Досліджено антигенні властивості дифтерійного токсину (ДТ) та його субодиниць у дітей з різними формами дифтерійної інфекції та після вакцинації, а також імунобіологічної активності ДТ, яка дозволяє йому протидіяти імунній системі. Розроблено імуноферментні методи виявлення ДТ й антитіл проти нього, які можуть бути використано з метою вдосконалення діагностики дифтерії. Створено комп'ютерну програму щодо кількісної оцінки результатів імуноблотингу. Проаналізовано сироватки крові дітей різних діагностичних груп стосовно вмісту ДТ, антитоксичних антитіл та їх специфічності до субодиниць ДТ. Встановлено, що антитіла хворих на дифтерію та носіїв відрізняються за специфічністю до субодиниць А та В ДТ. Запропоновано математичну модель дифтерійної інфекції для розрахунку терапевтичних доз антитоксичної сироватки коня. Вперше встановлено, що ДТ здатен проникати у фагоцити та специфічні до нього В-лімфоцити навіть за відсутності класичного рецептора для ДТ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оцінки біологічних та імуносупресивних властивостей стафілококів та оптимізації лікування піодермій. Подано видову структуру збудників згідно сучасної класифікації. Доведено, що у 89,3 % випадків збудниками піодермій є стафілококи, у 10,7 % - стрептококи, протеї, ентеробактери та псевдомонади. У 49,8 % випадків стафілококи мали ендогенне походження, у 50,2 % - екзогенне. Розглянуто антилізоцимну, антикомплементарну і дерматонекротичну активність стафілококів та їх чутливість до ряду антибіотиків. Встановлено, що розвиток піодермій відбувається на фоні імунодефіцитного стану хворих і супроводжується активацією пероксидації ліпідів та метаболізму ейкозаноїдів. Запропоновано додаткове використання амізону у терапії піодермій, що сприяє позитивному, лікувальному, імунокоригуючому, антиоксидантному і протизапальному ефектам.

  Скачати повний текст

Розкрито етіологічну значущість ентерококів у розвитку інфекцій сечовивідних шляхів (СВШ) у різних контингентів дорослих хворих і ентерококів у новонароджених з перинатальною патологією. Доведено, що штами ентерококів, виділених у разі позалікарняних інфекцій СВШ і урогенітальної патології, відрізняються від штамів, ізольованих за умов нозокоміальних інфекцій, за видовим складом, кількісним вмістом у біологічному матеріалі, частотою виділення в асоціаціях, рівнями чутливості до антибіотиків на наявністю факторів патогенності. Показано відмінності рівнів і профілів антибіотикорезистентності штамів ентерококів залежно від їх виду та походження. Вперше в Україні з сечі хворих хірургічного профілю з нозокоміальною інфекцією СВШ виділено два ванкоміцинрезистентних штама E. faecium з типом резистентності VanA, що визначено з застосуванням молекулярно-генетичних методів. Уперше встановлено значну частку ентерококів, стійких до високих концентрацій аміноглікозидних препаратів серед штамів госпітального походження. На підставі результатів проведеного комплексного дослідження біологічних характеристик штамів ентерококів різного походження не визначено специфічних ознак уро- або ентеропатогенності. Встановлено достеменну різницю за певними показниками між штамами позалікарняного та нозокоміального походження. Відзначено, що використання результатів проведеного дослідження дозволило вдосконалити мікробіологічну діагностику та лікування опортуністичних інфекцій ентерококової етіології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено представників мікробіоценозів, що впливають на тривалість перебування збудника дифтерії на слизових оболонках мигдаликів. Установлено режими опромінення лазерним та ультрафіолетовим променями, за яких відбувається стимуляція чи пригнічення токсиносинтезуючої функції <$Eroman tox sup +> штамів C. diphtheriae і спостерігається зміна чутливості патогенних коринебактерій до протимікробних препаратів. Показано, що електронний пучок у порівнянні з іншими досліджуваними фізичними чинниками спричинює найбільш виражене пригнічення продукції дифтерійного екзотоксину. Доведено залежність між дозою опромінення та ступенем токсиноутворення; визначено режими дії електронного пучка в процесі вилучення соматичних антигенів патогенетичних коринебактерій, за яких знижується кількість екзотоксину.

  Скачати повний текст

Досліджено конформаційну рухливість протеази ВІЛ-1 за різних умов, зокрема фізіологічних, і сформовано уявлення про конформаційний простір протеази ВІЛ-1 у наносекундному часовому інтервалі. На основі розрахунку та аналізу молекулярної динаміки (МД) резистентних дистальних мутантів та порівняння з МД нативної протеази ВІЛ-1 зроблено висновок про існування двох механізмів впливу резистентних мутацій шляхом перерозподілу амплітуди узгоджених рухів та зміни доступних конформаційних рухів. Розроблено методику порівняння колективних конформаційних рухів між двома системами (карта різниць - динамічна крос-кореляційна матриця).

  Скачати повний текст

Досліджено вплив міліметрових хвиль в частотних діапазонах 40 ГГц; 42,2 ГГц; 50,3 ГГц; 58 ГГц; 61 ГГц; 64,5 ГГц на біологічні властивості токсиноутворювальних коринобактерій (кінетику росту, ферментативну та адгезивну активність, токсиноутворення, мікроорганізми, фактори інвазії). Встановлено режими та частотні діапазони опромінення міліметровими хвилями, що впливають на біологічні властивості патогенних коринебактерій. Показано, що фізичні чинники викликають зміну показників адгезивного процесу, швидкості розщеплення глюкози, ферментації гіалуронової та сіалових кислот, активності цитратсинтетази та протикомплементарної дії. Встановлено, що міліметрові хвилі усіх досліджених діапазонів мають виражений захисний ефект, в частотному діапазоні 61,0 ГГц стимулюють відновлення втрачених за роки зберігання біологічних ознак токсиноутворювальних коринобактерій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вплив селену на групу пробіотичних мікроорганізмів, зокрема, мікроаерофілів, факультативних анаеробів і аеробів - A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3, а також умовно патогенну флору. Розроблено візуалізацію біохімічних властивостей даних пробіотичних мікроорганізмів за допомогою серії індикаторних середовищ. На базі реакції окиснення молочної кислоти розроблено модель вивчення антиоксидантної дії пробіотичних мікроорганізмів і біологічних субстратів. Вставлено, що A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3 приблизно однаково нагромаджують селен у клітинах. Висвітлено збереження антагоністичного впливу селенвмісних A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3 на умовно патогенну мікрофлору. Доведено можливість введення селену в макроорганізм за допомогою явища транслокації.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості епідемічного розповсюдження холери та її збудника на території України в період 7-ї пандемії. Виявлено фактори довкілля, що впливають на епідемічний процес холери та на біологічні властивості збудника. Виявлено залежність інтенсивності епідемічного прояву холери від клімато-географічних характеристик місцевості. Надано рекомендації щодо визначення обсягу лабораторних досліджень об'єктів довкілля на присутність холерних вібріонів на територіях, що належать до різних клімато-географічних зон України. Експериментально виявлено можливість тривалого співкультивування холерних вібріонів з оксегенічною культурою синьо-зелених водоростей Synechocystis PCC в середовищі з підвищеною місткістю NaCl. За таких самих умов виявлено інгібуючу дію зелених водоростей Platimonas viridis на процеси життєдіяльності холерних вібріонів. Розроблено методику визначення експресії генів патогенності у холерних вібріонів на культурі клітин HeLa. Досліджено строки збереження та показано експресію гена ctx у V. cholerae O1 за розробленою методикою.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано мікробіологічне обгрунтування розробки та застосування поживних середовищ для культивування мікобактерій туберкульозу (МБТ). Встановлено ефективність розроблених поживних середовищ для культивування, способів їх виділення у порівнянні з середовищами Левенштейна - Єнсена, Фінна 2. Обгрунтовано застосування розроблених поживних середовищ, розчинів антисептиків декаметоксину, мірамістину для мікробілогічного діагностування туберкульозу, способів виділення МБТ. Ефективність використання розробленого поживного середовища доведено за умов обласного протитуберкульозного диспансеру на підставі результатів проведеного мікробіологічного дослідження 60-ти хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз.

  Скачати повний текст

На підставі результатів мікробіологічного моніторингу визначено етіологічну структуру позалікарняних опортуністичних інфекцій, зокрема у ВІЛ-інфікованих осіб. Виявлено основні збудники внутрішньолікарняних інфекцій. Вивчено динаміку та рівні чутливості до антибіотиків збудників позалікарняних опортуністичних та внутрішньолікарняних інфекцій. Досліджено видовий склад і рівні чутливості до антимікотиків дріжджоподібних грибів роду Candida, виділених у хворих на позалікарняні опортуністичні інфекції та у ВІЛ-інфікованих осіб. Доведено необхідність використання аналізу профілів резистентності з урахуванням діаметрів зон затримки росту умовно патогенних мікроорганізмів навколо дисків з антибіотиками для встановлення однотипності госпітальних штамів. Науково обгрунтовано необхідність проведення постійного мікробіологічного моніторингу збудників опортуністичних інфекцій, на даних якого має базуватися регіональна стратегія раціонального застосування антимікробних препаратів у разі позалікарняних опортуністичних інфекцій. Обгрунтовано, що політику емпіричної антибіотикотерапії ВІЛ необхідно формувати на підставі даних мікробіологічного моніторингу провідних збудних даних інфекцій та їх антибіотикорезистентності в кожному відділенні конкретного стаціонару.

  Скачати повний текст

Досліджено показники резистентності M. tuberculosis до протитуберкульозних препаратів на Одещині, а також можливості методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) для визначення та відстеження резистентних штамів збудника туберкульозу. Показано, що в 2006 р. серед протитуберкульозних препаратів I і II рядів медикаментозна резистентність була найменшою дя піразинаміду та пефлоксацину, а найбільшою - для рифампіцину й офлоксацину. Метод мультиплексної алель-специфічної ПЛР виявив найбільшу специфічність у разі визначення мутацій в гені rpoB і найбільшу чутливість під час визначення мутації в гені katG, що зумовлювали резистентність до рифампіцину й ізоніазиду. Присутність мутацій у генах katG і rpoB частіше спостерігалась у хворих після перебування в місцях позбавлення волі або під час повторного лікування. Встановлено, що за наявності цих мутацій лікування туберкульозу є менш ефективним. За результатами визначення шести локусів високий рівень мутацій у генах katG і rpoB відзначався серед кластерів і груп M. tuberculosis. На підставі даних дослідження підтверджено важливість моніторингу медикаментозної резистентності збудника туберкульозу, показано значущість ПЛР-методу для визначення й ідентифікації резистентних штамів M. tuberculosis.

  Скачати повний текст

Показано, що відмінності у чутливості клітин мишей і приматів до дифтерійного токсину (ДТ) можуть бути обумовлені не лише різною спорідненістю токсину до їх рецепторів, але й процесами, що відбуваються після проникнення токсину всередину клітини. Показано роль ДТ у пригніченні антитоксичної імунної відповіді. Імуносупресивний ефект ДТ доведено також математичною моделлю, яка наближено до реальності описує різні форми перебігу захворювання. Розроблені імуноферментні й імунохроматографічні тести для виявлення ДТ та антитіл проти субодиниць ДТ можуть бути використані для вдосконалення діагностики дифтерії.

  Скачати повний текст