Обстежено 130 хворих різного ступеня тяжкості та тривалості бронхіальної астми (БА), що раніше ніколи не потерпали від хвороб системи кровообігу. У період загострення БА у 21,5 % хворих спостережено транзиторне підвищення тиску в легеневій артерії, ступінь легеневої гіпертензії прямо залежала від тяжкості захворювання. Вивчено характер, частоту та хронологію ураження серцево-судинної системи (ССС) у хворих на БА. Досліджено ступінь легеневої гіпертензії, стан центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на БА за допомогою ехокардіографії в М-, В- та Доплерівському режимах. Виявлено кореляційний зв'язок між темпами прогресування БА й ураженням ССС. Розроблено ряд інформативних ознак, що оптимізують оцінку функціонального стану системи кровообігу у хворих на БА. Доведено, що зменшення переднавантаження, підвищення постнавантаження та зменшення скоротивої здатності міокарда внаслідок дистрофії у хворих з тривалим і тяжким перебігом БА призводить до зниження систолічної функції лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклоез та епідемічний паротит у період загострення та одужання. Встановлено, що вказані захворювання супроводжуються змінами функцій серцево-судинної системи з розвитком міокардиту в 39,5 % хворих на дифтерію, 5,7 % - на ангіни, 5,4 % - на кір, 5,0 % - на інфекційний мононуклеоз (загальна кількість хворих становила 211 осіб). Запропопоновано комплексне застосування базисної терапії, рибоксину, тіотриазоліну й ацебутололу у випадку появи міокардиту, що сприяло швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму та провідності.

  Скачати повний текст

На білих нелінійних щурах-самцях (n = 377), які утримувались на стандартній напівсинтетичній крохмально-казеїновій дієті, проведено експериментальні дослідження специфічної (гіпогомоцистеїнемічної) активності нового вітамінно-мікроелементного комплексу (ВМК). Дослідження впливу запропонованого ВМК проведено у порівнянні зі специфічною дією двох інших комплексів - препаратом порівняння 1 (ПП-1, склад згідно з R.Clark, 1998) та препаратом порівняння 2 (ПП-2, полівітамінний препарат "Декамевіт"). На трьох експериментальних моделях гіпергомоцистеїнемії (гострої та хронічної метіонінової та комбінованої гіповітамінозно-метіонінової) з використанням біохімічних, гематологічних, морфологічних і гістохімічних методів дослідження виявлено, що ВМК і препарати порівняння відзначаються гіпогомоцистеїнемічною активністю та здатністю нормалізувати порушення, індуковані гіпергомоцистеїнемією. Встановлено, що профілактична та лікувальна дія ВМК у більшості випадків є вища у порівнянні з ПП-1 та ПП-2. Зроблено висновок про конкурентоздатність досліджуваного ВМК у порівнянні з сучасними аналогами (ПП-1 та ПП-2), наведено рекомендації щодо його застосування для проведення доклінічних і клінічних випробувань.

  Скачати повний текст

Наведено результати епідеміологічних, а також клініко-інструментальних і деяких лабораторних досліджень хворих молодого віку з церебральними і серцево-судинними порушеннями, які розвинулись у віддалений період закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ). Виявлено розповсюдженість гострої ЧМТ та її віддалених церебральних і серцево-судинних наслідків, середовищні і соціальні фактори ризику та антиризику декомпенсацій в умовах промислового регіону України. Розглянуто достовірні кореляційні зв'язки між визначеними післятравматичними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань серцево-судинної системи. Визначено специфічні і вірогідні клініко-інструментальні показники, які можуть бути використані як критерії діагностики варіанту нейросоматичної форми травматичної хвороби головного мозку, що протікає з церебральними і серцево-судинними порушеннями. Обгрунтовано ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії хворих із нейропсихічними і серцево-судинними порушеннями у віддалений період закритої черепно-мозкової травми.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості клінічного перебігу серцево-судинних порушень у хворих на рак щитовидної залози (РЩЗ). Досліджено вплив порушеного тиреоїдного гомеостазу на клінічний стан і функцію серцево-судинної системи (ССС), толерантності до фізичного та фармакологічного навантаження у хворих на РЩЗ. Визначено роль гіпотиреозу в розвитку функціональних порушень ССС у хворих на РЩЗ після комплексного лікування. Розроблено методики диференціальної діагностики та фармакотерапії зниження фізичної працездатності за умов поєднаної кардіотиреоїдної патології. Обгрунтовано підходи до корекції відхилень у тиреоїдному гомеостазі, що в комплексі з традиційними лікувальними та реабілітаційними заходами позитивно впливають на стан здоров'я хворих, які пройшли комплексне лікування з приводу даного захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-гемодинамічні та нейрогуморальні процеси ураження серцево-судинної системи хворих з синдромом залежності від алкоголю (СЗА), а також розроблено раціональні шляхи їх фармакологічної корекці. Застосування інгібіторів АПФ призводить до зниження загального периферичного опору судин, підвищення скорочувальних властивостей міокарду на фоні достовірного зниження рівнів пресорних факторів (ангіотензину II, АПФ) і активації передсердного натрій уретичного ферменту (ПНУФ). Комбінація інгібіторів АПФ із петлевими діуретиками у хворих із СЗА з СН IIА та IIБ стадіями сприяє більш вираженому зниженню після навантаження, підвищенню скорочувальних властивостей міокарда, більш вираженому пригнобленню активності ангіотензину II, АПФ і альдостерону з одночасним достовірним зниженням ПНУФ у порівнянні з монотерапією інгібіторами АПФ.

  Скачати повний текст

Досліджено формування порушень серцево-судинної системи у дітей з хронічними бронхолегеневими захворюваннями та бронхіальною астмою. Визначено пряму залежність між поширеністю, тяжкістю бронхолегеневих проявів хвороби, пубертатним періодом росту, супутніми хронічними вогнищами інфекції та розвитком міокардіодистрофії, хронічного легеневого серця і застійної серцевої недостатності. Висвітлено їх переважно зворотний характер у дитячому віці. Розроблено критерії діагностики хронічного легеневого серця, способи діагностики серцевої недостатності та рівнів адаптаційних можливостей серцево-судинної системи. Запропоновано диференційовану програму реабілітаційних заходів щодо корекції нейровегетативних порушень регуляції кровообігу, легеневої гіпертензії та метаболічних порушень у міокарді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст