Розглянуто диференційований підхід до призначення антиагрегантів у хворих зі стабільною і прогресуючою стенокардією напруги з урахуванням індивідуальної чутливості пацієнтів. Запропоновано експрес-метод визначення чутливості до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та критерії ефективності антитромбоцитарної терапії. Показано доцільність комбінованої антитромбоцитарної терапії у хворих з прогресуючою стенокардією напруги протягом більше трьох місяців та протягом 30-ти діб у хворих з важким перебігом стабільної стенокардії напруги з метою відновлення якісного складу тромбоцитів та зменшення їх функціональної активності. Зазначено, що дисліпідемія призводить до значних порушень морфофункціональних та агрегаційних властивостей тромбоцитів, що сприяє підвищенню активності тромбоцитарного гемостазу. Встановлено, що порушення ліпідного обміну істотно впливають на ефективність антиагрегантної терапії за рахунок зменшення чутливості до АСК, а додаткове призначення симвастатину сприяє зростанню чутливості до АСК.

  Скачати повний текст

Досліджено ектопічну активність шлуночків та оцінено зміни ектопічної активності міокарда, динаміку артеріального тиску та його циркадний ритм, систолічну та діастолічну функції міокарда, поріг стимуляції серця під впливом тривалої терапії антагоністами кальцію короткої та тривалої дії у хворих на ішемічну хворобу серця (IXC) з імплантованим електрокардіостимулятором (ЕКС). Доведено, що антогоністи кальцію тривалої дії сприяють ефективному лікуванню хворих на ішемічну хворобу серця з імплантованим штучним водієм ритму, перебіг якої ускладнений стабільною стенокардією й артеріальною гіпертензією. Доведено високу ефективність амплодипіну серед антогоністів кальцію (ніфедипіну, верапамілу, амплодипіну). Обгрунтовано раціональне призначення окремих антагоністів кальцію у хворих з імплантованим ЕКС та наявністю серцевої недостатності відповідно до їх впливу на систолічну або діастолічну функції лівого шлуночка. Встановлено можливість підвищення ектопічної активності міокарда через тривале застосування ніфедипіну у хворих на IXC з імплантованим водієм ритму, що обмежує його використання через можливість розвитку фатальних аритмій.

  Скачати повний текст

Клініко-патогенетично обгрунтувано доцільність застосування радонових напівванн у лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) похилого віку та супровідною патологією (артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, деформуючим остеоартрозом). На підставі вивчення 860-ти історій хвороби виявлено, що 20,0 % хворих на ІХС, які перебували на лікуванні у Знам'янській бальнеологічній лікарні, є особами похилого віку з наявністю супровідної патології у вигляді артеріальної гіпертензії, деформуючого остеоартрозу, цукрового діабету. Одержано нові дані про можливість і доцільність застосування радонотерапії для лікування хворих на ІХС похилого віку. Виявлено позитивний вплив радонових напівванн на клінічний пребіг ІХС у пацієнтів даної категорії, а також функціональний стан електричної активності міокарда, центральної та мозкової гемодинаміки, процеси терморегуляції. Виявлено імовірне зниження підвищеного артеріального тиску у хворих з поєднаною артеріальною гіпертензією, а також поліпшення вуглеводного та ліпідного обміну в осіб з супровідним цукровим діабетом II типу, зменшення проявів запалення та деформуючого остеоартрозу. Доведено, що застосування радонових вод Знам'янського родовища у вигляді напівванн підвищує ефективність лікування хворих на ІХС, зокрема, з наявністю супровідної патології, запобігає ускладненням медикаментозної терапії та прогресуванню захворювань у похилому віці, покращує їх фізичну працездатність та якість життя.

  Скачати повний текст

Визначено переваги та обгрунтовано доцільність поєднаного застосування триметазидину та атенололу у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) після перенесеного інфаркту міокарда, а також за наявності цукрового діабету II типу з метою підвищення антиішемічної ефективності даної терапії. Вперше проведено аналіз впливу триметазидину на діастолічну функцію міокарда залежно від вихідного типу її дисфункції. Продемонстровано можливість зменшення ступеня діастолічної дисфункції міокарда за типом "сповільненої релаксації" у разі застосування триметазидину. Встановлено взаємозв'язок між антиішемічною дією препарату та його позитивним впливом на процеси діастолічного розслаблення міокарда лівого шлуночка. Виявлено позитивний антиремоделюючий ефект комбінації триметазидину та атенололу, який характеризується зменшенням об'єму лівого шлуночка. Досліджено вплив триметазидину на вазодилатуючі властивості ендотелію артерій. Встановлено покращання ендотелійзалежної вазодилатації у разі застосування триметазидину та його комбінації з атенололом. Виявлено, що через місяць після припинення вживання триметазидину зникає його антиішемічний ефект та позитивний вплив на процеси розслаблення міокарда лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

