів професійної підготовки студентів у ВМНЗ.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психологічних особливостей формування емпатійності майбутніх лікарів виявлено, що основою схильності до співпереживання є процес емоційної ідентифікації. Уточнено зміст поняття "емпатійність", досліджено зв'язки між рівнем емпатійних здібностей та індивідуально-психологічними якостями студентів-медиків. Виявлено залежність розвитку емпатійності від статі, виду майбутнього фаху та тривалості навчання. Визначено, що рівень емпатійних здібностей позитивно корелює з конформністю, сензитивністю, комунікабельністю, рефлексивністю; негативно - з замкнутістю, конфліктністю, агресивністю, емоційною нестабільністю, тривожністю, заниженою самооцінкою. Розроблено та впроваджено програму тренінгу емпатійності майбутніх лікарів. Доведено, що цілеспрямована психокорекція емоційно-чуттєвої сфери на етапі професійної підготовки сприяє підвищенню рівня розвитку емпатійності студентів-медиків.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування професійно-етичної культури (ПЕК) майбутніх лікарів у ВНЗ. Розкрито сутність поняття "професійно-етична культура" як компонента культури особистості лікаря. Виявлено сутність процесу формування ПЕК, розкрито чинники, які сприяють підвищенню ефективності процесу її формування у майбутніх лікарів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості ПЕК. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність визначених і впроваджених педагогічних умов у навчально-виховний процес ВНЗ. Доведено, що поєднання визначених педагогічних умов, форм, методів і методик навчально-виховної роботи, спрямованих на зростання ефективності процесу формування ПЕК, сприяє становленню особистості майбутнього лікаря, підвищенню якості освіти.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз наукової літератури, розкрито сутність понять "професійна спрямованість" та "професійна спрямованість студентів медичних спеціальностей" як цілісного феномену. На підставі аналізу стану та можливостей процесу формування професійної спрямованості майбутніх лікарів на початковому етапі навчання розроблено її структурно-функціональну модель: обгрунтовано педагогічні умови розвитку професійної спрямованості фахівців медичного профілю на початковому етапі навчання шляхом упровадження педагогічного моніторингу, забезпечення дидактичної адаптації студентів-медиків і розвитку їх професійного (клінічного) мислення.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність поняття "медична компетентність", "медичні знання" щодо корекційно-реабілітаційної освіти, визначено та обгрунтовано систему медичної підготовки майбутнього педагога-дефектолога, розроблено критеріально-рівневу характеристику медичної готовності майбутнього корекційного педагога. Обгрунтовано модель медичної підготовки, яка складається з проектно-методологічного, організаційно-змістового та технологічного блоку й реалізується в три етапи: адаптаційно-професійний, локально-професійний та системно-професійний. Експертна оцінка розробленої системи формування медичних знань педагога-дефектолога показала доцільність її впровадження у практику підготовки цих фахівців, що було підтверджено підвищенням всіх компонентів підготовки корекційного педагога.

  Скачати повний текст