Обгрунтовано геоекологічні основи формування ступеня напруженості медико-екологічної ситуації. Виявлено особливості її територіальної диференціації на прикладі Кельменецького та Сторожинецького районів Чернівецької області та Чернівців, що характеризуються різними ландшафтними умовами. Розглянуто теоретичні засади та вдосконалено методику медико-екологічних досліджень. Проаналізовано кореляційні зв'язки між концентрацією забруднювальних речовин у компонентах ландшафту та несприятливими біологічними реакціями в організмі людини. Досліджено геологічні умови території Чернівецької області. Визначено медико-демографічні ризики. Побудовано картосхеми за величиною ризику й інтегральним показником геоекологічної напруги.

  Скачати повний текст

Розроблено нову, ефективно діючу модель системи охорони здоров'я. Показано невідповідність організаційної моделі існуючої державної системи охорони здоров'я потребам, в першу чергу, первинної (соціальної) профілактики. Доведено, що фактично функції з охорони здоров'я покладені на підсистему "Медична допомога", неспроможну самостійно вирішувати увесь спектр проблем охорони здоров'я. Обгрунтовано доцільність функціонально-структурної реорганізації чинної системи охорони здоров'я шляхом розмежування повноважень у двох напрямках - власне охорони здоров'я та медичної допомоги. Запропоновано модель системи "Охорона здоров'я" та орган управління "Комітет з охорони здоров'я". Аргументовано необхідність перейменування "Міськздороввідділу" у "Відділ організації медичної допомоги" та "Лікувально-профілактичний заклад" у "Медичний заклад". Наведено нові визначення ряду понять. Практично підтверджено ефективність функціонування нової системи за сучасних соціально-економічних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено генетико-демографічне вивчення двох районів м.Києва та м.Шостка і м.Тростянець Сумської області. Вирахувані генетико-демографічні показники популяцій (коефіцієнти шлюбної асортативності за національністю та професією: всі вони більші за одиницю, що свідчить про відсутність повної панміксії; міграції, ендогамії: від 0,05 в Дарницькому р-ні і 0,14 в Московському р-ні м.Києва в 1960 р. до 0,34 і 0,35 в 1992 р. та від 0,12 і 0,39 в 1960 р. до 0,28 і 0,34 в 1992 р.у Шостці і Тростянці; шлюбні радіуси: за покоління середня шлюбна відстань знизилась в районах м.Києва з 402 і 332 км до 309 і 319 км та зросла в Шостці з 271 до 372 км і в Тростянці з 194 до 257 км). Вивчено шлюбний вік: він склав 23,8 і 24,7 у наречених та 25,4 і 26,8 у женихів вищевказаних районів м.Києва в 1960 р., 23,4 і 23,6 та 25,2 і 25,7 відповідно у м.Шостка і м.Тростянець, а в 1992 р. середній вік вкладання шлюбу становив 24,0 і 24,4 у наречених та 26,0 і 26,6 у женихів в районах Києва та 23,0 і 22,2 та 24,7 і 23,5 відповідно у Шостці та Тростянці. Встановлені тенденції в динаміці вищезазначених показників: відмічено стабільну популяційну структуру міста Тростянець; виявлено порушення шлюбної структури м.Шостка в зв'язку з міграційним потоком генів; виявлено, що протягом останніх 15-ти років відбувається стабілізація основних параметрів, що характеризують шлюбну структуру київської та шосткинської популяції. Показаний зв'язок між генетико-демографічними характеристиками і ступенем урбанізації районів міста Київа. Вирахуваний відносний ризик захворіти цукровим діабетом у м.Шостка. Результати можуть бути використані для медико-генетичного консультування, визначення груп ризику в акушерстві та ендокринології і прогнозування рівнів захворюваності в популяції, що дасть можливість правильно планувати обсяги медико-соціальної допомоги.

  Скачати повний текст