З використанням результатів комплексного клініко-функціонального та психосоматичного дослідження створено саногенетичну концепцію підвищення роботоздатності та якості життя хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) на санаторно-курортному етапі реабілітації. Досліджено вплив функціонального стану, психологічних чинників, індивідуальних особливостей особистості та якості життя даної групи хворих на ефективність реабілітації. Науково обгрунтовано нову систему відновлення стану здоров'я та фізичної роботоздатності хворих з різними формами ІХС з урахуванням показників вегетативного статусу, психосоматичного стану та толерантності до фізичного навантаження. Обгрунтовано доцільність використання саногенетичного підходу з метою найбільш адекватного здійснення індивідуалізованої медичної реабілітації хворих на ІХС і запропоновано принципово нову систему оцінки її ефективності. Виділено психологічні предиктори, що впливають на ефективністьмедичної реабілітації, динаміку роботоздатності та якості життя хворих на ІХС.

  Скачати повний текст

Вивчено стан імунної системи та її вплив на перебіг стабільної стенокардії (СС) залежно від функціонального класу (ФК) та ендотеліальної дисфункції судин. Показано, що у більшості хворих на ІХС з СС наявні дефіцит T лімфоцитів, збільшення кількості T супресорів, зменшення імунорегуляторного співвідношення T хелпери/T супресори, а також збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Знайдено кореляційний зв'язок між показниками імунограми та кількості лейкоцитів і рівнем загального холестерину. Виділено стадійність імунозапальних процесів залежно від рівня загального холестерину та кількості лейкоцитів у хворих на ІХС з СС I - III ФК. Установлено, що у значної кількості хворих з СС III ФК з підвищеним рівнем холестерину та відносним лейкоцитозом рівень імунологічної резистентності відповідає стадії декомпенсації, за цього значною мірою знижена ендотелійзалежна вазодилатація судин, що призводить до достовірного збільшення загальної тривалості безбольової ішемії міокарда (ББІМ), середньої тривалості одного епізода ББІМ та кількості ранніх шлуночкових екстрасистол у порівнянні з аналогічними хворими з гіперхолестеринемією але з нормальною кількістю лейкоцитів. Уточнено показання до призначення антагоніста кальцію "Дилтіазем" у хворих з СС III ФК залежно від ступеня ендотеліальної дисфункції судин.

  Скачати повний текст

Досліджено запальний та тромботвірний компоненти гострого коронарного синдрому (ГКС), їх взаємозв'язок та особливості. Встановлено, що активація зазначених компонентів патогенезу ГКС залежить від масштабів міокардіального некрозу та клінічної форми захворювання. Вперше проведено порівняльний аналіз динаміки секреції цитокінів у пацієнтів з різними клінічними формами ГКС, встановлено їх вплив на напрямок змін запальних і коагуляційних маркерів. Виявлено кореляційну залежність змін показників некрозу, запалення та коагуляції у хворих на ГКС. Доведено, що антитромботичні препарати, стрептокіназа, гірулог та нефракційонований гепарин мають протизапальну дію, що дозволило удосконалити рекомендації щодо термінів лікування хворих на ГКС.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню стану гемостазу та функції ендотелію при різних клінічних формах ішемічної хвороби серця (ІХС) в динаміці лікування з використанням інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Доведено, що ІХС супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції та підвищенням активності гемостазу. Ступінь порушення функції ендотелію та активації гемостазу залежить від важкості перебігу захворювання. Встановлено, що клінічні прояви ІХС корелюють з рівнями ендотеліальних факторів та показниками гемостазу. Застосування інгібіторів АПФ посилює ефективність базисної терапії, нормалізує співвідношення тромбоцитів з судинною стінкою, зменшує активність гемостазу та ендотеліальну дисфункцію.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби за наявності супутньої стабільної стенокардії. Вивчено зміни проліферативної, антикоагулянтної та фібринолітичної функції ендотелію, особливості ураження лівого шлуночка (ЛШ) та сонних артерій шляхом диференційованого застосування блокатора кальцієвих каналів лерканідипіну та beta-блокатора бісопрололу. Установлено, що лерканідипін має переваги у порівнянні з бісопрололом: більш ефективно покращує антикоагулянтний потенціал ендотелію, підвищує рівень фактора ангіогенезу та спричиняє зворотний розвиток атеросклеротичних уражень сонних артерій. Зазначено, що бісопрололу притаманний виразніший ефект стосовно ремоделювання ЛШ і підсилення фібринолітичної активності ендотелію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За умов обтяження стенокардією напруги хворих на виразкову хворобу (ВХ) дванадцятипалої кишки (ДПК) доведено суттєве підвищення активності симпатичного та зменшення парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи у порівнянні з пацієнтами з ішемічною хворобою серця (ІХС), ВХ ДПК та практично здоровими особами. У хворих з поєднанням цих патологій виявлено достовірно вищий плазмовий вміст адреналіну, ніж у хворих на ВХ, а також норадреналіну у порівнянні з хворими на ВХ або ІХС. Установлено, що епізоди "німої" ішемії міокарда мали максимальну частоту та тривалість у хворих з поєднанням ВХ ДПК та стенокардії напруги. Уперше визначено високу ефективність сульпірида у складі комплексної терапії щодо корекції вегетативної дисфункції й епізодів ішемії міокарда у хворих на ВХ ДПК у поєднанні зі стенокардією напруги.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення у порівняльному аспекті впливу різних схем терапії на клінічний стан, ліпідний обмін і функціональний стан ендотелію у 120-ти хворих на стабільну та нестабільну стенокардію з IIa, IIb і IV типами дисліпопротеїдемії (ДЛП). Доведено патогенетичне значення порушень ліпідного обміну у розвитку ендотеліальної дисфункції. Установлено високу діагностичну цінність співвідношення аполіпопротеїнів (апо) B / апо A-1 в оцінюванні перебігу стенокардії у разі нормоліпідемії - збільшення співвідношення більше 1,15 свідчить про дестабілізацію стенокардії. Доведено важливу роль апобілків плазми крові у розвитку дисфункції едотелію у хворих на стабільну та нестабільну стенокардію у разі атерогенних типів ДЛП і за умов нормоліпідемії. Запропоновано вирішення проблеми оптимізації терапевтичних підходів щодо корекції клінічного стану, порушень ліпідного обміну та вмісту вазоактивних ендотеліальних факторів у хворих на стабільну та нестабільну з атерогенними ДЛП. Доведено вірогідно більшу ефективність використання у комплексній терапії чотирьох процедур лікувального дискретного плазмаферезу у порівнянні з терапією без його використання.

