Визначено роль метаболічних порушень (дисліпідемії, інсулінорезистентності), функціонального стану ендотелію та запалення як факторів ризику та прогресування атеросклерозу коронарних артерій, досліджено особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) за умов медикаментозного лікування з використанням статинів та реваскуляризації. Уточнено дані щодо взаємозалежності між ступенем атеросклеротичного ураження коронарних артерій і клінічним перебігом стенокардії та морфофункціональними змінами серця, які переважно виявлені у разі багатосудинного ураження на тлі вірогідної різниці між стенозуючим одно- та двосудинним ураженням. У хворих на ІХС виявлено вірогідний взаємозв'язок між рівнем інсуліну та тригліцеридів за відсутності взаємозв'язку між вмістом інсуліну у сироватці крові та проявами коронарного атеросклерозу. Встановлено негативну кореляцію між рівнем кортизолу у сироватці крові та індексом стенозування коронарних артерій. Вперше вивчено вміст нейрональних молекул клітинної адгезії (NCAM/CD56) у хворих на стенокардію напруження. Встановлено підвищення їх рівня у даної категорії пацієнтів у порівнянні зі здоровими особами. Уточнено дані щодо додаткових плейотропних ефектів статинів у вигляді зниження ступеня гіперінсулінемії та інсулінорезистентності, стійкість яких пов'язана з прийомом препарату та нівелюється протягом трьох місяців після самостійного припинення його вживання. Зауважено, що використання медикаментозних методів лікування сприяє стабілізації ІХС, а дані ефекти суттєво не відрізняються у порівнняні з хворими, яким проведено реваскуляризацію. Виявлено, що реваскуляризація протягом одного року сприяє зниженню функціонального класу стенокардії та попередженню прогресування хронічної серцевої недостатності за умов збереженої систолічної функції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування стабільної стенокардії напруги I та II функціональних класів (ФК) у хворих літнього віку шляхом застосування курсу інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань (ІНГТ) на фоні вживання препаратів, передбачених базовою терапією. Для розв'язання зазначених завдань обстежено 50 здорових і 65 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі стабільною стенокардією напруги I та II ФК віком 60 - 74 роки. Проведення ІНГТ на апаратному комплексі "Гіпотрон" за умов індивідуального добору режиму тренувань є безпечним у 97, 2 % здорових людей літнього віку та 95,7 % - літніх хворих на ІХС. ІНГТ зменшують клінічні прояви ІХС, підвищують фізичну працездатність (ФП), скорочують тривалість добової ішемії міокарда, знижують функціональний вік серцево-судинної системи та підвищують стійкість організму до гіпоксії. ІНГТ є ефективнішими в осіб зі зниженою ФП. Сприятливий вплив ІНГТ зумовлений економізацією діяльності серцево-судинної, дихальної систем і споживання кисню на фізичне навантаження, поліпшенням судинорухової функції ендотелію та мікроциркуляції. Проведення ІНГТ можна рекомендувати здоровим літнім людям як метод підвищення адаптаційних можливостей організму та у літніх хворих на ІХС на тлі стандартного лікування.

  Скачати повний текст

Доведено, що застосування івабрадину та івабрадину в комбінації з бісопрололом у малих дозах ефективно нормалізує частоту серцевих скорочень, має плейотропні та кардіотропні ефекти: зменшує жорсткість аорти, знижує пульсовий і систолічний артеріальний тиск, сповільнює швидкість поширення пульсової хвилі, інгібує експресію ендотеліну-1 і прозапальних цитокінів, нормалізує діастолічну функцію лівого шлуночка та варіабельність серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики, особливості тактики і ендоваскулярного лікування різних форм нестабільної стенокардії. Визначено показання та протипоказання до даного лікування, контингент хворих ішемічної хвороби серця(ІХС) з нестабільною стенокардією та підвищеним ризиком розвитку ускладнень. Розроблено оптимальні методи стентування вінцевих артерій. На підставі вивчення змін показників електрокардіографії, оцінки даних доопераційної коронарографії, аналізу перебігу інтраопераційного етапу описано алгоритм діагностики і лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією, анестезіологічні особливості даного лікування. Доведено значне зниження частоти виникнення післяопераційних ускладнень. Відзначено високу стабільність ефекту ендоваскулярного та хірургічного лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему патогенезу порушень жироліпідного обміну в пацієнтів з нестабільною стенокардією (НС). На підставі вивчення структурних змін жирнокислотного складу тригліцеридів і ліпопротеїнів низької та високої щільності плазми крові, показників добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) у хворих на нестабільну стенокардію встановлено зв'язок показників ішемії, ектопічної активності міокарда та структурних компонентів жирнокислотного спектра ліпідів крові. Показано, що під впливом лікування з використанням статинів у хворих на НС нормалізуються окремі показники жирнокислотного спектра тригліцеридів плазми крові та відбувається вірогідне зменшення загальної кількості шлуночкових екстрасистол і кількості ранніх шлуночкових екстрасистол. Виявлено кореляційні зв'язки між динамікою змін окремих вищих жирних кислот як структурних компонентів ліпідів плазми крові та показниками холтерівського моніторування добової ЕКГ. Перевірено доцільність раннього призначення хворим на НС препаратів групи статинів.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між активацією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і рівнем ендотеліну-1 (ЕН-1) у крові хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між концентрацією ЕТ-1 та первинними і вторинними продуктами ПОЛ. Доведено, що застосування карведилолу, у порівнянні з метопрололом, призводить до більш вираженого зниження інтенсивності ПОЛ і зменшення нагромадження окисного білка, меншого виснаження антиоксидантного захисту (АОЗ), більш суттєвого зниження інтенсивності ПОЛ і зменшення нагромадждення окисного білка, меншого виснаження АОЗ, більш суттєвого зниження концентрації ЕТ-1 крові у хворих на гострий ІМ. Вперше обгрунтовано доцільність застосування мелатоніну для лікування таких хворих з метою впливу на процеси ПОЛ і параметри варіабельності ритму серця. Виявлено, що додавання мелатоніну до базисної терапії хворих на гострий ІМ (beta-адреноблокатор - метопролол) сприяє більш суттєвому зниженню показників ПОЛ сироватки крові, достовірному зростанню активності парасимпатичної складової регуляторного впливу вегетативної нервової системи на серце. Проаналізовано віддалені (через рік) результати лікування хворих на ІМ і виявлено більш суттєвий вплив на параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки карведилолу у порівнянні з метопрололом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням стану ліпопероксидації в поєднанні з антиоксидантним захистом у хворих різних форм та ступенів важкості стенокардії напруження. Вперше встановлено взаємозв'язок ліпопероксидації з анаеробним енергетичним обміном у міокарді та показано несприятливий прогноз при порушенні спряженості цих процесів у хворих на прогресуючу стенокардію. Запропоновано новий метод оцінки співвідношення про- та антиоксидантних процесів для обгрунтування диференційованої терапії хворих на стенокардію напруження в залежності від форми та важкості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні особливості жирнокислотного спектру ліпопротеідів високої та низької щільності сироватки крові та ліпідів секрету шкіри у хворих на стабільну та нестабільну стенокардію (НС). Показано, що у хворих у випадку нестабільного перебігу НС, на відміну від хворих зі сприятливим перебігом НС, у ліпопротеідах обох фракцій сироватки крові не спостерігається достовірного підвищення вмісту арахідонової кислоти, що може служити прогностичним критерієм інфаркту міокарда. Доведено, що зміни жирнокислотного спектру ліпідів секрету шкіри пов'язані зі збільшенням фактору анізотропії шкіри передкардіальної ділянки у хворих на ішемічну хворобу серця. Виявлено від'ємний корелятивний зв'язок між зменшенням вмісту ліноленової кислоти у ліпідах секрету шкіри та збільшенням фактору анізотропії шкіри у даних хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ). Вивчено вплив ІАПФ на центральну та периферичну гемодинаміку, зміни ендотеліальних і тромбоцитарних вазоактивних факторів патогенезу захворювання та стан обміну ліпідів у хворих на нестабільну стенокардію (НС). Встановлено, що включення ІАПФ до схем лікування НС призводить до значного поліпшення скоротливості міокарда, зменшення явищ дилятації порожнини лівого шлуночка, прогресивного зменшення загального периферичного опору судин. Не виявлено значного впливу ІАПФ на ліпідний спектр крові хворих на НС, але за тривалого вживання зареєстровано тенденцію до зниження вмісту атерогенних ліпідів, що засвідчує доцільність їх використання як допоміжної антиатерогенної терапії.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення концентрації гомоцистеїну у плазмі крові у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі стабільною стенокардією напруження I - IV функціональних класів й епізодами безбольової ішемії міокарда (БІМ) уперше показано взаємозв'язок між гомоцистеїнемією та виразністю патологічного процесу у пацієнтів цих груп. З'ясовано, що гіпергомоцистеїнемія може призводити до обтяження функціонального класу стенокардії напруження та до більш частих епізодів БІМ. Здійснено зіставлення ефективності методів лікування ІХС з обліком гомоцистеїнемії та стандартної терапії за умов використання вітамінів групи B у комплексі з фолієвою кислотою та показано достовірне зниження рівня гомоцистеїну у плазмі крові, що поліпшує перебіг захворювання у пацієнтів.

  Скачати повний текст

В роботі представлені результати вивчення терапевтичної ефективності застосування нітрогранулонгу, нітронгу-форте та дильтиазему у поєднанні з транскардіальною гальванізацією (ТКГ) у хворих на ІХС та артеріальну гіпертензію. В процесі лікування вивчено динаміку клінічного перебігу захворювання, показників серцевої гемодинаміки, толерантність до фізичних навантажень, стан згортальної системи крові та перекисного окислення ліпідів, ліпідного обміну. Доведено своєрідні особливості патогенетичних ланок ІХС за умов розвитку толерантності до нітратів і можливість її уникнення шляхом проведення курсів ТКГ. Поєднане застосування антиангінальних препаратів та ТКГ дозволяє посилити їх антиангінальну дію, отримати гіпокоагуляційний і гіпохолестеринемічний ефекти.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності зрушень тромбоцитарного гемостазу та плазмін-залежного фібринолізу за умов антитромботичного лікування хворих на нестабільну стенокардію. Підтверджено гіпотезу про асоціацію підвищеної тромбофілії тромбоцитів та депресію плазмінової системи з високим ступенем ризику несприятливого кінця дестабілізації. Доведено, що на фоні комбінованого лікування тіклопідином та аспірином розвивається тромбоцитарна дисфункція, гальмується фібриноліз. Співставлення динаміки зрушень у тромбоцитарній та плазміновій системах на тлі трьох режимів гепаринотерапії з використанням стандартного (в/в та п/шк призначення) та фракціонованого гепарину та еноксапарину виявило потенціацію тромбоцитів та динамічний характер змін літичної активності плазми на фоні лікування стандартним гепарином поряд з мінімальними депресивними тромбоцитарними ефектами та зростанням плазмінового потенціалу у разі лікування еноксапарином.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості секреції вазопресину у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС), проаналізовано його взаємозв'язок з активністю фактора Віллебранда (фВ). Обгрунтовано можливості медикаментозної корекції гіпервазопресинемії інгібітором ангіотензин-перетворювального фермента (АПФ) квинаприлом і блокатором рецепторів ангіотензина II (БРА) валсартаном. Виявлено, що концентрація вазопресину (ВП) у хворих стабільною стенокардією напруження та прогресуючою стенокардією значно перевищує аналогічний показник у здорових осіб, проте достовірних відмінностей рівнів ВП між групами зі стабільним і нестабільним перебігом ІХС не встановлено. Зафіксовано достовірну різницю концентрації ВП у сироватці крові хворих ІХС у підгрупах I - II та III - IV функціональних класів стенокардії, серцевої недостатності I та IIА стадій, а також у підгрупах з післяінфарктним кардіосклерозом і без нього. На підставі результатів кореляційного аналізу виявлено достовірний зворотний зв'язок між значенням фракції вигнання та рівнем ВП у хворих ІХС. Встановлено пряму залежність між активністю фВ і рівнем ВП у сироватці крові хворих ІХС. Обгрунтовано доцільність застосування інгібітора АПФ квинаприлу та БРА валсартану у хворих стабільною стенокардією з гіпервазопресинемією.

  Скачати повний текст

Дана оцінка застосування алапініну та етацизіну при стабільній стенокардії напруження, постінфарктному кардіосклерозі з порушенням ритму серця (екстрасистолічна аритмія, постійна форма мерехтливої аритмії в поєднанні зі шлуночковою екстрасистолією) як в умовах гострих фармакологічних тестів, так і при курсовому лікуванні. Проведено вивчення впливу алапініну та етацизіну на ЕКГ, периферичну, центральну та внутрішньосерцеву гемодинаміку, на стан деяких гормональних систем.

  Скачати повний текст

Виявлено механізми розвитку нестабільної стенокардії (НС) у хворих, робота яких пов'язана з професійними шкідливостями, з застосуванням нових підходів до метаболічної терапії (корвітину). Наведено нові відомості про патофізіологічні механізми НС, удосконалено методи її лікування. На підставі комплексного аналізу змін імунної системи розвинуто теорію про клінічні та патогенетичні характеристики перебігу НС у зазначених хворих, досліджено вплив метаболічного лікарського засобу корвітину на патогенетичні процеси, які зумовлюють перебіг і прогресування нестабільної стенокардії. За результатами проведених досліджень установлено, що застосування корвітину за умов комплексного лікування хворих з НС, робота яких пов'язана з професійними шкідливостями, пригнічує процеси перекисного окиснення ліпідів, активує антиоксидантний захист, нормалізує симпато-парасимпатичний баланс та імунну реактивність, покращує клінічний перебіг захворювання, ліпідний спектр крові та гемостаз. Доведено, що лікувальний ефект комплексної терапії з використанням корвітину більш виражений у хворих на НС, робота яких не пов'язана з професійними шкідливостями. У разі лікування пацієнтів з НС, які працюють за професійно-шкідливих умов, доза корвітину повинна бути більшою, а комплексне лікування - тривалішим.

  Скачати повний текст

На базі результатів проведених досліджень вивчено частоту основних факторів ризику серцево-судинних захворювань, особливості клінічного перебігу, неінвазивні маркери атеросклерозу (АС) у хворих з коронарним синдромом X (КСX) у порівнянні з такими за початкового атеросклеротичного ураження коронарної артерії (КА). У хворих з КСX на відміну від початкового АС КА установлено меншу частоту всіх класичних факторів серцево-судинного ризику, крім порушення толерантності до глюкози. За цього клінічні прояви характеризуються наявністю стенокардії у спокої у 65 % випадків, тривалістю одного нападу стенокардії більше 10 хв у 60 % випадків і відсутністю позитивного ефекту від нітрогліцерину у 62,5 % випадків. За результатами дослідження неінвазивних маркерів АС з'ясовано відсутність проявів подібного ефекту у хворих з КСX. Вивчено особливості ішемії міокарда у таких хворих за результатами навантажувального тестування, стрес-ехокардіографії за використання дипіридамолу та холтерівського моніторингу (ХМ) електрокардіограми (ЕКГ). Установлено, що для хворих з КСX характерними є зниження толерантності до фізичного навантаження, яке є більш вираженим у хворих з початковим АС КА; відсутність регіональних порушень скоротливості міокарда у випадку ішемічних змін на ЕКГ за умов стрес-ехокардіграфічного тесту з застосуванням дипіридамолу та наявність безбольової ішемії міокарду у разі ХМ ЕКГ. На підставі даних порівняльної комплексної оцінки стану ендотеліальної функції та вегетативної регуляції діяльності серцево-судинної системи у досліджених хворих і початкового АС КА вперше встановлено більш виражені порушення ендотелій-залежної вазодилатації та вегетативного балансу у вхорих з КСX. Показано, що довгоривале (впродовж 6 - 12 місяців) лікування хворих з КСX I-ангіотензин-перетворювальним ферментом перидоприлом зумовлює зменшення клінічних проявів захворювання, нормалізацію ендотеліальної функції, вегетативне забезпечення діяльності серця та покращення фізичної працездатності.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що перебіг стабільної стенокардії (СС) у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу супроводжується розвитком андрогенного дисбалансу, який посилюється зі збільшенням тривалості діабету та рівнем гіперглікемії. Зміни андрогенного балансу залежать від рівня інсуліну й інсуліночутливості. Виявлено зв'язок андрогенного дисбалансу з курінням і зловживанням алкоголем. Встановлено залежність клінічного перебігу й якості життя хворих на стенокардію в поєднанні з ЦД ІІ типу від рівня андрогенного забезпечення. Виявлено порушення показників ожиріння (збільшення індексу маси тіла (ІМТ) та співвідношення обвід талії / обвід стегон (ОТ/ОС)) у хворих на стенокардію та ЦД ІІ типу на фоні андрогенного дисбалансу, які супроводжувалися проатерогенними змінами ліпідного обміну (підвищення рівня загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), коефіцієнту атерогенності (КА) та зниженням холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ)). На моделі багатофакторного регресійного аналізу показано незалежний вплив індексу вільних андрогенів (ІВА) на збільшення ІМТ та ОТ/ОC у чоловіків з гіпоандрогенією та ЛПВЩ, ТГ, КА у жінок з гіперандрогенією. Вперше встановлено зміни імунної реактивності залежно від андрогенного балансу й інсуліночутливості в хворих на СС в поєднанні з ЦД ІІ типу. Виявлено кореляційну залежність між лімфоцитами крові й ІВА, Т-лімфоцитами й індексу чутливості до інсуліну. Відзначено, що стандартна терапія цукрознижувальними препаратами й інсуліном супроводжується змінами показників андрогенної забезпеченості. Проаналізовано вплив гіполіпідемічної терапії на показники андрогенного балансу. Вперше встановлено, що комплексне лікування хворих на СС із ЦД ІІ типу з використанням гіпо-гіпермагнітотерапії зменшує кількість ангінозних приступів і дозу лікарських засобів, покращує якість життя пацієнтів. Доведено, що гіпо-гіпермагнітне поле (ГГМП) володіє седативним ефектом, зменшує прояви андрогенного дисбалансу, покращує чутливість до інсуліну, сприяє корекції дисліпідемії Ц достовірному зниженню ЗХС, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ТГ, КА), що в свою чергу зменшує кількість небажаних ефектів Ц підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркту міокарда) у осіб з артеріальною гіпертензією з урахуванням особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію шляхом диференційованого застосування бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями. Вперше визначено наявність взаємозв'язку між показниками добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію та кардіогемодинаміки. Встановлено, що карведілол і небіводол перевищують метопролол за здатністю покращувати показники діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію, а метопрололу притаманна більш виразна негативна хронотропна дія. Доведено здатність карведілолу покращувати насосну та скоротливу функцію ЛШ у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

  Скачати повний текст

Установлено нові клініко-патогенетичні характеристики стабільної стенокардії навантаження (ССН) залежно від наявності гіперхолестеринемії. Доведено, що клініко-функціональні характеристики перебігу ССН взаємопов'язані з порушенням функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, балансом системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ). Показано, що функціональний стан печінки порушується найчастіше у хворих з гіперхолестеринемією, що має прояв у порушеннях функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечувальної та білково-синтетичної функцій печінки. У хворих на ССН з гіперхолестеринемією виявлено зменшення вмісту заліза, міді, кобальту та цинку у крові, а за відсутності гіперхолестеринемії вміст міді та кобальту підвищується, що доводить про різну спрямованість змін у АОЗ. Наведено результати вивчення клініко-функціональних характеристик ССН, функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, систем ПОЛ і АОЗ на фоні тривалої ліпідзнижувальної терапії статинами. Доведено, що тривала ліпідзнижувальна терапія впродовж 3-х місяців з використанням симвастатину та аторвастатину підвищує клінічну ефективність стандартної терапії ССН за рахунок корекції ліпідного обміну, підвищення показників системи АОЗ, пригнічення процесів ПОЛ. Обгрунтовано новий патогенетичний підхід до лікування хворих на ІХС з використанням ліпідзнижувальних засобів і гепатопротекторів, що сприяє підвищенню ефективності та безпечності тривалої ліпідзнижувальної терапії.

  Скачати повний текст