  Скачати повний текст

Одержано дані стосовно особливостей функціонального стану судинного ендотелію та показано, що у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у разі поєднання з ішемічною хворобою серця розвиваються функціональні порушення та структурні зміни судинної стінки, за цього знижуються показники об'ємної швидкості кровотоку та коефіцієнта механочутливості, а також збільшуються показники регіонарного судинного опору у спокої та фазі реактивної гіперемії. Установлено збільшення вмісту вазоактивних ендотелій-залежних факторів, активності фактора Віллебранда, рівня екскреції альбуміну сечею, а також активацію симпатоадреналової системи. Доведено ефективність гіполіпідемічної терапії препаратом "Симвастатин" у даних пацієнтів. Відзначео, що досліджені гіполіпідемічні препарати мають практично однакову ефективність у корекції порушень ліпідів, однак протизапальний і ендотелій-протекторні ефекти набагато вищі у пацієнтів після застосування комбінованої терапії препаратами "Симвастатин" і "Епадол".

  Скачати повний текст

На підставі аналізу рівня гомоцистеїну (ГЦ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) встановлено, що гіпергомоцистеїнемія (ГТЦ) може срияти дисфункції ендотелію та прогресуванню атеросклеротичного ураження судин. Одержано дані, що застосування комплексного препарату "Біовіталь", який містить фолієву кислоту та вітаміни групи B, сприяє корекції рівня ГЦ у хворих на стенокардію напруги II - IV функціональних класів. Показано, що терапія амлодипіном супроводжується нормалізацією вазодилатаційної функції ендотелію периферійних судин, проявом якої є зростання впливу вазодилатації на стимуляцію, що сприяє збільшенню кровообігу, та зниження рівня вазоконстрикторного ендотеліну-1. Встановлено, що морфометричні параметри серця, гемодинамічні характеристики, показники вуглеводного та ліпідного обміну на фоні терапії за період спостереження не змінювались.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) за наявності цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. Визначено вплив комплексного лікування з застосуванням різних доз інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (і-АПФ) лізиноприлу та beta-адреноблокатора карведілолу на внутрішньосерцеву гемодинаміку, рівень цитокінів, функціонування ендотелію. Описано особливості клінічного перебігу, внутрішньосерцевої гемодинаміки, вуглеводного та ліпідного обміну, цитокінового балансу, функціонування ендотелію хворих на ІХС з ознаками ХСН за наявності ЦД ІІ типу в порівнянні з хворими на ІХС з ознаками ХСН без патології вуглеводного обміну та з хворими на ЦД ІІ типу без ІХС і ХСН. Обгрунтовано доцільність досягнення цільових доз лізиноприлу та карведілолу. Досліджено параметри внутрішньосерцевої динаміки, рівень ендотелійзалежних медіаторів і прозапальних цитокінів у процесі зменшення дисліпідемії, гіперглікемії та гіперінсулінемії. Доведено ефективність, безпечність і довготривалість даного методу лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм діагностики та тактики диференційованої медикаментозної корекції судинних уражень у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) й артеріальну гіпертензію (АГ). Досліджено взаємозв'язок сонографічної картини уражень черевного відділу аорти з характером кардіологічної патології, лабораторними маркерами дисліпідемічного й імунно-запального синдромів. Статинова терапія доцільна у пацієнтів IV групи, а у осіб V сонографічної групи її ефективність потребує подальшого вивчення.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність випадків хронічного панкреатиту (ХП) серед хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Виявлено залежність перебігу захворювання від етіологічних чинників панкреатиту. Визначено стан медіаторів системи запалення, зміни показників перекисного окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту. Досліджено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету у даної категорії хворих. Встановлені біохімічні зміни у хворих на панкреатит на тлі ІХС, стабільної стенокардії II функційного класу відповідали таким змінам у хворих на ізольовану ІХС, стабільну стенокардію III функційного класу, що може негативно впливати на перебіг ІХС, сприяти прогресуванню стенокардії. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих методів лікування: фамотидин, пентоксифілін, креон, пролонговані форми нітросорбіду - для хворих на ХП на тлі ІХС, додатково - прополін - у разі алкогольного ХП, фраксипарин і ноотропіл - за умов ішемічного ХП, амізон - у випадку цитомегаловірусного ХП.

  Скачати повний текст

Вперше в експерименті на щурах встановлено здатність тіотриазоліну інгібірувати активність N-ацетилтрансферази, на відміну від метопрололу. Оцінено та проаналізовано критерії доцільності призначнення метаболічних препаратів триметазидину та тіотриазоліну, які застосовуються у поєднанні з базисною терапією метопрололом у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у разі гіпертонічної хвороби. Оцінено ефективність трьох схем фармакологічного втручання. Виявлено, що сумісне застосування метопрололу та тіотриазоліну у хворих на ІХС у разі гіпертонічної хвороби сприяє зменшенню частоти нападів стенокардії, зростанню кількісної самооцінки здоров'я, розвитку толерантності до фізичного навантаження, позитивно впливає на ліпідний спектр крові, покращує діастолічну функцію міокарда у більш вираженому ступені, ніж у разі використання тільки метопрололу. Встановлено, що призначення комплексної терапії метопрололом з триметазидином обумовлює антиангінальний ефект, зростання кількісної самооцінки здоров'я, формування толерантності до фізичного навантаження, а також сприяє покращанню діастолічноої функції міокрада у більшій мірі, ніж у разі використання лише метопрололу. Доведено, що незалежними предикторами клінічної ефективності для тіотриазоліну є тривалість інтервалу R-R, товщина міжшлуночкової перетинки, величина фракції викиду та рівень нітритів у плазмі крові, а для триметазидину - величина дисперсії коригованого інтервалу Q - T, кінцево-систолічного об'єму лівого шлуночка, швидкості циркулярного укорочення волокон міокарда, швидкості пізнього діастолічного наповнення лівого шлуночка, рівнів нітратів і нітрітів у плазмі крові.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики, особливості тактики і ендоваскулярного лікування різних форм нестабільної стенокардії. Визначено показання та протипоказання до даного лікування, контингент хворих ішемічної хвороби серця(ІХС) з нестабільною стенокардією та підвищеним ризиком розвитку ускладнень. Розроблено оптимальні методи стентування вінцевих артерій. На підставі вивчення змін показників електрокардіографії, оцінки даних доопераційної коронарографії, аналізу перебігу інтраопераційного етапу описано алгоритм діагностики і лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією, анестезіологічні особливості даного лікування. Доведено значне зниження частоти виникнення післяопераційних ускладнень. Відзначено високу стабільність ефекту ендоваскулярного та хірургічного лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією.

  Скачати повний текст

Встановлено, що анемія внаслідок хронічної серцевої недостатності (ХСН) спостерігається у 23,9% хворих ХСН ішемічного генезу. Показано, що з наростанням ступеня тяжкості ХСН та анемії зниження рівня сироваткового заліза поєднується у початкових стадіях з переважанням нормохромії та нормоцитоза. Встановлено збільшення показника еритропоетину у разі наростання тяжкості ХСН та анемічного синдрому. Вперше використано препарати заліза в комбінації з антиоксидантом, інгібітором 5-ліпоксігенази кверцетином, що дозволяє покращити динаміку еритропоетичних, імунозапальних, морфофункціональних показників, толерантності до фізичного навантаження, якості життя у порівнянні з хворими, які одержують лише феротерапію.

  Скачати повний текст